Постанова

від 08.05.2019 по справі 520/11733/18

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2019 р.

Справа № 520/11733/18

Другий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,

Суддів: Любчич Л.В. ,  Спаскіна О.А. ,

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "М-БМК" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.01.2019 р. (ухвалене суддею Сліденко А.В., повний текст якого складено 01.02.2019 р.)  по справі № 520/11733/18

за позовом     Товариства з обмеженою відповідальністю "М-БМК"  

до     Державної фіскальної служби України ,     Головне управління ДФС у Харківській області             

про скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «М-БМК» (в подальшому – ТОВ «М-БМК») звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив: визнати протиправними та скасувати прийняті комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації в Головному управлінні ДФС України в Харківській області рішень № 862998/3934434 від 30.07.2018 р. по податковій накладній № 3 від 26.07.2017 р., № 866840/39344344 від 01.08.2018 р. по податковій накладній № 4 від 27.07.2017 р., з блокування реєстрації податкових накладних виписаних ТОВ "М-БМК"; зобов'язати ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 3 від 26.07.2017 р., № 4 від 27.07.2017 р., виписані ТОВ "М-БМК".

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від  28.01.2019 р. позов задоволено частково, а саме: визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області в особі Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 862998/39344344 від 30.07.2018 р., № 866840/39344344 від 01.08.2018 р.;  в іншій частині  позовних вимог  відмовлено.

Не погодившись  із рішенням  суду першої  інстанції, позивач  подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення  Харківського окружного адміністративного суду від 28.01.2019 р. в частині  відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти  нове рішення,  яким    позов задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Податкового кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.

Відповідач надав до суду апеляційної інстанції  письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив  апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції  в частині  відмови в задоволенні  позову залишити без змін.

Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 2  ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України,  фіксування  судового засідання  за допомогою  технічного  запису не здійснювалося.

Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судовим розглядом встановлено, що за результатами здійснення господарських операцій  з ТОВ «МЕТТОРГ»  позивачем до реєстрації надано податкові накладі:  № 3 від 26.07.2017 р. на загальну суму 452209,60 грн. (у т.ч. ПДВ - 75368,27 грн.) та № 4 від 27.07.2017 р. на загальну суму 249698,40 грн. (у т.ч. ПДВ - 41616,40 грн.).

Згідно із квитанцій контролюючого органу про реєстрацію податкових накладних від  27.07.2017 р. та  14.08.2017 р. документи прийнято, проте, відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкових накладних зупинена, оскільки ПН/РК відповідає п 6. Критеріїв ризиковості платника  податку; запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

ТОВ "М-БМК" сформовано та направлено на адресу відповідача повідомлення з поясненнями та копії документів.

Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (в подальшому – Комісія) прийняті рішення № 862998/39344344 від 30.07.2018 р. та № 866840/39344344 від 01.08.2018 р. про відмову в реєстрації податкових  накладних,  у зв'язку з ненаданням розрахункових документів та банківських виписок з особових рахунків.  

Не погодившись із вищезазначеними рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з  цим позовом.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані рішення необґрунтовані та підлягають скасуванню, проте, відсутні підстави для задоволення  позовних вимог  товариства щодо зобов'язання контролюючого органу зареєструвати податкові накладні № 3 від 26.07.2017 р. та № 4 від 27.07.2017 р., оскільки відповідачем не приймалися рішення щодо реєстрації податкових накладних, перешкод не створювалося та реєстрація цих податкових накладних у даному конкретному випадку знаходиться поза межами компетенції ДФС України, тобто, відсутні правовідносини між учасниками справи.

Суд  апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Постановою Кабінет Міністрів України  № 1246 від 29.12.2010 р. затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (в подальшому – Порядок № 1246)

Відповідно до пунктів  19, 20 Порядку № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду). У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що  реєстрація податкових накладних  належить до  компетенції ДФС, тобто, суд першої інтсанції  помилково дійшов висновку про відсутність повноважень  ДФС щодо  реєстрації  вищевказаних  податкових накладних.  

Крім того, суд апеляційної інстанції  зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду.

Згідно ч. 2  ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Із врахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції  вважає, що оскільки судом першої інстанції  визнано  протиправними та скасовано рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області в особі Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 862998/39344344 від 30.07.2018 р., № 866840/39344344 від 01.08.2018 р., якими відмовлено в реєстрації податкових накладних № 3 від 26.07.2017 р. та № 4 від 27.07.2017 р.,  то належним  способом захисту прав позивача  є зобов'язання  відповідача зареєструвати вказані податкові накладні, виписані Товариством з обмеженою відповідальністю "М-БМК",  в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315, п. 4  ч. 1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право  скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у  відповідній частині або змінити судове рішення, у разі неправильного  застосування норм  матеріального права.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає необхідним  скасувати   рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.01.2019 р. в частині  відмови в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "М-БМК" про зобов'язання Державної фіскальної служби України  зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 3 від 26.07.2017 р., № 4 від 27.07.2017 р., виписані ТОВ "М-БМК" та прийняти  в цій частині постанову  про задоволення позовних вимог.

Доводи відповідача висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа “Серявін проти України”, § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Керуючись ст. ст. 229, 243,  308, 315, 317, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -   

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "М-БМК"      задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.01.2019 року по справі № 520/11733/18  скасувати в частині  відмови в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "М-БМК" про зобов'язання Державної фіскальної служби України  зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 3 від 26.07.2017 р., № 4 від 27.07.2017 р., виписані Товариством з обмеженою відповідальністю "М-БМК".

Прийняти постанову, якою задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю "М-БМК" в цій частині.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 3 від 26.07.2017 р., № 4 від 27.07.2017 р., виписані Товариством з обмеженою відповідальністю "М-БМК".

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.01.2019 р. залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя

О.В. Присяжнюк

Судді

Л.В. Любчич  О.А. Спаскін

Повний текст постанови складено  13.05.2019 року