Постанова

від 14.05.2019 по справі 540/24/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

14 травня 2019 р. Категорія: 108010200

м.Одеса

Справа № 540/24/19

Головуючий в 1 інстанції: Попов В.Ф.

час і місце ухвалення: 11:09, м. Херсон

 П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача

Семенюк Г.В.

суддів:

Потапчук В.О.

Шляхтицький О.І.

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П'ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Верхньорогачицької районної організації Українського товариства мисливців і рибалок  на Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 24 січня 2019 року по справі за позовом Державної екологічної інспекції у Херсонській області  до Верхньорогачицької районної організації Українського товариства мисливців і рибалок  про припинення права користування мисливськими угіддями, -

встановиВ:

          Позивач, звернувся до суду з позовом до Верхньорогачицької районної організації Українського товариства мисливців і рибалок  про припинення права користування мисливськими угіддями, мотивуючи його тим, що за результатами перевірки відповідача було встановлено, що відносини між власниками або користувачами земельних ділянок і користувачами мисливських угідь не врегульовані договорами.

          Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 24 січня 2019 року позов задоволено повністю. Припинено користування мисливськими угіддями Верхньорогачицькій районній організації Українського товариства мисливців і рибалок    до усунення порушень викладених в акті перевірки № 02-11/522/18 від 26.09.2018 р. Державної екологічної інспекції у Херсонській області.

Не погодившись з Рішенням суду першої інстанції, Верхньорогачицька районна організація Українського товариства мисливців і рибалок   подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати Рішення суду та прийняти нове постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції порушив права позивача на мирне володіння майном.

На підставі ст. 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

Судом першої інстанції встановлено, що Верхньорогачицька районна організація Українського товариства мисливців і рибалок  веде мисливське господарство на території Верхньорогачицького району Херсонської області, мисливські угіддя розташовані в межах Верхньорогачицького району.

Загальна площа мисливського господарства відповідно до рішення УІ сесії шостого скликання Херсонської обласної ради від 20.14.2011 р. № 186 «Про надання мисливських угідь у користування Верхньорогачицькій районній організації УТМР» становить 76,3 тис.га.

З 25.09.2018 року по 26.09.2018 року Державною екологічною інспекцією у Херсонської області, відповідно до приписів ст.ст.5,7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», п. «а» ч. 1  ст.20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», на підставі наказу про здійснення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 14.09.2018 р. № 673, та направлення на проведення планової перевірки від 14.09.2018 р. № 522 здійснено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Верхньорогачицької районної організації    УТМР.

Підчас проведення перевірки було виявлено, що відносини між власниками або користувачами земельних ділянок і користувачами мисливських угідь не врегульовані договорами.

26.09.2018 року Позивачем з метою усунення виявлених під час перевірки порушень було виписано припис № 02-11/522/18, відповідно до п. «е»  статті 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»,  статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

З 21.11.2018 року по 22.11.2018 року було проведено позапланову перевірку на підставі наказу про здійснення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 13.11.2018 р. № 841 та направлення про проведення перевірки від 13.11.2018 р. № 656.

За наслідками перевірки встановлено, що припис від 26.00.2018 року № 02-11/522/18 не виконано, порушення не усунуто, що є порушенням ст. 68 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища", ст.12 Закону України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

22.11.2018 року було виписано повторний припис № 02-11/656/18 з метою усунення виявлених під час перевірки порушень.

Також, з метою усунення виявлених під час перевірки порушень позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки Відповідачем виявлені порушення не усунуті, вимоги припису не виконані, то позовні вимоги підлягають задоволенню. Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду не погоджується з означеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

           Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені  Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

           Згідно зі  ст. 1 цього Закону,    державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених і законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних контрольних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів | місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах їх повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушення вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

          Відповідно до ч. 2  ст. 19 Конституції України  органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені  Конституцією  та законами України.

          Згідно  ст. 28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади»  міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений  Конституцією  та законами України.

Відповідно до ч. 1  ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє середовище, як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Відповідно до п.п. а), е) ч. 1  ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»  до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить: організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства в тому числі, під час ведення мисливського господарства та здійснення полювання; надання обов'язкових до виконання приписів щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства з питань, що належать до його компетенції, та здійснення контролю за їх виконанням.

Пунктом 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого  постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275  (далі - Положення № 275) передбачено, що Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Згідно п.7 Положення № 275 встановлено, що Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію у Херсонській області затверджене наказом Держаної екологічної інспекції України від 22.11.2018 року № 249 - Державна екологічна інспекція у Херсонській області є територіальним органом  Держаної екологічної інспекції України.

Основним завданням Інспекції є реалізація повноважень Держаної екологічної інспекції України у межах Херсонської області.  

Згідно з положенням про Державну екологічну інспекцію у Херсонській області, Інспекція звертається до суду із позовом щодо обмеження чи зупинення діяльності підприємства і об'єктів не залежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється із порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин.    

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що повноваження Державної екологічної інспекції у Херсонській області щодо проведення перевірок суб'єктів господарювання на предмет дотримання вимог природоохоронного законодавства та право звернення до суду з позовом щодо обмеження чи зупинення діяльності підприємств у разі порушення ними норм природоохоронного законодавства прямо передбачена нормами законодавства.

Відповідно до преамбули  Закону України «Про мисливське господарство та полювання» від 22.02.2000 року №1478-III, його положення визначають правові, економічні та організаційні засади діяльності юридичних та фізичних осіб у галузі мисливського господарства та полювання, забезпечують рівні права усім користувачам мисливських угідь у взаємовідносинах з органами державної влади щодо ведення мисливського господарства, організації охорони, регулювання чисельності, використання та відтворення тваринного світу.

Згідно з  ст.1 Закону №1478-ІІІ  мисливські угіддя - ділянки суші та водного простору, на яких перебувають мисливські тварини і які можуть бути використані для ведення мисливського господарства.

Відповідно до положень  ст.21 Закону №1478-ІІІ  ведення мисливського господарства здійснюється користувачами мисливських угідь. Умови ведення мисливського господарства визначаються у договорі, який укладається між центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового а мисливського господарства, і користувачами мисливських угідь.

Згідно з ч.1  ст.22 Закону №1478-ІІІ  мисливські угіддя для ведення мисливського господарства надаються у користування Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за поданням територіального органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань лісового і мисливського господарства та полювання, погодженим з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, територіальними органами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, а також власниками або користувачами земельних ділянок.

Згідно  ст. 23 Закону України «Про мисливське господарство та полювання»  право користування мисливськими угіддями припиняється у разі:

-          закінчення строку користування;

-          добровільної відмови від користування;

- припинення діяльності юридичних осіб, яким надано у користування мисливські угіддя;

- систематичного невиконання обов'язків щодо охорони та відтворення мисливських тварин, зобов'язань, обумовлених договором між користувачем мисливських угідь та власником (користувачем) земельних ділянок або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства;

- погіршення якості мисливських угідь з вини їх користувача;

- в інших випадках, передбачених законодавством.

Рішення про припинення права користування мисливськими угiддями, крім випадку закінчення строку користування, приймаються:

- у випадках, передбачених абзацами третім, четвертим, сьомим частини першої цієї статті, - за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, або центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, тими самими органами, які уповноважені на надання у користування мисливських угідь;

- у випадках, передбачених абзацами п'ятим, шостим частини першої цієї статті, - адміністративним судом за позовом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, або центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, або органів, уповноважених на надання у користування мисливських угідь щодо застосування такого заходу реагування.

Також слід зазначити, що відповідно до ч. 7  ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007  року на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені  законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Згідно з ч. 8 ст. 7 вищезазначеного  закону  припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.

Згідно з ч.5  ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»  виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Аналогічні норми містяться в п. 8  ст. 39 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну    політику    у    сфері    лісового    та    мисливського    господарства, відповідно до законодавства мають право зупиняти чи припиняти полювання та іншу діяльність, що провадиться з порушеннями вимог, установлених цим Законом.

Відповідно до  ст. 30 Закону України «Про мисливське господарство та полювання»  у     разі систематичного невиконання або порушення користувачем мисливських угідь   зазначених    вимог центральний орган виконавчої    влади,  що реалізує державну політику    у    сфері    лісового    та    мисливського господарства, або центральний орган виконавчої влади,    що    реалізує    державну    політику    із здійснення державного нагляду    (контролю)    у    сфері    охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, може    попередити    користувача про необхідність усунення    порушення у визначений термін  чи    заборонити    використання державного    мисливського фонду в угіддях цього користувача строком до двох років.

Таким чином, законодавець чітко розмежовує підстави та повноваження з вжиття відповідних заходів реагування на порушення в сфері охорони навколишнього природного середовища.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2018 року по справі № 820/4770/18.

Колегія суддів зазначає, що    припинення права користування є крайнім заходом реагування захід реагування на порушення в сфері охорони навколишнього природного середовища.

Позивачем не доведена необхідність застосування до товариства саме крайнього заходу, у вигляді припинення права користування.    

Державною екологічною інспекцією в Херсонській області не обґрунтована не можливість застосування до Верхньорогачицької районної організації Українського товариства мисливців і рибалок інших заходів реагування які передбачені вищенаведеними нормами  Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»,  Закону України «Про мисливське господарство та полювання»  та нормами    КУпАП України.

Крім того, за наслідками перевірок 2018р. позивачем був зроблений висновок про вжиття таких заходів реагування, як приписи від 26.09.2018 р. № 02-11/522/18 та припис від 22.11.2018 року № 02-11/656/18 (за наслідками останньої перевірки) від 22.11.2018р. з встановленими термінами їх виконання до 01.03.2019р. та до 01.03.2019р., а позов був пред'явлений до суду першої інстанції 03.01.2019р., тобто до закінчення перебігу строку наданого для виконання припису.

          Колегія суддів зазначає, що Позивач має право на звернення до суду в випадках передбачених законодавством для захисту навколишнього природного середовища, але наявність припису та відсутність перебігу строку його виконання ставить під сумніви обґрунтування застосування інших заходів реагування, оскільки компетентним органом був визначений час необхідний для усунення цих недоліків.

Також, обґрунтовуючи позов Позивач посилається на наявність порушень, але будь-яких обґрунтувань щодо необхідності застосування саме заходу реагування у вигляді припинення права користування і не можливості застосування інших заходів реагування не наводить.

Позивач не зазначає, які саме наслідки можуть виникнути в наслідок виявлених порушень та, що саме припинення користування буде відповідати інтересам захисту тварин та екологічного середовища.

Крім того, з урахуванням ч. 7  ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»  після проведення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства Державна екологічна інспекція в Херсонській області визначилась з заходом реагування, який було застосовано до відповідача, а саме вирішено питання про винесення припису, а не питання щодо звернення до суду з позовом про припинення користування мисливськими угіддями.    

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги Державної екологічної інспекції у Херсонській області  про припинення права користування мисливськими угіддями належним чином не обґрунтовані, не підтверджені наявними матеріалами справи та задоволенню не підлягають.

Враховуючи вище викладене, колегія судів приходить до висновку, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного Рішенням було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а відтак, відповідно до ст.ст. 315, ст. 317 КАС України, - оскаржуване Рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Верхньорогачицької районної організації Українського товариства мисливців і рибалок  , - задовольнити.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 24 січня 2019 року по справі № 540/24/19, - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволені позовних вимог Державної екологічної інспекції у Херсонській області, - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач

Семенюк Г.В.

Судді

Потапчук В.О.  Шляхтицький О.І.