Ухвала

від 13.05.2019 по справі 826/3155/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 826/3155/18

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

13 травня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Степанюка А.Г., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 травня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексімлізінг» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ексімлізінг» (далі - Позивач, ТОВ «Ексімлізінг») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - Відповідач, ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.11.2017 року №0059641406.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.05.2018 року позов задоволено повністю.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.06.2018 року повернуто ГУ ДФС у м. Києві вперше подану апеляційну скаргу у зв'язку з ненаданням документу, що підтверджує повноваження представника.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Відповідач вдруге подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 295 КАС України, а саме - пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення суду було проголошено 10.05.2018 року. Отже, останнім днем подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції з урахуванням вихідних днів було 11.06.2018 року. Проте апеляційну скаргу подано до відділення поштового зв'язку 11.04.2019 року, тобто поза межами встановленого приписами КАС України процесуального строку.

Згідно ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

В обґрунтування причин поважності пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції Відповідач зазначив, що причиною пропуску процесуального строку була неможливість своєчасної сплати судового збору.

Разом з тим, на переконання суду, такі причини пропуску процесуального строку поважними бути не можуть з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, вперше подану ГУ ДФС у м. Києві апеляційну скаргу було повернуто ухвалою суду від 19.06.2018 року у зв'язку з неподанням належним чином оформленого документу, що підтверджує повноваження представника.

При цьому у подальшому, починаючи з моменту отримання копії ухвали про повернення вперше поданої апеляційної скарги, Відповідачем не вчинялося жодних дій, спрямованих на апеляційне оскарження судового рішення, адже подання апеляційної скарги вдруге 11.04.2019 року не свідчить про здійснення контролюючим органом дій з метою оскарження рішення суду в апеляційному порядку.

Крім іншого, суд звертає увагу на те, що додане до апеляційної скарги платіжне доручення №5187 року від 22.12.2018 року на суму 29 961,59 грн. свідчить, що сплату судового збору було здійснено 26.12.2018 року, водночас, як було встановлено раніше, апеляційну скаргу було подано до відділення поштового зв'язку 11.04.2019 року, тобто більше ніж через три місяці з моменту сплати судового збору.

Посилання Відповідача на блокування органами ДКС України рахунків ГУ ДФС у м. Києві, що унеможливлювало своєчасну сплату судового збору, суд вважає помилковим та таким, що не узгоджується з положеннями п. 28 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (у редакції, яка набрала чинності 30.03.2018 року), який визначає, що на час здійснення безспірного списання коштів проводяться платежі боржника із сплати податків і зборів, у тому числі судового збору.

При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 26.04.2018 року у справі №820/4420/18.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії», справа «Креуз проти Польщі»).

Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Отже, відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не може впливати на дотримання строку апеляційного оскарження, і як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про необґрунтованість твердження Апелянта про наявність достатніх правових підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Інших причин поновлення строку звернення до суду Відповідачем не зазначено.

Згідно ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи, що Апелянтом пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а викладені у клопотанні про поновлення строку причини поважними визнані не були, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без руху та надання ДФС України строку для усунення визначених у вказаній ухвалі недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду із зазначенням інших поважних, на думку Відповідача, причин для його поновлення, а також поданням доказів, що підтверджують дату отримання ухвали про повернення вперше поданої апеляційної скарги і наданням пояснень щодо неподання апеляційної скарги невідкладно після сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 298, 321, 325 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Головного управління ДФС у м. Києві про поновлення строків на апеляційне оскарження - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 травня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексімлізінг» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без руху.

Вказати, що Апелянт протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження, а також усунути інші недоліки, викладені у вказаній ухвалі

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, а також не будуть усунуті інші недоліки, викладені в ухвалі, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.Г. Степанюк