Постанова

від 06.05.2019 по справі 1740/2174/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2019 року

Львів

№ 857/2644/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Пліша М.А.,

суддів Глушка І.В., Ільчишин Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Федак С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2018 року (головуючий суддя Недашківська К.М., м.Рівне, повний текст складено 30.11.2018) по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЕХЗ Технології» до головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області про скасування повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В :

товариство з обмеженою відповідальністю «ЕХЗ Технології» звернулося в суд першої інстанції з адміністративним позовом до головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області в якому просило визнати протиправними та скасувати: податкове повідомлення-рішення від 31.07.2018 №0007231403, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 861698 грн 75 коп; податкове повідомлення-рішення від 31.07.2018 №0007241403, яким встановлено завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 60791 грн 00 коп.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2018 року адміністративний позов задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення головного управління ДФС у Рівненській області від 31 липня 2018 року №0007231403 та №0007241403.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції головне управління Державної фіскальної служби у Рівненській області оскаржило його в апеляційному порядку, вважає, що воно прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 20.11.2018 та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

В апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції не надано належної оцінки тій обставині, що під час перевірки встановлено ознаки нереальності операцій ТОВ «Вест бізнес груп». А саме: непричетність до здійснення господарської діяльності особи, яка згідно реєстраційних відомостей є директором; відсутні відомості щодо наявних власних або орендованих основних засобів, оренди складських приміщень у ТОВ «Вест бізнес груп» та його постачальників, форма 20-ОПП «Відомості про об'єкти оподаткування» не подавалась; відсутність відомостей про власні/орендовані транспортні засоби та придбання транспортних послуг; відсутність реального джерела походження товарів та послуг за даними Єдиного реєстру податкових накладних, ТОВ «Вест бізнес груп» та його постачальників.

Зазначає, що постачальниками ТОВ «Вест бізнес груп» є суб'єкти господарювання, які здійснювали оформлення податкових накладних з товарами/послугами різної номенклатури з ТОВ «Вест бізнес груп» у 2017 році та які в подальшому не звітувались і не подали декларацій з ПДВ, у яких відсутні власні основні засоби, трудові ресурси, засновник, директор, головний бухгалтер - одна особа, а саме: ТОВ «Караванліс», ТОВ «СПМК-2-РІВНЕ», ТОВ «Містек», ТОВ «СІТІ БІЗНЕС БУД»

При цьому, щодо ТОВ «СПМК-2-РІВНЕ» слідчим управлінням фінансових розслідувань ТУ ДФС у Рівненській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені №32016180000000107 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.205 КК України.

Крім того, перевіркою не встановлено джерела походження, виробників товару, придбання якого задокументовано видатковими накладними, виписаними від імені ТОВ «Вест Бізнес Груп» та не підтверджено легальність руху товарів в «ланцюгу» постачання від виробника (імпортера) до ТОВ «ЕХЗ Технології».

Вважає, що судом першої інстанції не надано належної оцінки тій обставині, що перевіркою встановлено ознаки нереальності операцій ТОВ «Анатек-захід»: відсутність відомостей щодо наявних власних або орендованих основних засобів, можливого реального джерела походження послуг оренди складів, транспортних засобів/транспортно-експедиційних послуг у ТОВ «Анатек-захід» та його постачальників; відсутність відомостей про власні/орендовані транспортні засоби, придбання транспортних послуг; відсутність реального джерела походження товарів та послуг за даними Єдиного реєстру податкових накладних, податкової звітності ТОВ «Анатек-захід» та його постачальників.

За даними Єдиного реєстру податкових накладних також встановлено формування податкового кредиту за рахунок оформлених та зареєстрованих податкових накладних, зокрема, щодо придбання плитки футеровочної «АТМ-1» від ТОВ «Сіті Бізнес Буд» (код 40406911), в яких відсутнє легальне походження аналогічного товару. Так, ТОВ «Сіті Бізнес Буд» сформовано податковий кредит за рахунок придбання будматеріалів, сиру, соку, масла трансмісійного, одягу і додаткових речей «Секонд-Хенд», автомобіля Opel Vivaro та ін., проте придбання плитки футеровочної «АТМ-1» не встановлено. Крім того, придбання в неплатників ПДВ (р. 10.3 декларації з ПДВ не заповнено) та у фізичних осіб (розрахунок 1-ДФ не подано) не встановлено.

Крім того, перевіркою не встановлено (не підтверджено придбання плитки) джерела походження, виробників товару, придбання якого задокументовано видатковими накладними, виписаними від імені ТОВ «Анатек-захід», та не підтверджено легальність руху товарів в «ланцюгу» постачання саме від імпорту до TOB «ЕХЗ Технології».

Також вважає, що судом першої інстанції не враховано, що слідчим управлінням фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Рівненській області на даний час проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню №32018180000000024 за фактом фіктивного підприємництва, в тому числі, щодо ТОВ «Вест Бізнес Груп» та ТзОВ «Анатек-Захід» та заволодіння бюджетними коштами за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 205, ч. 3 ст. 191 КК України.

Перевіркою встановлено нереальність господарської операції з поставки ТМЦ ТОВ «Вест бізнес груп», ТОВ «Анатек-захід» ТОВ «ЕХЗ Технології» у зв'язку із відсутністю факту (джерела) його законного введення в обіг та відповідно, нереальність їх одержання ТОВ «ЕХЗ Технології» саме у ТОВ «Вест бізнес груп», ТОВ «Анатек-захід». Перевіркою встановлено лише документальне оформлення нереальної господарської операції при складанні первинних документів та їх відображення в регістрах бухгалтерського обліку і фінансовій звітності.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕХЗ Технології» у відзиві на апеляційну скаргу просило рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних міркувань.

Згідно вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 44.1 статті 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16.07.1999 (далі - Закон №996-XIV), визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно пункту 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності.

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Вимогами частини 1 статті 9 Закону України №996-XIV встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України встановлено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу від 26.06.2018 №1843 ревізором-інспектором головного управління ДФС у Рівненській області проведено перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «ЕХЗ Технології», за результатами якої складено Акт «Позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «ЕХЗ Технології» з питань проведення взаєморозрахунків з ТОВ «Вест бізнес груп» за липень 2017 року, ТОВ «Анатек-Захід» за грудень 2017 року, січень 2018 року» №1718/17-00-14-03/38895125 від 16.07.2018. Платником податків подані до фіскального органу письмові Заперечення на Акт перевірки №1718/17-00-14-03/38895125. На підставі Акта перевірки №1718/17-00-14-03/38895125 фіскальним органом винесені податкові повідомлення-рішення від 31.07.2018: №0007231403, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за податковим зобов'язанням у розмірі 689359 грн 00 коп, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 172339 грн 75 коп; №0007241403, яким встановлено завищення від'ємного значення з податку на додану вартість у розмірі 60791 грн 00 коп за січень 2018 року.

Актом перевірки №1718/17-00-14-03/38895125 встановлено порушення платником податків підпункту «а» пункту 198.1, абзаців першого та другого пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010, пункту 198.6 статті 198 ПК України, пункту 5 Розділу III, підпункту 1 пункту 4 Розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 №966 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.10.2014 за №1267/26044), в результаті чого: завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту за січень 2018 року на 60791 грн 00 коп; занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту за липень 2017 року на 31371 грн. 00 коп., за грудень 2017 року на 307687 грн 00 коп., за січень 2018 року на 350301 грн 00 коп.

Висновки фіскального органу ґрунтуються на результатах перевірки взаємовідносин позивача з контрагентами ТОВ «Вест бізнес груп» та ТОВ «Анатек-Захід» щодо поставки товарно-матеріальних цінностей за договорами купівлі-продажу. В Акті перевірки №1718/17-00-14-03/38895125 вказано, що ТМЦ не моли бути поставлені позивачу, оскільки: щодо контрагентів відсутні відомості про власні чи орендовані основні засоби - нерухоме та рухоме майно; відсутність реального джерела походження ТМЦ за «ланцюгом» постачання; не надано до перевірки документів щодо походження ТМЦ - сертифікатів відповідності; наявність в товарно-транспортних накладних (далі - ТТН) недостовірних відомостей; позивачем сформовано податковий кредит за рахунок документального оформлення операцій з контрагентами з придбання ТМЦ за рахунок використання документів, які фактично не свідчать про поставку ТМЦ; укладені між позивачем та контрагентами договори не опосередковувалися реальним виконанням операцій, які становили їх предмет.

Також встановлено, що між ТОВ «Вест бізнес груп» (Продавець) та ТОВ «ЕХЗ Технології» (Покупець) укладено Договір купівлі-продажу №16/07/17 від 16.07.2017, предметом якого являлася поставка товару - Плитка АТМ-1. Відповідно до пункту 4.1 Договору №16/07/17 від 16.07.2017, приймання-передача товару по кількості і якості здійснюється представниками обох сторін після оформлення накладної. Право власності на товар переходить від Продавця до Покупця у момент поставки товару згідно накладної (пункту 4.2. Договору №16/07/17 від 16.07.2017). Між сторонами правочину оформлено видаткову накладу від 17.07.2017 №71 на поставку товару - Плитка футеровочна з графітопластикового матеріалу АТМ-1, кількість - 200 штук, сума без ПДВ - 400000 грн 00 коп, з ПДВ - 480000 грн 00 коп. Видаткова накладна підписана представниками сторін Договору №16/07/17 від 16.07.2017: від постачальника - директор ОСОБА_1 ., від покупця - директор ОСОБА_8

Щодо поставки вказаного вище товару оформлена податкова накладна від 17.07.2017 №64 на суму 480000 грн 00 коп (з ПДВ), сума ПДВ - 80000 грн 00 коп. Оплата ТМЦ здійснена позивачем у безготівковій формі відповідно до платіжного доручення від 01.08.2017 №1667 на суму 480000 грн 00 коп.

Перевезення ТМЦ здійснювалося за рахунок Продавця - ТОВ «Вест бізнес груп», що також визначено пунктом 4.6 Договору №16/07/17 від 16.07.2017. Згідно ТТН від 17.07.2017 №17/07 із зазначенням: автомобіль - Mercedes Vito НОМЕР_1 ; автомобільний перевізник - ТОВ «Вест бізнес груп»; замовник - ТОВ «ЕХЗ Технології»; вантажовідправник - ТОВ «Вест бізнес груп»; вантажоодержувач - ТОВ «ЕХЗ Технології»; пункт навантаження - місто Рівне основний склад; пункт розвантаження - Рівненська обл., Рівненський р-н, смт Городок, вул. Б.Штейнгеля, 3-А; кількість товару - 200 штук; усього на суму - 480000 грн 00 коп; супровідні документи - накладна №71 від 17.07.2017; найменування вантажу - Плитка АТМ-1 1000х125х10мм; здав - ОСОБА_1.; прийняв водій - ОСОБА_1. ; здав водій - ОСОБА_1 ; прийняв - гол.інженер ОСОБА_3 .

Між товариством з обмеженою відповідальністю «Анатек-Захід» (Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «ЕХЗ Технології» (Покупець) укладено Договір купівлі-продажу №01122016 від 13.12.2016, предметом якого являлася поставка товару - Плитка футеровочна графітопластового матеріалу АТМ-1 (1000х125х10), кількість та асортимент якого визначається видатковою накладною. Відповідно до пункту 4.1 Договору №01122016 від 13.12.2016, приймання-передача товару по кількості і якості здійснюється представниками обох сторін після оформлення накладної. Право власності на товар переходить від Продавця до Покупця у момент поставки товару згідно накладної (пункту 4.2. Договору №01122016 від 13.12.2016). Між сторонами правочину оформлені видаткові накладні: від 20.12.2017 №1132 на поставку товару - Плитка футеровочна з графітопластикового матеріалу АТМ-1, кількість - 74 штуки, сума з ПДВ - 177600 грн 00 коп, ПДВ - 29600 грн 00 коп; від 21.12.2017 №1133 на поставку товару - Плитка футеровочна з графітопластикового матеріалу АТМ-1, кількість - 170 штук, сума з ПДВ - 408000 грн 00 коп, ПДВ - 68000 грн 00 коп; від 28.12.2017 №1138 на поставку товару - Плитка футеровочна з графітопластикового матеріалу АТМ-1, кількість - 113 штук, сума з ПДВ - 271200 грн 00 коп, ПДВ - 45200 грн 00 коп; від 29.12.2017 №1139 на поставку товару - Плитка футеровочна з графітопластикового матеріалу АТМ-1, кількість - 163 штуки, сума з ПДВ - 391200 грн 00 коп, ПДВ - 65200 грн 00 коп; від 29.12.2017 №1140 на поставку товару - Плитка футеровочна з графітопластикового матеріалу АТМ-1, кількість - 105 штук, сума з ПДВ - 252000 грн 00 коп, ПДВ - 42000 грн 00 коп; від 12.01.2018 №1 на поставку товару - Плитка футеровочна з графітопластикового матеріалу АТМ-1, кількість - 260 штук, сума з ПДВ - 624000 грн 00 коп, ПДВ - 104000 грн 00 коп; від 15.01.2018 №2 на поставку товару - Плитка футеровочна з графітопластикового матеріалу АТМ-1, кількість - 240 штук, сума з ПДВ - 576000 грн 00 коп, ПДВ - 96000 грн 00 коп; від 16.01.2018 №3 на поставку товару - Плитка футеровочна з графітопластикового матеріалу АТМ-1, кількість - 340 штук, сума з ПДВ - 816000 грн 00 коп, ПДВ - 136000 грн 00 коп.

Щодо поставки ТМЦ оформлені податкові накладні: від 20.12.2017 №99, від 21.12.2017 №100, від 28.12.2017 №102, від 29.12.2017 №103, від 29.12.2017 №104, від 12.01.2018 №8, від 15.01.2018 №9, від 16.01.2018 №15. Оплата ТМЦ здійснена позивачем у безготівковій формі відповідно до платіжних доручень: від 08.02.2018 №84 на суму 1428157 грн 00 коп, від 19.02.2018 №111 на суму 200000 грн 00 коп, від 23.02.2018 №120 на суму 465000 грн 00 коп, від 27.02.2018 №126 на суму 40000 грн 00 коп, від 01.03.2018 №134 на суму 400000 грн 00 коп, від 03.03.2018 №156 на суму 400000 грн 00 коп, від 13.03.2018 №163 на суму 700000 грн 00 коп. Перевезення ТМЦ здійснювалося за рахунок Продавця - ТОВ «Анатек-Захід», що також визначено пунктом 4.7 Договору №01122016 від 13.12.2016. Згідно ТТН: від 20.12.2017 №1/12-17, від 21.12.2017 №2/12-17, від 28.12.2017 №3/12-17, від 29.12.2017 №4/12-17, від 12.01.2018 №1/01-18, від 15.01.2018 №2/01-18, від 16.01.2018 №3/01-18.

У вказаних ТТН містяться відомості: автомобіль - PEUGEOT Partner НОМЕР_2 ; автомобільний перевізник - ТОВ «Анатек-Захід»; замовник - ТОВ «ЕХЗ Технології»; вантажовідправник - ТОВ «Анатек-Захід»; вантажоодержувач - ТОВ «ЕХЗ Технології»; пункт навантаження - м. Рівне, основний склад; пункт розвантаження - Рівненська обл., Рівненський р-н, смт Городок, вул. Б.Штейнгеля, 3-А.

В Акті перевірки №1718/17-00-14-03/38895125 вказано, що до перевірки надано ТТН з державним номером НОМЕР_2 , проте згідно даних НАІС встановлено, що даний транспортний засіб належить фізичній особі - ОСОБА_4 , а фактична модель транспортного засобу - ВАЗ 21074 - легковий седан.

Згідно листа ТОВ «Анатек-Захід» від 28.02.2018 №2 ТОВ «Анатек-Захід» в ТТН допущена технічна помилка у зазначенні номерного знака транспортного засобу PEUGEOT Partner: помилково вказано НОМЕР_2 замість правильного НОМЕР_2 .

Відповідачем в Акті перевірки №1718/17-00-14-03/38895125 описано чотири основних ознаки нереальності господарських операцій з ТОВ «Вест бізнес груп: 1) непричетність до здійснення господарської діяльності особи, яка згідно реєстраційних відомостей є директором; працівниками оперативного управління ГУ ДФС у Рівненській області проводиться відпрацювання, отримано інформацію щодо директора ТОВ «Вест бізнес груп» ОСОБА_1 та встановлено, що вищевказана особа не володіє інформацією щодо діяльності підприємства та відмовився давати будь-які пояснення щодо діяльності ТОВ «Вест бізнес груп», посилаючись на статтю 63 Конституції України; 2) відсутність відомостей щодо наявних власних або орендованих основних засобів; звітність форми 20-ОПП не подавалася; за даними податкової звітності, ЄРПН, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, об'єкти нерухомості у власності ТОВ «Вест бізнес груп» відсутні; 3) відсутність відомостей про власні/орендовані транспортні засоби та придбання транспортних послуг; згідно НАІС інформація про наявність вантажних автомобілів у ТОВ «Вест бізнес груп» відсутня; згідно даних ЄРПН та податкової звітності придбання транспортних послуг у ТОВ «Вест бізнес груп» не встановлено; 4) відсутність реального джерела походження товарів та послуг за даними ЄРПН у ТОВ «Вест бізнес груп» та його постачальників; згідно аналізу ЄРПН встановлено невідповідність придбаного та реалізованого товару ТОВ «Вест бізнес груп»; не прослідковується легальне джерело походження Плитки АТМ-1; розрахунки 1-ДФ не подано, що свідчить про відсутність розрахунків фізичними особами чи фізичними особами-підприємцями; постачальниками ТОВ «Вест бізнес груп» є суб'єкти господарювання, які здійснювали оформлення ПН з товарами/послугами різної номенклатури у 2017 році та які не звітувалися; при цьому, щодо контрагента ТОВ «Вест бізнес груп» - ТОВ «СПМК-2-Рівне» здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №32016180000000107 за фактом створення невстановленими особами, без наміру здійснення господарської діяльності пов'язаної з продажем ТМЦ, виконанням робіт, наданням послуг ТОВ «СПМК-2-Рівне».

На підтвердження ознаки нереальності господарських операцій з ТОВ «Вест бізнес груп» фіскальним органом надано суду першої інстанції копію Рапорту старшого оперуповноваженого відділу ОВЕЗ ОУ ГУ ДФС у Рівненській області лейтенанта податкової міліції Наумика Б.П. від 29.03.2017, в якому вказано: «Дійсним доповідаю, що мною з метою встановлення місцезнаходження ТОВ «Вест бізнес груп» (код ЄДРПОУ 40136469) здійснено вихід за адресою його реєстрації, а саме: АДРЕСА_1 . В результаті встановлено, що за даною адресою знаходяться офісні приміщення. Під час усної бесіди із директором ТОВ «Вест бізнес груп» гр. ОСОБА_1 встановлено, що вищевказана особа не володіє інформацією щодо діяльності підприємства та відмовився давати будь-які пояснення щодо діяльності ТОВ «Вест бізнес груп» посилаючись на ст. 63 Конституції України». Також надано суду письмові Пояснення директора ТОВ «Вест Бізнес Груп» ОСОБА_1 від 29.03.2017, де у розділі «По відомим мені обставинах можу пояснити:» вказано наступне: «Згідно ст. 63 Конституції України я ОСОБА_1 відмовляюся давати пояснення».

Громадянин ОСОБА_1 допитаний судом першої інстанції в якості свідка та пояснив, що був директором ТОВ «Вест бізнес груп» у 2017 році; діяльність підприємства була реальною; ТОВ «Вест бізнес груп» здійснювало поставку позивачу товару - Плитка АТМ-1. Щодо відомостей, які містяться в Рапорті, вказав, що він жодним чином не вказував, що не володіє інформацією по діяльності підприємства ТОВ «Вест Бізнес Груп».

Відтак, у Рапорті міститься інформація, яка не відповідає дійсності в частині зазначення про те, що ОСОБА_1 не володіє інформацією щодо діяльності підприємства.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що надані фіскальним органом документи: Рапорт від 29.03.2017 та Пояснення від 29.03.2017 є недопустимими доказами в розумінні статті 74 КАС України, оскільки відповідач не пояснив суду їх походження, не обґрунтував обставин щодо отримання таких документів від оперативного управління у встановленому законом порядку.

Щодо ознак нереальності операцій: відсутність відомостей щодо наявних власних або орендованих основних засобів; звітність форми 20-ОПП не подавалася; за даними податкової звітності, ЄРПН, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, об'єкти нерухомості у власності ТОВ «Вест бізнес груп» відсутні; відсутність відомостей про власні/орендовані транспортні засоби та придбання транспортних послуг; згідно НАІС інформація про наявність вантажних автомобілів у ТОВ «Вест бізнес груп» відсутня; згідно даних ЄРПН та податкової звітності придбання транспортних послуг у ТОВ «Вест бізнес груп» не встановлено, то суд вірно зазначив, що позивач, як платник податків не несе та не може нести відповідальності у вигляді позбавлення права на формування податкового кредиту за можливі порушенням норм законодавства його контрагентами. Подання чи не подання контрагентами до фіскального органу будь-якої звітності є питанням виключно таких осіб.

Податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік певного платника податків від інших осіб, від господарських та виробничих можливостей контрагента. Відсутність за твердженням відповідача у контрагента власних або орендованих основних засобів не свідчить про безтоварність операцій (висновки Постанови Верховного Суду від 16.01.2018 у справі №826/1398/14).

Відсутність основних фондів не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб'єкта господарювання можливості здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб'єктів господарювання для виконання зобов'язань по укладеним ним договорам (висновки Постанови Верховного Суду від 15.05.2018 у справі №810/4391/16).

Щодо покликань апелянта на відсутність реального джерела походження товарів та послуг за даними ЄРПН у ТОВ «Вест бізнес груп» та його постачальників; згідно аналізу ЄРПН встановлено невідповідність придбаного та реалізованого товару ТОВ «Вест бізнес груп»; не прослідковується легальне джерело походження Плитки АТМ-1; розрахунки 1-ДФ не подано, що свідчить про відсутність розрахунків фізичними особами чи фізичними особами-підприємцями; постачальниками ТОВ «Вест бізнес груп» є суб'єкти господарювання, які здійснювали оформлення ПН з товарами/послугами різної номенклатури у 2017 році та які не звітувалися; при цьому, щодо контрагента ТОВ «Вест бізнес груп» - ТОВ «СПМК-2-Рівне» здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №32016180000000107 за фактом створення невстановленими особами, без наміру здійснення господарської діяльності пов'язаної з продажем ТМЦ, виконанням робіт, наданням послуг ТОВ «СПМК-2-Рівне, то такі є безпідставними з огляду на наступне.

Доводи фіскального органу про те, що згідно аналізу ЄРПН встановлено невідповідність придбаного та реалізованого товару ТОВ «Вест бізнес груп» та не прослідковується легальне джерело походження Плитки АТМ-1 спростовуються Витягом з ЄРПН, де за кодом 41288855 вказано продавця, який поставив ТОВ «Вест бізнес груп» Плитку АТМ-1 (т. 2 а.с. 58).

Безпідставними є доводи фіскального органу на те, що операції між позивачем та контрагентом не відбувалися в реальності, оскільки здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №32016180000000107.

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується учасниками справи, на момент розгляду даної адміністративної справи, не існує жодного обвинувального вироку суду в межах кримінального провадження №32016180000000107.

Формальне посилання фіскального органу на існування досудового розслідування в межах кримінального провадження №32016180000000107 не може бути підставою для висновків щодо нереальності здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами.

Зазначене підтверджується і практикою Європейського суду з прав людини: рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 (заява №803/02) у справі «Інтерсплав проти України»; рішення Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 (заява №3991/03) «Справа БУЛВЕС проти Болгарії»; рішення Європейського суду з прав людини від 18.03.2010 (заява №6689/03) у справі «Бізнес Супорт Центр» проти Болгарії».

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, фіскальним органом в Акті перевірки №1718/17-00-14-03/38895125 описано чотири основних ознаки нереальності господарський операцій з ТОВ «Анатек-Захід» (сторінка 11):

1) відсутність відомостей щодо наявних власних або орендованих основних засобів, можливого реального джерела походження послуг оренди складів, транспортних засобів/транспортно-експедиційних послуг у ТОВ «Анатек-Захід» та його постачальників; за даними податкової звітності та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, об'єкти нерухомості у власності ТОВ «Анатек-Захід» відсутні, форма 20-ОПП не подавалася;

2) відсутність відомостей про власні/орендовані транспортні засоби, придбання транспортних послуг; згідно НАІС Єдиного державного реєстру МВС України інформація про наявність вантажних автомобілів відсутня;

3) відсутність реального походження товарів та послуг за даними ЄРПН; встановлено невідповідність придбаного та реалізованого товару ТОВ «Анатек-Захід»; аналізом ЄРПН за 2017 рік встановлено, що ТОВ «Анатек-Захід» сформовано податковий кредит за рахунок ПН з номенклатурою товарів, що мають різні характеристики та потребують застосування особливих умов їх транспортування та зберігання, при цьому, їх обсяги та властивості не відповідають матеріально-технічним та технологічним можливостям ТОВ «Анатек-Захід»;

4) за даними Єдиного реєстру податкових накладних встановлено формування податкового кредиту за рахунок оформлених та зареєстрованих ПН, зокрема, щодо придбання плитки АТМ-1 від ТОВ «Сіті Бізнес Буд», в яких відсутнє легальне походження аналогічного товару; основними постачальниками ТОВ «Сіті Бізнес Буд» є: ТОВ «Вест Бізнес Груп», яке здійснювало оформлення ПН з товарами/послугами різної номенклатури (інформація щодо нереальності операцій ТОВ «Вест бізнес груп» наведено на стор. 7-8 акту), та ТОВ «Мотард», яке здійснювало оформлення ПН з товарами/послугами різної номенклатури, придбання не встановлено; при цьому, Слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Рівненській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №32016180000000088 від 16.09.2016 за фактом придбання та створення суб'єктів підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 205 КК України.

Покликання апелянта на відсутність відомостей щодо наявних власних або орендованих основних засобів, можливого реального джерела походження послуг оренди складів, транспортних засобів/транспортно-експедиційних послуг у ТОВ «Анатек-Захід» та його постачальників; за даними податкової звітності та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, об'єкти нерухомості у власності ТОВ «Анатек-Захід» відсутні, форма 20-ОПП не подавалася; відсутність відомостей про власні/орендовані транспортні засоби, придбання транспортних послуг; згідно НАІС Єдиного державного реєстру МВС України інформація про наявність вантажних автомобілів відсутня, є безпідставними, оскільки, як вірно зазначив суд першої інстанції, позивач, як платник податків не несе та не може нести відповідальності у вигляді позбавлення права на формування податкового кредиту за можливі порушенням норм законодавства його контрагентами. Подання чи не подання контрагентами до фіскального органу будь-якої звітності є питанням виключно таких осіб.

Податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік певного платника податків від інших осіб, від господарських та виробничих можливостей контрагента. Відсутність за твердженням відповідача у контрагента власних або орендованих основних засобів не свідчить про безтоварність операцій (висновки Постанови Верховного Суду від 16.01.2018 у справі №826/1398/14).

Відсутність основних фондів не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб'єкта господарювання можливості здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб'єктів господарювання для виконання зобов'язань по укладеним ним договорам (висновки Постанови Верховного Суду від 15.05.2018 у справі №810/4391/16).

Доводи фіскального органу на відсутність реального походження товарів та послуг за даними ЄРПН; невідповідність придбаного та реалізованого товару ТОВ «Анатек-Захід»; встановлення факту, що ТОВ «Анатек-Захід» сформовано податковий кредит за рахунок ПН з номенклатурою товарів, що мають різні характеристики та потребують застосування особливих умов їх транспортування та зберігання, при цьому, їх обсяги та властивості не відповідають матеріально-технічним та технологічним можливостям ТОВ «Анатек-Захід», не заслуговують на увагу з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, між ТОВ «ЕХЗ Технології» та ТОВ «Анатек-захід» відбулася поставка плитки футеровочної графітопластового матеріалу АТМ-1 (1000х125х10), кількість та асортимент якого визначався видатковими накладними. В свою чергу, ТОВ «Анатек-захід» придбавав такий товар у нерезидента - ООО «Югпром» (Росія) в кількості 4000 штук ТУ 1916-009-272-08846-2005р., що підтверджено наявною в матеріалах справи та дослідженою судом вантажно-митною декларацією №UA204010/2017/007412 з датою розмитнення 22.05.2017 (т. 1 а.с. 119-120).

Тобто, даний товар був імпортований ТОВ «Анатек-захід», в подальшому розмитнений та реалізований позивачу (т. 1 а.с. 104-111).

Таким чином, придбаний ТОВ «ЕХЗ Технології» у ТОВ «Анатек-захід» товар має реальне джерело походження, що підтверджено беззаперечними доказами, наявними в матеріалах справи.

Відтак, висновки фіскального органу про відсутність реального походження вказаного товару є безпідставними та необгрунтованими, такими, які зроблені без дослідження будь-яких даних документів, зокрема вантажно-митної декларації, податкових накладних.

Суд вірно зазначив, що відомості з баз даних ДФС, на підставі яких зроблений висновок про відсутність реального походження товарів та послуг, можуть слугувати лише підставою для проведення перевірки податків у встановленому законодавством порядку. Наявність відповідної інформації у вказаному програмному забезпеченні фіскального органу безпосередньо не створює, не змінює та не припиняє юридичних прав та обов'язків платників податків, тобто не породжує правових наслідків.

Будь-яке автоматизоване співставлення, отримання даних з автоматизованих систем контролюючого органу не є належними доказами в розумінні процесуального законодавства, оскільки автоматизоване співставлення, зокрема задекларованих податкових зобов'язань та податкового кредиту, не віднесено до засобів перевірки правильності та повноти визначення таких податкових зобов'язань, а тому здобуті таким чином докази не можуть визнаватися належними. До таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 27.02.2018 у справі №811/2154/13-а.

Твердження контролюючого органу про відсутність сертифікатів відповідності плитки футеровочної графітопластового матеріалу АТМ-1, що, на думку перевіряючих, унеможливлює встановлення походження товару, спростовується наступими доказами.

У вантажно-митній декларації №UA204010/2017/007412, відповідно до якої даний товар був ввезений на територію України ТОВ «Анатек-захід», міститься посилання на технічні умови, яким відповідає продукція, - ТУ 1916-009-272-08846-2005р.

В матеріалах справи міститься лист ТОВ «ЮГПРОМ» від 0212.2014, адресований ТОВ «Технологии безопасности», про те, що законодавчими актами Російської Федерації не передбачена сертифікація на вироби з граніту для використання в металургійному та машинобудівному виробництві (т. 1 а.с. 121).

Окрім того, до перевірки позивачем надано копію Паспорта на виріб конструкційний з графіту будь-яких марок, виготовлений по ТУ 1916-009-272-08846-2005, щодо Плитки футеровочної з графітопластового матеріалу марки АТМ-1 (т. 1 а.с. 122).

Відтак, вірним є висновок суду про те, що посилання фіскального органу на необхідність надання позивачем сертифікату відповідності щодо поставлених ТМЦ є безпідставними.

Щодо четвертого пункту ознак нереальності господарських операцій та доводів фіскального органу щодо наявності ознак фіктивності операцій позивача з контрагентом, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність таких з урахуванням наступного.

Судом встановлено, що на момент розгляду даної адміністративної справи, не існує жодного обвинувального вироку суду в межах кримінального провадження №32016180000000088 від 16.09.2016 за фактом придбання та створення суб'єктів підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 205 КК України.

Формальне посилання фіскального органу на існування досудового розслідування в межах кримінального провадження №32016180000000088 від 16.09.2016 не може бути підставою для висновків щодо нереальності здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами.

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка директор ТОВ «Анатек-захід» у 2016-2017 роках - ОСОБА_5 підтвердив фактичну діяльність свого підприємства у період, що перевірявся контролюючим органом, та реальність господарських операцій з ТОВ «ЕХЗ Технології». Крім того, директор ТОВ «Анатек-захід» на даний час - ОСОБА_6 , яка також була допитана в якості свідка, наголосила на тому, що підприємство є діючим, яке фактично здійснює підприємницьку діяльність і сплачує податки.

Таким чином, позиція відповідача щодо нереальності вказаних операцій позивача з ТОВ «Анатек-захід» внаслідок виробничої неспроможності останнього на такі поставки, відсутності реального джерела походження товарів не підтверджена доказами і спростована дослідженими судом письмовим доказами та показаннями свідків.

Щодо питання про використання позивачем придбаних у контрагентів ТМЦ у власній господарській діяльності, судом враховано наступне.

Необхідність поставки ТМЦ - Плитка футеровочна з графітопластикового матеріалу АТМ-1, обумовлена специфікою виготовлення Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕХЗ Технології» Анодного заземлювача комплектного (для використання в системах електрохімічного захисту металевих споруд від корозії).

В матеріалах справи міститься Паспорт та інструкція з експлуатації, де зазначено основні відомості, будова та принцип роботи Анодного заземлювача комплектного. Складовою є, зокрема, плитка АТМ-1 (№2) малюнку №1 (т. 1 а.с. 126-135).

Позивачем отримано Сертифікат відповідності серії ДЇ ? 141738, виданий Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, щодо продукції - електроди анодного заземлення типів: АЗК, АЗКФ, АЗК..(Г), АЗГП, АЗГП(Г); виробник продукції - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕХЗ Технології»; сертифікат видано на підставі протоколу випробувань; термін дії з 29.09.2015 до 17.08.2019 (т. 1 а.с. 136).

Позивачем отримано Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 23.09.2013 №05.03.02-07/85918 щодо об'єкта експертизи - Електроди анодного заземлення (т. 1 а.с. 137).

Позивачем отримано також Сертифікат на систему управління якістю ДП «Рівнестандартметрологія» щодо продукції - електродів анодного заземлення (зареєстрований у Реєстрі Системи сертифікації УкрСЕПРО 18.08.2014 №UA 2.055.08581-14; дійсний до 17.08.2019) (т. 1 а.с. 138).

Факт виготовлення вказаної продукції підтверджений показаннями допитаних судом першої інстанції свідків. Зокрема, у судовому засіданні головний інженер ТОВ «ЕХЗ Технології» ОСОБА_3 та технічний керівник ТОВ «ЕХЗ Технології» ОСОБА_7 зазначили про технологію виробництва електродів анодного заземлення, де використовується в обов'язковому порядку як складова плитка футеровочна з графітопластикового матеріалу АТМ-1.

Виготовлена позивачем продукція - Електроди анодного заземлення в подальшому реалізовувалася на підставі наступних договорів: від 24.03.2017 №195, покупець - ПАТ «Укртрансгаз»; від 26.09.2017 №26/09/17, покупець - ТОВ «Елмет»; від 25.04.2016 №7, покупець - ТОВ «Альянсенерго»; від 05.02.2016 №65, покупець - ПАТ «Київгаз» (т. 1 а.с. 151-174).

В матеріалах справи також містяться первинні документи щодо виконання вказаних вище договорів (т. 1 а.с. 175-245) та Акти списання виробничих матеріалів та комплектуючих виробів від 31.07.2017 №1/07-ВР (графа 1 - Плитка АТМ-1); від 31.12.2017 №1/12-ВР (графа 1 - Плитка АТМ-1); від 30.01.2018 №1/01-ВР (графа 1 - Плитка АТМ-1) (т. 1 а.с. 148-150).

Таким чином, придбані у контрагентів ТОВ «Анатек-Захід» та ТОВ «Вест бізнес груп» ТМЦ - Плитка АТМ-1 використані позивачем у власній господарській діяльності.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, надані до перевірки податкові накладні відповідають вимогам, встановленим нормами податкового законодавства, та були належним чином зареєстровані у ЄРПН.

Вказані у податкових накладних суми податку на додану вартість відображені позивачем у деклараціях з податку на додану вартість.

Наявні в матеріалах справи первинні документи, є належними та допустимими доказами реальності вчинених господарських операцій між позивачем та його контрагентами в межах господарської діяльності позивача.

З урахуванням наведеного, колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що факти здійснення господарських операцій повністю підтверджені первинними документами, оприбуткуванням ТМЦ в бухгалтерському обліку, відображенням господарських операцій в податковому обліку з подальшим використанням в господарській діяльності. А відтак, формування платником податків грошового зобов'язання по податку на додану вартість за липень 2017 року - січень 2018 року, від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду з податку на додану вартість за січень 2018 року, є правомірним та обґрунтованим.

Формування податкових зобов'язань по ПДВ за спірний період здійснено на підставі даних про реальні господарські операції, які підтверджені усіма необхідними первинними і обліковими документами.

Під час розгляду справи відповідачем за правилами статті 77 КАС України не спростовано достовірності відомостей первинних та розрахункових документів, поданих платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за спірними правочинами, не доведено неможливості проведення господарських операцій з урахуванням фізичних характеристик товару, просторових та часових факторів, економічних чинників, не подано доказів відсутності руху активів у процесі здійснення господарської операції, доказів відсутності зміни стану та структури активів, зобов'язань чи власного капіталу сторін спірних правочинів, доказів отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету України за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб, доказів отримання позивачем товарів (робіт, послуг) від іншої особи ніж сторона за правочином.

У ході розгляду справи відповідачем не доведений факт несумісності предмету правочину з напрямом господарської діяльності позивача. Доказів того, що у спірних правовідносинах позивач та його контрагенти є пов'язаними особами, були обізнані з обставинами організації господарської діяльності один одного, діяли взаємоузгоджено та зловмисно, маючи на меті завдати шкоди інтересам Держави, мали інший матеріальний інтерес, ніж виконання зобов'язань за спірним правочином, вчинений правочин об'єктивно не був потрібен для організації господарської діяльності позивача, господарські операції за спірним правочином були відображені лише в документообігу, а фактично не відбулись і не спричинили змін у структурі і складі активів сторін спірних правочинів, відповідач до суду не надав.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами. Платник податків не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність його контрагентами за умови, якщо платник податків не був обізнаний щодо такої поведінки контрагента.

Аналогічних висновків дійшов і Верховний Суд у постановах від 30.03.2018 у справі №821/2106/13-а, від 21.03.2018 у справі №813/59/13-а, від 07.03.2018 у справі №804/3420/16, від 24.05.2018 у справі №П/811/1538/17.

В акті перевірки відсутні достатні та належні докази нереальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами - ТОВ «Вест бізнес груп» і ТОВ «Анатек-Захід».

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; від 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія А. 303-А; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

З урахуванням наведеного, доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ч. 3 ст. 243, ст. 308, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2018 року по справі № 1740/2174/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М.А. Пліш

Судді І.В. Глушко

Н.В. Ільчишин

повний текст складено 14.05.2019