Ухвала

від 13.05.2019 по справі 804/963/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 травня 2019 року

Київ

справа №804/963/18

касаційне провадження №К/9901/9079/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шипуліної Т.М. розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27.02.2019 в адміністративній справі №804/963/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройпрогрес" до Головного управління ДФС у Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області 29.03.2019 звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27.02.2019.

Верховний Суд ухвалою від 02.04.2019 зазначену касаційну скаргу залишив без руху, у зв'язку з невиконанням вимог частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на ненадання документу про сплату судового збору, та встановив скаржнику строк для усунення недоліків у десять днів з дня вручення копії ухвали.

Вказана ухвала Верховного Суду від 02.04.2019 була отримана відповідачем 08.04.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0102926715353.

На адресу Верховного Суду надійшло клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Обґрунтовуючи вказане клопотання відповідач посилається на обмежене фінансування з державного бюджету для сплати судового збору.

Розглядаючи заявлене клопотання, суд касаційної інстанції керується наступним.

За приписами частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

Відповідач, маючи однаковий обсяг процесуальних прав і обов'язків поряд з іншими учасниками справи, діє як суб'єкт владних повноважень та є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому обмежене її фінансування, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не є підставою для відстрочення, розстрочення, зменшення розміру або звільнення від сплати судових витрат останнього, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі установи своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до частин першої та другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Статтею 2 Закону України "Про судовий збір" визначено, що платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення.

Сттатею 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено умови, перелік суб'єктів та коло певних правовідносин, за яких суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, а також зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.

Отже, Кодексом адміністративного судочинства України та Законом України "Про судовий збір" встановлено вичерпний перелік умов, суб'єктів та коло правовідносин, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема відстрочити сплату судового збору.

Статтею 129 Конституції України, як однією із засад судочинства, визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

При здійсненні судочинства, касаційний суд повинен забезпечити процесуальну рівність сторін, не допускати процесуальних переваг однієї сторони перед іншою.

Так, відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

У даному випадку, обов'язок учасника справи щодо сплати судового збору за подання касаційної скарги, передбачений підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», і не може порушити принципу розумної пропорційності, доступу до суду, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з положеннями Закону України «Про судовий збір» органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Органи доходів і зборів є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто суб'єктами, що реалізують свою владну компетенцію.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Таким чином, особа, яка звертається до суду касаційної інстанції, повинна дотримуватися вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги щодо сплати судового збору за подання касаційної скарги та вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання такого обов'язку.

Проаналізувавши викладе та зміст клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд вважає, що відповідачем не наведено обставин, які мали б виключний характер та свідчили б про наявність достатніх підстав для відстрочення сплати судового збору, та не обґрунтовано належними і допустимими доказами відсутність можливості сплатити судовий збір у встановлених законом порядку і розмірі.

Посилання податкового органу на скрутне майнове становище не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору.

За таких обставин, у суду відсутні правові підстави для задоволення клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору.

На момент постановлення цієї ухвали вимоги ухвали від 02.04.2019 про залишення касаційної скарги без руху щодо надання документу про сплату судового збору не виконано.

Згідно з частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, пунктом 1 частини четвертої якої передбачено повернення позовної заяви, якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не усунуто у встановлений судом строк.

Враховуючи викладене, касаційна скарга підлягає поверненню.

Керуючись пунктом 1 частини четвертої статті 169, статтею 121, частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити Головному управлінню ДФС у Дніпропетровській області в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27.02.2019 в адміністративній справі №804/963/18.

2. Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27.02.2019 в адміністративній справі №804/963/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройпрогрес" до Головного управління ДФС у Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішенн - повернути.

3. Надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги учасникам справи, а касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами - скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду

Т.М.Шипуліна