Рішення

від 10.05.2019 по справі 710/1401/17

ШПОЛЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 710/1401/17

Провадження № 2/710/6/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.05.2019 м. Шпола

Шполянський районний суд Черкаської області в складі

головуючого - судді Побережної Н.П.,

за участю секретаря судового засідання Цяпкало Г.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Шпола цивільну справу за позовом ПрАТ «СК «Амальтея» до ОСОБА_2 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування,

ВСТАНОВИВ:

06.12.2017 (дата згідно з штампом на конверті) до Шполянського районного суду Черкаської області поштою надійшов даний позов, в якому позивач просить стягнути з ОСОБА_2 на свою користь матеріальну шкоду в сумі 89172,99 грн.

11.04.2018 позивач уточнив розрахунок матеріальної шкоди та просив стягнути з відповідача на свою користь матеріальну шкоду в сумі 88582,19 грн. та судові витрати в сумі 2190,80 грн.

Представник позивача мотивував свій позов тим, що 02.07.2016 приблизно о 10 годині 05 хвилин в м. Вишневе, біля будинку № 6 по вул. Чорновола стався страховий випадок, в результаті дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобіля марки «Lexus GX 460», номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_3, котрий рухаючись по вул. Чорновола в напрямку м. Київ здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_2, який вибіг на проїжджу частину із-за маршрутного автобусу з права на ліво відносно напрямку руху автомобіля поза межами пішохідного переходу. Постановою Звенигородського районного суду Черкаської області від 03.10.2016 №710/1022/16-п встановлено, що «ОСОБА_2 02.07.2016 о 10 год.05 хв. в м. Вишневе по вул. Чорновола, вийшов на проїжджу частину, не впевнившись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху, внаслідок чого на нього відбувся наїзд автомобілем «Lexus GX 460», номерний знак НОМЕР_1. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п.4.14 Правил дорожнього руху України та скоїв правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП». Суд дійшов до висновку, що вина ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, повністю доведена. В результаті настання страхової події - ДТП (без вини водія) автомобіль «Lexus GX 460», номерний знак НОМЕР_1, отримав механічні ушкодження, чим була спричинена матеріальна шкода власнику пошкодженого автомобіля. Вартість відновлювального ремонту автомобіля «Lexus GX 460» становить 89113,40 грн. Позивачем, було сплачено ОСОБА_3 відшкодування в розмірі 88 582,19 грн. Також позивачем були здійснені додаткові витрати на суму 590,80 грн. Всього позивачу заподіяно збитків у зв'язку зі страховим відшкодуванням в розмірі 89172,99 грн. Тому позивач і звернувся до суду з даним позовом.

У судове засідання представник позивача не з'явився, надав до суду заяву, в якій просив справу розглядати без його участі та вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач та представник відповідача у судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, надали заяву про розгляд справи у їх відсутність. Також надали до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначили, що з документів, наданих позивачем як доказів, якими він обґрунтовує заявлені ним вимоги, що містяться у справі, випливають наступні обставини: позивач був визнаний винним в ДТП, в результаті якого було завдано механічні пошкодження автомобілю, які були відшкодовані позивачем власнику автомобіля. Предмет позову: стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 89172,99 грн. Зазначений розрахунок обґрунтовується висновком про вартість майна складеного оцінювачем ОСОБА_5 яка працює в складі СОД ТОВ «ЕКСПЕРТУМ - АВЕ». Наявний висновок оцінювача, не може слугувати доказом обґрунтованості розміру збитків, з тих підстав що чинним законодавством визначено перелік осіб, які відповідно до кваліфікаційних вимог можуть займатися визначенням причин настання страхового випадку та розміру збитків. На офіційних сайтах Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг та Фонду державного майна України відсутня будь яка інформація відносно СОД ТОВ «ЕКСПЕРТУМ - АВЕ та оцінювача ОСОБА_5 Крім того так званий звіт, про вартість майна, який всупереч вимогам нормативних актів не прошитий і не скріплений печаткою, в формі купи листів завірених печаткою позивача, з яких неможливо встановити номер кваліфікаційного свідоцтва експерта, не містить всієї передбаченої інформації, а саме, про методику яка застосовувалась при розрахунках, не підтверджує право на складання відповідного звіту, не містить даних про внесення даного звіту в єдину базу звітів ФДМУ, а тому неприйнятний для направлення його на рецензію, не може слугувати доказом по справі. Крім того, представник відповідача у судовому засіданні повідомив про те, що постанова Звенигородського районного суду Черкаської області від 03.10.2016 №710/1022/16-п, якою встановлено вину «ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП – скасована.

Позивач надав до суду відповідь на відзив в якій зазначив, що у відзиві на позовну заяву про відшкодування шкоди в порядку регресу відповідач вказує на те, що позов ПрАТ «СК «АМАЛЬТЕЯ» є незаконним, безпідставним та необґрунтованим, але при цьому не вказує, яку саме норму чинного законодавства порушив позивач. Щодо доводів відповідача, що він отримав копію звіту про оцінку транспортного засобу складеного оцінювачем ОСОБА_5, яка працює у складі ТОВ «ЕКСПЕРТУМ-АВЕ», який не прошитий, і не скріплений печаткою, у формі купи листів, завірений печаткою позивача, то відповідно до ст. 120 ЦПК України, що діяла на дату подачі позовної заяви про відшкодування шкоди в порядку регресу (13.12.2017), позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. Відповідно до Звіту № 01-D/22/5 про вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу «Lexus GX 460 4.6L» (державний номер НОМЕР_1), оцінка була виконана відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність», Національного стандарту № 1 «Загальні засади проведення оцінки майна та майнових прав», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України, затвердженої Радою УТО. Відповідно до ст.12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» № 2658-ІІІ від 12.07.2001 звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності. Згідно з ст.60 Національного стандарту № 1 «Загальні засади проведення оцінки майна та майнових прав», висновок підписується оцінювачем (оцінювачами), який безпосередньо проводив оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності – суб'єкта господарювання. Що стосується кваліфікаційного свідоцтва оцінювача, звіт № 01-D/22/5 про вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу «Lexus GX 460 4.6L» (державний номер НОМЕР_1) було складено оцінювачем ОСОБА_5, яка діяла на підставі свідоцтва про реєстрацію у Державному реєстрі оцінювачів № 9406 від 03.08.2012, посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача, та сертифіката суб'єкта оціночної діяльності. Щодо доводів позивача відносно відсутності методики, яка застосовувалась у розрахунках у звіті, у пункті 2 Звіту № 01-D/22/5 про вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу «Lexus GX 460 4.6L» (державний номер НОМЕР_1) наведений нормативно-правових актів, використаних при складанні звіту, а саме: Цивільний кодекс України, Національний стандарт № 1 «Загальні засади оцінки майна, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003, Методика товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» № 2658-ІІІ від 12.07.2001 Методика оцінки майна, затверджена Постановою Кабінету Міністрів України №1891 від 10.12.2003, Закон України «Про страхування». Також відповідно до норм чинного законодавства України інформація зі Звіту № 01-D/22/5 про вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу «Lexus GX 460 4.6L» (державний номер НОМЕР_1) не вноситься до єдиної бази даних звітів ФДМУ. У Звіті № 01-D 22 5 про оцінку транспортного засобу зазначено, що даний звіт може використовуватися тільки для визначення суми страхового відшкодування і для доказу розміру позовних вимог до винуватця ДТП у разі звернення замовника до суду. Таким чином, позивач вважає, що у своєму відзиві на позовну заяву, відповідач не надав доказів, щодо обґрунтування заперечень проти позовної заяви позивача, а навів лише свої міркування, які не підкріплені жодною нормою чинного законодавства.

Ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області від 03.01.2018 було відкрите провадження по справі.

Ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області від 14.05.2018 було відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_2 про направлення звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Lexus GX 460 4.6L, державний номер НОМЕР_1, складеного 05.07.2016 оцінювачем ОСОБА_5, який працює в складі СОД ТОВ «Експертум-Аве» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (адреса: 01001, м, Київ вул. Б. Грінченка, 3) для визначення рецензента, який проведе рецензування зазначеного звіту, щодо відповідності його вимогам нормативно-правових актів. Відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_6 про заміну неналежного відповідача та закриття провадження по справі.

Ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області від 05.06.2018 було відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_2 про витребування доказів.

Ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області від 05.06.2018 було зупинено провадження у справі до завершення апеляційного розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Шполянського районного суду Черкаської області від 14.05.2018.

Постановою Апеляційного суду Черкаської області від 20.07.2018 було залишено без задоволення скаргу ОСОБА_2 та ухвалу Шполянського районного суду Черкаської області від 14.05.2018 в частині відмови в задоволенні клопотання ОСОБА_2 про забезпечення доказів у справі за позовом ПАТ «Страхова компанія «Амальтея» до ОСОБА_2 про відщкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування залишено без змін.

Ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області від 27.07.2018 було поновлено провадження в справі.

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 20.08.2018 було задоволено клопотання відповідача про витребування доказів та витребовано у позивача ПрАТ «СК» АМАЛЬТЕЯ», адреса: 03035, м. Київ, вул. Кудряшова, буд.20-А, оф.23, тел/факс: (044)248-12-96, ЄДРПОУ 25017527, оригінал та належним чином завірену копію звіту №01-D/22/5 про вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу Lexus GL 4604,6L, державний номер НОМЕР_1.

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 18.12.2018 було відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про зобов'язання позивача забезпечити явку до суду оцінювача, задоволено клопотання представника відповідача про виклик свідків в судове засідання оцінювача ОСОБА_5 та рецензента ОСОБА_7 закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу за позовом ПАТ «СК «Амальтея» до ОСОБА_2 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування до судового розгляду по суті.

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 18.03.2019 було відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача у справі за позовом ПАТ «СК «Амальтея» до ОСОБА_2 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування щодо зобов'язання ПрАТ "СК "АМАЛЬТЕЯ надати суду належний звіт про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ Lexus GХ 4604.6L, державний номер НОМЕР_1.

Суд, з'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, вважає, що позов не підлягає до задоволення.

Згідно зі звітом №1-D/22/5 про вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Lexus GX 460 4.6L, державний номер НОМЕР_1, від 05.07.2016, виконавець ТОВ «Експертум Аве», матеріальний збиток, завданий зазначеному автомобілю внаслідок його пошкодження складає 56 101,09 грн. (а.с.18). Зазначене підтверджується також висновком про вартість майна від 05.07.2016 (а.с.19-41).

Відповідно до правил добровільного страхування майна (крім залізничного, наземного, повітряного, водного транспорту і морського внутрішнього та інших видів водного транспорту), вантажів та багажу (вантажобагажу)) від ПрАТ «СК «Амальтея» від 2011 року до витрат на відновлення предмету договору страхування включаються витрати на матеріали та запасні частини, що необхідні для відновлення предмету страхування, витрати на оплату праці по відновленню предмету договору страхування Витрати на відновлення предмету договору страхування розраховуються за розрахуванням вартості зносу матеріалів та запасних частин, що замінюються в процесі відновлення (ремонту). Якщо виконується заміна пошкоджених частин, ремонт яких був можливим без загрози безпеки експлуатації предмету договору страхування, страховик відшкодовує вартість заміни цих частин, але не більше вартості їх ремонту. (а.с.42-44).

Згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 від 15.08.2012, власником автомобіля Lexus GX 460 4.6L, державний номер НОМЕР_1, є ОСОБА_3 (а.с.45).

Відповідно до повідомлення про настання страхової події №17 від 02.07.2016 ОСОБА_3 повідомив ПрАТ «СК»Амальтея» що ОСОБА_3 02.07.2016. рухався на застрахованому автомобілі Lexus GX-460 EXECUTIVE, номерний знак НОМЕР_1, в м. Вишневе по вул. Чорновола в напрямку м. Київ, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_2, котрий вибіг на проїжджу частину із-за маршрутного автобусу з права на ліво відносно напрямку руху автомобіля поза межами пішохідного переходу, внаслідок чого були пошкоджені передній бампер, кришка капоту, лобове скло, крило та дзеркало (а.с.46). ОСОБА_3 також надав ПрАТ «СК» Амальтея» заяву про виплату страхового відшкодування (а.с.47).

05.08.2015 між ПрАТ «Страхова компанія «Амальтея» та ОСОБА_3 був укладений договір добровільного страхування наземного транспортного засобу програма «Еліт» №000977-НТ, за яким ОСОБА_3 застрахував належний йому автомобіль Lexus GX 460 4.6L, державний номер НОМЕР_1, в тому числі і на випадок ДТП на суму 1048000,00 грн. (а.с.48-53).

Відповідно до страхового акту №17/16 за страховим випадком у відповідності з Договором добровільного страхування транспортного засобу № 000977-НТ від 05.07.2015 від 07.07.2016 страхувальнику підлягає виплата страхового відшкодування в розмірі 88582,19 грн. (а.с.54). Зазначена сума підтверджується розрахунком суми страхового відшкодування (а.с.55), розрахунком виплати страхового відшкодування за Договором добровільного страхування транспортного засобу № 000977-НТ від 05.08.2015 від 06.07.2016 (а.с.56) та розпорядженням на виплату страхового відшкодування № 17К/16 за Договором добровільного страхування транспортного засобу № 000977-НТ від 05.08.2015 (а.с.57). Зазначена сума була виплачена ОСОБА_8, що підтверджується платіжним дорученням №1459 від 07.07.2016 (а.с.58).

Згідно з платіжним дорученням №543 від 08.07.2016 ПрАТ «СК «Амальтея» сплатило ТОВ «Експерт-Аве» 590,80 грн. (а.с.59).

Відповідно до акту № АК-220165 здачі прийняття робіт (надання послуг) від 0б.07.201б представники ПрАТ «СК «АМАЛЬТЕЯ» з одного боку, та представник ТОВ "Експертум-Аве" з іншого боку, склали цей акт про те, що роботи передбачені з оцінки майна автомобіля Lexus GX 460 4.6L, державний номер НОМЕР_1, виконані в повному обсязі та коштують 590,80 грн. (без ПДВ 20%) (а.с.600). Зазначене підтверджується також рахунком фактури №ВН-22015 від 06.07.2016 (а.с.61).

03.07.2016 старшим слідчим Києво-Святошинського ВП ГУНП України в Київській області капітаном поліції Ганжою А. О. було винесено постанову про закриття кримінального провадження №12016110200002455 від 02.07.2016 у зв'язку з відсутністю в діях водія ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 КК України (а.с.62).

03.10.2016 постановою Звенигородського районного суду Черкаської області від 03.10.2016 провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 було закрите у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративне стягнення, передбачених ч. 4 ст. 38 КУпАП. Разом з тим в судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину визнав повністю та щиро розкаявся, а суд прийшов до висновку, що вина ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП повністю доведена та підтверджується зібраними по справі доказами (а.с.63).

Відповідно до вимоги №55 від 25.07.2017 ПрАТ «СК «Амальтея» запропонувало ОСОБА_2 в добровільному порядку протягом одного місяця з дати отримання цієї вимоги сплатити суму заподіяного збитку, в сумі 89 172,99 грн. (а.с.64). Зазначена вимога була надіслана ОСОБА_2 27.07.2017, що підтверджується квитанцією КМД ПАТ «Укрпошта» (а.с.65).

Згідно з довідкою №101 від 07.05.2018, виданою ТОВ «Кийтранс-2005», ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_3), дійсно працює в м. Києві на підприємстві ТОВ «Кийтранс-2005» водієм автотранспортних засобів категорії «D» з 06.08.2015 (наказ №118 від 06.08.2015) по теперішній час. Форма працевлаштування – основна (а.с.116).

Відповідно до довідки про доходи №100 від 07.05.2018, виданої ТОВ «Кийтранс-2005», ОСОБА_2 за період з 01.11.2017 по 30.04.2018 отримав заробітну плату в розмірі 21990,00 грн. (а.с.117).

Згідно з листком непрацездатності серії АГХ №558242 від 04.07.2017, виданим Шполянською центральною районною лікарнею імені братів М.С. і О.С. Коломійченків, ОСОБА_2 був звільнений від роботи в період з 04.07.2016 по 13.08.2018 (а.с.118).

Згідно з рецензією на звіт №01-D/22/5 про вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу Lexus GX 460 6.6L від 05.11.2018, виконаною оцінювачем ОСОБА_7 рецензований звіт (висновок досліджен­ня) не відповідає вимогам нормативно - правових актів з оцінки майна, є неякіс­ним та (або) непрофесійним і не може бути використаний (а.с. 21-23).

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка експерт-рецензент ОСОБА_7 повідомив, що звіт №01-D/22/5 про вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу Lexus GX 460 4.6L, складений на замовлення ПрАТ «СК «Амальтея» оцінювачем ТОВ «Експертум-АВЕ» ОСОБА_5 складений всупереч вимог Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092. Так, свідок вказав, що вищезазначений звіт не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та непрофесійним і не може бути використаний. До звіту про вартість матеріального збитку не були додані довідка поліції про пошкодження транспортного засобу, довідка про присутність винуватця дорожньо-транспортної пригоди, протокол дорожньо-транспортної пригоди. Крім того свідком зазначено, що право на здійснення оціночної діяльності та професійність оцінювача ОСОБА_5 викликає сумнів, оскільки Наказом Фонду державного майна №1606 від 26.08.2016 було анульовано ТОВ «ЕКСПЕРТУМ – АВЕ», сертифікат суб'єкта оціночної діяльності від 10.04.2015 № 313/15.

Згідно з ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків, має право на їх відшкодування у розмірі витрат, які вона зробила чи мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Разом із тим правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, – якщо законом передбачено такий обов'язок.

Так, відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов'язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно з Законом України від 01.07.2004 «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

За змістом статті 979 ЦК України, статті 16 Закону України від 7.031996 "Про страхування" за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Згідно ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру коди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно з роз'ясненнями викладеними в Постанові Верховного Суду України від 20.01.2016 за змістом «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (статті 9, 22-31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння дорожньо-транспортної пригоди) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм з'ясовано, що страховик повинен виплатити страхове відшкодування в межах вартості відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, оскільки таке обмеження встановлено законом.

Судом встановлено, що на виконання приписів вищезазначеного законодавства, позивач – ПАТ «Страхова компанія «Амальтея» сплатила страхове відшкодування ТОВ ОСОБА_8 за ремонт автомобіля Lexus GX-460 EXECUTIVE, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Згідно з ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач на законних підставах звернувся до суду з позовом про відшкодування витрат, які він зробив для відновлення свого порушеного права.

Постанова Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» за №6 від 27.03.1992 року із змінами та доповненнями роз'яснює, що шкода заподіяна особі та майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі, особою, яка її заподіяла, за умови, що дії були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Оскільки, в даному випадку позовні вимоги ґрунтуються на наслідках ДТП при вчиненні адміністративного правопорушення, то встановлення винності особи розглядається в порядку КУпАП, так як саме згідно з ст.280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) з'ясовують: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інше.

Частиною 6 ст. 82 ЦПК України передбачено, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, на підставі матеріалів справи судом встановлено, що винним у скоєнні зазначеного ДТП є відповідач ОСОБА_2 Твердження представника відповідача про те, що постанова Звенигородського районного суду Черкаської області від 03.10.2016 №710/1022/16-п, якою встановлено вину «ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП – скасована не знайшло свого підтвердження. Отже, відшкодування заподіяного позивачу збитку повинно здійснюватись відповідачем у справі ОСОБА_2

Частиною 1ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, основним доказом, понесених позивачем витрат у зв'язку з здійсненням страхової виплати страхувальнику, який покладений в основу обґрунтування суми, яка підлягатиме відшкодуванню, є звіт №01-D/22/5 про вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу Lexus GX 460 4.6L, складений на замовлення ПрАТ «СК «Амальтея» оцінювачем ТОВ «Експертум-АВЕ» ОСОБА_5

В ході розгляду справи представник відповідача неодноразово вказував, що право на здійснення оціночної діяльності та професійність оцінювача ОСОБА_5 викликає сумнів. Також зазначене твердження продубльоване і у рецензії на звіт №01-D/22/5, наданої представником відповідача.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України» підставою для здійснення оціночної діяльності є відповідний сертифікат.

Частиною 1 ст. 5 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" встановлено, що суб'єктами оціночної діяльності є юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону.

Статтею 15 вказаного Закону передбачено, що кваліфікаційне свідоцтво оцінювача (далі - кваліфікаційне свідоцтво) є документом, який підтверджує достатній фаховий рівень підготовки оцінювача за програмою базової підготовки для самостійного проведення оцінки майна. Форми кваліфікаційних свідоцтв оцінювача встановлюються Фондом державного майна України. Право на отримання кваліфікаційного свідоцтва набувають фізичні особи, які мають закінчену вищу освіту, пройшли навчання за програмою базової підготовки та стажування протягом одного року у складі суб'єкта оціночної діяльності разом з оцінювачем, який має не менше ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна, отримали його позитивну рекомендацію та успішно склали кваліфікаційний іспит. Кваліфікаційні свідоцтва підтверджують професійну підготовку оцінювача за такими напрямами оцінки майна відповідно до програм базової підготовки: оцінка об'єктів у матеріальній формі; оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів, у тому числі прав на об'єкти інтелектуальної власності. Підвищення кваліфікації відбувається за напрямами, зазначеними у кваліфікаційному свідоцтві оцінювача, за результатами якої видається посвідчення про підвищення кваліфікації, яке є невід'ємною частиною кваліфікаційного свідоцтва.

Твердження відповідача щодо того, що висновок оцінювача ТОВ «Експертум Аве» не може бути допустимим доказом по справі у зв'язку з тим, що вони не можуть займатися визначенням причин настання страхового випадку та розміру збитків є недоведеним, оскільки право ТОВ «Експертум Аве» на здійснення оціночної діяльності та кваліфікація оцінювача ОСОБА_5 підтверджується наданими позивачем свідоцтвом про реєстрацію у Державному реєстрі оцінювачів №9406 від 03.08.2012, посвідченням про підвищення кваліфікації оцінювача ОСОБА_5 від 09.04.2014 та сертифікатом суб'єкта оціночної діяльності ТОВ «Експертум Аве» №313/15 від 10.04.2015 (який дійсно був анульований на підставі Наказу Фонду державного майна №1606 від 26.08.2016, тобто після складання звіту від 06.07.2016).

Також до Державного реєстру оцінювачів України станом на момент складання звіту 06.07.2016 (згідно даних від 01.07.2016) під номером 3226 входила ОСОБА_5.

Тобто, матеріалами справи підтверджено достатній фаховий рівень підготовки оцінювача ОСОБА_5, а також право ТОВ «Експертум Аве» на здійснення господарської діяльності з оцінки майна саме на момент складання звіту 06.07.2016.

За таких обставин суд вважає, що оцінювач ОСОБА_5 на момент складання Звіту відповідала вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Відповідач надав до суду рецензію на звіт №01-D/22/5 про вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу Lexus GX 460 6.6L від 05.11.2018, виконану оцінювачем ОСОБА_7, відповідно до якої рецензований звіт (висновок досліджен­ня) не відповідає вимогам нормативно - правових актів з оцінки майна, є неякіс­ним та (або) непрофесійним і не може бути використаний.

Згідно з ч. 5 ст. 4 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), яке полягає в їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).

Відповідно до п. 64 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" за результатами своєї роботи рецензент готує рецензію у письмовій формі, яку скріплює підписом. Рецензія не повинна містити власного висновку про вартість об'єкта оцінки. Будь-які судження про вартість об'єкта оцінки, виражені у грошовій формі, можуть відображатися рецензентом виключно у формі звіту про оцінку майна, складеному у повній формі відповідно до вимог національних стандартів.

Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) може виконувати оцінювач, який має не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна, експертні ради, що спеціально створені саморегулівними організаціями оцінювачів з метою контролю за якістю оцінки майна, яка проводиться оцінювачами - членами саморегулівної організації, оцінювачі, які мають не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна та працюють у Фонді державного майна України, а також інших органах, зазначених у статті 5 цього Закону.

Так, рецензент вказує, що основні ціноутворюючі характеристики та показники об'єкта оцінки, які дають змогу його ідентифікувати вказані не в повному обсязі; мета оцінки чітко не визначена та не аргументована, обмеження щодо результатів оцінки експертом не наведені, вихідні дані не відповідають вимогам Методики, зокрема відсутня довідка поліції про пошкодження та протокол ДТП, не проведено дефектування пошкоджених складових кузова і відповідно не обґрунтовано зміну складових, умисно завищена калькуляція вартості відновлювального ремонту, експертом не проведено аналізу та коригування ідентичної моделі, як аналога, розрахунки проведено з грубим порушенням Методики розділ VII, зокрема безпідставно змінено пошкоджені складові на нові, абсурдна калькуляція, не проведено дефектування та фальсифіковано обсяг ремонтних робіт, припущення на підставі яких проводилась оцінка необґрунтовані та непрофесійні; визначена вартість матеріального збитку не відповідає вимогам та поставленому завданню.

Водночас, відповідно до абз. 1 ст. 10 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна проводиться на підставі договору між суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання та замовником оцінки або на підставі ухвали суду про призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна.

Згідно з абз. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» договір на проведення оцінки майна укладається в письмовій формі та може бути двостороннім або багатостороннім. Під час укладання багатостороннього договору крім замовника оцінки стороною договору може виступати особа-платник, якщо оплату послуг суб'єкта оціночної діяльності здійснює інша особа, а не замовник. У цьому випадку на платника як сторону договору поширюються обмеження, зазначені в статті 8 цього Закону. Замовниками оцінки майна можуть бути особи, яким зазначене майно належить на законних підставах або у яких майно перебуває на законних підставах, а також ті, які замовляють оцінку майна за дорученням зазначених осіб. Замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб'єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення його оцінки.

Пунктом 51 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» передбачено, що початковим етапом проведення незалежної оцінки майна є укладення договору на проведення оцінки.

Відповідно до п.п. 15.9 та 15.10 Договору добровільного страхування наземного транспортного засобу від 05.08.2015, укладеного між страховиком Пр АТ «СК «Амальтея» та ОСОБА_3 на вимогу страховика може бути складено акт товарознавчої експертизи, яка проведена спеціалізованою організацією. Вибір експертної організації здійснюється страховиком або уповноваженою ним особою, або має бути погоджений з ним страхувальником у всіх випадках пошкодженого транспортного засобу (а.с. 50).

Однак, в матеріалах справи, всупереч вимогам законодавства, відсутній договір на проведення оцінки майна.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України.

Згідно з п. 56, 59, 60 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440 звіт про оцінку майна може складатися у повній чи у стислій формі.

Звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити: опис об'єкта оцінки, який дає змогу його ідентифікувати; дату оцінки та дату завершення складення звіту, а у разі потреби - строк дії звіту та висновку про вартість майна відповідно до вимог законодавства; мету проведення оцінки та обґрунтування вибору відповідної бази оцінки; перелік нормативно-правових актів, відповідно до яких проводиться оцінка; перелік обмежень щодо застосування результатів оцінки; виклад усіх припущень, у межах яких проводилася оцінка; опис та аналіз зібраних і використаних вихідних даних та іншої інформації під час проведення оцінки; висновки щодо аналізу існуючого використання та найбільш ефективного використання об'єкта оцінки; виклад змісту застосованих методичних підходів, методів та оціночних процедур, а також відповідних розрахунків, за допомогою яких підготовлено висновок про вартість майна; письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об'єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об'єктивності оцінки майна і висновку про його вартість; висновок про вартість майна; додатки з копіями всіх вихідних даних, а також у разі потреби - інші інформаційні джерела, які роз'яснюють і підтверджують припущення та розрахунки.

Звіт про оцінку майна підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання. Документи та інші інформаційні матеріали, зібрані оцінювачами в процесі проведення оцінки майна, разом із звітом про оцінку майна зберігаються в архіві суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання не менше ніж п'ять років, якщо інше не встановлено договором на проведення оцінки майна.

Висновок про вартість майна повинен містити відомості про: замовника оцінки та виконавця звіту про оцінку майна; назву об'єкта оцінки та його коротку характеристику; мету і дату оцінки; вид вартості, що визначався; використані методичні підходи; величину вартості, отриману в результаті оцінки.

У разі потреби оцінювач має право відобразити у висновку свої припущення та застереження щодо використання результатів оцінки.

Висновок підписується оцінювачем (оцінювачами), який безпосередньо проводив оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання. Законодавством можуть бути встановлені додаткові вимоги до оформлення висновку про вартість об'єкта оцінки.

Згідно до п.п. с) 4.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092 у звіті (акті) або висновку експерта (експертного дослідження) про оцінку КТЗ зазначається така інформація: додатки, які становлять невід'ємну частину звіту (акта), висновку експерта (експертного дослідження) про оцінку і містять дані стосовно технічного стану КТЗ (його складників), їх фотографічні зображення і дані, що підтверджують припущення та розрахунки. У додатках також може бути графічна розгортка побудови пошкодженого або розукомплектованого КТЗ з відображенням характеру пошкоджень або протокол технічного огляду з посиланням на характер і обсяг його пошкодження.

В свою чергу, практика Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту, тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).

Відповідно до пунктів 1.6, 2.4, 8.1 Методики - відновлювальний ремонт (або ремонт) це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності колісного транспортного засобу чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин. Вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості). Для визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, застосовуються витратний підхід і метод калькуляції вартості відновлювального ремонту.

Згідно п. 2.3 Методики вартість відновлювального ремонту КТЗ визначається як грошові витрати, необхідні для відновлення пошкодженого, розукомплектованого КТЗ.

За результатами оцінки складається документ, який має відповідати вимогам п. 4.4. Методики, а саме: у звіті (акті) або висновку експерта (експертного дослідження) про оцінку КТЗ зазначається така інформація: а) повне найменування суб'єкта оціночної діяльності, його місцезнаходження, телефон (факс), номер та термін дії сертифіката суб'єкта оціночної діяльності; б) дата надходження матеріалів для оцінки і дата підписання звіту (акта), висновку; в) найменування юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, яка призначила (замовила) оцінку КТЗ; г) питання (завдання), що поставлені перед оцінювачем (експертом) (мета оцінки); ґ) назва об'єкта (об'єктів), представленого для оцінки; д) найменування юридичної особи (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи), місцезнаходження (місце проживання) власника майна та його майнові права на КТЗ; е) відомості про фізичну особу, що здійснює оцінку КТЗ: посада, прізвище, ім'я, по батькові, освіта, спеціальності (загальна й оціночна за напрямом програми базової підготовки), стаж роботи за цими спеціальностями, учений ступінь і вчене звання (за наявності), номер, дата видачі кваліфікаційного свідоцтва та посвідчення про підвищення кваліфікації; є) інформація, що має значення для виконання оцінки, з посиланням на джерела її отримання; ж) клопотання оцінювача, експерта про надання додаткових матеріалів, результати їх розгляду (якщо це мало місце); з) перелік використаних довідкових джерел інформації, літератури із зазначенням основних бібліографічних даних (найменування, автори, місце та рік видання); и) дані про час та місце проведення огляду КТЗ оцінювачем (експертом).

В матеріалах справи міститься звіт №01-D/22/5 про вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу Lexus GX 460 4.6L, складений на замовлення ПрАТ «СК «Амальтея» оцінювачем ТОВ «Експертум-АВЕ» ОСОБА_5, відповідно до якого матеріальний збиток завданий власнику КТЗ Lexus GX 460 4.6L внаслідок його пошкодження складає 56 101,09 грн.

Однак, в порушення вказаних вимог Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003р., вказаний Звіт №01-D/22/5 не містить обґрунтування такого засобу усунення пошкоджень, як заміна пошкоджених деталей на нові, а саме висновку про неможливість відновлення відповідно до технічних вимог або економічну недоцільність його відновлення (ремонту). Внаслідок чого суд не може оцінити необхідність та доречність заміни пошкоджених складових КТЗ на нові. Крім того, звіт не містить в собі інформації щодо комплектності та укомплектованості КТЗ.

Таким чином, посилання позивача на вказаний Звіт №01-D/22/5 в обґрунтування розміру матеріальної школи та втрати величини вартості автомобіля суд вважає безпідставними, оскільки останній не відповідає вимогам п.п.4.4, 5.1 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України №142/5/2092 від 24.11.2003., а відтак неналежним та недопустимим доказом в розумінні ст.ст.77-78 ЦПК України.

З огляду на викладені обставини, допустимості, достовірності та достатності наданих сторонами суду доказів, слід зазначити, що розмір матеріальних збитків позивача ПрАТ «СК «Амальтея» не може бути достовірно встановлений, отже суд приходить до висновків про те, що позивачем не доведено заявлені ним позовні вимоги, тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно приписів ст. 78-80 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Заходи забезпечення позову судом не вживалися.

Відповідно дост.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1)у разі задоволення позову-на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача. Отже сплачений позивачем судовий збір у справі позивачу не відшкодовується.

На підставі ст.ст. 22, 979, 993, 999, 1192 ЦК України, ст.ст. 3, 8, 22, 29, 31 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 16, 25 Закону України «Про страхування», ст.ст. 5, 12, 13, 15, 18 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України», ст. 280 КУпАП, керуючись 12, 13, 76-81, 89, 141, 211, 263-265, ч.1 ст. 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до Апеляційного суду Черкаської області через Шполянський районний суд Черкаської області (до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи) шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.П. Побережна