Постанова

від 16.07.2019 по справі 710/1401/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1085/19Головуючий у 1-й інстанції Побережна Н.П. Доповідач в апеляційній інстанції Фетісова Т.Л. Категорія: 305010900

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2019 року м. Черкаси

Апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів цивільної палати:

суддя-доповідач Фетісова Т.Л.

судді Гончар Н.І., Сіренко Ю.В.

секретар Торопенко Н.М.

учасники справи:

позивач (скаржник) - ПрАТ СК Амальтея ,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача на рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 10.05.2019 (повний текст складено 10.05.2019, суддя в суді першої інстанції Побережна Н.П.) у цивільній справі за позовом ПрАТ СК Амальтея до ОСОБА_1 про відшкодування витрат в порядку регресу, :

в с т а н о в и в :

ПрАТ СК Амальтея звернулося 13.12.2017 до суду з даним позовом, яким, з урахуванням подальших уточнень, просило стягнути на свою користь з відповідача 88582,19 грн. матеріальної шкоди та судові витрати в сумі 2190,80 грн.

В обґрунтування вказано на те, що 02.07.2016 приблизно о 10 год. 05 хв. в м. Вишневе, біля будинку №6 по вул. Чорновола стався страховий випадок - в результаті ДТП за участю автомобіля марки Lexus GX 460 , номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , котрий, рухаючись по вул. Чорновола в напрямку м. Київ, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_1 , який вибіг на проїжджу частину із-за маршрутного автобусу з права на ліво відносно напрямку руху автомобіля поза межами пішохідного переходу. Постановою Звенигородського районного суду Черкаської області від 03.10.2016 №710/1022/16-п встановлено, що ОСОБА_1 02.07.2016 о 10 год.05 хв. в м. Вишневе по вул. Чорновола, вийшов на проїжджу частину, не впевнившись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху, внаслідок чого на нього відбувся наїзд автомобілем Lexus GX 460 , номерний знак НОМЕР_1 .

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.4.14 ПДР України та скоїв правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП. Суд дійшов до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, повністю доведена. В результаті настання страхової події - ДТП (без вини водія) автомобіль Lexus GX 460 , номерний знак НОМЕР_1 , отримав механічні ушкодження, чим була спричинена матеріальна шкода власнику пошкодженого автомобіля. Вартість відновлювального ремонту автомобіля Lexus GX 460 становить 89113,40 грн. Позивачем, було сплачено ОСОБА_2 відшкодування в розмірі 88 582,19 грн. Також позивачем були здійснені додаткові витрати на суму 590,80 грн. Всього позивачу заподіяно збитків у зв`язку зі страховим відшкодуванням в розмірі 89172,99 грн. Тому позивач і звернувся до суду з даним позовом про відшкодування своїх збитків у порядку регресу.

Рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 10.05.2019 позовні вимоги у справі залишено без задоволення. Суд першої інстанції виходив із того, що розмір збитків, вказаний позивачем, не підтверджується наданими доказами.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав 27.05.2019 апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та задовольнити позовні вимоги у справі. В обґрунтування вказано на те, що суд помилково не врахував дані звіту №1-D/22/5 від 05.07.2016 про вартість матеріального збитку, адже в акті огляду колісного транспортного засобу (дефектна відомість), який є додатком №1 до звіту, наявна інформація про комплектність та укомплектованість автомобіля, про характер пошкоджень та їх опис, тобто вказані відомості, на відсутність яких вказав суд. Дані звіту №1-D/22/5 від 05.07.2016 є обґрунтованими, а суд не призначав експертизи для їх уточнення. Суд помилково послався на рецензію на звіт №1-D/22/5 від 05.07.2016, адже рецензування звіту не є обов`язковим, рецензія не містить власного висновку про вартість об`єкта оцінки. Крім того, вказану рецензію виконано на замовлення відповідача, який є зацікавленою у вирішенні справи особою. Суд не призначив судову експертизу для визначення розміру збитків у справі.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечував проти її задоволення, просив залишити рішення суду без змін.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При розгляді справи встановлено, що 02.07.2016 приблизно о 10 год. 05 хв. в м. Вишневе Києво-Святошинського р-ну Київської області, біля будинку №6 по вул. Чорновола сталася ДТП за участю автомобіля марки Lexus GX 460 , номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 (який є його власником - а.с.45 т.1), що, рухаючись по вул. Чорновола в напрямку м. Київ, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_1 , який вибіг на проїжджу частину із-за маршрутного автобусу з права на ліво відносно напрямку руху автомобіля поза межами пішохідного переходу.

Постановою Звенигородського районного суду Черкаської області від 03.10.2016 №710/1022/16-п (а.с.63 т.1) встановлено, що ОСОБА_1 02.07.2016 о 10 год.05 хв. в м. Вишневе по вул. Чорновола, вийшов на проїжджу частину, не впевнившись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху, внаслідок чого на нього відбувся наїзд автомобілем Lexus GX 460 , номерний знак НОМЕР_1 . Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.4.14 ПДР України та скоїв правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП (порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів). Від адміністративної відповідальності ОСОБА_1 звільнено у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Крім того, 03.07.2016 старшим слідчим Києво-Святошинського ВП ГУНП України в Київській області капітаном поліції Ганжою А.О. винесено постанову про закриття кримінального провадження №12016110200002455 від 02.07.2016 у зв`язку з відсутністю в діях водія ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 КК України (а.с.62 т.1).

Відповідно до положень ч.6 ст.82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрали законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої її прийнято в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже вина відповідача у цій справі ОСОБА_1 у виникненні ДТП, що спричинило матеріальні збитки, встановлена відповідним судовим рішенням, що набрало законної сили. Вказані факти сторонами не оспорюються.

05.08.2015 між ПрАТ Страхова компанія Амальтея (страховик) та ОСОБА_2 (страхувальник) був укладений договір добровільного страхування наземного транспортного засобу програма Еліт №000977-НТ, за яким ОСОБА_2 застрахував належний йому автомобіль Lexus GX 460 4.6L, державний номер НОМЕР_1 , в тому числі і на випадок ДТП на суму 1048000,00 грн. (а.с.48-53 т.1).

Згідно повідомлення про настання страхової події №17 від 02.07.2016 ОСОБА_2 повідомив ПрАТ СК Амальтея про вищевказане ДТП, внаслідок якого були пошкоджені передній бампер, кришка капоту, лобове скло, крило та дзеркало його автомобіля (а.с.46 т.1).

ОСОБА_2 надав ПрАТ СК Амальтея заяву від 06.07.2016 на виплату страхового відшкодування (а.с.47 т.1).

Відповідно до страхового акту №17/16 від 07.07.2016 за страховим випадком у відповідності з Договором добровільного страхування транспортного засобу №000977-НТ від 05.07.2015 страхувальнику підлягає виплата страхового відшкодування в розмірі 88582,19 грн. (а.с.54 т.1).

Зазначена сума підтверджується розрахунком суми страхового відшкодування (а.с.55 т1), розрахунком від 06.07.2016 виплати страхового відшкодування за Договором добровільного страхування транспортного засобу №000977-НТ від 05.08.2015 (а.с.56 т.1) та розпорядженням від 07.07.2016 на виплату страхового відшкодування №17К/16 (а.с.57 т.1).

Вказана сума виплачена ФОП ОСОБА_3 за ремонт автомобіля страхувальника, що підтверджується платіжним дорученням №1459 від 07.07.2016 (а.с.58 т.1). Також згідно з платіжним дорученням №543 від 08.07.2016 ПрАТ СК Амальтея сплатило ТОВ Експерт-Аве 590,80 грн. (а.с.59 т.1).

Відповідно до акту №АК-220165 здачі прийняття робіт (надання послуг) від 06.07.2016 представники ПрАТ СК АМАЛЬТЕЯ з одного боку, та представник ТОВ Експертум-Аве з іншого боку, посвідчили те, що роботи, передбачені оцінкою майна автомобіля Lexus GX 460 4.6 L, державний номер НОМЕР_1 , виконані в повному обсязі та коштують 590,80 грн. (без ПДВ 20%) (а.с.60 т.1). Зазначене підтверджується також рахунком № ВН -22015 від 06.07.2016 (а.с.61 т.1).

Згідно зі звітом №1-D/22/5 від 05.07.2016 про вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Lexus GX 460 4.6L, державний номер НОМЕР_1 , виконавець ТОВ Експертум Аве , матеріальний збиток, завданий зазначеному автомобілю внаслідок його пошкодження без врахування втрати товарної вартості складає 56 101,09 грн., вартість відновлювального ремонту автомобіля становить 89 113,40 грн. (а.с.18 т.1). Зазначене підтверджується також висновком про вартість майна від 05.07.2016 (а.с.19-41 т.1).

Відповідно до правил добровільного страхування майна (крім залізничного, наземного, повітряного, водного транспорту і морського внутрішнього та інших видів водного транспорту), вантажів та багажу (вантажобагажу)) від ПрАТ СК Амальтея від 2011 року до витрат на відновлення предмету договору страхування включаються витрати на матеріали та запасні частини, що необхідні для відновлення предмету страхування, витрати на оплату праці по відновленню предмету договору страхування Витрати на відновлення предмету договору страхування розраховуються за вирахуванням вартості зносу матеріалів та запасних частин, що замінюються в процесі відновлення (ремонту). Якщо виконується заміна пошкоджених частин, ремонт яких був можливим без загрози безпеки експлуатації предмету договору страхування, страховик відшкодовує вартість заміни цих частин, але не більше вартості їх ремонту (а.с.42-44 т.1).

Вимогою №55 від 25.07.2017 ПрАТ СК Амальтея запропонувало ОСОБА_1 в добровільному порядку протягом одного місяця з дати отримання цієї вимоги сплатити суму заподіяного збитку, в сумі 89 172,99 грн. (а.с.64 т.1). Ця вимога надіслана ОСОБА_1 27.07.2017 (а.с.65 т.1).

Згідно з рецензією від 05.11.2018 на звіт №01-D/22/5 про вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу Lexus GX 460 6.6L, виконаною оцінювачем ОСОБА_4 рецензований звіт (висновок досліджен¬ня) не відповідає вимогам нормативно - правових актів з оцінки майна, є неякіс¬ним та (або) непрофесійним і не може бути використаний (а.с. 21-23 т.2).

Страховик-позивач, виплативши застрахованій особі страхову виплату, порушує перед судом питання про відшкодування йому у порядку регресу винуватцем виникнення страхового випадку понесених збитків у розмірі здійсненої виплати.

Правовідносини, наявні між сторонами справи на підставі вищевикладених фактичних обставин, мають наступне правове рулювання.

Відповідно до положень ст.979 ЦК України та ст.16 ЗУ Про страхування за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору; п.2 ст.980 ЦК України - предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування), що закріплено також в ст. 4 ЗУ Про страхування .

Відповідно до ч.1 ст.25 Закону України Про страхування здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Згідно ст.993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Також частиною 1 статті 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст.1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

З урахуванням встановлених у справі фактичних обставин та вищевикладених норм законодавства апеляційний суд приходить до висновку про те, що позивач, як страховик, що здійснив виплату страхового відшкодування застрахованій особі, має право зворотної вимоги до особи, внаслідок протиправних дій якої у застрахованої особи виникли збитки, що прямо передбачено ст. 993 ЦК України.

Частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Отже для того, щоб встановити, яка саме сума має бути відшкодована позивачу у цій справі йому необхідно надати суду докази розміру завданих відповідачем збитків, а саме - вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля страхувальника.

Дані обставини позивач у справі доводить з посиланням на звіт №01-D/22/5 від 05.07.2016 про вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Lexus GX 460 4.6L, який складений на замовлення ПрАТ СК Амальтея оцінювачем ТОВ Експертум-АВЕ .

Однак відповідач у справі з таким звітом про вартість збитку не погоджується та надає на нього критичну рецензію від 05.11.2018.

Згідно ст.4 ЗУ Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) полягає в їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.13 ЗУ Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб`єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).

Відповідно до п.64 Національного стандарту №1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав за результатами своєї роботи рецензент готує рецензію у письмовій формі, яку скріплює підписом. Рецензія не повинна містити власного висновку про вартість об`єкта оцінки. Будь-які судження про вартість об`єкта оцінки, виражені у грошовій формі, можуть відображатися рецензентом виключно у формі звіту про оцінку майна, складеному у повній формі відповідно до вимог національних стандартів.

Пунктом 67 Національного стандарту №1 Загальні засади оцінки майна та майнових прав , затвердженого постановою КМУ від 10.09.2003 №1440, визначено, що рецензія повинна містити висновок про відповідність звіту вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна та про можливість його використання з відповідною метою, у тому числі про достовірність оцінки майна. Звіт класифікується за такими ознаками: звіт повністю відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна; звіт у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки; звіт не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але може використовуватися з метою, визначеною у звіті, після виправлення зазначених недоліків; звіт не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та (або) непрофесійним і не може бути використаний.

У даному випадку рецензент вказує на те, що основні ціноутворюючі характеристики та показники об`єкта оцінки, які дають змогу його ідентифікувати, вказані не в повному обсязі; мета оцінки чітко не визначена та не аргументована; обмеження щодо результатів оцінки експертом не наведені, вихідні дані не відповідають вимогам Методики, зокрема відсутня довідка поліції про пошкодження та протокол ДТП, не проведено дефектування пошкоджених складових кузова і відповідно не обґрунтовано зміну складових; завищена калькуляція вартості відновлювального ремонту; експертом не проведено аналізу та коригування ідентичної моделі, як аналога розрахунки проведено з порушенням Методики розділ VII, зокрема, безпідставно змінено пошкоджені складові на нові; не проведено дефектування. За висновком рецензента рецензований звіт не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та не може бути використаний.

Апеляційний суд враховує, що зі змісту звіту №01-D/22/5 від 05.07.2016 про вартість матеріального збитку, яким позивач у справі обґрунтовує свої позовні вимоги, вбачається, що він не містить належним чином оформленого акту, яким зафіксовано пошкодження автомобіля, що виникли внаслідок дій відповідача у справі (дефектного акту).

Так акт огляду колісного транспортного засобу від 04.07.2016, на який вказує скаржник, складено без відома та участі відповідача лише в присутності власника автомобіля, що не дозволяє вести мову про об`єктивність його змісту, адже інша сторона не мала змоги висловлювати свої міркування щодо того, які саме пошкодження виникли внаслідок ДТП.

Протоколу, яким оформлювалося ДТП та який би містив дані щодо наявних в автомобіля пошкоджень, у матеріалах справи не має.

Отже апеляційний суд приходить до висновку про те, що звіт №01-D/22/5 від 05.07.2016 не було виконано на основі об`єктивних даних щодо пошкоджень автомобіля, що, у свою чергу, не дозволяє покласти цей звіт в обґрунтування розміру збитків у позивача, що скаржником не спростовано.

Апеляційний суд відхиляє доводи скаржника про те, що суд першої інстанції помилково не призначав експертизи для уточнення розміру збитків, адже відповідного клопотання учасники справи не заявляли ні суду першої, ні суду апеляційної інстанції, а обов`язок доказування ст.81 ЦПК України покладено на сторони справи, отже суд з власної ініціативи не вправі збирати докази у справі, що випливає з принципу диспозитивності цивільного судочинства згідно до ст.13 ЦПК України.

Доводи скаржника про те, що рецензування звіту №1-D/22/5 від 05.07.2016 не є обов`язковим, рецензія не містить власного висновку про вартість об`єкта оцінки та виконана на замовлення відповідача, який є зацікавленою у вирішенні справи особою, апеляційний суд відхиляє, адже вони не спростовують факту відсутності належної фіксації пошкоджень автомобіля (їх характеру та кількості) та, відповідно, і вартості відновлювального ремонту якого є предметом оцінки за спірним звітом. Таким чином стверджувати про об`єктивність оцінки збитків у позивача у справі не можна.

Згідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 10.05.2019 у даній справі належить залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

На підставі положень ст.141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в апеляційному суді слід залишити за особою, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

апеляційну скаргу - залишити без задоволення.

Рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 10.05.2019 у цивільній справі за позовом ПрАТ СК Амальтея до ОСОБА_1 про відшкодування витрат в порядку регресу - залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в апеляційному суді слід залишити за особою, яка подала апеляційну скаргу.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.

Повну постанову складено 17.07.2019.

Суддя-доповідач

Судді