Ухвала

від 13.05.2019 по справі 755/3375/19

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/3375/19

Провадженя №1-кс/755/3420/19

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2019 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі адвоката ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах власника майна ОСОБА_5 про скасування арешту майна, накладеного в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32018100000000241 від 20.11.2018 року,

В С Т А Н О В И В :

10 травня 2019 року до провадження слідчого судді надійшло клопотання представника власника майна ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32018100000000241 від 20.11.2018 року.

Клопотання обґрунтоване тим, що ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 25.03.2017 року в рамках кримінального провадження №32018100000000241 від 20.11.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3ст.212 КК України,задоволено клопотанняслідчого танакладено арешт нагрошові кошти,які буловилучено під час проведення обшуку за адресою: м. Чернігів, в будівлі яка розміщена на земельній ділянці з кадастровим №7410100000:02:027:0132, де знаходиться офісне приміщення Корпорації «Укртрансбуд» (код ЄДРПОУ 31071140).

Вилучені грошові кошти фактично являються особистими коштами ОСОБА_5 , який обіймає посаду головного бухгалтеру відділу «Бухгалтерія» корпорації «Укртрансбуд» та посаду бухгалтера в ПП «Проммеханізація» і тривалий час знаходиться у трудових відносинах з даними суб`єктами господарювання. Так, як вилучені грошові кошти є особистими коштами ОСОБА_5 , то до діяльності підприємств, які вказані в ухвалі слідчого судді ніякого відношення не мають, дані грошові кошти є його заробітною платою та коштами, які узяті в борг, для особистих потреб.

Крім того, ОСОБА_5 в даному кримінальному провадженні немає статусу підозрюваного, дані грошові кошти не містять слідів злочину, та не були використані як знаряддя вчинення злочину, а відтак не мають ознак речового доказу. Вважає, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба, а тому арешт повинен бути скасований.

Представник власника майна ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Слідчий ОСОБА_4 не заперечувала щодо задоволення клопотання про скасування арешту майна, вказала, що ОСОБА_5 підозра в даному кримінальному провадженні не пред`явлена, крім того на даний час відпала потреба в застосуванні такого заходу, як арешт майна на зазначені грошові кошти.

Слідчий суддя, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши в нарадчій кімнаті матеріали клопотання дійшов наступних висновків.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Положенням ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 3 ст. 170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо якихухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Положенням ч. 2 ст. 173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністючи частково ухвалою слідчого суддіпід час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потребаабо арешт накладено необґрунтовано.

У судовому засіданні встановлено, що четвертим слідчим відділом розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №32018100000000241 від 20.11.2018 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 25.03.2019 року у справі №755/3375/19-к клопотання старшого слідчогоз ОВСчетвертого слідчоговідділу розслідуваннякримінальних провадженьСУ ФРГУ ДФСу м.Києві ОСОБА_6 задоволено та накладено арешт на майно, яке буловиявлено 20.03.2019 року під час проведення обшуку за адресою: м. Чернігів, в будівлі яка розміщена на земельній ділянці з кадастровим №7410100000:02:027:0132, де знаходиться офісне приміщення Корпорації «Укртрансбуд» (код ЄДРПОУ 31071140), а саме грошові кошти: купюри номіналом 500 грн. 59 штук; купюри номіналом 200 грн. 340 штук; купюри номіналом 100 грн. 444 штук; купюри номіналом 50 грн. 56 штук; купюри номіналом 20 грн. 67 штук; купюри номіналом 10 грн. 15 штук; купюра номіналом 1 грн. 1 штука, на загальну суму 146191 грн.

При цьому, як вбачається зі змісту вказаної ухвали слідчого судді, підставою для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на вищевказані грошові кошти є наявність розумних підозр вважати, що таке майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, зокрема є об`єктом кримінально протиправних дій.

Згідно з ч.5 ст. 40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Відповідно ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесенні на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Під час судового розгляду встановлено, що слідчий не заперечує проти скасування арешту, а відтак не підтримує подальше застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як накладення арешту на грошові кошти, що є його правом.

За викладених обставин, слідчий суддя враховує процесуальну позицію учасників кримінального провадження щодо згоди із вимогами клопотання, а відтак, відповідно ст. 22 КПК України, виходячи з принципу змагальності, відповідно до якого кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, слідчий суддя, приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання та скасування арешту майна.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-174, 309, 372, 392 КПК України,

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання задовольнити.

Скасувати арештмайна,яке буловиявлено тавилучено 20.03.2019року підчас проведенняобшуку заадресою:м.Чернігів,в будівліяка розміщенана земельнійділянці зкадастровим №7410100000:02:027:0132,де знаходитьсяофісне приміщенняКорпорації «Укртрансбуд»(кодЄДРПОУ 31071140),а самегрошові кошти: купюри номіналом 500 грн. 59 штук; купюри номіналом 200 грн. 340 штук; купюри номіналом 100 грн. 444 штук; купюри номіналом 50 грн. 56 штук; купюри номіналом 20 грн. 67 штук; купюри номіналом 10 грн. 15 штук; купюра номіналом 1 грн. 1 штука, на загальну суму 146191 грн. та повернути зазначені грошові кошти ОСОБА_5 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1