Ухвала

від 13.05.2019 по справі 137/768/18

КАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 137/768/18

6/132/70/19

Ухвала

Іменем України

13 травня 2019 року Калинівський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Павленко І.В.

при секретарі судового засідання Олійник Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Калинівка Вінницької області подання головного державного виконавця Калинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_2 без вилучення паспортного документа,

ВСТАНОВИВ:

11 травня 2019 р. до суду звернулась головний державний виконавець Калинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_1 із вказаним поданням, де просить тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_2, до виконання зобовязань, покладених рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 22.11.2018 року.

За виконавчим документом №137/768/18, виданим Калинівським районним судом 04.02.2019 року державним виконавцем 26.02.2019 р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою боржника зобов'язано подати декларацію про доходи та майно, попереджено про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Постанову на сьогоднішній день боржником не виконано, декларацію не надано, будь яких дій спрямованих на його виконання не здійснено. Під час виконання рішення суду державним виконавцем було вжито заходів щодо примусового виконання рішення, проте майна на яке можливо звернути стягнення у боржника не виявлено.

Оскільки судове рішення не виконано, а боржник ухиляється від його виконання, державний виконавець просить задовольнити подання.

Відповідно до ч.4 ст.441 ЦПК України, розгляд подання здійснено без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб.

Заявник до суду не з'явився, проте в прохальній частині подання головний державний виконавець Ковбасюк К.І., яка діє на підставі довіреності, просить вирішити дане питання за відсутності представника відділу. Тому суд, розглядає дане подання в межах та на підставі доданих до нього документів.

Суд, вивчивши матеріали подання, вважає за необхідне у його задоволенні відмовити, виходячи з наступного.

Як слідує з подання, на примусовому виконанні в Калинівському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області перебуває виконавче провадження №58489144 з примусового виконання виконавчого листа №137/768/18, виданого 04.02.2019 року Калинівським районним судом Вінницької області про стягнення з ОСОБА_2 на користь Приватного підприємства «АДЛЄР» (код ЄДРПОУ 35954742), зокрема: суму заборгованості за договором поставки у розмірі 174410 грн.; суму нарахованих 20% річних у розмірі 79511,85 грн.; суму нарахованої пені у розмірі 121891,08 грн.; суму нарахованого штрафу у розмірі 34882 грн.; суму курсової різниці у розмірі 319170,30 грн. та стягнення з ОСОБА_2 в дохід держави витрат по сплаті судового збору в розмірі 10947,96 грн.

Статтею 33 Конституції України передбачено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно з ст.2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом (ст. 313 ч.2,4 ЦК України).

Статтею 441 ЦПК України передбачено, що суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Згідно п.19 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобовязань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобовязань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Відповідно до п.5 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і вїзду в України громадян України» право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадку, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.

Під ухиленням від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, слід розуміти такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею таких обов'язків.

Відповідно до п.1ч.5 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження», боржник зобов'язаний утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.

Випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України визначені в Законі України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України».

Відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України» в редакції, чинній на час звернення до суду з даним поданням, право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Так, застосування заявлених обмежень може мати місце лише у виключних випадках і повинно використовуватися лише як крайній захід після реалізації усіх можливих та передбачених законом засобів примусового виконання судового рішення, оскільки стосується гарантованого ст.33 Конституції України та ст. 313 ЦК України особистого немайнового права особи вільно залишати територію України та права на свободу пересування.

В інформаційному листі Верховного Суду України «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України» судам роз'яснено, що "ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)", вжите у п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» та у п.18 ч.3 ст. 11 Закону "Про виконавче провадження" позначає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків. У зв'язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.

Відповідно до положень ч.3 ст.12 ЦПК України наявність умислу та обставини, на які посилається суб`єкт подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Задоволення такого подання можливе лише за умови «доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання».

Саме на державного виконавця покладається тягар доказування. Тим паче, що особа, стосовно обмеження права якої внесено подання, фактично позбавлена можливості довести суду, що нею було вжито усіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Позиція щодо неправомірності заборони виїзду за кордон без оцінки індивідуальних обставин боржника на підставі лише факту наявності невиконаного грошового зобов'язання, також викладена в рішенні ЄСПЛ у справі «Хлюстов проти Росії».

Разом з тим, належних доказів на підтвердження факту ухилення боржника ОСОБА_2 від виконання своїх зобов`язань державний виконавець до подання не додав.

Суд враховує, що невиконання зобов`язання може бути зумовлене об`єктивними причинами, але головним державним виконавцем Ковбасюк К.І. не доведено, що ОСОБА_2 свідомо ухиляється від виконання рішення суду, хоча має змогу погасити борг у повному обсязі, але не робить цього без поважних причин.

Крім того, суд критично оцінює доводи головного державного виконавця Ковбасюк К.І., наведені в поданні з приводу того, що ОСОБА_2 06.12.2018 року та 26.02.2019 року було надіслано виклик щодо явки до виконавця, оскільки виконавче провадження за виконавчим листом №137/768/18, виданим 04.02.2019 року Калинівським районним судом, було відкрито лише 26.02.2019 року.

Також слід звернути увагу на ту обставину, що головним державним виконавцем не надано доказів, які б свідчили про отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження №58489144, чи інших офіційних документів (листів, повідомлень) державного виконавця, у вигляді розписки чи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення адресату, оскільки з доданого до матеріалів подання рекомендованого повідомлення не представляється можливим встановити, який саме офіційний документ було направлено боржнику та з приводу якого виконавчого провадження.

Окрім іншого, в матеріалах відсутні докази навмисного ухилення боржника від сплати боргу.

За таких обставин, суд приходить до висновку щодо відмови в задоволенні подання.

На підставі викладеного, керуючись 258-260, 353-354, 441 ЦПК України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні подання головного державного виконавця Калинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_2 відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення у порядку, передбаченому ст.354 ЦПК України.

СУДДЯ: