Рішення

від 13.05.2019 по справі 914/278/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.2019                                                                                 Справа № 914/278/19

Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. розглянув справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Центр  Транслогістик», м.Черкаси

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова Група «Тиса», м.Львів

про стягнення 30554,65грн. заборгованості

Представники сторін не викликалися.

Розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження.

          СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю “Центр  Транслогістик», м.Черкаси звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова Група «Тиса», м.Львів стягнення 30554,65грн. заборгованості, з яких: 25506,53грн. основного боргу, 3046,68грн. пені, 492грн. – трьох відсотків річних, 1044,04грн. інфляційних та 465,40грн.  процентів за користування  чужими грошовими коштами.

Стислий виклад позиції позивача.

          Позивач посилається на те, що відповідач не здійснив  повністю  оплати за поставлений  Приватним підприємством «Схід-Інвестбуд-Сервіс» по видаткових накладних № РН-005 від 22.05.2018р. та № РН-002 від 20.07.2018р. товар. А тому, неоплаченим по цих накладних залишився товар на загальну суму 25506,53грн. Позивачем на підставі ст.ст.536, 549, 625, 655, 691, 692, 1048, 1214 ЦК України,  ст.ст.173, 174, 175, 193, 232  ГК України, норм Договору № 04/16 купівлі-продажу від 08.02.2016р. та додаткових угод до нього, а також норм Договору про відступлення права вимоги № 01/09-18 від 12.11.2018р. та Додаткової угоди № 1  до Договору про відступлення права вимоги № 01/09-18 від 15.01.2019р. заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 25506,53грн. основного боргу, 3046,68грн. пені, 492грн. трьох відсотків річних, 1044,04грн. інфляційних та 465,40грн.  процентів за користування  чужими грошовими коштами.

          Відповідач у строк, встановлений судом,  відзиву на позовну заяву та доказів його  надіслання з додатками позивачу, доказів, які спростовували б  позовні вимоги або свідчили про добровільну сплату сум, зазначених у позовній заяві, не подав. Ухвали Господарського суду Львівської області від 06.03.2019р., 11.03.2019р., 19.03.2019р. та 26.03.2019р.  скеровувалась Товариству з обмеженою відповідальністю «Торгова Група «Тиса», м.Львів  за юридичною адресою та отримані ним 16.03.2019р., 26.03.2019р., 04.04.2019р.  Крім цього, згадані ухвали суду скерувались  відповідачу  за поштовою адресою та отримані ним 14.03.2019р., 22.03.2019р. і 02.04.2019р. Вказане підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень суду.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 18.02.2019р. позовну заяву залишено без руху. Ухвалою суду від 06.03.2019 р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та без виклику сторін. Ухвалою суду від 11.03.2019р. виправлено описку в ухвалі суду від 06.03.2019р. Ухвалою суду від 19.03.2019р. залишено позовну заяву без руху. Ухвалою суду від 26.03.2019р. продовжено розгляд справи № 914/278/19  в порядку спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та без виклику сторін.

Судове засідання у справі не проводилось та сторони в судове засідання не викликались, на підставі норм ч.5 ст.252 ГПК України.  Клопотань  сторін про розгляд справи в судовому  засіданні з повідомленням (викликом) до суду не надходило.

Розглянувши матеріали справи,  дослідивши наявні у справі докази,  суд дійшов висновку, що позовні вимоги   підлягають задоволенню частково, з огляду на наступне.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема,  передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).  

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).

Частинами 1 та 2  ст.516 ЦК України, передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно із статтею 526, ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов»язанні встановлено строк  (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст.692 ЦК України передбачено, що покупець зобов»язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товарозпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України визначено, що  неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

           08.02.2016р.  між Приватним підприємством «Схід-Інвестбуд-Сервіс»   та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова Група «Тиса», м.Львів укладено договір купівлі-продажу № 04/16.

          Згідно з п.п.1.1., 6.2., 7.1., 8.2., 10.1.  договору, ПП «Схід-Інвестбуд-Сервіс» зобов»язувався поставити та передати у власність  відповідача товар, а відповідач прийняти і оплатити товар на умовах  цього Договору. Відповідач зобов»язанй оплатити  прийнятий товар.  Відповідач проводить  попередню оплату в розмірі 60% шляхом перерахунку  грошових коштів на  рахунок ПП «Схід-Інвестбуд-Сервіс»  згідно наданої  специфікації та рахунку. Остаточний  розрахунок в розмірі 40%  відповідач здійснює протягом двадцяти днів після прийняття партії якісного товару на складі відповідача з усіма необхідними документами. За несвоєчасну оплату товару відповідач сплачує ПП «Схід-Інвестбуд-Сервіс»  пеню в розмірі  діючої на час прострочення облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу. Даний Договір діє до 31.12.2018р.

          Крім цього,  між ПП «Схід-Інвестбуд-Сервіс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова Група «Тиса»  укладено Додаткову угоду № 1 від 01.04.2016р., Додаткову угоду № 2 від 22.12.2016р., Додаткову угоду № 3 від 13.02.2017р., Додаткову угоду № 4 від 07.07.2017р. та Додаткову угоду № 5 від 07.02.2018р. до Договору № 04/16 від 08.02.2016р. Ці додаткові угоди  стосувалися пункту 3 Договору «Асортимент, ціна».

          На виконання умов договору ПП «Схід-Інвестбуд-Сервіс»  поставив, а   відповідач отримав товар на загальну суму  98686,11грн. Вказане підтверджується  видатковими накладними  №РН-005 від 22.05.2018р. на суму 71179,58грн., № РН-002 від 20.07.2018р. на суму 27506,53грн. та товарно-транспотними накладними № 00042 від 22.05.2018р. та  № 45 від 20.07.2018р. Товар отримано відповідачем, про що свідчать його підпис  на видаткових накладних та відтиски печаток.

          З  наявних у матеріалах справи  банківських виписок вбачається, що  відповідачем  за період з 04.06.2018р. по 24.09.2018р. сплачено  73179,58грн.

          Відтак,  неоплаченою  відповідачем залишилась заборгованість  по видаткових накладних РН-005 від 22.05.2018р. та № РН-002 від 20.07.2018р. на загальну суму 25506,53грн.

12.11.2018р.  між Приватним підприємством «Схід-Інвестбуд-Сервіс»  (надалі - Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр Транслогістик» (надалі - Новий кредитор) укладено Договір про відступлення права вимоги № 01/09-18.

Відповідно до п.п.1.1., 1.1.1., 1.2., 1.6.  Договору про відступлення права вимоги № 01/09-18, Первісний кредитор передає, а Новий кредитор приймає на себе право вимоги грошових коштів в розмірі 25506,53грн., що належить  Первісному кредиторові за Договором № 04/16 від 08.02.2016р. та додатковою угодою № 1 від 01.04.16р. до Договору № 04/16 від 08.02.2016р; додатковою угодою № 2 від 22.12.2016р. до Договору  № 04/16 від 08.02.2016р.; додатковою угодою № 3  від 13.02.17р. до Договору № 04/16 від 08.02.2016р.;  додатковою угодою № 4 від 07.08.17р. до Договору № 04/16 від 08.02.2016 року; додатковою угодою № 5 від 07.02.18 до Договору № 04/16 від 08.02.2016р., який укладено між  Первісним кредитором та ТОВ «Торгова група «ТИСА» (надалі-боржник) в порядку та на наступних умовах: загальний  розмір основної заборгованості  (обсяг прав вимоги) за Основним Договором складає 25506,53грн.  До Нового кредитора переходять усі права, які належали Первісному кредитору за основним Договором в частині, яка відповідає розміру відступлених прав у відповідності до п.1.1. Договору. За цим Договором Новий кредитор одержує право (замість Первісного кредитора) в межах суми,  визначеної в п.1.1. цього Договору вимагати від Боржника належного виконання всіх зобов»язань за Основним Договором, з урахуванням усіх змін та доповнень, які здійснені до Основного Договору.  

Приватне підприємство «Схід-Інвестбуд-Сервіс»   скеровувало  відповідачу повідомлення про відступлення права вимоги № 1 від 14.11.2018р.

15.01.2019р.  між Приватним підприємством «Схід-Інвестбуд-Сервіс»  (надалі - Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр Транслогістик» (надалі - Новий кредитор) укладено Додаткову угоду № 1 до Договору про відступлення права вимоги № 01/09-18. Відповідно до п. 1 цієї Додаткової угоди,   сторони досягли  згоди і вирішили змінити пункт 1.1, пункт 1.1.1., пункт 1.6 у Договорі про відступлення права вимоги № 01/09-18 від 12 листопада 2018р. (надалі - «Договір»), та викласти його його в наступній редакції: « 1.1 Первісний кредитор передає, а Новий кредитор приймає на себе право вимоги основного боргу у розмірі 25506,53грн., у тому числі правом вимоги пені, 3% річних, інфляційного збільшення боргу та процентів за користування чужими грошовими коштами, що належить  Первісному кредиторові за Договором № 04/16 від 08 лютого 2016 та  додатковою угодою № 1 від 01.04.16р. до Договору № 04/16 від 08.02.2016р; додатковою угодою № 2 від 22.12.2016р. до Договору  № 04/16 від 08.02.2016р.; додатковою угодою № 3  від 13.02.17р. до Договору № 04/16 від 08.02.2016р.;  додатковою угодою № 4 від 07.08.17р. до Договору № 04/16 від 08.02.2016 року; додатковою угодою № 5 від 07.02.18 до Договору № 04/16 від 08.02.2016р. (надалі - "Основний Договір"), який укладено між  Первісним кредитором та ТОВ «Торгова група «ТИСА» (надалі-боржник) в порядку та на наступних умовах";            « 1.1.1. Загальний  розмір основної заборгованості за Основним Договором складає 25506,53грн.»; « 1.6. За цим Договором Новий кредитор одержує право (замість Первісного кредитора), в межах, передбачених п.1.1. цього Договору, вимагати від  Боржника належного виконання всіх зобов»язань за Основним Договором, з урахуванням усіх змін та доповнень, які  здійснені до Основного Договору».

22.01.2019р.  позивачем у справі скеровано відповідачу лист-вимогу про сплату заборгованості з урахуванням пені в сумі 28561грн. Однак, лист-вимога позивача залишена відповідачаем без відповіді та задоволення.

Позивачем обґрунтовано заявлено до стягнення з відповідача 25506,53грн.  основного боргу.

Здійснивши обрахунок заявленої позивачем до стягнення з відповідача пені в сумі  3046,68грн., суд дійшов висновку, що така підлягає задоволенню частково в сумі 2961,81грн.,  за період з 12.06.2018р. по 06.02.2019р. з урахуванням  строків  виконання зобов»язань по кожній накладній окремо. Позивачем при  обрахунку пені  допущено арифметичні помилки, невірно визначено суми заборгованості у різні періоди часу, також період з  якого  позивач  вправі нараховувати пеню за несвоєчасну оплату товару відповідачем.

Заявлені позивачем до стягнення з відповідача 492грн. 3% річних  обґрунтовані та підлягають до задоволення в заявленій сумі за період  з 12.06.2018р. по 06.02.2019р. з урахуванням  строків  виконання зобов»язань по кожній накладній окремо. Задоволенню також підлягають заявлені  позивачем до стягнення з відповідача 1044,04грн. інфляційних за період  червень-грудень 2018р., січень 2019р. з урахуванням  строків  виконання зобов»язань по кожній накладній окремо. Позивачем при їх обрахунку  допущено арифметичні помилки. Однак, незважаючи на ці арифметичні помилки, заявлені до стягнення  3% річних  та інфляційні за цей період  є меншими, а ніж ті, які могли бути заявлені позивачем до стягнення.

Що стосується позовних вимог про  стягнення 465,40грн.  процентів за користування чужими грошовими коштами, то вони задоволенню не підлягають, з огляду на таке.

          Обґрунтовуючи правові підстави для  стягнення 465,40грн.  процентів за користування чужими грошовими коштами, позивач посилається на норми ст.ст.       536,       1214 ЦК України.

          Відповідно до       статті 536 ЦК України       за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

          Згідно із частиною другою       статті 1214 (Відшкодування доходів від безпідставно набутого майна і витрат на його утримання)  ЦК       України, у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

          Підставами для застосування до правовідносин між  сторонами норм        статті 536 ЦК України       є, по-перше, факт користування чужими коштами, по-друге - встановлення розміру відповідних процентів договором або чинним законодавством.

          Термін "користування чужими коштами" може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

          Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані законодавством. Зокрема, відповідно до частини першої       статті 1048 ЦК України       позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Такі ж правила щодо сплати процентів застосовуються до кредитних відносин в силу частини другої       статті 1054 ЦК України       та до відносин із комерційного кредиту в силу частини другої       статті 1057 ЦК України.

          Наслідки прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої       статті 625 ЦК України       боржник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Оскільки договором  купівлі-продажу № 04/16 від 08.02.2016р. не встановлено розміру процентів за користування чужими грошовими коштами, у задоволенні позовних вимог в цій частині  слід відмовити. Такий висновок суду відповідає висновку  Верховного Суду викладеного у його постанові від 29.05.2018р. у справі № 909/445/17.

          Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 2, 3, 13,74,76, 77, 78, 79, 86,  129,  236, 238, 241, 242, 247-252, 327 Господарського  процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов  задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова Група «Тиса» (79035, м.Львів, вул.Зелена,115 Б, код ЄДРПОУ 30053266) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Центр  Транслогістик» (18016, м.Черкаси, вул.Благовісна, 210, кв.31, код ЄДРПОУ 39236017) 25506,53грн. основного боргу, 2961,81грн пені, 492грн.  3% річних, 1044,04грн. інфляційних та    1886,40грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

2.В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

3.Рішення господарського суду  набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

  4.Рішення господарського суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.

         5.Апеляційна скарга  подається безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені § 1 Глави 1 Розділу IV ГПК України.

          У зв»язку з перебуванням у відпустці, рішення прийнято 13.05.2019р. в нарадчій кімнаті.

          Суддя                                                                                     Бортник О.Ю.