Ухвала

від 13.05.2019 по справі 925/359/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

13 травня 2019 року           м. Черкаси справа № 925/359/19

          Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Буднік А.М., за участі представників сторін:

від першого позивача: Гончаренко О.І. - особисто;

від другого позивача: Дубровська І.О. - особисто та адвокат позивачів Кочмарьова Т.С. - за ордерами;

від першого відповідача: Шевченко А.Л. - адвокат за довіреністю;

від другого відповідача: Сіроштан О.М. - за довіреністю;

від третьої особи: Сизько Б.Б.- адвокат за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом фізичної особи - підприємця Гончаренко Олександра Івановича (с. Подільське, Золотоніський район, Черкаська область) та фізичної особи - підприємця Дубровської Ірини Олександрівни (м. Київ) до державного підприємства "Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (с. Свидівок, Черкаський район, Черкаська область) та до головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (м. Черкаси) про визнання результатів електронних торгів недійсними

ВСТАНОВИВ:

          Заявлено позов з вимогами про:

          - визнання недійсними електронних торгів по продажу права оренди на земельну ділянку в адмінмежах Подільської сільської ради Золотоніського району Черкаської області площею 32,3439 га, кадастровий номер НОМЕР_3, результати яких оформлено Протоколом № 1180 проведення електронних торгів від 19.03.2019;

          - визнання недійсним договору оренди землі в адмінмежах Подільської сільської ради Золотоніського району Черкаської області площею 32,3439 га, кадастровий номер НОМЕР_3, укладений за результатами проведення електронних торгів на підставі Протоколу № 1180 проведення електронних торгів від 19.03.2019;

          Також позивач у прохальній частині позовної заяви просить витребувати в головного управління Держгеокадастру у Черкаській області інформацію

про переможця торгів за номером 7.

          Справа розглядається за правилами загального позовного провадження.

          Ухвалою від 26 квітня 2019 суд залучив до участі у справі в якості третьої особи переможця торгів громадянина ОСОБА_7 за його заявою, з яким ГУ Держгеокадастру у Черкаській області уклало договір оренди землі від 19.03.2019 на підставі протоколу № 1180 проведення електронних земельних торгів від 19.03.2019 стосовно земельної ділянки № НОМЕР_3. Суду також надано в справу і примірник вказаного договору (а.с. 191).

          Направленими суду відзивами на позов (а.с. 133 та 176) обидва відповідачі просять у позові відмовити.

           26.04.2019 судом зареєстровано клопотання представника третьої особи від цієї ж дати про закриття провадження у справі (а.с. 196), яким заявник просить закрити провадження, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

          Також 11.05.2019 судом зареєстровано клопотання від 10.05.2019 представника першого позивача ФОП Гончаренка О.І. про зупинення провадження у справі до моменту набрання законної сили судовим рішенням у справі Черкаського окружного адміністративного суду № 580/1207/19 за позовом ФОП Гончаренка О.І. до ГУ Держгеокадастру у Черкаській області, державного реєстратора Золотоніської РДА Черкаської області про визнання протиправним та скасування наказів "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки"; № 20 від 23.01.2019 "Про проведення електронних торгів" та рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 32,3439 га, кадастровий номер НОМЕР_3.

          У відповідності до п.10) ч. 2 ст. 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд вирішує заяви та клопотання учасників справи.

          В засіданні заявники підтримали свої клопотання про закриття провадження у справі та про зупинення провадження і взаємно заперечили проти клопотань один одного, а решта учасників процесу у вирішенні клопотань покладається на розсуд суду.

          Розглянувши заявлені клопотання, судом встановлено наступне:

          За доводами позивача, між ним та Золотоніською РДА 27.11.2003 було укладено договір оренди землі, предметом якого є земельна ділянка площею 48 га з терміном користування до 31.12.2007 року. Новий договір оренди цієї ж земельної ділянки було укладено 27.05.2008 року на строк до 31.12.2012 року з правом поновлення його на новий строк.

          Позивач також вказує, що державна реєстрація земельної ділянки відбулася лише 28.02.2013 на підставі технічної документації із землеустрою, відповідно до якої розмір земельної ділянки становить 35,4494 га кадастровий номер НОМЕР_3.

          Протягом наступних шести років з 01.01.2013 по 31.12.2018 позивач вказує, що "з мовчазної згоди" орендодавця продовжував користування вказаною земельною ділянкою, сплачував орендні платежі. Також неодноразово звертався до ГУ Держгеокадастру у Черкаській області для продовження терміну дії договору оренди землі, але отримував відмови. У 2014 році позивач отримав дозволи на розроблення проектів землеустрою.

          За доводами позивача, ГУ Держгеокадастру у Черкаській області повідомило його про можливість вирішення питання оренди землі лише за результатами проведення торгів і зменшило площу земельної ділянки до 35,1193 га. Також позивача було повідомлено про включення земельної ділянки в перелік ділянок, право оренди на які набувається на земельних торгах у формі аукціону.

          Позивач вказує, що оброблювану ним земельну ділянку на торги було виставлено із площею 33,1193 га., а першим відповідачем ДП "Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" виготовлено проект землеустрою з іще зменшеною площею земельної ділянки до 32,3439 га.

          На торги земельна ділянка фактично була виставлена із площею 32,3439 га згідно наказу ГУ Держгеокадастру у Черкаській області № 20 від 23.01.2019 "Про проведення електронних земельних торгів" (яке позивач оскаржив до адмінсуду).

          Обоє позивачів виступили учасниками торгів на підставі поданих ними заявок на участь в електронних земельних торгах № 968 "Продаж права оренди на земельну ділянку в адмінмежах Подільської сільради Золотоніського району Черкаської області площею 32,3439 га" номер лоту 945.

          Позивачі вважають, що торги 19.03.2019 року відбулися з численними порушеннями, на які вказують у позовній заяві. Згідно протоколу № 1180 проведення електронних торгів переможцем став учасник № 7.

          За захистом своїх порушених прав позивачі звернулися до суду.

          В ході розгляду справи судом з'ясовано, що переможцем № 7 у торгах став гр. ОСОБА_7, з яким 19.03.2019 ГУ Держгеокадастру у Черкаській області уклало договір оренди землі (а.с. 191).

          В даному договорі прямо вказано, що його укладено на підставі протоколу № 1180 електронних земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди на земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності від 19.03.2019. За умовами даного договору в оренду передано земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером НОМЕР_3 площею 32,3439 га (п. 1,2 договору).

          Копія протоколу № 1180 проведення електронних торгів від 19.03.2019 також надана у справу (а.с. 121).

          Відповідно до частини четвертої статті 656 ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

          Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах чи аукціонах, яка полягає в продажу майна (чи прав на оренду майна, інше користування), тобто в забезпеченні переходу певних прав на майно до покупця - учасника прилюдних торгів чи аукціонів, складання за результатами їх проведення акта проведення торгів чи аукціону, є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна чи прав на майно на публічних торгах (аукціонах), тобто є правочином.

          Ураховуючи те, що відчуження майна (прав на майно) з електронних торгів належить до договорів купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, установлених частинами першою-третьою та частинами п'ятою, шостою статті 203 ЦК України, зокрема, у зв'язку з невідповідністю змісту правочину положенням ЦК України та іншим актам цивільного законодавства (частина перша статті 215 цього Кодексу).

          Відповідно до статті 134 Земельного кодексу України, за загальним правилом, земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

          За змістом статей 135, 136 цього Кодексу земельні торги проводяться у формі аукціону або конкурсу. Органи державної влади або органи місцевого самоврядування, уповноважені приймати рішення про відчуження земель, що перебувають у державній або комунальній власності, визначають переліки земельних ділянок, призначених для продажу на земельних торгах.

          У відповідності до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

          Згідно положень ч. 5,6 ст. 13 ЗУ "Про судоустрій і статус судів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

          Представник третьої особи просить врахувати висновки з постанов Великої Палати Верховного Суду у справах № 725/3212/16-ц/14-3цс18 від 21.03.2018; № 910/856/17/12-128гс18 від 05.06.2018 та № 911/4111/16/12-69гс18 в яких висловлено такі позиції щодо продажу майна на прилюдних торгах:

          З аналізу частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що набуття майна на прилюдних торгах є різновидом договору купівлі-продажу, який укладається за визначеною процедурою.

          При цьому мета придбання майна та його подальше використання не впливають на статус покупця як фізичної особи і на правову природу прилюдних торгів як договору купівлі-продажу, який передбачає особливий порядок його укладання.

          Юрисдикційність справ про оскарження прилюдних торгів визначається з огляду на склад сторін правочину. Якщо набувачем майна є фізична особа, справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

          Набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів.

          Ухвалюючи судове рішення у справі про визнання недійсним правочину, укладеного за результатами проведення електронних торгів, порушеної за позовом учасника електронних торгів, в якості відповідачів мають залучатись всі сторони правочину - державна виконавча служба, організатор електронних торгів і переможець таких торгів. Якщо набувачем (переможцем електронних торгів) є фізична особа, справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

          Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, у яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, проте предмет спору в яких безпосередньо стосується прав і обов'язків фізичних осіб, підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства.

          Суд вважає, що цей же підхід може бути застосовано і до оскарження результатів електронних земельних торгів, оскільки Великою Палатою Верховного Суду сформульовано загальний принцип підходу до вирішення спорів з приводу результатів торгів (які є однаковими для всіх видів торгів та аукціонів, оскільки в них визначається переможець торгів) -- якщо його переможцем є фізична особа, то спір безпосередньо стосується прав цієї особи, а тому він повинен вирішуватися у цивільному судочинстві і мета придбання цього майна вирішального значення не має.

          Якщо переможцем торгів є фізична особа, то на необхідність врахування позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 725/3212/16-ц для вирішення питання юрисдикційності справи вказує Верховний Суд також і в постанові від 10 травня 2018 року по справі № 910/16415/17.

          Сама лише наявність в особи статусу фізичної особи – підприємця не є безумовною підставою для вирішення спору за її участю у порядку господарського судочинства.

          Згідно з ч. 1 ст. 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

          Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом (ч. 2 ст. 50 ЦК України).

          Частиною 1 ст. 128 Господарського Кодексу України передбачено, що громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього кодексу.

          Відповідно до ч. 1 ст. 58 вказаного Кодексу суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом.

          Фізична особа, яка в установленому законом порядку набула статусу фізичної особи - підприємця, не втрачає і не змінює свого статусу фізичної особи, якого вона набула з моменту народження, а лише набуває щодо нього нової ознаки - підприємця.

          Наявність статусу підприємця не свідчить про те, що з моменту державної реєстрації фізичної особи-підприємця така особа виступає як підприємець у всіх правовідносинах.

          Тому судам необхідно встановлювати правовий статус переможця торгів, та правовий статус такого переможця у конкретній справі.

          Таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 16 січня 2019 року по справі № 918/1271/16.

          Договір оренди землі від 19.03.2019 дійсно укладено між ГУ Держгеокадастру у Черкаській області та ОСОБА_7 як громадянином, а не як з суб'єктом підприємницької діяльності.

          З отриманого судом Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 13.05.2019 вбачається, що ОСОБА_7 має статус фізичної особи-підприємця з 07.08.2003 року. Серед видів підприємницької діяльності у витязі не зазначено ніякої діяльності, пов'язаної із обробітком землі та продажем сільськогосподарської продукції.

          Представники обох відповідачів підтвердили, що договір оренди землі за результатом аукціону дійсно було укладено з ОСОБА_7 як з громадянином. І саме в цьому статусі він брав участь в електронних торгах.

          Оскільки сторонами договору оренди землі від 19.03.2019 на власний розсуд було визначено їх статуси (змін з цього питання до договору не внесено), то суд           відхиляє доводи адвоката позивачів, що вирішальне значення для правильного визначення статусу переможця торгів в даному випадку має саме мета договору - оренда землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

          Суд не погоджується із цим -- придбане майно чи право на нього може взагалі в майбутньому не використовуватися переможцем торгів (як фізособою) особисто, бо може бути передано в подальшу оренду чи управління.

          Як вже вказано у постановах Великої Палати Верховного Суду, на які посилається третя особа, мета придбання майна та його подальше використання не впливають на статус покупця як фізичної особи у проведених процедурах торгів, а отже і не змінюють його на статус суб'єкта підприємницької діяльності.

          Згідно Витягу з ДР речових прав (а.с. 194) третя особа ОСОБА_7 зареєстрував за собою право оренди теж як за фізичною особою на підставі договору оренди землі від 19.03.2019.

          Надана адвокатом позивача довідка на ФОП ОСОБА_7 за період з 01.01.2019 по 22.04.2019 про сплату цією особою орендної плати за землю судом відхиляється як належний доказ, оскільки вона не містить інформації за яку земельну ділянку внесено орендні платежі.

          У справі взагалі немає доказів про фактичне використання ОСОБА_7 земельної ділянки по договору оренди землі від 19.03.2019 як фізичною особою-підприємцем.

          Предметом оскарження у справі є результат проведених електронних торгів з продажу права оренди земельної ділянки і як похідна вимога - визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, який укладено на підставі торгів, незаконність яких через порушення процедури їх проведення і своїх прав, доводять позивачі.

          При укладенні спірного договору переможець торгів ОСОБА_7 виступив як фізична особа, про що прямо зазначено у договорі оренди. Питання напрямків та цілей подальшого фактичного використання цієї земельної ділянки третьою особою не має відношення до моменту укладення договору, станом на який позивачі просять визнати договір недійсним.

          Суду не надано доказів, що на момент укладення спірного договору оренди третя особа громадянин ОСОБА_7 у електронних торгах діяв як суб'єкт підприємницької діяльності для набуття права оренди земельної ділянки.

          Чинне законодавство не містить вимоги до фізичних осіб щодо чіткого виділення (виокремлення) ними майна, яке буде використовуватися у ними підприємницькій діяльності та ведення його обліку.

          До участі у справі ОСОБА_7 залучено в якості третьої особи як фізичну особу, як просив його адвокат клопотанням від 26.04.2019.

          Також довіреність своєму адвокату ОСОБА_7 видана саме як фізичною особою.

          Отже, фізична особа, яка володіє статусом фізичної особи-підприємця, в один і той же час у різних правочинах (як при їх укладенні так і при подальшому виконанні) може виступати і як фізична особа і як суб'єкт підприємницької діяльності, що не заборонено законом.

          Чинний ГПК України установлює, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем .....(пункти 6, 10, 15 частини першої статті 20 Кодексу).

          Натомість відповідно до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

           Отже, під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

          Ознаками господарського спору, підвідомчого господарському суду, є, зокрема: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами господарських відносин, урегульованих Цивільним та Господарським кодексами України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

          Згідно із частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

          Спір у даній справі із взаємопов'язаними позовними вимогами щодо оспорення результатів торгів та договору оренди земельної ділянки, укладеного на їх підставі, безпосередньо стосується цивільних прав та законних інтересів ОСОБА_7 як фізичної особи, що укладала спірний договір від 19.03.2019. Тому вирішення спору про законність аукціону та дійсність спірного договору оренди землі на момент його укладення безпосередньо вплине на права та обов'язки громадянина ОСОБА_7 і на його законні інтереси стосовно оренди земельної ділянки та іншої сторони договору - ГУ Держгеокадастру у Черкаській області.

          Тому спір слід вирішувати за правилами цивільного судочинства.

          Суд відхиляє доводи адвоката позивача про те, що ОСОБА_7 слід було залучити не третьою особою, а відповідачем у справі за позовною вимогою про визнання договору оренди землі від 19.03.2019 недійсним (як сторони договору).

          Як слушно зауважує представник третьої особи, у відповідності до ст. 48 ГПК України залучення співвідповідача та заміна неналежного відповідача проводиться судом лише за клопотанням позивача, яке стосовно ОСОБА_7

не подавалося позивачами навіть і в засідання 13.05.2019.

          З приводу клопотання першого позивача ФОП Гончаренко О.І. про зупинення провадження у справі судом встановлено наступне:

          Позивач просить суд зупинити провадження у справі до моменту набрання законної сили судовим рішенням у справі № 580/1207/19 Черкаського окружного адміністративного суду. З ухвали від 10.04.2019 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження вбачається, що в цій справі позивач ФОП Гончаренко О.І. просить визнати протиправними та скасувати накази та рішення ГУ Держгеокадастру у Черкаській області, які стосуються організації проведення електронних торгів в частині земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_3 площею 32,3439 га.

          Адвокат першого позивача вказав, що без розгляду справи № 580/1207/19 Черкаського окружного адміністративного суду розгляд справи у господарській юрисдикції не можливий, а викладених доводів та аргументів у позовній заяві не достатньо для захисту позиції позивача.

          У відповідності до п. 5) ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі, зокрема, у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

          Суд погоджується із запереченнями представника третьої особи про те, що клопотання позивача про зупинення провадження у справі від 10.05.2019 не містить жодного конкретного доводу та аргументу про те, без встановлення яких саме обставин у справі адміністративної юрисдикції неможливий розгляд господарської справи № 925/359/19.

          З цієї підстави клопотання є необґрунтованим, а тому до задоволення не підлягає, також враховуючи і наявність підстав для закриття провадження у справі.

          Отже, враховуючи те, що переможцем електронних торгів по продажу права оренди на земельну ділянку став ОСОБА_7 як фізична особа і ним же укладено спірний договір оренди землі від 19.03.2019, то справу слід розглядати за правилами цивільного судочинства.

          У відповідності до п. 2) ч. 2 ст. 185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу, зокрема, про закриття провадження у справі.

          У відповідності до п.1) ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, зокрема, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

          У відповідності до ст. 7 ЗУ "Про судовий збір" закриття провадження у справі є підставою для повернення сплаченого судового збору з Державного бюджету України за заявою платника судового збору. Станом на 13 травня 2019 року відповідна заява суду не надійшла.           

          Керуючись ст. ст. 182, 231, 234 ГПК України, ---

УХВАЛИВ:

1. Відмовити позивачу фізичній особі - підприємцю Гончаренку Олександру Івановичу у задоволені клопотання від 10.05.2019 про зупинення провадження у справі до моменту набрання законної сили судовим рішенням у справі № 580/1207/19 Черкаського окружного адміністративного суду.

2. Закрити провадження у справі за позовом фізичної особи - підприємця Гончаренко Олександра Івановича (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_2) та фізичної особи - підприємця Дубровської Ірини Олександрівни (РНОКПП НОМЕР_2, АДРЕСА_1) до державного підприємства "Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (ідентифікаційний код 00709709, с. Свидівок, Черкаський район, Черкаська область, вул. Партизанська, 5) та до головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (ідентифікаційний код 39765890, м. Черкаси, вул. Смілянська, 131) про визнання результатів електронних торгів недійсними.

          Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення.

          Ухвала про закриття провадження у справі може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

          Повний текст ухвали складено 14 травня 2019

Суддя                                                              Н.М. Спаських