Рішення

від 07.05.2019 по справі 480/1064/19

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                     СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                   Р І Ш Е Н Н Я

                                         І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2019 р.                                                              Справа № 480/1064/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кунець О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Токар Ю.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/1064/19 за позовом ОСОБА_3 до Глухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про зобов'язання вчинити дії,-

                                                  В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 (далі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Глухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області (далі - відповідач), у якій просить суд зобов'язати відповідача зарахувати до трудового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком період роботи з 20.08.1982 по 06.08.1999.

Свої вимоги позивач обгрунтовує тим, що при призначенні позивачу пенсії пенсійним органом не враховано період роботи з 20.08.1982 по 06.08.1999, оскільки запис №6 від 04.07.1990 трудовій книжці позивача не відповідає Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників. На переконання позивача, такий висновок Глухівського ОУПФ є протиправним, таким, що порушує його права.

Ухвалою суду від 25.03.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У відзиві на позов від 15.04.2019 (а.с.38-39), відповідач заперечив проти позову та зазначив, що відповідно до поданих ОСОБА_3 документів, управлінням обраховано трудовий стаж позивача, який складає 6 років 8 місяців 18 днів. При цьому, до страхового стажу позивача не врахований період роботи в Глухівському управлінні міжрайпалива з 20.08.1982 по 06.08.1999, оскільки під час дослідження трудової книжки ОСОБА_3 виявлено невідповідність записів у трудовій книжці вимогам нормативно-правових актів, а саме: відповідно до запису №6 Глухівське підприємство відповідно до наказу Державного комітету УРСР від 15.11.1990 №296 ліквідовано з 01 лютого 1991. В той час як запис № 7 зазначає, що у зв'язку з ліквідацією Сумське управління "Облпаливо" переведено у підприємство "Сумипаливо". Таким чином, відповідач вбачає відсутність запису у трудовій книжці щодо звільнення чи переведення ОСОБА_3 з Глухівського управління міжрайпалива в Сумське "Облуправління". Отже, у зв'язку з невиконанням роботодавцем законодавчих вимог щодо заповнення трудової книжки про звільнення чи переведення, неможливо включити до страхового стажу позивача періоди роботи з 20.08.1992 по 06.08.1999 на підставі трудової книжки АТ-ІІ №9088511. Разом з тим, у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж підтверджується відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутністю трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637. Однак, ОСОБА_3 не надано до Управління додаткових документів, які б підтверджували період його роботи з 20.08.1992 по 06.08.1999.

Тому Управлінням, керуючись п. 3.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, з метою доповнення страхового стажу Позивача та сприяння у підтвердженні роботи з 20.08.1982 по 06.08.1999, враховуючи дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, 14.02.2019 направлено запити до Архівного відділу Сумської міської ради, Об'єднаного трудового архіву, Державного архіву Сумської області про надання документів щодо періоду роботи ОСОБА_3 з 20.08.1982 по 06.08.1999 в Глухівському управлінні міжрайтоплива (остання назва - Обласне комунальне підприємство «Облпаливо») та реорганізації підприємства. Однак з отриманих відповідей вищевказаних установ спірний період роботи позивача не підтвердився.

Крім цього, Управлінням 04.03.2019 було направлено запит ліквідатору підприємства «Облпаливо». Проте, лист Управління повернувся з інших причин, що не дали змогу виконати обов'язки.

Листом від 12.02.2019 за №1665/02-20 ОСОБА_3 був проінформований про результати розгляду його заяви від 23.01.2019 щодо обрахування страхового стажу для визначення права на призначення пенсії за віком згідно зі ст. 26 Закону №1058.

17.04.2019 позивач подав до суду відповідь на відзив, у якому відмітив, що у письмовому відзиві відповідач застосовує до записів його трудової книжки за 1982, 1990, 1992 положення Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, що затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України №58 від 29.07.1993, що є порушенням норми ч.1 ст.58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи (а.с.51-53).

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила позов задовольнити.

Представник відповідача заперечила проти позовних вимог, просила відмовити у задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини, вважає за можливе задовольнити позов, виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що по досягненню 60-річного віку ОСОБА_3 23.01.2019 звернувся до Глухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області. До заяви позивач додав копію паспорта та ідентифікаційного коду, копію та оригінал трудової книжки, довідку про стаж №822 від 06.11.2018 (а.с.40).

12.02.2019 Глухівське ОУПФ листом №1665/02-20 повідомив ОСОБА_3 про неврахування до його страхового стажу період роботи з 20.08.1982 по 06.08.1999 року, оскільки записи в трудовій книжці не відповідають Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України, а саме: відповідно до запису №6 Глухівське підприємство відповідно до наказу Державного комітету УРСР від 15.11.1990 №296 ліквідовано з 01 лютого 1991 року, запис №7 зазначає, що у зв'язку з ліквідацією Сумське управління "Облпаливо" переведено у підприємство "Сумипаливо". Зазначений період неможливо включити до страхового стажу, оскільки відсутній запис про звільнення (переведення) з Глухівського управління міжрайпалива в Сумське управління "Облпаливо". Для підтвердження періоду роботи в Глухівському управлінні міжрайпалива зроблено запити №7911/02-20 від 20.11.2018, №961/02-20 від 22.01.2019 до Сумської обласної ради, але відповідь ще не надійшла. Позивачу роз'яснено підстави набуття права на пенсію за віком (а.с.49).

ОСОБА_3 не погодився з такими висновками відповідача, тому звернувся до суду.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість дій, рішень відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Згідно із ст.46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

За цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років (стаття 2).

Питання призначення, перерахунку і виплати пенсій регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІУ (далі - Закон № 1058-ІУ).

Згідно із ч.4 ст.24 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок ведення трудових книжок у спірний період був врегульований Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 р. № 162, яка діяла до 29.07.1993.

Відповідно до п.2.5 цієї Інструкції у випадку встановлення неправильного або неточного запису про роботу, переведення на іншу постійну роботу, про нагороди та заохочення та інше виправлення проводиться адміністрацією того підприємства, де було внесено відповідний запис.

З 29.07.1993 р. діє Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 р. N 58.

Відповідно до п.1.1 цієї Інструкції трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Трудові книжки раніше встановленого зразка обміну не підлягають (п.1.2 цієї Інструкції).

Пунктами 2.6, 2.9 Інструкції встановлено, що у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис.

Виправлені відомості про роботу, про переведення на іншу роботу, про нагородження та заохочення та ін. мають повністю відповідати оригіналу наказу або розпорядження.

Згідно із п.1,2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до п.3 цього Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника (п. 18 Порядку).

Аналізуючи спірний період, суд встановив, що відповідно до запису №5 трудової книжки АТ-ІІ №9088511 ОСОБА_3 з 20.08.1982 був прийнятий робочим-вантажником на Глухівський паливний склад. Запис №6 - 04.07.1990 переведений водієм тракторного навантажувача Глухівського паливного складу. Далі міститься запис: на підставі наказу Державного комітету УРСР по матеріально-технічному постачанню №296 від 15.11.1990. Глухівське підприємство ліквідується з 01 лютого 1991. Запис №7 - 25.06.1992 у зв'язку з ліквідацією Сумського управління "Облпаливо" переведений на підприємство "Сумипаливо"(а.с.14).

Як вбачається із відзиву відповідача, причиною неврахування спірного періоду роботи стало ненадання позивачем будь-яких документів на підтвердження його трудової діяльності у Сумському управління "Облпаливо".

При цьому, відповідач надав оцінку записам трудової книжки ОСОБА_3, що зроблені у спірний період, посилаючись на норми Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, яка не діяла на час внесення спірних записів у трудову книжку позивача.

Крім цього, як зазначає відповідач, оскільки ОСОБА_3 не було надано підтверджуючих документів його роботи з 20.08.1992 по 06.08.1999, тому Управління, керуючись п.3.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, з метою доповнення страхового стажу позивача та сприяння у підтвердженні роботи з 20.08.1982 по 06.08.1999, враховуючи дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, 14.02.2019 направлено запити до Архівного відділу Сумської міської ради, Об'єднаного трудового архіву, Державного архіву Сумської області про надання документів щодо періоду роботи ОСОБА_3 з 20.08.1982 по 06.08.1999 в Глухівському управлінні міжрайтоплива (остання назва - Обласне комунальне підприємство «Облпаливо») та реорганізації підприємства. Однак з отриманих відповідей вищевказаних установ спірний період роботи позивача не підтвердився (а.с.20-22).

При цьому, за порадою Державного архіву Сумської області Управлінням 04.03.2019 було направлено запит ліквідатору підприємства «Облпаливо» (а.с.23). Проте, лист Управління повернувся з інших причин, що не дали змогу виконати обов'язки.

Разом з тим, на запит суду, ліквідатором Обласного комунального підприємства "Облпаливо" листом №01-13/77 від 25.04.2019 (а.с.62) повідомлено суд, що постановою господарського суду Сумської області від 25.08.2011 р. по справі № 5021/1902/2011 Обласне комунальне підприємство „Облпаливо” (ідент. код 01885101, юридична адреса: 40000, м. Суми, вул. Кузнечна,5) було визнано банкрутом та відкрита ліквідаційна процедура за статтею 52 (особливості банкрутства відсутнього боржника) Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” .

Дії по ліквідації банкрута були покладені на арбітражного керуючого (ліквідатора) ОСОБА_4.

На виконання п.2 ст. 25 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” ліквідатором було направлено запит до керівництва ОКП „Облпаливо” про забезпечення передачі ліквідатору печатки, штампу та фінансово-господарської документації. Даний запит було повернуто з поштовою відміткою про те. що за зазначеною в запиті адресою (м.Суми вул.Кузнечна,5) ОКП “Облпаливо” не знаходиться.

З метою встановлення місцезнаходження печатки, штампу та бухгалтерської документації ОКП „Облпаливо” ліквідатор листом від 04.10.2011 року звернувся до Зарічного ВМ УМВС України в Сумській області. Відповіді не було надано, місцезнаходження будь-якої документації під час проведення ліквідаційної процедури не було виявлено.

Також, в ході проведення ліквідаційної процедури стало відомо, що все майно яке на праві господарського відання знаходилося на балансі ОКП «Облпаливо» було передано до Сумської обласної ради на підставі рішення від 20.11.2009 р. У зв'язку з чим ліквідатором до Сумської обласної ради було направлено відповідний лист з проханням надати завірену ксерокопію рішення Сумської обласної ради від 20.11.2009 року «Про припинення користування майном» для залучення до справи з метою прийняття рішення відповідно до діючого законодавства. Після чого від Управління майном Сумської обласної ради була отримана відповідь №2/0469 від 21.10.2011 року та копія рішення Сумської обласної ради від 20.11.2009 року про припинення користуванням майном на праві господарського відання ОКП «Облпаливо».

Відповідно до даного рішення все майно, що перебувало на балансі ОКП „Облпаливо' передано на баланс Управління майном Сумської обласної ради по акту приймання - передачі основних засобів від 24.11.2009 року.

Отже, за два роки до порушення справи про бакрутство ОКП “Облпаливо” комунальним майном користувалося інше підприємство. Таким чином в ході ліквідаційної процедури встановити місцезнаходження бухгалтерських документів не надалося за можливе.

Надати довідки про стаж роботи ОСОБА_3М з 20.08.1982 по 06.08.1999 роки, відомості про нарахування ОСОБА_3 заробітної плати та довідки щодо реорганізації Обласного комунального підприємства «Облпаливо» ліквідатор не має можливості.

Оцінюючи доводи представника відповідача, суд виходить з того, що постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній .

Із вищезазначеного слідує, що органом Пенсійного фонду при обрахуванні позивачу страхового стажу безпідставно не було враховано період роботи з 20.08.1982 по 24.06.1992 у Глухівському управління міжрайпаливо, період роботи з 25.06.1992 по 06.08.1999 у Сумському управлінні "Облпаливо".

Спірний період роботи позивача підтверджується записами з трудової книжки ОСОБА_3

При цьому, посилання відповідача у відзиві Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників, що затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України №58 від 29.07.1993 суд не приймає до уваги, оскільки спірний період стосується записів у трудовій книжці ОСОБА_3, які датовані 1982, 1990, 1992.

Відповідно до ч.1 ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, положення Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, що затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України №58 від 29.07.1993 не можуть бути застосовані до періоди, коли вона ще не існувала.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Європейський суд з прав людини у справі "Рисовський проти України" (заява №29979/04, рішення від 20.10.2011 року) підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Таким чином, покладання на позивача тягаря відповідальності за окремі недоліки процедури ведення трудових книжок працівників, допущені роботодавцем свідчить про нерозсудливість відповідача при виконанні ним державних функцій у спірних правовідносинах.

Згідно Закону №1058-V на розмір пенсії впливає страховий стаж, а тому не включення до страхового стажу спірного періоду призвело до позбавлення позивача права на пенсію за віком.

За правовою позицією Європейського Суду з прав людини, право на соціальні виплати є майновим правом, передбаченим статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, і зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (рішення у справі "Хонякіна проти Грузії" (Khoniakina v. Georgia), № 17767/08, пункт 72, від 19 червня 2012 року).

Європейський Суд наголошував на тому, що першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету «в інтересах суспільства». Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та обов'язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (рішення у справі «Формер Кінг Греції та інші проти Греції» (Former King of Greece and Others v. Greece) [ВП], заява № 25701/94, пп. 79 та 82, ЄСПЛ 2000-ХІІ).

Таким, чином відповідач повинен був діяти відповідно до норм Конституції України, не допускати звуження вже існуючих прав, а саме, позбавляти позивача права на пенсію за віком за відсутності можливості віднайти правонаступника роботодавця - Обласне комунальне підприємство "Облпаливо".

З урахуванням наведеного та встановлених обставин, суд приходить до висновку, що у даній справі відповідач прийняв рішення не використавши повноваження з метою, з якою це повноваження надано; не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); без дотриманням принципу рівності перед законом, дискримінаційно; без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність свого рішення.

Із врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 є такими, що підлягають задоволенню.

Згідно із п.1 ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

                                                   В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Глухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про зобов'язання вчинити дії – задовольнити.

Зобов'язати Глухівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області (вул. Спаська,54, м. Глухів, Сумська область, 41107, код ЄДРПОУ 37437447) зарахувати ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, вул. Інститутська, 120, м. Глухів, Сумська область, 41400, РНОКПП НОМЕР_1) до трудового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком період роботи з 20.08.1982 по 06.08.1999.

Стягнути на користь ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, вул. Інститутська, 120, м. Глухів, Сумська область, 41400, РНОКПП НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Глухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області (вул. Спаська,54, м. Глухів, Сумська область, 41107, код ЄДРПОУ 37437447) витрати зі сплати судового збору у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 11.05.2019 року.

Суддя                                          О.М. Кунець