Рішення

від 12.02.2020 по справі 480/1064/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 480/1064/19

Провадження № 2/945/133/20

РІШЕННЯ

Іменем України

12 лютого 2020 року Миколаївський районний суд Миколаївської області, в складі головуючого судді Войнарівського М.М., за участю секретаря судового засідання Трифонової І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Миколаївського районного суду Миколаївської області з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про розірвання шлюбу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що 26.11.2011року між сторонами було зареєстровано шлюб виконавчим комітетом Щасливської сільської ради Доманівського району Миколаївської області. Спільне життя з відповідачем не склалося через відсутність взаєморозуміння, розходження поглядів на сімейні відносини та сімейні обов`язки, шлюбні стосунки припинені, спільне господарство не ведеться. Посилаючись на неможливість подальшого спільного проживання, позивач просить розірвати шлюб.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, при цьому подала до суду заяву, в якій підтримала позовні вимоги та просила розглядати справу за її відсутності .

У судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з`явився, при цьому подав суду заяву про розгляд справи без його участі, повідомивши, що позовні вимоги визнає та не заперечує проти їх задоволення.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив таке:

26.11.2011року сторони уклали шлюб.

Через протилежні погляди на шлюб і сім`ю, позивач та відповідач фактично припинили шлюбні стосунки. Спільне господарство ними не ведеться.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 21 Сімейного кодексу України (далі - СК України) шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Частиною 1 статті 24 СК України встановлено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ст. 51 СК України дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань.

Згідно з положеннями ст. 52 СК України дружина та чоловік мають рівне право на фізичний та духовний розвиток, на здобуття освіти, прояв своїх здібностей, на створення умов для праці та відпочинку.

Статтею 54 СК України встановлено, що дружина, чоловік мають право розподілити між собою обов`язки в сім`ї.

Дружина, чоловік повинні утверджувати повагу до будь-якої праці, яка робиться в інтересах сім`ї.

Усі найважливіші питання життя сім`ї мають вирішуватися подружжям спільно, на засадах рівності. Дружина, чоловік мають право противитися усуненню їх від вирішення питань життя сім`ї.

Вважається, що дії одного з подружжя стосовно життя сім`ї вчинені за згодою другого з подружжя.

Статтею 55 СК України передбачено, що дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов`язаний утверджувати в сім`ї повагу до матері. Дружина зобов`язана утверджувати в сім`ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім`ї за свою поведінку в ній. Дружина та чоловік зобов`язані спільно дбати про матеріальне забезпечення сім`ї.

Згідно з положеннями ст. 56 СК України дружина та чоловік мають право на вільний вибір місця свого проживання.

Дружина та чоловік мають право вживати заходів, які не заборонені законом і не суперечать моральним засадам суспільства, щодо підтримання шлюбних відносин. Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно з ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 4 ст. 206 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

З огляду на викладене, суд вважає, що примирення сторін та поновлення сімейних стосунків між ними не можливе, а подальше спільне життя сторін і збереження шлюбу суперечитиме їх інтересам.

Таким чином, вимоги про розірвання шлюбу обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 12, 13, ч. 1 ст. 81,ст. ст. 258, 259, ст. ст. 264 - 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с.Корчине,Миколаївського району Миколаївської області;паспорт серія НОМЕР_1 ) та ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка с.Володимирівка,Доманівського району,Миколаївської області; паспорт серія НОМЕР_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 )що зареєстрований 26.11.2011року виконкомом Щасливської сільської ради Доманівського району Миколаївської області(актовий запис № 5) - розірвати.

Шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, є документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом.

Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції-Миколаївський апеляційний суд.

Суддя М. М. Войнарівський