Постанова

від 14.05.2019 по справі 1640/3161/18

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2019 р.

Справа № 1640/3161/18

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Чалого І.С.,

Суддів: Спаскіна О.А. , Перцової Т.С. ,

за участю секретаря судового засідання - Струкової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Полтавського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції Бойко С.С., м. Полтава) від 20.11.2018 року (повний текст рішення складено 30.11.2018 р.) по справі №1640/3161/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРТРАНСБУДПРОЕКТ" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправним та скасування наказу,-

ВСТАНОВИВ:

10 вересня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРТРАНСБУДПРОЕКТ" (надалі - ТОВ "УКРТРАНСБУДПРОЕКТ") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправним та скасування п. 25 Додатку № 5 Наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції № 27-Л від 29.06.2017 в частині анулювання ТОВ "УКРТРАНСБУДПРОЕКТ" ліцензії на провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів IV і V категорії складності.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2018 року у справі № 1640/3161/18 позовні вимоги ТОВ "УКРТРАНСБУДПРОЕКТ" задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправним та скасовано п. 25 Додатку № 5 Наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції №27-Л від 29.06.2017 в частині анулювання ТОВ "УКРТРАНСБУДПРОЕКТ" ліцензії на провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів IV і V категорії складності. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказав, що на виконання наказу Державної архітектурно - будівельної інспекції України від 14 березня 2017 року №395 "Про затвердження плану перевірок додержання суб'єктами господарювання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів IV і V категорії складності, на ІІ квартал 2017 року" Департаментом Державної архітектурно - будівельної інспекції у Полтавській області проведено планову перевірку за дотриманням позивачем Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів IV і V категорії складності. За результатами перевірки не виявилось можливості перевірити дотримання суб'єктом господарювання Ліцензійних умов в частині загальних, кваліфікаційних, організаційних та технологічних вимог згідно заявленого переліку робіт, оскільки позивачем не забезпечено присутність уповноважених осіб під час проведення перевірки, документів необхідних для проведення перевірки не надано, посадових осіб органу ліцензування до проведення перевірки не допущено.Саме відсутність протягом першого дня перевірки за місцезнаходженням ліцензіата особи, уповноваженої представляти інтереси ліцензіата на час проведення перевірки слугувала підставою для складення відповідного акта про відмову ліцензіата у проведення перевірки органом ліцензування, який в свою чергу є підставою дя анулювання ліцензії відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 16 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності".

Скориставшись правом відзиву на апеляційну скаргу, представник ТОВ "УКРТРАНСБУДПРОЕКТ" зазначив, що належних доказів про перебування посадових осіб ДАБІ у місці реєстрації позивача та їх недопуску саме у перший день перевірки матеріали справи не містять. Просив залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Позивач надав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представники сторін про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.

Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу з урахуванням положень ч. 4 ст. 229 та ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, вважає, що апеляційну скаргу Державної архітектурно - будівельної інспекції України належить задовольнити з огляду на таке.

Суд першої інстанції встановив такі фактичні обставини справи, які не оспорюються учасниками справи.

04 грудня 2014 року ТОВ "УКРТРАНСБУДПРОЕКТ" отримано Ліцензію на провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (будівництво об'єктів архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності), строк дії ліцензії з 25 листопада 2014 року по 25 листопада 2019 року.

Наказом Державної архітектурно - будівельної інспекції України від 14 березня 2017 року № 395 затверджено план перевірок додержання суб'єктами господарювання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів IV і V категорії складності на ІІ квартал 2017 року, на виконання якого Департаментом Державної архітектурно - будівельної інспекції у Полтавській області проведено планову перевірку дотримання позивачем Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів IV і V категорії складності.

Повідомлення про проведення перевірки 31 березня 2017 року направлялося на адресу позивача, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, однак поштове відправлення повернулося на адресу відповідача з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".

02 червня 2017 року Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області складено акт № П-56 у якому зазначено, що ліцензіатом не забезпечено присутність керівника, його заступника або іншої уповноваженої особи під час проведення перевірки додержання Ліцензійних умов; посадових осіб органу ліцензування до здійснення перевірки додержання ліцензіатом Ліцензійних умов не допущено; документів, пояснень, довідок, відомостей та матеріалів з питань, що виникли під час перевірки не надано.

02 червня 2017 року Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області складено акт № П-56/1 про відмову ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування.

На підставі акту перевірки відповідачем 29 червня 2017 року винесено наказ №27-Л "Про результати розгляду питань щодо ліцензування". Пунктом 25 додатку до цього наказу анульовано ліцензію видану ТОВ "УКРТРАНСБУДПРОЕКТ" у зв'язку з виявленими порушеннями Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів IV і V категорії складності, на підставі відповідного акту перевірки та у відповідності до абз. 11 п. 21 Порядку ліцензування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 грудня 2007 року №1396.

Позивач, не погодившись із правомірністю вказаного наказу, звернувся до суду з цим позовом. Посилається на те, що спірний наказ є протиправним, оскільки прийнятий з порушенням порядку проведення перевірок за додержанням суб'єктом господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів IV і V категорії складності.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що підставою для анулювання ліцензії слугував недопуск посадових осіб органу ліцензування до здійснення перевірки. Водночас форма акту про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій затверджена додатком 2 до Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 240 від 15 травня 2012 року, однак відповідачем до суду не надано доказів складання акту за вказаною формою, що свідчить про недотримання відповідачем порядку проведення перевірки.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Статтею 17 Закону України "Про архітектурну діяльність" встановлено, що господарська діяльність, пов'язана із створенням об'єкта архітектури, підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства. Відповідно до цієї ж статті, порядок ліцензування господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури, визначається Кабінетом Міністрів України, а органом ліцензування є орган державного архітектурно-будівельного контролю

Відповідно до абзацу 5 ст. 1 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" ліцензіат - суб'єкт господарювання, який одержав ліцензію на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню.

Абзацом 1 п. 3 Порядку ліцензування господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1396 від 05.12.2007 (далі - Порядок 1396) передбачено, що ліцензування будівельної діяльності та контроль за додержанням ліцензійних умов здійснюється Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами (далі - орган ліцензування).

Із системного аналізу вищезазначених норм права вбачається, що позивач, отримавши ліцензію на здійснення будівельних робіт IV-V категорії складності, є ліцензіатом у розумінні абзацу 5 ст. 1 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", отже його діяльність є предметом державного контролю (нагляду) за додержанням ліцензійних умов, що належить до повноважень територіальних органів Державної архітектурно-будівельної інспекції.

Частиною першою статті 19 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" встановлено, що державний нагляд за додержанням органами державної влади чи державними колегіальними органами вимог законодавства у сфері ліцензування здійснює спеціально уповноважений орган з питань ліцензування шляхом проведення планових та позапланових перевірок у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування.

Порядок проведення спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування планових та позапланових перевірок додержання органами ліцензування вимог законодавства у сфері ліцензування затверджений постановою Кабінету Міністрів України

від 16 березня 2016 року №182 (надалі – Порядок № 182).

Відповідно до п. 10-11 Порядку № 182 уповноважений орган надсилає органу ліцензування повідомлення про проведення планової перевірки не пізніше ніж за 10 днів до її початку. Повідомлення надсилається рекомендованим поштовим відправленням за рахунок коштів уповноваженого органу чи електронною поштою або вручається особисто керівнику органу ліцензування або уповноваженій ним особі під розписку. У разі проведення позапланової перевірки орган ліцензування не повідомляється.

З огляду на матеріали справи, повідомлення про проведення перевірки 31 березня 2017 року направлялося на адресу позивача, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, рекомендованим поштовим відправленням , однак поштове відправлення повернулося на адресу відповідача з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".

Отже колегія суддів вважає, що надіславши повідомлення про проведення перевірки із дотриманням законодавчо визначених строків (не пізніше 10 днів) рекомендованим поштовим відправленням, відповідачем виконано вимоги п. 10 Порядку № 182 та ТОВ "УКРТРАНСБУДПРОЕКТ" вважається таким, що належним чином повідомлений про заплановий контрольний захід. Неотримання підприємством поштової кореспонденції, яка надіслана на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, створює негативні наслідки виключно для такої юридичної особи та не може бути підставою для визнання проведеної переверки такою, що відбулася з порушенням в частині неналежного повідомлення позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, 02 червня 2017 року посадовими особами Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області складено акт № П-56 у якому зазначено, що ліцензіатом не забезпечено присутність керівника, його заступника або іншої уповноваженої особи під час проведення перевірки додержання Ліцензійних умов; посадових осіб органу ліцензування до здійснення перевірки додержання ліцензіатом Ліцензійних умов не допущено; документів, пояснень, довідок, відомостей та матеріалів з питань, що виникли під час перевірки не надано. Крім того, цією ж датою складено акт № П-56/1 про відмову ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування.

Вказані акти слугували підставою для винесення наказу № 27-Л "Про результати розгляду питань щодо ліцензування" від 29.06.2017, пунктом 25 додатку до якого анульовано ліцензію видану ТОВ "УКРТРАНСБУДПРОЕКТ".

Нормами статті 16 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" передбачено, що анулюванням ліцензії є позбавлення ліцензіата права на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, шляхом прийняття органом ліцензування рішення про анулювання його ліцензії. Ліцензія вважається анульованою з дня, коли ліцензіат дізнався чи повинен був дізнатися про анулювання ліцензії, але у строк, не менший за один тиждень з дня прийняття органом ліцензування рішення про анулювання виданої йому ліцензії.

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 16 вказаного Закону підставою для прийняття рішення про анулювання ліцензії є акт про відмову ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування. Відмовою ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування вважається недопуск уповноважених посадових осіб органу ліцензування до здійснення перевірки додержання ліцензіатом вимог відповідних ліцензійних умов за відсутності передбачених для цього законом підстав (зокрема, ненадання документів, інформації щодо предмета перевірки на письмову вимогу посадових осіб органу ліцензування, відмова в доступі посадових осіб органу ліцензування до місць провадження діяльності, що підлягає ліцензуванню, об'єктів, що використовуються ліцензіатом при провадженні діяльності, що підлягає ліцензуванню, або відсутність протягом першого дня перевірки за місцезнаходженням ліцензіата особи, уповноваженої представляти інтереси ліцензіата на час проведення перевірки);

Отже, підставою для анулювання ліцензії, у тому числі, є акт про відмову суб'єкта будівельної діяльності(ліцензіата) від проведення органом ліцензування перевірки, який складається у випадку не допуску уповноважених посадових осіб органу ліцензування до здійснення перевірки додержання ліцензіатом вимог відповідних ліцензійних умов за відсутності передбачених для цього законом підстав, в тому числі у випадку відсутності протягом першого дня перевірки за місцезнаходженням ліцензіата особи, уповноваженої представляти інтереси ліцензіата на час проведення перевірки.

Суд першої інстанції вказуючи про недотримання відповідачем порядку проведення перевірки виходи з того, що акт про відмову від проведення перевірки складений не за уніфікованою формою акта про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій, яка затверджена додатком 2 до Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 240 від 15 травня 2012 року.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не може погодитися.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №240 від 15.05.2012, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 04.07.2012 №1116/21428, затверджено форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно зазначеного наказу форма акта про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій затверджено згідно з додатком №2. Зазначена форма має назву "Акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій" та певну форму.

Колегія суду апеляційної інстанції звертає увагу, що матеріали справи такого акта визначеної форми відповідно до Додатку № 2 затвердженого Наказом №240 від 15.05.2012 не містять.

Водночас до матеріалів справи долучено акт про відмову ліцензіата у проведені перевірки органом ліцензування № П-56/1 від 02.06.2017, у якому зазначено, що комісією у складі посадових осіб Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області за результатами планової перевірки ТОВ "УКРТРАНСБУДПРОЕКТ" були виявлені такі порушення: ліцензіатом не забезпечено присутність керівника, його заступника або іншої уповноваженої особи під час проведення перевірки додержання Ліцензійних умов; посадових осіб органу ліцензування до здійснення перевірки додержання ліцензіатом Ліцензійних умов не допущено; документів, пояснень, довідок, відомостей та матеріалів з питань, що виникли під час перевірки не надано.

Колегія суддів вважає, що вказаний акт є підставою для прийняття рішення про анулювання ліцензії позивача та не має необхідності у складанні акта за формою згідно Додатку № 2, затвердженого Наказом №240 від 15.05.2012.

Так, згідно з пунктом 4 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 липня 2014 року № 294, Держархбудінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює, зокрема державний контроль за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час провадження містобудівної діяльності; ліцензійних умов на провадження господарської діяльності.

Отже відповідач відповідно до покладених на нього завдань здійснює два окремих захода державного контролю: окремо за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, окремо – за дотриманням ліцензійних умов на провадження господарської діяльності. В першому випадку, процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт врегульовано Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553. Пунктом 15 Порядку № 553 передбачено, що форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджуються Мінрегіоном. Саме на виконання цього пункту Наказом №240 від 15.05.2012 затверджено уніфіковану форму акта про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій згідно додатком №2.

Водночас, проведення планових та позапланових перевірок додержання органами ліцензування вимог законодавства у сфері ліцензування здійснюється відповідно Порядку № 182, відповідно до якого у разі недопущення до проведення перевірки посадова особа або комісія складає відповідний акт у довільній формі.

Відповідно до абзацу 11 пункту 20 Порядку ліцензування господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1396 від 05.12.2007, підставами для анулювання ліцензії є акт про відмову суб'єкта будівельної діяльності від проведення органом ліцензування перевірки.

До того ж, пунктом 8 частини другої та частино третьою статті 16 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" чітко зазначено, що підставою для прийняття рішення про анулювання ліцензії є акт про відмову ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування. Акти, передбачені пунктами 5-9 частини другої цієї статті, мають містити детальне викладення фактів порушення законодавства, їх обґрунтування та у випадках, якщо вони стосуються невиконання ліцензіатом вимог відповідних ліцензійних умов, містити посилання на конкретні пункти цих ліцензійних умов.

Отже колегія суддів вважає, що у випадку проведення Державною архітектурно-будівельною інспекцією контрольних заходів з перевірки додержання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів, в тому разі коли ліцензіатом не забезпечено присутність уповноваженої особи під час проведення перевірки, складається акт в довільній формі, який має назву "акт про відмову ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування" та має містити детальне викладення фактів порушення законодавства.

Відповідність вказаного акта уніфікованій формі акта про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій, яка затверджена додатком 2 до Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 240 від 15 травня 2012 року, в цьому випадку не вимагається.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що складення відповідачем акта про відмову ліцензіата у проведені перевірки органом ліцензування за № П-56/1 від 02.06.2017 відповідає нормам чинного законодавства, що свідчить про дотримання відповідачем процедури проведення перевірки.

Та обставина, що акт про відмову від проведення перевірки складено не в перший, а в останній день перевірки, не є підставою для неврахування такого акта, оскільки в п. 8 ч. 2 ст. 16 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" містить положення про обов'язок органу, що здійснює перевірку, скласти акт про відмову від проведення перевірки у випадку відсутності протягом першого дня перевірки за місцезнаходженням ліцензіата особи, уповноваженої представляти інтереси ліцензіата на час проведення перевірки, але не містить безумовної вимоги, що такий акт має бути складений саме в перший день перевірки. Так само не містять положення вищенаведених нормативно-правових актів про обов'язок залучення інших осіб у якості свідків у випадку виходу посадових осіб інспекції за місцем знаходження позивача та їх недопуску до перевірки.

Колегія суддів вважає безпідставним неврахування судом першої інстанції показань свідка ОСОБА_2 стосовно неодноразового її виходу за місцем знаходження позивача та його відсутності за місцезнаходження, адже такі показання надані посадовою особою територіального органу Державної архітектурної будівельної інспекції, яка згідно наказу від 14.03.2017 та направлення на перевірку від 26.05.2017 № 62, була відповідальною за проведення перевірки та безпосередньо здійснювала вихід за місцезнаходження позивача. Такі показанні надані свідком, який був попереджений про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, а тому у суду апеляційної інстанції не має підстав для сумніву у достовірності її свідчень.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає в діях відповідача порушень прав ТОВ "УКРТРАНСБУДПРОЕКТ", які б потребували судового захисту.

З урахуванням встановлених обставин справи та заявленого нормативно-правового обґрунтування спірних правовідносин, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуваний наказ про анулювання ліцензії правомірно прийнято за результатами планового заходу, в ході якого констатовано відмову ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування, у зв'язку з чим відсутні підстави для визнання такого наказу протиправним та його скасування.

Відповідно до ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції повність або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно з ч. 2 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Отже, враховуючи те, що судом першої інстанції неповно з'ясовано всі обставини, що мають значення для справи, та не враховано приписи статті 16 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності", п. 10-11 Порядку № 182, які мають бути застосовані до спірних правовідносин, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям постанови про відмову в задоволенні позову ТОВ "УКРТРАНСБУДПРОЕКТ".

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України задовольнити.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.11.2018 року по справі № 1640/3161/18 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРТРАНСБУДПРОЕКТ" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправним та скасування наказу.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя

І.С. Чалий

Судді

О.А. Спаскін Т.С. Перцова

Повний текст постанови складено 15.05.2019 року