Постанова

від 14.05.2019 по справі 826/6065/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

14 травня 2019 року

справа №826/6065/18

адміністративне провадження №К/9901/6283/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві

на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2019 року

у справі №826/6065/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Респект Спецгруп»

до Головного управління ДФС у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

У С Т А Н О В И В :

У квітні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Респект Спецгруп» (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просило:

визнати протиправним та скасувати наказ податкового органу від 19 жовтня 2017 року №11134 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податків;

визнати протиправними дії податкового органу з проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податків з 20 жовтня 2017 року по 26 жовтня 2017 року;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення податкового органу від 16 листопада 2017 року №00008561402, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 947 421 грн, що включає 757 937 грн за податковими зобов'язаннями та 189 484 грн за штрафними (фінансовими) санкціями, з мотивів безпідставності його прийняття.

06 вересня 2018 року рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у складі судді Смолія І.В. часткового задоволено позовні вимоги, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення податкового органу від 16 листопада 2017 року №00008561402. В решті позову відмолено.

31 січня 2019 року постановою Шостого апеляційного адміністративного суду постанову суду першої інстанції скасовано, прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення податкового органу від 16 листопада 2017 №00008561402 за платежем «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» у розмірі 803 207 грн 25 коп.

Задовольняючи позов у частині, суд апеляційної інстанції висновувався з підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивача та Товариств з обмеженою відповідальністю «Бауен-Строй», «Траст Буд Люкс», «Калєт», на підставі яких платником податків сформовано податковий кредит з податку на додану вартість у загальному розмірі 803 207 грн 25 коп.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи постанову суду першої інстанції, зауважив, що ним не досліджено обставини справи, а саме не надано достатньої правової оцінки реальності господарських взаємовідносин позивача з Товариствами з обмеженою відповідальністю «Норісвел-С» Та «Інвест Проджект Лтд». За наслідком дослідження вказаних операцій суд апеляційної інстанції дійшов висновку про не підтвердження їх реальності, а відтак протиправне формування податкового кредиту на суму 115 371 грн (та додатково штрафні (фінансові) санкції застосовані податковим повідомлення-рішенням у сумі 28 842 грн 75 коп.).

05 березня 2019 року відповідачем подано касаційну скаргу до Верховного Суду.

У касаційній скарзі податковий орган, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме статей 2, 6, 8, 9, 77, 78, 242 Кодексу адміністративного судочинства України, пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.2, 198.3 статті 198, пункту 201.1 та 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги податковий орган посилається на неможливість підтвердження наявності основних фондів у контрагентів, наявність кримінального провадження № 12015000000000103, в якому фігурує Товариство з обмеженою відповідальністю «Бауен-Строй», № 32014040000000105, в якому встановлено, що невстановлені особи створили Товариство з обмеженою відповідальністю «Траст Буд Люкс» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Калєт» з метою прикриття незаконної діяльності. Крім того, податковий орган вказує, що договори, укладені із вказаними контрагентами є очевидно підробленими, оскільки в реквізитах договору вказано дату відкриття банківського рахунку контрагента, яка є пізнішою за дату укладення договору.

01 квітня 2019 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за наслідками усунення відповідачем недоліків касаційної скарги в установлений судом строк та витребувано з Окружного адміністративного суду міста Києва справу № 826/6065/18.

04 квітня 2019 року справа № 826/6065/18 надійшла до Верховного Суду.

23 квітня 2019 року Товариством подано відзив на касаційну скаргу, в якому платник податків спростовує доводи касаційної скарги податкового органу, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до вимог статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши постанову суду апеляційної інстанції, в межах доводів касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення вимог касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що у жовтні 2017 року посадовими особами податкового органу відповідно до підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, на підставі наказу від 19.10.2017 р. №11134 проведено позапланову виїзну документальну перевірку платника податків з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з наступними контрагентами: Товариство з обмежено відповідальністю «Норісвел - С» (код ЄДРПОУ 38975750), за період: липень - жовтень 2014 року; Товариство з обмеженою відповідальністю «Траст Буд Люкс» (код ЄДРПОУ 39435682) за період: лютий - липень 2015 року; Товариство з обмеженою відповідальністю «Бауен-Строй» (код ЄДРПОУ 39398316) за період: грудень 2014 року; Товариство з обмеженою відповідальністю «Калєт» (код ЄДРПОУ 19416163) за період: березень - серпень 2015 року; Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвест Проджект ЛТД» (код ЄДРПОУ 39468304) за період: січень - травень 2015 року, за результатами якої складно акт від 02 листопада 2017 року №450/26-15-14-02-05/38217323 (надалі - акт перевірки).

16 листопада 2017 року посадовою особою податкового органу на підставі акта перевірки згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України прийнято спірне податкове повідомлення-рішення № 00008561402, яким за порушення вимог пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.2, 198.3 статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 947 421 грн, що включає 757 937 грн за податковими зобов'язаннями та 189 484 грн за штрафними (фінансовими санкціями), застосованими на підставі пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України.

Склад податкового правопорушення доводиться податковим органом виключно на підставі твердження про здійснення позивачем нереальних господарських операцій з контрагентами, а саме Товариствами з обмеженою відповідальністю «Інвест Проджект ЛТД», «Траст Буд Люкс», «Бауен-Строй», «Калєт», «Норісвел - С», внаслідок чого платником податків у період з липня 2014 року по липень 2015 року завищено податковий кредит на загальну суму 879 867 грн.

Розмір основного зобов'язання визначено податковим повідомленням-рішенням з урахуванням вимог статті 102 Податкового кодексу України, починаючи з жовтня 2014 року у сумі 757 937 грн.

Касаційна скарга податкового органу підлягає перегляду в межах доводів та вимог відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Положеннями пунктів 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, на які посилався податковий орган як на підставу винесення спірних податкових повідомлень-рішень, надано право платнику податків віднести до складу податкового кредиту, серед іншого, сум податку на додану вартість, що сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг, а також визначено порядок формування податкового кредиту. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

Первинні документи податкового та бухгалтерського обліку мають відповідати вимогам, передбаченим статтею 9 Закону №996-ХІV, Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704) (далі - Положення № 88).

Верховний Суд визнає, що витрати для цілей формування податкового кредиту з податку на додану вартість повинні бути підтверджені належними і допустимими первинними документами, які відображають реальність спірних господарських операцій, і є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між платником податків та Товариствами з обмеженою відповідальністю «Траст Буд Люкс», «Бауен-Строй», «Калєт» укладено низку договорів підряду.

Реальність операцій з виконання будівельних робіт за відповідними договорами підряду, а також використання їх результатів у господарській діяльності позивача досліджена та підтверджена судом апеляційної інстанції на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку. Судом апеляційної інстанцій надано оцінку відповідності первинних документів вимогам статті 9 Закону №996-ХІV та статті 201 Податкового кодексу України, а також Положення № 88.

Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що не підтвердження наявності у контрагента основних засобів, так само як і інші порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентом, не є свідченням нереальності господарських операцій.

Верховний Суд визнає, що наявність кримінального провадження щодо контрагента платника податків, в якому не винесено вироку суду в кримінальному провадженні або ухвали про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, в силу приписів частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент розгляду справи судами попередніх інстанції) не є підставою для визнання спірних господарських операцій нереальними.

Посилання податкового органу на невідповідність реквізитів у договорах, а відтак явні ознаки підроблення таких договорів є безпідставними, оскільки така аргументація не відтворена в акті перевірки, а отже не була підґрунтям прийняття спірного податкового повідомлення-рішення. Жодного судового рішення, яке б мало преюдиційне значення на підтвердження вказаних обставин податковим органом не надано.

Жодних доводів щодо порушень судом апеляційної інстанції норм Податкового кодексу України, на підставі яких прийняті спірне податкове повідомлення-рішення або неправильного застосування їх судом, неправильного тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню, відповідачем у касаційній скарзі не наведено.

Суд визнає, що суд апеляційної інстанцій не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2019 року у справі №826/6065/18 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді: І.А. Гончарова

І.Я. Олендер