Постанова

від 14.05.2019 по справі 813/1539/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

14 травня 2019 року

справа №813/1539/16

адміністративне провадження №К/9901/35548/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2016 року у складі судді Гавдик З.В.,

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2017 року у складі суддів Макарика В.Я., Гуляка В.В., Глушка І.В.,

у справі № 813/1539/16 (876/8996/16)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем'єр груп»

до Головного управління ДФС у Львівській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В :

05 травня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Прем'єр груп», з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 31 жовтня 2016 року (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень податкового органу від 27 січня 2016 року повністю №0000182202, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на 1100 грн, та за штрафними (фінансовими) санкціями на 550 грн, №0000192202, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на 156164 грн за основним платежем та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 78085 грн, та №0000172202 в частині, без зазначення у якій саме частині підлягає скасуванню це податкове повідомлення - рішення, з мотивів безпідставності їх прийняття (том 3 арк. справи 217).

01 листопада 2016 року постановою Львівського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2017 року, повністю задоволений позов Товариства, визнано протиправним і скасоване податкове повідомлення-рішення податкового органу № 0000182202 від 27 січня 2016 року, визнане протиправним і скасоване податкове повідомлення-рішення податкового органу № 0000172202 від 27 січня 2016 року, визнане протиправним і скасоване податкове повідомлення-рішення податкового органу № 0000192202 від 27 січня 2016 року в частині, а саме в розмірі - 234254,00 грн за основним платежем - 156169,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 78085,00 грн.

Ухвалюючи судові рішення суди попередніх інстанцій встановили, що господарські операції позивача з його контрагентами спричинили реальні зміни майнового стану платника податків, відповідні витрати і податковий кредит сформовані платником податків правомірно, внаслідок чого відсутні підстави для прийняття податкових повідомлень - рішень.

02 березня 2017 року податковим органом подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Товариства відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування касаційної скарги відповідач відтворює частину акта перевірки, зазначає обставини справи, та висловлює свою незгоду із висновками судів попередніх інстанцій здійсненими за результатами оцінки доказів у справі.

26 квітня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу, після усунення недоліків наведених в ухвалі цього суду від 06 березня 2017 року та витребувана справа №813/1539/16 з Львівського окружного адміністративного суду.

Товариством заперечення або відзив на касаційну скаргу податкового органу до Суду не подані, що не перешкоджає її розгляду по суті.

19 травня 2017 року справа №813/1539/16 надійшла до Вищого адміністративного суду України.

07 березня 2018 року справа №813/1539/16 разом із матеріалами касаційної скарги №К/9901/35548/18 передані до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення частково не відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Підприємство є юридичною особою, включене до ЭДРПОУ за номером 23273893, перебуває на податковому обліку з 05 жовтня 1995 року, є платником податку на додану вартість з 18 вересня 1997 року.

Податковим органом у грудні 2015 року - січні 2016 року проведено документальну виїзну планову перевірку Товариства з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), дотримання вимог валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної фіскальної служби, за період з 01 жовтня 2013 року по 31 грудня 2014 року, результати якої викладені в акті перевірки від 19 січня 2016 року №4/13-01-22-02/23273893 (далі акт перевірки).

Керівником податкового органу 27 січня 2016 року прийняті податкові повідомлення-рішення згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України на підставі акта перевірки.

Податковим повідомленням-рішенням №0000182202 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у сумі 1100 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 550 грн. Правовою підставою збільшення податку наведені положення підпунктів 14.1.27, 14.1.28 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, пунктів 138.2, 138.4 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, штрафні (фінансові) санкції застосовані на підставі пункту 123.1 статті 123 цього кодексу (том 1 арк. справи 180).

Податковим повідомленням-рішенням №0000172202 зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за 2014 рік, за декларацією поданою Товариством до податкового органу 08 грудня 2015 року на суму 1 501 210 грн, з підстав порушення платником податку положень підпунктів 14.1.27, 14.1.28 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, пунктів 138.2, 138.4 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України (том 1 арк. справи 181).

Податковим повідомленням-рішенням №0000192202 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 156164 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 78085 грн. Правовою підставою збільшення суми грошового зобов'язання визначені положення підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14, пункту 186.1 статті 186, пунктів 198.1,198.2, 198.3, 198.4, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, штрафні (фінансові) санкції застосовані на підставі пункту 123.1 статті 123 цього кодексу (том 1 арк. справи 182).

Суд зазначає, що звертаючись до суду позивач просив про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень податкового органу від 27 січня 2015 року № №0000172202, №0000182202, №0000192202 (том 1 арк. справи 13).

Заявою про зменшення розміру позовних вимог на ім'я суду від 31 жовтня 2016 року, яка долучена до матеріалів справи резолюцією судді від 01 листопада 2011 року, про що здійснений запис у журналі судового засідання від 01 листопада 2016 року за номерами 12, 16, позивач просив про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень податкового органу від 27 січня 2015 року №0000192202 та №0000182202 повністю та визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0000172202 частково (том 3 арк. справи 217).

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції повністю задовольнивши позов Товариства, визнали протиправними і скасували повністю податкові повідомлення-рішення податкового органу від 27 січня 2016 року № 0000182202 та № 0000172202 (яке позивач просив визнати протиправним та скасувати частково) та визнали протиправним і скасували податкове повідомлення-рішення податкового органу № 0000192202 в частині, а саме в розмірі - 234254,00 грн. за основним платежем - 156169,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 78085,00 грн. (яке позивач просив визнати протиправним та скасувати повністю), при цьому вихід за межі позовних вимог судами попередніх інстанцій не вмотивований, позовні вимоги задоволені повністю.

Відтак, має місце вирішення спору у даній справі з порушенням положень частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції, яка діяла до 15 грудня 2017 року, була чинною на час розгляду справи судами попередніх інстанцій, за якою суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою відповідно до цього кодексу і не може виходити за межі позовних вимог.

Порушення судами попередніх інстанцій офіційного з'ясування всіх обставин у справі призвело до порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи внаслідок неналежного дослідження заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог, які мають значення для правильного вирішення справи, що є підставою для скасування судових рішень у цій справі з направленням справи на новий розгляд відповідно до пункту 2 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області задовольнити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2017 року у справі № 813/1539/16 скасувати.

Справу № 813/1539/16 направити на новий розгляд до Львівського окружного адміністративного суду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер