ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
14 травня 2019 року
справа №813/2688/15
адміністративне провадження №К/9901/25744/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області
на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року у складі судді Гулькевич І.З.
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2016 року у складі суддів Каралюса В.М., Затолочного В.С., Матковської З.М.
у справі № 813/2688/15
за позовом Приватного підприємства «Проект Сервіс»
до Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,
У С Т А Н О В И В :
В травні 2015 року Приватне підприємство «Проект Сервіс» (далі - Підприємство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області (далі - податковий орган, відповідач у справі, правонаступником є Личаківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09 квітня 2015 року №0000122208, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 43125,00 грн (за основним платежем 34 500 грн, за штрафними санкціями 8625 грн) та №0000132208, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 38 830,00 грн (за основним платежем 31 050 грн, за штрафними санкціями - 7763 грн), з мотивів безпідставності їх прийняття.
17 грудня 2015 року постановою Львівського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2016 року, позов задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 09 квітня 2015 року №0000122208, №0000132208.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з безпідставності спірних податкових повідомлень-рішень, оскільки встановили правомірність формування позивачем податкового кредиту та витрат для визначення об'єкта оподаткування податку на прибуток за господарськими операціями з Товариством з обмеженою відповідальністю «Денікс Груп» з придбання робіт по виконанню попередніх розрахунків санітарних зон навколо радіотехнічних об'єктів з метою подальшого виконання санітарного паспорта, обстеження майданчика під влаштування базових станцій стільникового радіозв'язку на підставі відповідних первинних документів бухгалтерського обліку та податкових накладних, а також встановили зв'язок господарських операцій з цим контрагентами з господарською діяльністю Підприємства.
У грудні 2016 року податковий орган подав касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Підприємства відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування касаційної скарги відповідач наводить нормативно-правове обґрунтування шляхом викладення тексту норм покладених в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, посилається на наявність кримінального провадження, внесене до державного реєстру досудових розслідувань за № 12014140000000355 від 12 червня 2014 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.3 ст.190, ч.4 ст.191, ч.3 ст.212, ч.1 ст.205 КК України, в якому досудовим слідством встановлено, що ОСОБА_1 за попередньою змовою в групі із невстановленими на даний час особами, використовуючи реквізити зареєстрованих у м. Харкові суб'єктів господарювання із явними ознаками фіктивності, у тому числі ТОВ «Денікс Груп» займався незаконним конвертуванням безготівкових грошових коштів, перерахованих легальними платниками за нібито виконані роботи, надані послуги і поставлені товари у готівкові кошти та їх перехід до тіньового обігу. Наведене замовило висновок, що контрагент позивача здійснює діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди.
20 грудня 2016 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу, справа №813/2688/15 витребувана з суду першої інстанції.
Заперечення на касаційну скаргу податкового органу від Підприємства до суду не надходило, що не перешкоджає перегляду судових рішень по суті.
05 січня 2017 року справа №813/2688/15 надійшла на адресу Вищого адміністративного суду України.
20 лютого 2018 року справа №813/2688/15 разом із матеріалами касаційного провадження № К/9901/25744/18 передані з Вищого адміністративного суду України до Верховного Суду.
Касаційний розгляд справи здійснюється у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
Верховний Суд, переглянувши судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що у березні 2015 року працівниками податкового органу проведено позапланову виїзну перевірку Підприємства з питань взаємовідносин та взаєморозрахунків з Товариством з обмеженою відповідальністю "Денікс Груп" за період 2012-2014 роки та подальшої реалізації товарів (робіт, послуг) або використання у власній господарській діяльності товарів (робіт, послуг), отриманих від Товариством з обмеженою відповідальністю "Денікс Груп", за результатами якої складено акт перевірки від 25 березня 2015 року № 88/22-08/25551681 (далі - акт перевірки).
Перевіркою встановлено порушення Підприємством підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування в декларації по податку на прибуток за 2014 рік на суму 172500 грн, що призвело до заниження податку на прибуток до сплати на суму 31050 грн; пунктів 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 34500 грн, що призвело до заниження податку на додану вартість до сплати на суму 34500 грн, в тому числі за червень 2014 року на суму 4166,67 грн, за липень 2014 року на суму 9000 грн, за серпень 2014 року на суму 3583,33 грн, за жовтень 2014 року на суму 17750 грн.
09 квітня 2015 року на підставі встановлених порушень та акта перевірки, керівником податкового органу винесено податкові повідомлення-рішення №0000122208, яким Підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 43 125,00 грн (за основним платежем 34 500 грн, за штрафними санкціями - 8625 грн); №0000132208, яким Підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 38 830,00 грн (за основним платежем 31 050 грн, за штрафними санкціями - 7763 грн).
Податкові правопорушення доводяться податковим органом на підставі інформації, яка міститься в акті податкового органу «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Денікс Груп», зокрема щодо не надання цим контрагентом позивача (ТОВ «Денікс Груп») первинних бухгалтерських та первинних документів до перевірки, а проведені заходи щодо наявності здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства та його контрагентів не підтверджують фактичного постачання товарів та послуг, щодо відсутності у цього контрагента трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспорту та торгівельного обладнання тощо.
Касаційна скарга податкового органу підлягає перегляду в межах доводів та вимог відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.
Системний аналіз положень пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, зумовлює висновок про те, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник податку на додану вартість повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.
Суди попередніх інстанцій здійснивши системний аналіз положень підпунктів 14.1.27, 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, дійшли висновку про те, що платник податків має право формувати витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 09 червня 2014 року, 09 липня 2014 року, 14 липня 2014 року, 29 серпня 2014 року між Підприємством (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Денікс Груп" (Виконавець) укладено Договори №19, №22, №24, №33 відповідно, предметом яких є те, що Виконавець приймає на себе зобов'язання виконати попередні розрахунки санітарних зон навколо радіотехнічних об'єктів з метою подальшого виконання санітарного паспорта, обстеження майданчика під влаштування базових станцій стільникового радіозв'язку, а Замовник зобов'язується оплатити всі затрати, що з цим пов'язані.
На виконання цих договорів контрагентом позивача виконано та надано Результати попередніх розрахунків санітарних зон навколо радіотехнічних об'єктів: УКХрЛФ КРРТ (м. Львів, вул. Високий Замок, 9); РРС-14 РЦТЕТТМ-5 (Сколівський р-н, с. Коростів); РРС-2Б ЛФКРРТ (Новий Розділ, пров. Придорожний, 18); РТПС РАДЕХІВ ЛФ КРРТ (м. Радехів, вул. Витківська, 41); РРС-4 ЛФ КРРТ (м. Турка, вул. Поляна, 110); Базова станція LV0003 ТОВ "Астеліт" (м. Львів, вул. Дорошенка, 43); ZAK 348 (м. Ужгород, вул. Баб'яка, 48); РРС-31Б УКРТЕЛЕКОМ (м. Броди, вул. Зелена, 19); УРРЛ-16 (Золочівський р-н, с. Червоне); РТПС Воловець, г. Плай.
Сторонами підписано акти приймання-здачі договірних робіт по Договорам та виписано податкові накладні №100 від 17 червня 2014 року, №113 від 16 липня 2014 року, № 226 від 29 липня 2014 року, № 263 від 31 липня 2014 року, № 281 від 29 серпня 2014 року, №200 від 24 вересня 2014 р, № 220 від 26 вересня 2014 року, № 270 від 29 вересня 2014 року.
Підприємство здійснило оплату вартості виконаних робіт, що підтверджено копіями платіжних доручень та довідок АТ "Банк "Фінанси та Кредит" про рух коштів по рахунку.
На основі даних результатів попередніх розрахунків Підприємство (Замовник) виготовило Санітарний паспорт ? 01.00.11.09.06.06 , Санітарний паспорт ? 00.15.12.07.06.01 (Сколівський р-н, с. Коростів ); Санітарний паспорт ? 00.10.11.12.06.01 (Новий Розділ, пров. Придорожний, 18 ); Санітарний паспорт ? 00.13.11.10.06.10 (м. Радехів, вул. Витківська, 41 ); Санітарний паспорт ? 00.19.11.06.06.01 ( м. Турка, вул. Поляна, 110 ), Санітарний паспорт № 14 / 14 / 352 (LV0003 ТОВ "Астеліт" (м. Львів, вул. Дорошенка, 43), Санітарний паспорт ? 111616 / 090813 (м. Ужгород, вул. Баб'яка, 48); Санітарний паспорт № ( м. Броди, вул. Зелена, 19 ); Санітарний паспорт № ( Золочівський р-н, с. Червоне ); Санітарний паспорт ? 0242010 (смт. Воловець, г. Плай).
Попередні результати розрахунків, що виконувалися ТОВ "Денік Груп" виготовлені на підставі Наказу МОЗ України № 239 від 01 серпня 1996 року "Про затвердження санітарних правил та норм".
Аналізуючи положення частини першої, другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-ХІУ, та застосовуючи ці норми до спірних правовідносин, суди попередніх інстанцій висновувалися на тому, що фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарських операцій у охопленому перевіркою періоді Підприємством з його контрагентами та дійшли висновку про правомірність формування витрат та податкового кредиту на підставі відповідних первинних документів бухгалтерського обліку та належним чином складених та зареєстрованих податкових накладних.
Реальність операцій з придбання послуг досліджена та підтверджена судами попередніх інстанцій на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку.
Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність у позивача відповідних первинних документів як підстав для бухгалтерського обліку господарських операцій, якими зафіксовані факти їх здійснення, відповідно до частини першої та другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що обумовили правомірність формування позивачем податкового кредиту за взаємовідносинами з його контрагентом та свідчать про безпідставність збільшення податковим органом податкового зобов'язання з податку на додану вартість спірним податковим повідомленням-рішенням.
Відсутність підстав збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість спірним податковим повідомленням-рішенням унеможливлює застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Оцінюючи доводи касаційної скарги щодо наявності кримінального провадження, Суд вважає їх неприйнятними, висновуючись на такому. Підстави, за наявності яких здійснюється документальна позапланова перевірка встановленні пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, однією з яких є наявність постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесеної ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні про що зазначено підпунктом 78.1.11 цієї статті (в редакції, що діяла на момент перевірки).
Керуючись саме підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України податковим органом (відповідачем у справі) проведена позапланова документальна виїзна перевірка, про що зазначено у Розділі першому «Вступна частина» та другому «Загальні положення» акта перевірки.
За приписами пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент перевірки) у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.
Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 58.4 статті 58 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент перевірки) у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.
Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.
Отже, якщо перевірка платника податку призначена відповідно до кримінально-процесуального закону, то за відсутності факту набрання законної сили відповідним судовим рішенням у кримінальній справі правові підстави для прийняття податковим органом податкових повідомлень-рішень за висновками такої перевірки відсутні.
Матеріали перевірки та висновки органу державної податкової служби, викладені в акті перевірки, що призначена на виконання постанови слідчого відповідно до кримінально-процесуального закону, до дня набрання законної сили відповідним рішенням у кримінальній справі, можуть бути оцінені як докази виключно у рамках розслідування та розгляду такої кримінальної справи і не можуть бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення про визначення платникові податків розрахованого за результатами такої перевірки грошового зобов'язання.
Суд визнає, що органи податкової служби не мають права виносити податкові повідомлення-рішення до набрання законної сили відповідним рішення в кримінальній справі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального законодавства.
Загальний процес проведення перевірки із послідовного, коли за результатами перевірки приймається податкове повідомлення рішення, розривається. Спочатку матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів визначається кримінально - процесуальним законом або законом про оперативно - розшукову діяльність. Після набрання законної сили рішенням у межах кримінального провадження органи податкової служби мають право виносити податкові повідомлення - рішення.
На час розгляду справі в суді касаційної інстанції податковим органом не доведено ухвалення вироку у межах кримінального провадження.
Неприйнятними є доводи податкового органу, основані на отриманні податкової інформації відносно контрагента позивача, а саме: акт ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС м.Києва № 2623/26-55-22-07/3/882958 від 01.09.2014 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Денікс Груп" за період з 01.06.2014 р по 31.08.2014 року", оскільки неможливість проведення звірки податковим органом з контрагентом позивача доводить зафіксований актом (актами) районної податкової інспекції факт (факти) неможливості проведення звірки та посвідчує виключно цю обставину і жодним чином не впливає на склад податкового правопорушення в розумінні статті 109 Податкового кодексу України, за критеріями належності доказів сам по собі цей факт не доводить нереальність спірних господарських операцій.
Суд визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого, касаційна скарга залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2016 року у справі № 813/2688/15 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Р.Ф. Ханова
Судді: І.А. Гончарова
І.Я. Олендер
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 14.05.2019 |
Оприлюднено | 16.05.2019 |
Номер документу | 81728426 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Ханова Р.Ф.
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Каралюс Володимир Маріянович
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Каралюс Володимир Маріянович
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Каралюс Володимир Маріянович
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Каралюс Володимир Маріянович
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Гулкевич Ірена Зіновіївна
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Гулкевич Ірена Зіновіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні