Рішення

від 01.11.2006 по справі 32/311

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ

ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.11.06р.

Справа № 32/311

За позовом:

Підприємця ОСОБА_1 м. Дніпропетровськ

До:

Дочірнього підприємства "Мирівське хлібоприймальне підприємство"

смт.Губиніха 

третя особа: Дочірнє підприємство

Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Мирівський

елеватор", АДРЕСА_1    

Про:стягнення 122 395,00 грн.

Суддя  Васильєв О.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача:ОСОБА_2, ОСОБА_3 (дов. від 05.07.06р.);

Від відповідача:Вишневський А.Є. (дов.

14.02.06);

Від третьої особи:Сінозацька

Ю.М.(дов.№23-06 від 30.10.06р.),Рудовський Ю.Б.(директор). 

СУТЬ СПОРУ:

          Приватний підприємець ОСОБА_1.  ( позивач ) в серпні 2006 р.  звернувся до суду з позовом до Дочірнього

підприємства «Мирівське хлібоприймальне підприємство »( відповідач)  про витребування насіння соняшника у

кількості 94 150,00 кг, що знаходиться на зберіганні відповідача. Позовні

вимоги обґрунтовані посиланням позивача на безпідставну відмову відповідача

відпустити ( повернути ) позивачу 

насіння соняшника, передане на відповідальне зберігання відповідно до

умов договору № НОМЕР_1, укладеного між 

Приватним підприємцем ОСОБА_1. ( замовник ) та ДП «Мирівське

хлібоприймальне підприємство»( зберігач ).

          Зазначення в позовній заяві в якості

третьої особи без самостійних позовних вимог на стороні відповідача  Дочірнього підприємства Державної акціонерної

компанії „Хліб України” „Мирівський елеватор” обумовлене тим , що «місцем

виконання зобов'язань за вищезазначеним договором є АДРЕСА_1,Томаківський

район, Дніпропетровська область, вул.Привокзальна, 2, на час пред'явлення

позову знаходиться у розпорядженні та здійснюється господарська діяльність саме

цієї особи ». За твердженням позивача факт знаходження спірного насіння

соняшника саме у третьої особи підтверджується договором від 17.02.06 р.,

укладеним між ПП ОСОБА_1. та ДП ДАК „Хліб України” „Мирівський елеватор” та

рішенням господарського суду м. Києва від 03.11.05 р. у справі № 2/496.

          В судовому засіданні 05.09.06 р.

позивачем заявлено клопотання про заміну неналежного відповідача -

Дочірнього підприємства «Мирівське хлібоприймальне підприємство »на Дочірнє

підприємство Державної акціонерної компанії „Хліб України” „Мирівський

елеватор”. Клопотання обґрунтоване посиланням позивача на знаходження

спірного насіння соняшника, переданого на зберігання Дочірнього підприємства

«Мирівське хлібоприймальне підприємство », саме у Дочірнього підприємства

Державної акціонерної компанії „Хліб України” „Мирівський елеватор”. Ця

обставина ( на думку позивача ) підтверджується тим, що останнє протягом 2006

р. видало позивачу насіння соняшника в кількості 46 080, 00 кг; що свідчить про

наявність залишків насіння соняшника в кількості 94 150,00 кг  на цей час саме у Дочірнього підприємства

Державної акціонерної компанії „Хліб України” „Мирівський елеватор”. В

подальших судових засіданнях позивач наполягав на задоволенні його позовних

вимог саме у відношенні до Дочірнього підприємства Державної акціонерної

компанії „Хліб України” „Мирівський елеватор” ( тобто змінив свої первинні

позовні вимоги ), стосовно первинного відповідача - Дочірнього підприємства

«Мирівське хлібоприймальне  підприємство

», жодних позовних вимог не висував.

         Відповідач (ДП «Мирівське

хлібоприймальне підприємство») проти задоволення позовних вимог стосовно нього

заперечував, зазначаючи у відзиві на позов, що

дійсно  між  ним та позивачем було укладено договір

зберігання   № НОМЕР_1, відповідно до

умов якого позивач передав на зберігання 

ДП «Мирівське хлібоприймальне підприємство»насіння соняшника. Однак

17.02.06 р. на підставі винесених господарським судом м. Києва рішення та

постанови Київського господарського апеляційного суду  представники ДП ДАК „Хліб України”

„Мирівський елеватор”   захопили

зерносховище, де зберігалися ( поміж-іншим ) і  насіння соняшника, передане на зберігання

позивачем. Враховуючи вищезазначені обставини, відповідач вважав, що він

не може бути належним відповідачем у цій справі та підтримав клопотання

позивача про заміну неналежного відповідача на Дочірнє підприємство Державної

акціонерної компанії „Хліб України” „Мирівський елеватор” та про задоволення

позовних вимог саме у відношенні до останнього 

на підставі вимог ст.1212 ЦК України.

          Третя особа без самостійних позовних

вимог на стороні відповідача ( Дочірнє підприємство Державної акціонерної

компанії „Хліб України” „Мирівський елеватор” ) заперечувало проти залучення

його до участі у справи в якості відповідача та відповідно і проти задоволення

позовних вимог відносно нього, зазначаючи в письмових поясненнях

щодо позову  про таке: рішення

господарського суду м. Києва від 03.11.05 р. у справі № 2/496 та відповідну

постанову суду апеляційної інстанції, на які в якості обґрунтування заперечень

посилається відповідач - ДП «Мирівське хлібоприймальне підприємство»; скасовано

постановою ВГСУ від 06.06.06 р., а справу передано на новий розгляд до

господарського суду м. Києва. Оскільки ТОВ «Орільський об'єднаний елеватор» не оформляв

акти приймання-передачі орендованого майна та не переоформляв складські

документи на зерно, що зберігалося на орендованому підприємстві, це фактично

паралізує роботу ДП ДАК „Хліб України” „Мирівський елеватор”, тому що

підприємство не може здійснювати відвантаження зернових культур, які

знаходяться на зберіганні. Тобто після припинення орендних правовідносин не

були встановлені поклажодавці 

сільгоспкультур ,кількість цих культур, що знаходилось на зберіганні,

тощо. Відповідно до експертного висновку 

Дніпропетровської ТПП НОМЕР_2 та Акту інвентаризації зерна від 06.04.06

р. на ДП ДАК „Хліб України” „Мирівський елеватор” знаходилося зерно соняшника в

кількості 871,030 тонн, яке було відвантажено за рішеннями судів іншим ( ніж

позивач )  поклажодавцям. При цьому

загальний обсяг зерна соняшника, який за рішеннями судів слід відпустити

поклажодавцям, є значно більшим, ніж він є в наявності у ДП ДАК „Хліб України”

„Мирівський елеватор” ( загальний обсяг соняшника, який слід відпустити

поклажодавцям за рішеннями судів складає 1 752 881,00 кг ). ДП ДАК „Хліб

України” „Мирівський елеватор” не укладало з позивачем відповідного договору

зберігання зерна соняшника, не приймало від ДП «Мирівське хлібоприймальне

підприємство»( зберігача ) зерно соняшника, 

а тому не може нести відповідальність перед позивачем за невиконання ДП

«Мирівське хлібоприймальне підприємство»своїх зобов'язань.

          За клопотанням ДП ДАК „Хліб України”

„Мирівський елеватор” строк вирішення спору у справі було продовжено до

01.11.06 р.; та в судовому засіданні 01.11.06 р. здійснювався звукозапис на

носій СD-R № НОМЕР_3.

          Заслухавши пояснення представників

сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд , -

ВСТАНОВИВ :

          16.12.05 р.  між 

Приватним підприємцем ОСОБА_1.  (

замовник ) та ДП «Мирівське хлібоприймальне підприємство» ( зберігач ) укладено

договір НОМЕР_1 про надання послуг по прийманню, зберіганню та обробці

сільськогосподарської продукції; відповідно до умов якого та «Акту на

перерахування отриманого хлібоприймальним підприємством зерна насіння з одного

товариства на інше »позивач здав, а відповідач прийняв на відповідальне

зберігання 140 234 ,00 кг зерна соняшника. Істотними умовами  цього договору є обов'язок зберігача (

відповідача ) нести матеріальну відповідальність за зерно, передане йому на

зберігання, відвантажувати зерно тільки за дорученням замовника ( позивача ),

не видавати зерно без відома замовника, здійснювати належне зберігання

переданого йому зерна; за письмовою заявою замовника проводити переоформлення

зерна на іншу особу; в разі неналежного виконання договору зберігачем  з прийняття, зберігання та відпуску

зерна  - відшкодовувати замовнику всі

збитки в повному обсязі; у випадку виявлення недостачі зерна у процесі його

зберігання -сплатити замовнику його повну вартість; у разі порушення своїх

зобов'язань -в короткий термін повідомити про це замовника і зробити все. що

від неї залежить для усунення порушень.

          20.03.06 р. головою правління

Державноі акціонерної компанії «Хліб України»видано наказ   № 30 

«Про прийняття на зберігання зерна у зв'язку із визнанням договорів

оренди недійсними», із змісту якого вбачається, що у зв'язку із визнанням

недійсними договорів оперативної оренди майна ДП ДАК «Хліб України»«Балівський

КХП»№№ НОМЕР_4 і НОМЕР_5.  та договору

оперативної оренди майна ДП ДАК «Хліб України»«Мирівський елеватор»№ НОМЕР_6.,

і враховуючи те, що колишній орендатор  -

ТОВ «Орільський об'єднаний елеватор», залишив зерно на зазначених зернових

складах без переоформлення складських документів, внаслідок чого зазначене

зерно має невизначений характер і не може бути видане або переміщене будь-яким

третім особам, окрім попереднього зберігача 

- ТОВ «Орільський об'єднаний елеватор», 

з метою приведення обліку зерна у відповідність до вимог чинного

законодавства наказано: директорам ДП ДАК «Хліб України»«Балівський КХП»та

«Мирівський елеватор»прийняти залишене ТОВ «Орільський об'єднаний

елеватор»зерно на зберігання у кількості та за якісними показниками відповідно

до актів інвентаризації зерна  від

23.02.06 р. та від 21.02.06 р. ); укласти договори відповідального зберігання

зерна з ТОВ «Орільський об'єднаний елеватор»; оформити складські документи на

зерно на ім'я ТОВ «Орільський об'єднаний елеватор»; відпуск залишеного ТОВ

«Орільський об'єднаний елеватор»зерна проводити за його зверненням відповідно

до наданих ним складських документів  та

реєстру поклажодавців в межах актів інвентаризації зерна від 23.02.06 р. та від

21.02.06 р.

          В березні 2006 р. Приватний

підприємець ОСОБА_1. отримав від Дочірнього підприємства Державної акціонерної

компанії „Хліб України” „Мирівський елеватор” 46 080,00 кг зерна соняшника. При

цьому ,як вбачається із змісту товарно-транспортних накладних ,в яких

відображено відпуск зерна соняшника на користь позивача, не зазначено підстав

,з яких це зерно було відпущено .

          06.04.06 р. спільною комісією

посадових осіб ДП ДАК «Хліб України»та Дніпропетровської ТПП проведено

інвентаризацію наявності зерна в складах ДП ДАК «Хліб України»«Мирівський елеватор»

та складено відповідний Акт інвентаризації зерна, із змісту якого вбачається,

що станом на 06.04.06 р. там перебувало 871 030,00 кг зерна соняшника 2004-2005

року урожайності. Аналогічні відомості про кількість зерна соняшника містяться

і у Висновках експерта Дніпропетровської ТПП НОМЕР_2 .

          Постановою ВГСУ від 06.06.06 р. у

справі № 2/496 частково задоволено касаційну скаргу ТОВ «Орільський об'єднаний

елеватор», постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.02.06

р. та рішення господарського суду м. Києва від 03.11.05 р. у справі №

2/496  ( яким було визнано недійними

договори оперативної оренди майна ) скасовані, справу передано на новий розгляд

до господарського суду м. Києва .

          В червні 2006 р. Приватний підприємець

ОСОБА_1. двічі звертався до ДП «Мирівське хлібоприймальне підприємство»з

вимогою про видачу йому 94 150,00 кг зерна соняшника, переданого на зберігання

відповідно до умов вищезазначеного договору зберігання НОМЕР_1. Але жодної

відповіді на свої законні вимоги від зберігача не отримав, належне йому зерно

соняшника ДП «Мирівське хлібоприймальне підприємство»на його користь не

повернуло .

          В подальшому Приватний підприємець

ОСОБА_1.  звернувся до Дочірнього

підприємства Державної акціонерної компанії „Хліб України” „Мирівський

елеватор” з вимогою від грузити на його користь 94 150, 00 кг зерна соняшника (

залишок від 140 234 ,00 кг , які були передані на зберігання ДП «Мирівське

хлібоприймальне підприємство»на підставі договору НОМЕР_1 про надання послуг по

прийманню, зберіганню та обробці сільськогосподарської продукції від  16.12.05 р.; з урахуванням отриманих в

березні 2006 р. від Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії

„Хліб України” „Мирівський елеватор” 46 080,00 кг . ) Але третя особа відмовила

видати це зерно, пославшись на відсутність відповідного акту приймання-передачі

зерна між ним та ДП «Мирівське хлібоприймальне підприємство».Таким чином, на

цей час Приватний підприємець ОСОБА_1. не отримав 94 150, 00 кг зерна соняшника

ні від відповідача, ні від третьої особи.

          Позивачем в обґрунтування своїх

позовних вимог про  витребування 94 150,

00 кг зерна соняшника саме у відношенні до Дочірнього підприємства Державної

акціонерної компанії „Хліб України” „Мирівський елеватор” було надано договір

про надання послуг по               

прийманню, зберіганню та обробці сільськогосподарської продукції від

17.02.06 р., ніби то укладений між ДП ДАК „Хліб України” „Мирівський елеватор”

( зберігач ) та Приватним підприємцем ОСОБА_1. ( замовник ) Але цей договір

підписаний лише з боку замовника              

( позивача ); з боку ж зберігача договір не підписаний; із змісту цього

договору не вбачається, яку саме сільськогосподарську продукцію, коли саме, та

в якому обсязі передбачалося передати на зберігання. Окрім того відсутні і

додатки до цього договору, а саме -акт 

приймання-передачі зерна від замовника до зберігача. В судових

засіданнях директор ДП ДАК „Хліб України” „Мирівський елеватор” заперечував, що

цей договір було укладено взагалі, представник позивача погодився, що цей

договір не можна вважати укладеним в установленому законом порядку, та що за

цим договором жодна із сторін не виконувала будь-яких дій.

          Таким чином матеріалами справи не

доведено , що ДП ДАК „Хліб України” „Мирівський елеватор” в установленому

законом порядку отримав від ДП «Мирівське хлібоприймальне підприємство»чи  від Приватного підприємеця ОСОБА_1.  94 150, 00 кг зерна соняшника, яке було

раніше -на підставі договору НОМЕР_1 про надання послуг по прийманню,

зберіганню та обробці сільськогосподарської продукції від  16.12.05 р. ,укладеного між позивачем та ДП

«Мирівське хлібоприймальне підприємство», передане Приватним підприємцем

ОСОБА_1.  на відповідальне зберігання

саме ДП «Мирівське хлібоприймальне підприємство».

          За своєю правовою природою договір №

НОМЕР_1 відноситься до договорів зберігання. Відповідно до ст. 936 ЦК України

за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ,

яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві

у схоронності. Зберігач зобов'язаний вживати усіх  заходів, 

встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства,

для забезпечення схоронності речі ( ст.942 цього Кодексу ). Зберігач   зобов'язаний   виконувати  

свої  обов'язки  за договором зберігання особисто.  Зберігач має право передати річ на зберігання

іншій особі у  разі, якщо він вимушений

це зробити в інтересах поклажодавця і не має можливості отримати його згоду.

Про передання речі на зберігання іншій особі зберігач зобов'язаний своєчасно

повідомити поклажодавця.  У разі

передання зберігачем речі на зберігання іншій особі умови договору зберігання є

чинними і первісний зберігач відповідає за дії особи, якій він передав річ на

зберігання ( ст. 943 ЦК України). Зберігач 

зобов'язаний негайно повідомити поклажодавця про необхідність зміни умов

зберігання речі і отримати його відповідь.У разі небезпеки втрати, нестачі або

пошкодження речі зберігач зобов'язаний змінити спосіб, місце та інші умови її

зберігання, не чекаючи відповіді поклажодавця ( ст.945 ). Зберігач  зобов'язаний 

повернути поклажодавцеві річ,  яка

була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду

та такої самої якості ( ст.949 ЦК України). За 

втрату  (нестачу)  або пошкодження речі,  прийнятої на зберігання, зберігач відповідає

на загальних підставах ( ст.950 ). Збитки, 

завдані  поклажодавцеві  втратою 

(нестачею)  або пошкодженням речі,

відшкодовуються зберігачем: у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її

вартості ( ст.951 ). Зберігач 

зобов'язаний  на   першу  

вимогу   поклажодавця повернути

річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився   ( ст.953 ). Положення параграфу 1 цієї глави

застосовуються до окремих видів зберігання, якщо інше не встановлено

положеннями цього Кодексу про окремі види зберігання або законом                   ( ст.955 ).

          Особливості порядку та умов

зберігання зерна встановлюються Законом України «Про зерно та ринок зерна в

Україні»,відповідно до умов якого: зерно підлягає зберіганню у зернових

складах. Власники зерна мають право укладати договори складського зберігання

зерна на зберігання зерна у зернових складах з отриманням складських документів

на зерно, а також зберігати зерно у власних зерносховищах. Зерновий склад

зобов'язаний вживати усіх заходів, передбачених цим Законом,

нормативно-правовими актами, договором складського зберігання зерна, для

забезпечення схоронності зерна, переданого йому на зберігання. Видача зерна

володільцеві складського документа на зерно здійснюється в обмін на виписані на

це зерно складські документи ( ст.24 ); договір складського  зберігання 

зерна є публічним договором, типова форма якого затверджується Кабінетом

Міністрів України. За договором складського зберігання зерна зерновий склад

зобов'язується за плату зберігати зерно, що передане йому суб'єктом ринку

зерна.  Договір складського зберігання

зерна укладається в письмовій формі, що підтверджується видачею власнику зерна

складського документа ( ст.26 ); зерновий склад   зобов'язаний 

повернути  поклажодавцеві  або особі, зазначеній ним як одержувач, зерно

у стані, передбаченому договором складського зберігання та законодавством (

ст.32 ); за втрату,  нестачу чи

пошкодження  зерна,  прийнятого на зберігання, зерновий склад несе

відповідальність на підставах, передбачених законодавством ( ст.33 ); збитки,

завдані   поклажодавцеві   втратою,   

нестачею    чи пошкодженням зерна,

відшкодовуються зерновим складом: за втрату та нестачу зерна - у розмірі

вартості втраченого або такого, що його не вистачає, зерна ( ст.34 ) .

          На підставі вищезазначеного

,керуючись вимогами ст.ст.936,942,943,945,949-951,953,955 ЦК України; Законом

України «Про зерно та ринок зерна в Україні»; ст.ст. 33,49,82-85 ГПК України,

господарський суд , -

ВИРІШИВ:

 В задоволенні позовних вимог до

Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії „Хліб України”

„Мирівський елеватор” про витребування насіння соняшника у кількості 94 150,00

кг  відмовити .

Суддя

 О.Ю.Васильєв