Рішення

від 06.05.2019 по справі 583/1278/18

ОХТИРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 583/1278/18

2/583/51/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2019 року м. Охтирка Сумської області

Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого F судді КОВАЛЬОВОЇ О.О.

за участю секретаря АРТЕМЕНКО О.С.

позивачки ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2, з фіксацією розгляду справи технічним комплексом «Акорд», розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирка Сумської області цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) до Приватного акціонерного товариства «Райз-Максимко» (місцезнаходження: пр. Перемоги, 121В, м. Київ), ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, місце роботи якого Комунальне підприємство «Реєстраційна інвентаризаційна служба» Грунської сільської ради (місце знаходження вул. Слобідська, 16, м. Охтирка, Сумська область)

про визнання недійсним договору оренди землі та скасування рішення державного реєстратора

встановив:

13.04.2018 року до суду звернулась позивачка з позовом. Вимоги мотивувала тим, що її батькові ОСОБА_4 на підставі державного акту на право власності серія СМ F 184742 від 29.01.2004 року належить земельна ділянка площею 3,2936 га, у межах Бакирівської сільської ради Охтирського району для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Дана земельна ділянка відведена в натурі, і присвоєно два кадастрових номери земельної ділянки: 5920380400:01:001:0125 загальною площею 0,5231 га (сіножаті), та 5920380400:01:001:0124 загальною площею 2,7705га (рілля). 01.09.2007 року за договором оренди F 62 ОСОБА_4 передав Сільськогосподарському акціонерному товариству закритого типу «Зоря» \далі - САТ ЗТ «Зоря»\ в оренду строком на 10 років земельні ділянки (пай) загальною площею 3,2936 га. 09.03.2013 року батько позивачки помер. 07.10.2013 року позивачка отримала свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки площею 2,7705га та 0,5231га, про що повідомила відповідача. В подальшому почала отримувати орендну плату за паї як орендодавець особисто. 08.08.2017 року позивачка в письмовій формі повідомила відповідача про закінчення подальших орендних відносин після закінчення строку дії (19.11.2017 року) договору оренди від 23.09.2009 року, та усно директора Хухрянської філії ПрАТ «Райз-Максимко».

Всупереч волі позивачки, відповідач незаконно склав договір оренди земельної ділянки загальною площею 2,7705га (рілля) від 02.10.2017 року F 235/17 та зареєстрував його. Щодо іншої частини земельної ділянки для сіножаті загальною площею 0,5231 га договір не укладався.

Позивачка зазначала, що договір оренди землі F 62 від 23.09.2009 року та зареєстрований 19.11.2012 року протягом його дії не був достроково припинений чи визнаний судом недійсним, тобто був чинним на час укладення оспорюваного договору оренди землі від 02.10.2017 року, номер 235\17, укладеного між позивачкою та ПАТ «Райз-Максимко» на земельну ділянку площею 2.7705 га, кадастровий номер 5920380400:01:001:0124, строком на 10 років.

Позивачка вказувала, що державна реєстрація договору оренди землі від 02.10.2017 року, укладеного між позивачем та ПАТ «Райз-Максимко» була проведена повторно на земельну ділянку, де право оренди було зареєстровано раніше за батьком позивачки, що суперечить вимогам Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Посилаючись на те, що договір оренди землі від 02.10.2017 року, номер 235\17, укладений між позивачкою та ПАТ «Райз-Максимко» на земельну ділянку площею 2.7705 га, кадастровий номер 5920380400:01:001:0124, строком на 10 років, підписаний з порушенням вимог закону, просила визнати його недійсним та скасувати рішення державного реєстратора ОСОБА_3 про державну реєстрацію прав та обтяжень на вказану земельну ділянку, індексний номер 37394880 від 04.10.2017 року.

В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги, пояснила, що представник відповідача надав їй чисті бланки договорів оренди, які вона підписала через юридичну необізнаність та невиправдану довірливість до представників ПАТ «Райз-Максимко», а згодом дізналася, що отримує занижений розмір орендної плати у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки, а не 10% - відповідно до договору від 04.08.2017 року.

Представник позивачки в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача ПАТ «Райз-Максимко», будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибув, подав заяву про розгляд справи без його участі \а.с. 251\. В письмовому відзиві на позовну заяву \а.с. 68-70, 88-90\ зазначив, що між відповідачем та позивачем укладено договір оренди земельної ділянки F235/17, обFєктом якого являється земельна ділянка площею 2,7705 га, кадастровий номер 5920380400:01:001:0124, який зареєстровано 02.10.2017 року КП «Реєстраційно-інвентаризаційна служба» ВFязвіської сільської ради. ОбFєкт оренди належить на праві власності позивачу згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 07.10.2013 року F 1108. Договірні відносини між відповідачем та позивачем стосовно належної позивачу земельної ділянки фактично виникли після оформлення спадщини ОСОБА_1 в період з кінця 2013 року. Факт волевиявлення позивачки на укладення спірного договору підтверджується наявністю у відповідача заяв позивачки від 26.09.2016 року та від 17.02.2017 року про видачу орендної плати за пай коштами за 2016 та 2017 рік відповідно, користуванням відповідачем однією вказаною земельною ділянкою, а також отриманням позивачем орендної плати, що підтверджується відомостями: F 00000003239 від 24.12.2015 року; F б/н від 22.11.2016 року, F 00000000831 від 06.03.2017 року, F 00000009749 від 06.12.2017 року. Зазначив, що строк дії договору слід рахувати з моменту вчинення правочину, тобто коли сторони свого часу досягли згоди з усіх істотних умов, склали та скріпили підписом письмовий документ, в якому зафіксовані правові наслідки цього правочину, а реєстрація договору є адміністративним актом, тобто елементом зовнішнім щодо договору і ніяким чином не впливає на факт його укладення. Таким чином, дія договору оренди землі F 62 від 23.09.2009 року припинилась 23.09.2014 року, а тому підстави заявлені позивачем щодо визнання недійсним оспорюваного правочину на момент дії попереднього договору оренди землі є необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства. Щодо заявленої вимоги про скасування державної реєстрації договору оренди землі, то представник відповідача вважав, що заявлена вимога підсудна судам адміністративного судочинства. В звFязку з чим, просив відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог.

Державний реєстратор ОСОБА_3, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибув, про причини неявки не повідомив, а тому суд ухвалив про розгляд справи у його відсутність.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи і заперечення учасників справи, надані ними докази, виходив з наступного:

Згідно з вимогами ч. 1, 2, 3, ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з положеннями ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Встановлено, що ОСОБА_4 на праві приватної власності належала за життя земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,2936 га, розташована на території Бакирівської сільської ради Охтирського району, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серії СМ F 184742. \а.с. 11-13\

01.09.2007 року між ОСОБА_4П та Сільськогосподарським акціонерним товариством закритого типу «Зоря» укладений договір оренди землі F 62, відповідно до умов якого орендодавець передав в оренду строком на 10 років дві власні земельні ділянки (пай) загальною площею 3,2936 га за орендну плату в розмірі 381,54грн., що становить 1,5% від грошової оцінки.\а.с.14-16\

23.09.2009 року між ОСОБА_4П та Закритим акціонерним товариством «Райз-Максимко» укладений договір оренди землі F 62, відповідно до умов якого орендодавець передав в оренду строком на 5 років дві власні земельні ділянки (пай) загальною площею 3,2936 га за орендну плату у розмірі 903,98 грн., що становить 3% від грошової оцінки, зареєстрований відділом Держкомзему у Охтирському районі Сумської області 19.11.2012 року за F 592030004003320 \а.с. 18-20\.

Встановлено, що згідно рішення зборів акціонерів (протокол F 10 від 12.07.2010 року) з дати державної нової редакції статуту, 02.08.2010 року та видачі нового свідоцтва про державну реєстрацію, найменування Закритого акціонерного товариства «Райз-Максимко» змінено на Приватне акціонерне товариство «Райз-Максимко». \а.с.17\

Відповідно до пункту 40 договору оренди землі F 62 від 23.09.2009 року перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи F орендаря не є підставою для зміни умов договору або розірванні договору.

Згідно пункту 8 договору оренди землі F 62 від 23.09.2009 року він укладений на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має право на поновлення його на новий строк згідно чинного законодавства. У цьому випадку орендар повинен не пізніше, ніж за шість місяців до закінчення строку дії договору повідомити орендодавця про намір продовжити його дію.

09.03.2013 року ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 11.03.2013 року серія І-БП F 194421, виданого виконкомом Бакирівської сільської ради Охтирського району Сумської області. \а.с. 21\.

Відповідно до свідоцтв про право на спадщину за заповітом від 07.10.2013 року та витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, після смерті ОСОБА_4 позивачка успадкувала земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,7705га та 0,5231га, розташовані на території Бакирівської сільської ради Охтирського району. \а.с. 22-25\.

08.08.2017 року ОСОБА_1 зверталась до директора Хухрянської філії ПрАТ «Райз-Максимко» з письмовою заявою про намір розірвати договірні відносити по закінченню договору оренди від 19.11.2017 року. \а.с. 26-27\

Відповідно до договору оренди землі F235/17 від 02.10.2017 року, укладеним від імені ОСОБА_1, який 02.10.2017 був зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за F22648688, ПрАТ «РАЙЗ-МАКСИМКО» надано в оренду земельну ділянку загальною площею 2,7705 га (рілля), кадастровий номер 5920380400:01:001:0124, строком на 10 років. \а.с.32-33, 35, 183-184\

Згідно акту визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та акту приймання-передачі земельної ділянки (без дати), визначені межі земельної ділянки з кадастровим номером 5920380400:01:001:0124, що розташована на території Бакирівської сільської ради Охтирського району Сумської області і належать позивачці, та проведена передача в оренду земельної ділянки площею 2,7705 га. \а.с.34\

Судом встановлено, що між позивачкою та СТОВ «БАКИРІВСЬКЕ» укладений договір оренди землі від 19.11.2017 року, в реєстрації якого відмовлено в звFязку з тим, що інше речове право вже зареєстровано КП «Реєстраційною службою «ВFязівської с/ради Сумської області» \а.с.41-45\

Відповідно до наданих платіжних відомостей на виплату грошей, ОСОБА_1 отримувала від ПрАТ «Райз-Максимком» орендну плату як готівкою, так і сільськогосподарською продукцією \а.с. 76-83\. Крім того, в матеріалах справи наявні заяви від 26.09.2016 року та 17.02.2017 року ОСОБА_1 на імFя директора Хухрянської філії ПрАТ «Райз-Максимко» про видачу їх орендної плати за один пай коштами за 2016, 2017 роки. \а.с.74-75\.

За приписами ч. 1 ст. 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, повFязані з орендою землі, є Закон України «Про оренду землі», за змістом статей 18 та 20 якого укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації і набирає чинності після його державної реєстрації.

Таким чином, термін дії договору оренди землі F 62 від 23.09.2009 року, укладеного між ОСОБА_4 і ПАТ «Райз-Максимко», зареєстрованого відділом Держкомзему у Охтирському районі Сумської області 19.11.2012 року за F 592030004003320 \а.с. 18-20\, закінчувався б за життя ОСОБА_4 - 19.11.2017 року.

Стаття 1216 ЦК України визначає спадкування як перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

За висновком суду позивачка відповідно до вимог закону успадкувала земельні ділянки, належні за життя ОСОБА_4, померлому 09.03.2013 року, та всі права та обов»язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, до яких відносяться права і обов»язки за договором оренди землі F 62 від 23.09.2009 року, укладеним спадкодавцем за життя з ПАТ «Райз-Максимко», терміном до 19.11.2017 року.

Відповідно до ст.. 20 Закону України «Про оренду землі» (в ред. до 01.01.2013 року) укладений договір оренди землі підлягав державній реєстрації.

За приписами ст.. 6 Закону України «Про оренду землі» (в ред. після 01.01.2013 року) право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Державна реєстрація прав на нерухоме майно та їх обтяжень врегульовані приписами Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року F 1127.

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно F це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру прав.

Частиною 3 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01.01.2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало обов»язкової реєстрації.

Відносини з реєстрації договорів оренди землі на час виникнення спірних відносин регулювалися, зокрема, Законом України «Про оренду землі», Порядком ведення Поземельної книги і Порядком ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 року F 1021 та Тимчасовим порядком ведення державного реєстру земель, затвердженим наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 02.07.2003 року F 174 (зареєстровано в Мінюсті України 25.07.2003 року за F 641\7962).

Суд дійшов висновку про правомірність тверджень позивачки про те, що після смерті її батька ОСОБА_4 укладений між ним і ПАТ «Райз-Максимко» договір оренди землі F 62 від 23.09.2009 року не припинив свою дію; обсяг його прав і обов»язків, як сторони договору, у повному обсязі перейшов до позивачки; не потребував переукладення договору з позивачкою.

Суд вважає спроможними посилання позивачки про те, що реєстрація договорів оренди землі здійснювалася представниками ПАТ «Райз-Максимко».

З наведених мотивів суд вважає, що представники ПАТ «Райз-Максимко» були обізнані про існування договору оренди землі F 62 від 23.09.2009 року, укладеного ОСОБА_4 з ПАТ «Райз-Максимко», який діяв до 19.11.2017 року.

Однак, всупереч вказаним обставинам ПАТ «Райз-Максимко» уклало з позивачкою спірний договір оренди землі від 02.10.2017 року, здійснило реєстрацію вказаного договору в державній реєстраційній службі, що потягло за собою подвійну реєстрацію права оренди однієї і тієї земельної ділянки під час дії договору оренди землі F 62 від 23.09.2009 року.

За висновком суду наведеними діями ПАТ «Райз-Максимко» порушив визначений законом порядок укладення договорів оренди на належну позивачці земельну ділянку площею 2,7705 га, кадастровий номер 5920380400:01:001:0124, на території Бакирівської сільської ради Охтирського району Сумської області.

Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Частиною 1 статті 90 ЗК України передбачено право власників передавати земельну ділянку в оренду.

За приписами ч. 4 ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Стаття 14 Закону України «Про оренду землі» передбачає укладення договору оренди землі у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Статтею 16 Закону України «Про оренду землі» обумовлено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Згідно ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому кодексу іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Стаття 215 ЦК України визначено, що п ідставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року за F 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», зокрема п. 8 розFяснено, що відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину.

Суд з достатньою повнотою встановив, що неправомірні дії саме ПАТ «Райз-Максимко» мали наслідком укладення з позивачкою договору оренди земельної ділянки від 02.10.2017 року F 235/17, про передачу в оренду земельної ділянки площею 2,7705 га, кадастровий номер 5920380400:01:001:0124, строком на 10 років, зареєстрований Комунальним підприємством Реєстраційно-інвентаризаційна служба» ВFязівської сільської ради 02.10.2017 року, номер запису про речове право 22648688, чим порушені права позивачки на розпорядження належною їй земельною ділянкою.

За наведених мотивів позовні вимоги про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 02.10.2017 року F 235/17 підлягають задоволенню.

За висновком суду позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про скасування рішення державного реєстратора задоволенню не підлягають, оскільки визнання недійсним спірного договору оренди земельної ділянки є підставою для скасування її державної реєстрації, а крім того позивачка не довела жодними доказами факт порушення її прав саме державним реєстратором.

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 31.07.2018 року у справі призначено судово-почеркознавчу експертизу для вирішення питання щодо особи, яка підписала спірний договір з боку орендодавця \а.с. 134\.

Згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи F 1903/1904 від 07.12.2018 року, виконаного експертом Сумського відділення Харківського НДІСЕ ім. засл. проф. ОСОБА_5, підписи у двох примірниках Договору оренди землі F 235/17 від 02.10.2017 року виконані власноруч позивачем по справі F ОСОБА_1 (а.с.177-191).

Суд враховує позицію позивачки в судовому засіданні 06.05.2019 року про те, що саме вона підписала спірний договір оренди, а тому доводи про підробку спірного договору з боку ПАТ «Райз-Максимко» спростовані, оскільки доведені і експертним шляхом, додатковому мотивуванню не підлягають.

Суд вважає необґрунтованими твердження позивачки про її юридичну необізнаність та зайву довірливість до представників ПАТ «Райз-Максимко» під час укладення спірного договору, однак, як зазначено вище, неправомірні дії з укладення і державної реєстрації вказаного договору були допущені з боку представників орендаря.

Суд вважає безпідставним посилання позивачки про відсутність її вільного виявлення передати належну їй земельну ділянку в оренду, оскільки наведене не знайшло підтвердження доказами у справі.

Доказів, які б спростовували встановлені у справі фактичні обставини та висновки суду, сторони не надали.

Питання про судові витрати по справі підлягають вирішенню відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України шляхом стягнення з ПАТ «Райз-Максимко».

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 203, 215, 631, 638, 640 ЦК України, ст.ст. 90, 93, 124 ЗК України, ст.ст. 6, 13-16, 20 Закону України «Про оренду землі», Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року F 1127, суд -

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Приватного акціонерного товариства «Райз-Максимко» (місцезнаходження: проспект Перемоги, 121В, м. Київ, код ЄДРПОУ 30382533), ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, місце роботи якого Комунальне підприємство «Реєстраційна інвентаризаційна служба» Грунської сільської ради (місце знаходження вул. Слобідська, 16, м. Охтирка, Сумська область) про визнання недійсним договору оренди землі та скасування рішення державного реєстратора F задовольнити частково.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 02.10.2017 року, F 235/17, укладений між ОСОБА_1 та Приватним акціонерним товариством «Райз-Максимко», про передачу в оренду земельної ділянки площею 2,7705 га, кадастровий номер 5920380400:01:001:0124, строком на 10 років, зареєстрований Комунальним підприємством Реєстраційно-інвентаризаційна служба» ВFязівської сільської ради 02.10.2017 року, номер запису про речове право 22648688.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Райз-Максимко» (місцезнаходження: проспект Перемоги, 121В, м. Київ, код ЄДРПОУ 30382533) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1) судові витрати у виді судового збору в сумі 1408,00 грн. та витрат за проведення експертизи 4862,00 грн.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Охтирський міськрайонний суд Сумської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Охтирського міськрайонного суду

Сумської області ОСОБА_6

Повний текст рішення виготовлений 15.05.2019 року.