Постанова

від 13.05.2019 по справі 523/14244/18

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/4290/19

Номер справи місцевого суду: 523/14244/18

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Черевко П. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.2019 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Черевка П.М.,

суддів: Дрішлюка А.І., Драгомерецького М.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду в м.Одеса цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Житлово-будівельного кооперативу «Центральний-22» про скасування нарахованої заборгованості за житлово-комунальні послуги, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 на рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 28 грудня 2018 року,

В С Т А Н О В И В:

16.10.2018 ОСОБА_2 звернулась до суду з зазначеним позовом, в якому просила скасувати нараховану їй заборгованість за надані комунальні послуги за період з 01.05.2010 р. по 01.10.2018 р. у розмірі 1259,86 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилалась на те, що вона не погоджується з нарахованою заборгованістю відповідача, яка складається з:

- попередньої заборгованості станом на 01.07.2018 р. у розмірі 859,75 грн.;

- заборгованості за період з 07.2017 р. по 12.2017 р. у розмірі 3,92 грн.;

- заборгованості за період з 01.2018 р. по 06.2018 р. у розмірі 396,19 грн.

Відповідно до наданого розрахунку від 01.05.2013 р. попередня заборгованість складається з:

1.Борг станом на 2010 рік: 448,32 грн. (квартплата) + 100,80 грн. (водопостачання) - 350,72 грн. (субсидія) = 198,40 грн.;

2.На 2011 рік: 674,52 грн. (квартплата) + 140,00 грн. (вода) - 466,67 грн. (субсидія) - 282,74 грн. (сплачено) = 65,11 грн.;

3.На 2012 рік: 699,24 грн. (квартплата) - 487,14 грн. (субсидія) - 250,00 грн. (муніципальна допомога) = 37,90 грн.;

4.На 2013 рік: 313,08 грн. (квартплата) - 234,88 грн. (сплачено) = 78,20 грн.

Загальний борг станом на 01.05.2013 р. складає 310,57 грн.

Проте, з невідомих причин для розрахунку платежів у 2013 р. бухгалтером не було враховано суму субсидії, яку вона (ОСОБА_2П.) отримувала.

У розрахунку за період з 2014 р. по 2016 р. бухгалтером також не було враховано розмір субсидії за 07.2015 р. та нарахована заборгованість станом на 01.08.2016 р. у розмірі 416,93 грн., з яких попередня заборгованість складає 358,68 грн.

Але, згідно з Витягом із розпорядження міського голови від 23.07.2010 р. F 1452-01р. їй (позивачеві) на підставі рішення комісії Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради від 25.06.2010 р. протокол F9 надано одноразову адресну муніципальну допомогу на оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 500 грн.

Проте, дану муніципальну допомогу не було враховано бухгалтером при здійсненні розрахунку її заборгованості ні на момент надання зазначеної муніципальної допомоги, ні до теперішнього часу.

Актами F163641 від 14.10.2008 р., F006943 від 20.10.2017 р. підтверджується наявність встановленого засобу обліку води.

Відповідно до цього нарахування платежів за послуги водопостачання повинно відбуватися на підставі показів приладу обліку.

Натомість бухгалтер ЖБК «Центральний-22» у розрахунку за 2017-2018 р.р. вказала щомісячні нарахування за послуги водопостачання у розмірі 16,17 грн., які в подальшому були включені у загальну суму платежів.

Також у розрахунку за 2017-2018 р.р. на початку розрахункового періоду (липень 2017 р.) вказано повну відсутність заборгованості та переплату (наявність залишкових коштів на рахунку) у розмірі 165,38 грн., однак у цьому ж документі при розрахунку сумарної заборгованості зазначено дві різні суми заборгованості на початок розрахункового періоду - 859 грн. 75 коп. та 839 грн. 75 коп.

Таким чином, інформація стосовно нарахування заборгованості за надані послуги, наведена у розрахунку за 2017-2018 р.р., не є достовірною.

Посилаючись на ці обставини, ОСОБА_2 просила задовольнити позов.

Рішенням Суворовського районного суду м.Одеси від 28.12.2018 року в позові ОСОБА_2 до Житлово-будівельного кооперативу «Центральний-22» про скасування нарахованої заборгованості за житлово-комунальні послуги - відмовлено.

Вважаючи рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 28.12.2018 року ухваленим з неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним зFясуванням фактичних обставин справи, представник ОСОБА_2 F ОСОБА_5звернулась до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.

Заслухавши доповідь судді F доповідача, вивчивши матеріали справи та обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Відповідно до ч.1 п.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_2, суд обґрунтовано дійшов зазначеного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником АДРЕСА_1 та у позивача перед відповідачем існує непогашена заборгованість в розмірі 1259,86 грн. за період з 2010 року по 30.08.2018 року по даній квартирі, в якій проживає вона одна.

Будинок F28 по вул. Ак.Заболотного в м.Одесі знаходиться на балансі Житлово-будівельного кооперативу «Центральний-22».

Зазначена заборгованість виникла в результаті того, що позивач не погоджується з наданими відповідачем розрахунками та складного матеріального становища ОСОБА_2

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановлено законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод інтересів.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 ЦК України).

Частиною другою статті 16 ЦК України встановлено способи захисту цивільних прав та інтересів судом.

Вибір громадянами способу захисту своїх прав і свобод від порушень та протиправних посяг; гарантовано ч.4 ст.55, ст.124 Конституції України, відповідно до якої кожен має право будь-якими забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань закріплено статтями 7, 12 Загальної декларації про права людини, ст.13 Конвенції про захист прав основних свобод людини, що згідно зі статтею 9 Конституції України є складовою національного законодавства.

Відповідно до ст.68 ЖК України наймач зобовFязаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Згідно з ч.5 ст.137 ЖК України Житлово-будівельний кооператив діє на основі статуту, прийнятого відповідно до Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу загальними зборами громадян, які вступають до організовуваного кооперативу, і зареєстрованого в установленому порядку.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобовFязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобовFязання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобовFязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовFязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до пп.5 п.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» особа, яка отримує житлово-комунальні послуги зобовFязана оплачувати їх у строки, встановлені договором і законом.

Суд, виходячи з аналізу зазначених норм права у сукупності, прийшов обґрунтованого висновку про те, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права шляхом скасування нарахованої заборгованості за житлово-комунальні послуги не передбачений ні договором, ні діючими нормами чинного законодавства і тому відмовив в позові ОСОБА_2

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив обставини у справі, надані докази, правильно визначив характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Посилання автора апеляційної скарги на неправильне застосування норм матеріального права, неповне зFясування всіх фактичних обставин справи, неналежну перевірку письмових пояснень відповідача щодо розрахунків заборгованості та їх розміру як на підстави для скасування оскаржуваного рішення є необґрунтованими, оскільки спростовані дослідженими судом обставинами, яким дана правильна правова оцінка.

Доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи.

У звFязку з ухваленням рішення за відсутності учасників справи, відповідно до ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення, є дата складення повного судового рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 - залишити без задоволення.

Рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 28 грудня 2018 рокуF залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, визначених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Повне судове рішення складено 13 травня 2019 року.

Головуючий П.М. Черевко

Судді А.І. Дрішлюк

ОСОБА_6