Рішення

від 15.05.2019 по справі 759/14679/16-а

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

( в порядку письмового провадження)

ун. № 759/14679/16-а

пр. № 2-а/759/97/19

15 травня 2019 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді – Бабич Н.Д.,

за участю секретаря судового засідання – Котляр Ю.М.,

представника позивача – ОСОБА_1,

представника відповідачів – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Державної фіскальної служби України, Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2016 року ОСОБА_3 звернулась до Святошинського районного суду м. Києва з позовом, у якому просила визнати протиправною та скасувати постанову Державної фіскальної служби України від 13.10.2016 та постанову Одеської митниці ДФС від 16.03.2016 у справі про порушення митних правил №0166/50000/16. Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначила, що оскаржувана постанова винесена за відсутності позивача, чим позбавлено її можливості довести відсутність своєї вини, що є порушення статей 498, 526 Митного кодексу України (далі – МК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), наслідком чого є необ'єктивне провадження у справі, невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи, необґрунтованість доводів відповідача, не доведення нею неправдивих заявлених відомостей про товар з метою звільнення від оподаткування митними платежами чи зменшення їх розміру, не доведення вини позивача у скоєнні адміністративного правопорушення. Зазначає, що під час декларування ввезеного товару та визначенні митної вартості позивач діяла у відповідності до вимог МК України, митну вартість визначила на підставі наявних у неї основних документів, які були подані до митних органів для підтвердження. Крім того, позивач акцентує увагу суду на тому, що відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.

Постанову Святошинського районного суду м. Києва від 22.06.2017 залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2017, у задоволені позову відмовлено, оскільки, зазначені позивачем у наданих до Південної митниці Міндоходів товаросупровідних документах та митній декларації не відповідають даним зазначеним в експортних митних документах при вивезенні товарів з Туреччини, що стало наслідком недобору до бюджету України суми митних платежів у розмірі 275342 грн. 85 коп. (а.с. 105-108, 182-183 том 1).

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подала касаційну скаргу, в якій просила їх скасувати, а провадження у справі про порушення митних правил закрити в зв"язку з відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення. При цьому, позивач зазначає, що отримані відомості в країни відправника товару не відповідають інформації, яка була подана до Митниці для проведення митного оформлення товару, що ввозився на територію України підприємством в період коли вона займала в ньому посаду керівника. Судами попередніх інстанцій не було встановлено та не надано правову оцінку даній інформації в розрізі найменування відправника товару, документів первинного обліку, які надавались експедитору для здійснення процедури митного оформлення товару. Постанова про притягнення до відповідальності позивача винесена поза межами строку накладення адміністративного стягнення у справі про порушення митних правил. Також вважає, що у Митниці немає повноважень в рамках митного контролю перевіряти числове значення заявленої митної вартості завезеного товару після того, як вона погодилась із такою вартістю під час проведення процедури митного оформленням товару (а.с.192-203 т.1).

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24.10.2018 року частково задоволено касаційну скаргу ОСОБА_3, постанову Святошинського районного суду м. Києва від 22.06.2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2017 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд (а.с. 225-232 том 1).

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.12.2018 року, справу передано на розгляд судді Бабич Н.Д. (а.с. 239 том 1).

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 26.12.2018 року вказану адміністративну справу прийнято у провадження та призначено підготовче судове засідання (а.с. 240 том 1).

В підготовчому засіданні представник позивача ОСОБА_3 – ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав.

Представник відповідачів Одеської митниці Державної фіскальної служби України та Державної фіскальної служби України – ОСОБА_2 у задоволенні позову заперечував, просив відмовити у повному обсязі, зазначивши, що оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою, зазначивши, що позивач на час оформлення митної декларації достовірно знала про те, які документи подає до митниці на основі яких нараховувалися платежі і що після перевірки цих даних буде встановлено невідповідність експортних митних декларацій, які були підставою для відправки товарів з Туреччини на Україну, що призвело до різниці між митними платежами, заявленими в митній декларації та платежами, які повинні сплачуватися.

Представник відповідача – Державної фіскальної служби України – ОСОБА_5 05.02.2019 подала відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Від відповідача - Одеської митниці Державної фіскальної служби - відзиву на позов не надходило (а.с.1-9 том 2).

Ухвалою суду від 27.02.2019р. було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті в письмовому провадженні (а.с.165-166 т.2).

Суд, розглянувши справу в порядку письмового провадження, дослідивши та з'ясувавши повно, всебічно фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, приходить на наступного висновку.

Статтею 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Судом встановлено, що 23.08.2013 до Південної митниці Міндоходів (наразі - Одеська митниця ДФС) від фірми - відправника «DEKA AUTO TRADING COMPANY LTD» (Туреччина) на автомобілі CENK CAR надійшов товар «автомобіль легковий, новий, марка - TOYOTA Land Cruiser», який переміщувався через митний кордон України по митній декларації типу ІМ 40 АА № 500040403/2013/006070 від 23.08.2013, отримувачем виступало ТОВ «Акура Центр» (03115, м. Київ, вул. Котельникова, 51).

До вказаної декларації IM 40 AA №500040403/2013/006070 були додані, зокрема: міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) №14; інвойс №08-13 від 19.08.2013; контракт №0103 від 01.03.2013.

Відповідно до наданої митної декларації ІМ 40 АА № 500040403/2013/006С - від 23.08.2013 переміщенню через митний кордон України від компанії - відправника «DEKA AUTO TRADING COMPANY LTD» (Туреччина) на адресу компанії покупця та одержувача ТОВ «АКУРА ЦЕНТР» на умовах поставки «CIF Іллічівськ» підлягав товар «автомобіль легковий, новий, марка - TOYOTA Land Cruiser 200, країна походження Японія» у кількості 5 шт.

23.08.2013 зазначені товари були оформлені в Південній митниці Міндоходів у митному режимі імпорт та випущені у вільний обіг.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 264 МК України, митна декларація реєструється та приймається органом доходів і зборів у порядку, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою органу доходів і зборів, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.

Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України №650 від 30.05.2012 «Про затвердження Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України» встановлено, що посадова особа ПМО чи митного поста згідно з цим Порядком здійснює контроль правильності класифікації товарів під час проведення процедур митного контролю та оформлення товарів.

Статтею 320 МК України встановлено, що форми та обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються на підставі результатів системи управління ризиками. Форми та обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи та міжнародних договорів України, укладених відповідно до закону, після завершення митного оформлення, визначаються в порядку, встановленому МК України.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 336 МК України встановлено, що однією з форм митного контролю є направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих митному органу.

З метою з'ясування питання про автентичність поданих органам доходів та зборів України документів на зазначені товари було направлено запит від 21.10.2014 №5456/5/99-99-26-03-03-16 до митних органів Туреччини.

02.12.2015 до Одеської митниці ДФС листом Департаменту аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням Державної фіскальної служби України №43824/7/99-99-26-03-03-17 надійшла відповідь митних органів Туреччини №29980007/724-01-03/UA/7361904/l 1301660 із наданням експортних митних декларацій, які були підставою для відправки товарів з Туреччини на Україну.

У ході опрацювання інформації, яка надана у листі митних органів Туреччини №29980007/724-01-03/UA/7361904/l 1301660 було встановлено, що фактично товар, оформлений у Південній митниці за МД ІМ 40 АА №500040403/2013/006070 від 23.08.2013 оформлювався в режимі «експорт» до України у митних органах Туреччини на умовах поставки «CFR - Ulschivskl» за наступною митними деклараціями 13TR41030000160245, 13TR41030000160237 та інвойсу від 14.08.2013 № 358366.

Також, відповідно наданим до Південної митниці документам та згідно МД ІМ 40 АА № 500040403/2013/006070 від 23.08.2013 фактурна вартість товарів складала - 252350,00 доларів СІІІА (що складає 2 017 033,55 грн.), разом з тим, згідно отриманої відповіді митних органів Туреччини, встановлено, що фактично вартість товарів згідно декларацій органів Туреччини 360000,00 доларів США (2 877480 грн).

Тобто, різниця між вартістю товарів за ІМ 40 АА № 500040403/2013/006070 від 23.08.2013 та фактичною загальна вартістю товарів оформлених з Туреччини до України, складає 860 446 грн. 45 коп., що свідчить та підтверджує суттєве заниження вартості товарів, оформлених у Південній митниці Міндоходів.

Згідно службової записки т.в.о. заступника начальника м/п «Іллічівськ» № 4041/15-70-62 від 17.12.2015 різниця між фактично сплаченими платежами і нарахованими згідно баз даних митниці за МД ІМ 40 АА № 500040403/2013/006070 від 23.08.2013 складає 275342 грн. 85 коп.

Так, за результатами опрацювання інформації наданої митними органами Туреччини стосовно законності ввезення на митну території України товарів на адресу української компанії ТОВ «Акура Центр» встановлено, що відомості, зазначені у наданих до Південної митниці Міндоходів товаросупровідних документах та митній декларації, не відповідають даним зазначеним в експортних митних документаціях при вивезенні товарів з Туреччини та є недостовірними стосовно угоди (контракту), найменування та опису товарів, вартості товарів, компанії- відправника та умов поставки товарів.

Одержувачем вказаного товару є ТОВ «Акура Центр» (ЄДРПОУ- 35851252. 03115, м. Київ. вул. Котельникова, 51) в особі директора ОСОБА_3, яка як керівник підприємства: організовує, визначає, формулює, планує, здійснює координує діяльність підприємства та в розумінні п. 43 ст. 4 МK України посадовою особою цього підприємства.

Відповідно до ст. 459 МК України, при вчиненні порушень митних правил підприємствами, суб'єктами відповідальності за порушення митних правил є посадові особи цих підприємств.

Тобто, проведеною перевіркою встановлено, що ОСОБА_3 надано декларанту ПП «ІМТРЕКС-БРОК» ОСОБА_6 неправдиві відомості про умови поставки, покупця, одержувача та про вартість товару, надавши інвойси, які містять неправдиві відомості про цю вартість з метою зменшення їх розміру.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті на ці товари.

Статтею 485 встановлено відповідальність за дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а саме заяви в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, за відсутності ознак злочину, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.

Таким чином, ОСОБА_3, директором ТОВ «Акура центр», вчинене порушення митних правил, передбачене ст. 485 МК України.

Судом повно та всебічно була досліджена адміністративна справа №0166/50000/16 відносно ОСОБА_3 за ознаками правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України (а.с.52-160 том 2).

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що 08.02.2016 стосовно ОСОБА_3 складено протокол про порушення митних правил №0166/5000/1 за ознаками порушення митних правил, передбаченого статтею 485 МК України (а.с.67-72 т.2).

16.03.2016 Одеською митницею ДФС винесено постанову в справі про порушення митних правил №0166/5000/16, відповідно до якої позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300% несплаченої суми митних платежів, що становить 826028 грн. 55 коп., яка залишена без змін, постановою Державної фіскальної служби України від 13.10.2016 (а.с.57-61,155-160 т.2).

Позивач вважає, що Державна фіскальна служба України дійшла неправильного висновку, оскільки, при складанні протоколу про ПМП та розгляді справи про ПМП не дотримано вимоги МК України та обмежено права ОСОБА_3, зважаючи на те, що справа розглянута без її участі.

Однак, згідно ст. 494 МК України, про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа органу доходів і зборів, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

при цьому положення ст. 494 МК України не містять вимоги щодо обов"язкової присутності особи, яка притягується до адмінісративної відповідальності за порушення митних правил, під час складання протоколу про порушення митних правил.

Листом від 27.01.2016р. №561/10/15-70-26-07 , що міститься в матеріалах справи про порушення митних правил №0166/50000/16 Одеська митниця ДФС пропонувала ОСОБА_3 прибути до митниці з метою з"ясування обставин переміщення товару "Автомобіль легковий, новий. Марка:Toyota , модель: Land Cruiser 200, у кількості 5 шт."

Листом від 09.02.2016р. №986/10/15-70-26-07 Одеська митниця ДФС повідомила ОСОБА_3 про складання відносно неї протоколу про порушення митних правил від 08.02.2016р. №0166/50000/16 з роз"ясненням її прав. Додатком до вказаного листа Одеська митниця ДФС направила ОСОБА_3 примірник протоколу про порушення митних правил №0166/50000/16.

Передумовою для винесення спірних постанов стала інформація, отримана Митницею в грудні 2015 року від митних органів Туреччини, оформлена листом, про те, що завезений та розмитнений товар підприємством де позивач займала посаду керівника станом на серпень 2013 року не відповідав фактичній вартості, що була задекларована під час вивезення його з Туреччини. Різниця в такій вартості, складала 860446 грн. 45 коп. Зокрема, згідно заявленій позивачем в митній декларації вартість товару становила 2017033 грн. 55 коп. (252350,00 доларів США), тоді як вартість товарів згідно декларацій митних органів Туреччини становила – 2877480 грн. 00 коп. (360000,00 доларів США).

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що ОСОБА_3 запрошувалася Одеською митницею ДФС для складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення по ст. 485 МК України (а.с.65-66 т.2). копія протоколу та постанови також їй направлялися рекомендованими листами, однак остання їх не отримувала, що також підтверджується матеріалами справи (повернуті конверти за закінченням терміну зберігання - а.с.140-146 том 2). Тобто, процедура розгляду справи про порушення митних правил, в частині належного повідомлення позивача ОСОБА_3 про факт виявлення митницею допущеного правопорушення, час та місце розгляду питання про притягнення її до адміністративної відповідальності, була витримана Одеською митницею ДФС, що повністю підтверджується матеріалами адміністративної справи.

Виходячи з вищевикладеного, суд, погоджуючись із вчиненням позивачем адміністративного проступку, прийшов до висновку про наявність в діях позивача умислу під час надання Митниці завідомо неправдивої інформації щодо митної вартості завезеного товару, з якої були сплачені митні платежі, при цьому процедурних порушень під час прийняття спірної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності Митницею допущено не було.

Згідно ст. 271 МК України, мито - це загальнодержавний податок, встановлений Податковим кодексом України та цим Кодексом, який нараховується та сплачується відповідно до цього Кодексу, законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 276 МК України, платниками мита є: особа, на яку покладається обов'язок дотримання вимог митних режимів, які передбачають звільнення від оподаткування митом, у разі порушення таких вимог; особа, яка використовує товари, митне оформлення яких було здійснено з умовним звільненням від оподаткування, не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям такого звільнення згідно з цим Кодексом, іншими законами України, а також будь-які інші особи, які безпідставно використовують звільнення від оподаткування митом (податкову пільгу).

Положеннями ст. 277 МК України передбачено, що об'єктами оподаткування митом, серед інших, є товари, митна вартість яких перевищує еквівалент 150 євро, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за межі митної території України підприємствами.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 279 МК України, базою оподаткування митом товарів, що переміщуються через митний кордон України, для товарів, на які законом встановлено адвалорні ставки мита (у відсотках до встановленої бази оподаткування, ст. 280 МК України), є митна вартість товарів.

З урахуванням цього, слід зазначити, що відповідно до ст. 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ст. 485 МК України, заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей, необхідних для визначення товару митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Згідно постанови від 16.03.2016 ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення митних правил у відповідності до ст. 485 Митного кодексу України і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів на суму 826 028 грн. 55 коп. База для нарахування вказаної суми була погоджена судами, виходячи із встановленої Митницею розбіжності вартості придбаного підприємством, де позивач займала посаду керівника, товару, що поставлявся з Туреччини із заявленою до розмитнення митною вартості такого товару. Відповідна інформація була надана Митниці на запит, листом митних органів Туреччини №29980007/724-01-03/UA/7361904/l 1301660, до якого долучені експортні митні декларації, які були підставою для відправки товарів з Туреччини на Україну.

Посилання представником позивача на Лист-Invoice №08-13 "Deka Auto Trading Company LTD" від 19.08.2013 (а.с.24 том 2), як доказ вартості вказаних автомобілів, суд оцінює критично, оскільки він ніяким чином не спростовує офіційну інформацію митних органів Туреччини, надану Одеській митниці ФДС, де вартість автомобілів є іншою та значно вищою і також підтверджується іншим Invoice "Deka Auto Trading Company LTD" від 14.08.2013 (а.с.21 том 2).

Згідно постанови Верховного Суду України від 29.09.2015 (справа №21-1724а15), є необґрунтованими доводи позивача про відсутність у Митниці повноважень в рамках митного контролю перевіряти числове значення заявленої митної вартості завезеного товару після того, як вона погодилась із такою вартістю під час проведення процедури митного оформленням товару, враховуючи наступне.

Відповідно до пп. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України, митні органи є контролюючими органами щодо мита, акцизного податку, ПДВ, інших податків, які відповідно до податкового законодавства справляються у разі ввезення (пересилання) товарів і предметів на митну територію України.

Згідно п. 54.4 ст. 54 ПК України, у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, митний орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов'язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.

Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях (пп. 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПК України).

Аналіз наведених норм свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України.

Згідно постанов Верховного Суду України від 07.11.2011, 26.06.2012 та 04.07.2013 (справи №№21-223а11, 21-130а12, 21-202а13 відповідно), якщо митний орган, приймаючи ВМД, самостійно визначає митну вартість товару та пропускає товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому він не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань, за винятком випадку коли за наслідками службової перевірки або розгляду кримінальної справи встановлено змову між декларантом і митним органом, спрямовану на заниження обов'язкових платежів.

В інших випадках, за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України, митний орган має право продовжити здійснення митного контролю, за наслідками якого донарахувати обов'язкові платежі, якщо протиправні дії декларанта спричинили їх недобір.

Отже, враховуючи те, що Митницею під час здійснення митного оформлення завезеного товару, заявлена митна вартість не була відкоригована, у суду немає підстав вважати про допущення Митницею протиправних дій в частині здійснення митного контролю по завезеному товару підприємством, який випущений у вільний обіг.

Статтею 269 МК України передбачено, що до моменту виявлення порушення митних правил передбачено право декларанта протягом трьох років внести зміни до митної декларації або відкликати митну декларацію. У випадку самостійного звернення декларанта з проханням про внесення змін до митної декларації справа про порушення митних правил не порушується.

До Одеської митниці ДФС відповідь митних органів Туреччини №29980007/724-01-03/UA/7361904/l 1301660 із наданням експортних митних декларацій, які були підставою для відправки товарів з Туреччини на Україну надійшли 02.12.2015 листом Департаменту аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням Державної фіскальної служби України № 43824/7/99-99-26-03-03-17, а отже, в Одеській митниці ДФС про вчинення порушення митних правил відповідальність, за яке встановлена ст. 485 МК України при оформленні митної декларації «ІМ40АА» №500040403/2013/006070 стало відомо лише 02.12.2015.

Судом досліджено в повному обсязі оригінал адміністративної (митної) справи №0166/50000/16 (копія знаходиться в матеріалах справи) про порушення позивачем ОСОБА_3 ст. 485 МК України, а звертаючи увагу на: протокол про порушення митних правил №0166/50000/16 від 08.02.2016 року, складений стосовно ОСОБА_3; картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами (25.07.2008-06.03.2013); лист-відповідь митних органів Турецької Республіки на запит про надання адміністративної допомоги від 08.04.2014 №1178/7/99-99-07-16-10-16 у проведенні перевірки законності ввезення на митну територію України товарів «автомобілі легкові» на адресу ТОВ «Акура Центр» в м. Києві; контракт №0103 від 01.03.2013 про поставку на територію України автомобілів; висновок автотоварознавче дослідження №1509/08 від 22.08.2013 з сертифікатом відповідності; довідку від 01.07.2013 про відсутність за межами України валютних цінностей та майна; договір поруки №035 від 11.03.2013 на представлення таможень-брокерських послуг; постанова ДФС України від 13.10.2016, згідно якої постанову Одеської митниці ДФС від 16.03.2016 в справі про порушення митних правил №0166/50000/16 залишити без змін.

Згідно ч. 1 ст. 531 МК України, передбачені підстави для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил, до яких відноситься, зокрема, необ'єктивність або неповнота провадження у справі або необ'єктивність її розгляду (п. 2 ч. 1 ст. 531 Кодексу).

Статтею 540 МК України зазначено, що якщо штраф не буде сплачено у строки, встановлені ст. 539 МК України, постанова митного органу або суду (судді) надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання або роботи порушника, або за місцем знаходження його майна.

Згідно із ст. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 КАС України.

З огляду на викладене вище, доводи представника позивача не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи та поданих ним документах.

Таким чином, позивач вчинила протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, що є порушенням митних правил, відповідальність за яке передбачена статтею 485 Митного кодексу України.

Виходячи із вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позивача правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 485 МК України, а тому постанови Одеської митниції ДФС від 16.03.2016р. та Державної фіскальної служби України від 13.10.2016 у справі про порушення митних правил за №0166/50000/16 скасуванню не підлягають.

За таких підстав, в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 49, 269, 320, 336, 459, 467, 485, 494, 495, 498, 539 МК України, ст.ст. 2, 6-10, 17, 41, 71, 72,104, 105, 121, 158-162, 263 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 в задоволенні адміністративного позову до Державної фіскальної служби України, Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправною та скасування постанови, – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Святошинський районний суд м.Києва.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Зазначити дані позивача: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Пугачова , РНОКПП - НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1

Зазначити дані відповідача 1: Державна фіскальна служба України, код ЄДРПОУ 39292197, місцезнаходження: 04655, м. Київ-53, Львівська площа, 8.

Зазначити дані відповідача 2: Одеська митниця Державної фіскальної служби України, код ЄДРПОУ 39441717, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Гайдара, 21-А.

Суддя Бабич Н.Д.