Ухвала

від 16.05.2019 по справі 902/395/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову в забезпеченні позову

"16" травня 2019 р. Cправа № 902/395/19

Суддя господарського суду Вінницької області Міліціанов Р.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 , м. Калинівка, Вінницька область у справі

за позовом : ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до :Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Калінофф" (код 40245522), АДРЕСА_1;

ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 ;

ОСОБА_3 , АДРЕСА_3 ;

треті особи на стороні відповідачів, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Державний реєстратор Калинівської районної державної адміністрації Вінницької області Ткачук Світлана Олександрівна, м. Калинівка, Вінницька область, вул. В. Нестерчука, 19, 22400;

Відділ надання адміністративних послуг Калинівської Калинівської районної державної адміністрації Вінницької області, м. Калинівка, Вінницька область, вул. В. Нестерчука, 19, 22400.

про забезпечення позову

В С Т А Н О В И В :

15.05.2019 року до суду надійшов позов ОСОБА_1 (вх. №405/19) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Калінофф", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про переведення прав покупця за договором №1 від 24.10.2016 року купівлі - продажу частки у статутному капіталі ТОВ "АПК "Калінофф", визнання неукладеним договору купівлі - продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Калінофф", визнання недійними та скасування рішення Загальних зборів учасників ТОВ "АПК "Калінофф" від 24.10.2016 року, оформлених протоколом №2/2016 від 24.10.2016 року, визнання недійсним Статуту ТОВ "АПК "Калінофф", затвердженого Рішення Загальних зборів учасників товариства від 24.06.2016 року. що оформлені протоколом №2/2016 від 24.10.2016 року, зобов`язання внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців і громадських формувань запису щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Калінофф", внесених 31.10.2016 року державним реєстратором Калинівської РДА за №11531050001001072, визнання за ОСОБА_1 права власності на 55% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Калінофф", зобов`язання внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців і громадських формувань запис щодо розподілу часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Калінофф" за ОСОБА_1 . - 55% статутного капіталу, що становить 5500,00 грн.; ОСОБА_2 . - 55% статутного капіталу, що становить 4500,00 грн.

Одночасно з позовною заявою, 15.05.2019 року на адресу суду від представника ОСОБА_1 , адвоката Риженко Дмитра Миколайовича надійшла заява про забезпечення позову б/н від 26.04.2019 р. (вх. № 02.1-50/46/19 від 15.05.2019 р.), в якій заявник просить вжити заходи забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту на частку ОСОБА_3 у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Калінофф" (код 40245522);

- заборони ОСОБА_3 здійснювати будь - які дії, спрямовані на відчуження або обтяження належної їй частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Калінофф" (код 40245522);

- заборони державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців і громадських формувань, нотаріусам, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, комісіям, технічним адміністраторам Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців і громадських формувань, іншим органам чи особам, які виконують функції у сфері державної реєстрації, проводити будь - які реєстраційні дії щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Калінофф" (код 40245522).

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.

Згідно із ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

За приписами ч.1 ст.140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

У абзаці 1 пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Аналіз змісту наведеного вище свідчить, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

Вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити, зокрема, вчинення відповідачем дій, спрямованих на реалізацію майна чи підготовчі дії до його реалізації, укладення договорів поруки чи застави, тощо (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.09.2019 р. у справі № 910/7141/13 та від 25.02.2019 р. у справі № 922/2673/18).

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, яке сформовано на підставі наданих заявником належних та допустимих засобів доказування, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення через, зокрема, зникнення, зменшення за кількістю або погіршення за якістю майна (грошових коштів) тощо на момент виконання рішення.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Згідно зі ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.ст. 76-78 ГПК України).

Обґрунтовуючи заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, позивач посилається на позбавлення всупереч його волі належної частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Калінофф", її зменшення з 50% до 10%, усунення позивача від участі в управлінні товариством та отриманні прибутку, покладенні на нього додаткових обов`язків.

Вказані обставини, на думку позивача, дають підстави вважати, що існує реальна загрози порушення його прав, що може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у даній справі.

Надавши оцінку матеріалам заяви про забезпечення позову в їх сукупності, суд з урахуванням вищевказаних приписів законодавства зазначає, що посилання заявника на можливе утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду мотивовані наведеними вище обставинами безумовно та переконливо не свідчить про наявність достатньо обґрунтованого припущення стосовно можливості невиконання чи утруднення виконання рішення суду в разі невжиття такого заходу забезпечення позову.

Позивачем не надано суду жодного належного, допустимого та достовірного в розумінні ст.ст. 76-78 ГПК України доказу, які підтверджували б наміри ОСОБА_3 , на час розгляду заяви, передати право власності на корпоративні права третім особам, відсутні докази щодо пропозицій з реалізації або в інший спосіб відчуження корпоративних прав.

В аспекті підстав для застосування заборони вчиняти реєстраційні дії, суду не доведено, що державним реєстратором отримано документи з метою їх проведення, або наявні наміри або звернення осіб щодо вчинення таких дій.

Крім того, події щодо порушення прав заявника мали місце у 2016 році, з тексту заяви вбачається, що він дізнався про обставини порушення своїх прав у серпні 2017 року.

Отже, звертаючись до суду зі спливом значного проміжку, заявник жодним чином не обґрунтовує, що обставини, які можуть утруднити виконання судового рішення продовжують реально існувати станом на дату звернення до суду.

Також, обґрунтовуючи підстави застосування заходів забезпечення позову, заявник доводить порушення його заявника як підставу для задоволення позову, що на стадії розгляду заяви про забезпечення позову є передчасним та свідчитиме про прийняття рішення по суті спору до моменту розгляду справи по суті.

Вимоги заяви про вжиття заходів забезпечення шляхом заборони вчиняти не визначені конкретно дії, необмеженій кількості суб`єктів владних повноважень свідчать про неадекватність та неспівмірність заходів з предметом позовних вимог.

Посилання позивача в обґрунтування заяви на матеріали кримінального провадження, яке триває з 04.09.2017 року за фактом вчинення кримінального правопорушення, за відсутності жодних доказів існування в майбутньому реальної загрози чи ймовірності утруднення невиконання рішення суду не є підставою для забезпечення позову, враховуючи закріплений у статті 2 ГПК України принцип змагальності, який встановлює право відповідача заперечити проти стягнення вартості частки у заявленому розмірі, надавши на підтвердження зазначеного відповідні докази.

Такими чином, самі лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування підтвердженого доказами не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Враховуючи те, що позивач не обґрунтував належним доказами необхідності вжиття заходів до забезпечення позову, з огляду на не співмірність запропонованих заходів із предметом позову, тривалістю обставин, на існування яких посилається заявник порівняно з датою звернення до суду, заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Враховуючи відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення судом не розглядається.

Відмовляючи у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову суд також зауважує, що клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.

Керуючись ст.ст. 2, 136, 140, 233, 234, 235, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Відмовити у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 , адвоката Риженко Дмитра Миколайовича про забезпечення позову б/н від 26.04.2019 р. (вх. № 02.1-50/46/19 від 15.05.2019 р.) шляхом:

- накладення арешту на частку ОСОБА_3 у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Калінофф" (код 40245522);

- заборони ОСОБА_3 здійснювати будь - які дії, спрямовані на відчуження або обтяження належної їй частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Калінофф" (код 40245522);

- заборони державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців і громадських формувань, нотаріусам, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, комісіям, технічним адміністраторам Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців і громадських формувань, іншим органам чи особам, які виконують функції у сфері державної реєстрації, проводити будь - які реєстраційні дії щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Калінофф" (код 40245522).

2. Копію ухвали направити учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 16.05.2019 року.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити ухвалу суду протягом 10 днів з дня складення судового рішення (ухвали) шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Північно - західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Вінницької області.

Ухвалу складено - 16.05.2019 року.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. 7 прим.:

1 - до справи.

2 - позивачу - АДРЕСА_1;

3 - представнику позивача адвокату Риженко Дмитру Миколайовичу - АДРЕСА_4;

4 - відповідачу - АДРЕСА_1;

5- ОСОБА_2 - АДРЕСА_2 ;

7 - ОСОБА_3 - АДРЕСА_3 ;

8- Державному реєстратору Калинівської РДА - м. Калинівка, Вінницька область, вул. В. Нестерчука, 19, 22400;

9 - Відділ надання адміністративних послуг Калинівської РДА - м. Калинівка, Вінницька область, вул. В. Нестерчука, 19, 22400.