Рішення

від 02.05.2019 по справі 911/381/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" травня 2019 р. м. Київ Справа № 911/381/19

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., за участю секретаря судового засідання Брунько А.І., розглянув за правилами загального позовного провадження матеріали справи за позовом Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" (Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе) до Приватного підприємства "ДІК" (Київська область, м. Обухів) про стягнення 827179,79 грн

за участю представників сторін:

від позивача: Грабовий О.С. - ордер КС №537701 від 30.01.2019;

від відповідача: не прибув.

Приватне акціонерне товариство "Київобленерго" (далі - позивач) подало до суду позов про стягнення з Приватного підприємства "ДІК" (далі - відповідач) 827179,79 грн вартості необлікованої електричної енергії внаслідок порушення ним ПКЕЕ/ПРРЕЕ.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 14.11.2017 на об`єкті відповідача (в ресторанному комплексі "Софія") було проведено технічну перевірку приладів обліку електроенергії, в результаті якої виявлено порушення відповідачем ПКЕЕ, а саме втручання в параметри розрахункового приладу обліку за допомогою встановленого генератора високих частот. Електроенергія, що споживалась, не обліковувалась приладом обліку. В ході перевірки було складено акт про порушення № К040463 від 14.11.2017 та в подальшому під час засідань комісії з розгляду актів про порушенння визначено відповідачу обсяг недоврахованої електричної енергії та суму завданих збитків, належних до сплати.

Ухвалою від 12.02.2019 Господарський суд Київської області відкрив провадження у справі та призначив підготовче засідання на 12.03.2019.

Ухвалою від 12.03.2019 Господарський суд Київської області продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та відклав підготовче засідання на 16.04.2019.

Ухвалою від 16.04.2019 Господарський суд Київської області закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 02.05.2019.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в засідання суду не прибув, правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався.

При цьому щодо неприбуття в засідання суду представника відповідача, господарський суд приймає до уваги таке.

Ухвали Господарського суду Київської області від 12.02.2019, 12.03.2019 та 16.04.2019, які направлялись відповідачу за адресою, вказаною позивачем у позовній заяві (08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Каштанова, будинок 29), повернулися до суду з відміткою відділення поштового зв`язку про невручення "не знайдено".

Як вбачається із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за №1004993948, станом на час розгляду справи в суді Приватне підприємство "ДІК" зареєстроване за адресою: 08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Каштанова, будинок 29.

Відповідно до вимог п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, у тому числі її місцезнаходження.

За ч. 1 ст. 10 вищевказаного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

В п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 зазначено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не змінював своєї юридичної адреси, і адреса відповідача, на яку направлялися ухвали Господарського суду Київської області від 12.02.2019, 12.03.2019 та 16.04.2019, відповідає адресі, вказаній у витязі з ЄДР.

Також суд вказує, що ухвали Господарського суду Київської області від 12.02.2019, 12.03.2019 та 16.04.2019 були оприлюднені на офіційному веб-порталі судової влади України, а саме в Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходяться у вільному доступі. Крім того, інформація про час і місце судового засідання була розміщена на сторінці Господарського суду Київської області офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що відповідача було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, проте своїм правом приймати участь в судовому засіданні останній не скористався.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що положеннями п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріали справи докази, які є достатніми для ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

10.06.2009 між Закритим акціонерним товариством "А.Е.С. Київобленерго", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "АЕС Київобленерго" в подальшому перейменоване в Приватне акціонерне товариство "Київобленерго", як постачальником та Приватним підприємством "ДІК" як споживачем був укладений договір про постачання електричної енергії №545 (далі - договір), за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 250 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього договору.

Пунктом 9.4 договору передбачено, що він набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до "_"____20__р. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії, або про перегляд його умов.

Пунктами 2.1, 2.2.2, 2.3.2 договору сторони узгодили, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ). Постачальник зобов`язується продавати (постачати) споживачу електричну енергію, як товар з урахуванням його особливих споживчих якостей та фізико-технічних характеристик в межах 250 кВт дозволеної потужності, в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього договору (додаток №2 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу"). Споживач зобов`язується дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього договору та режиму роботи електроустановки.

В розділі 4 договору сторони встановили відповідальність за невиконання чи неналежне виконання умов договору, згідно з п. 4.2.3 якого споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 №562 (далі - Методика), за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою.

Відповідно до додатку №3 до договору про постачання електроенергії №545 від 10.06.2009 до об`єктів споживача належить ресторан "Софія" за адресою: с. Підгірці.

18.01.2014 між сторонами було підписано акт №036333, за яким споживач прийняв на відповідальне зберігання від постачальника прилад обліку електроенергії тип НІК 2301 АК1 зав. №0950381.

14.11.2017 працівниками постачальника було здійснено перевірку об`єкта споживача, за результатами якої складено акт про порушення №К040463 від 14.11.2017, яким зафіксовано порушення споживачем п. 6.40 ПКЕЕ, а саме зупинка приладу обліку шляхом встановлення генератора високих частот (далі - ВЧ-генератор). Електроенергія, що споживається не обліковується приладом обліку.

Згідно з акту тимчасового вилучення до акту про порушення №040463 від 14.11.2017, лічильник було вилучено разом з ВЧ-генератором та поміщено в пакет, опломбований пломбою №UA00072364. Схема обліку електричної енергії відновлена не була.

Споживачу повідомлено, що комісія постачальника електроенергії з розгляду складеного акта про порушення буде проводити засідання 06.12.2017 за адресою м. Київ, вул. Стеценко, 1А о 10:30.

Зазначений акт про порушення №К040463 від 14.11.2017 підписаний дев`ятьма представниками постачальника електричної енергії. Також у акті міститься позначка, що представник споживача (зі слів директор Дендерук О.І.) від підпису про ознайомлення з актом про порушення відмовився.

Вказано, що до акту про порушення додано фото та відео факту порушення, сейфпакет №UA00072364 та заява до поліції. Споживача повідомлено про його право внести зауваження та заперечення до даного акта.

22.11.2017 комісією з розгляду акту №К040463 від 14.11.2017 про порушення Правил користування електроенергією за участю представників споживача: ОСОБА_1 та директора ПП "ДІК" Дендерук О.І., було розглянуто акт про порушення та вирішено провести експертне дослідження, після отримання висновків експертизи запросити споживача та провести повторне засідання комісії по розгляду акту про порушення. Рішення оформлено протоколом №088 від 22.11.2017. Споживач від підпису протоколу відмовився.

Згідно з висновку експерта від 17.05.2018 №9063 за результатами проведення електротехнічного дослідження лічильника електричної енергії тип НІК 2301 АК1 зав. №0950381, який був упакований в сейф-пакет, опломбований пломбою №UA00072364, та пристрою в полімерному корпусі чорного кольору прямокутної форми розмірами 180х152х75 мм з під`єднаними до нього проводами в ізоляції чорного кольору встановлено, що при підключенні наданого на дослідження пристрою в пластмасовому корпусі чорного кольору до джерела змінного струму напругою 220 В та частотою 50 Гц, при положенні потенціометру в положенні максимуму (крайнє праве положення), при розміщенні його робочої частини (з відгалуженнями проводів в ізоляції чорного та червоного кольору) біля лицьової частини лічильника електричної енергії НІК 2301 АК1 зав. №0950381, 2013 року, експериментально було зафіксовано повне блокування обліку електричної енергії на весь термін впливу.

25.10.2018 постачальник направив споживачу та його представнику (директору ПП "ДІК" Дендерук О.І.) листа від 24.10.2018 вих. № 06/280/7700, яким запросив до участі у повторному засіданні комісії по розгляду акту про порушення ПКЕЕ №040463 від 14.11.2017, яке відбудеться 05.12.2018 о 10:00 за адресою м. Київ, вул. Стеценко, 1А.

05.12.2018 комісією з розгляду актів порушень Правил роздрібного ринку електричної енергії за участю представника споживача - директора ПП "ДІК" ОСОБА_2 .І. та адвоката Музичко Р.В., було повторно розглянуто акт про порушення №040463 від 14.11.2017 та вирішено, що порушення сталося з вини споживача, вчинене прихованим способом; акт підлягає розрахунку згідно з пп. 5.5.5 п. 5 ПРРЕЕ, п. 2.1.3 Методики; величину розрахункового добового споживання визначити згідно Методики по фактично підключеній потужності на час виміру тех. перевір. 14.16.2017 за період 1095 днів з 16.11.2014 по 14.11.2017 та по тарифах, що діяли протягом періоду порушення; провести розрахунок додаткових збитків, нанесених споживачем постачальнику в результаті проведеного експертного дослідження.

Представник споживача з рішенням комісії не погодився, у поясненнях щодо порушення написав, що "прилад обліку у встановленому порядку для перевірки не вилучався, він був викрадений з проникненням на територію та зламуванням замків. Підписати акт про порушення ОСОБА_3 не пропонували, тому вчинення правопорушення та викладені в акті обставини споживач заперечує".

Рішення комісії було оформлено протоколом №172 від 05.12.2018.

Згідно з розрахунку проведеного постачальником на підставі складеного акта про порушення №040463 від 14.11.2017, сума недооблікованої електричної енергії склала 827179,79 грн з ПДВ.

Оскільки споживач вартість недооблікованої електричної енергії своєчасно не оплатив, вказане стало підставою для звернення постачальника до суду з позовом про її стягнення в примусовому порядку.

Оцінивши всі встановлені обставини справи в їх сукупності згідно поданих до справи доказів, господарський суд вважає за необхідне зазначити, що станом на дату складення акту про порушення ПКЕЕ, правове регулювання правовідносин, пов`язаних з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії регулювалося, зокрема Законом України "Про електроенергетику" та Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики від 31.07.1996 № 28 "Про затвердження Правил користування електричною енергією" (далі - ПКЕЕ).

Станом на момент нарахування споживачу вартості недооблікованої електричної енергії набули чинності та наразі є діючими Закон України "Про ринок електричної енергії" та Правила роздрібного ринку електричної енергії, затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", чинного станом на 14.11.2017, визначено, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов`язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Положення про договірний характер зобов`язальних відносин з електроспоживання закріплено і в пункті 1.3 ПКЕЕ, чинного станом на 14.11.2017, яким передбачено, що постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Відповідно до пункту 5.1 вказаних ПКЕЕ, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов`язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Згідно з п. 6.41 ПКЕЕ, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.

В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.

У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).

Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

Порядок складення акту про порушення також закріплено у положеннях Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики від 04.05.2006 №562 (далі - Методика), чинної на момент складення акту про порушення ПКЕЕ №040463 від 14.11.2017.

В листі Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 26.06.2018 вих. № 5606/20/7-18 йдеться про можливість застосування вказаної Методики в перехідний період ринку електричної енергії в Україні у випадках виявлення порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії.

У відповідності до п. 2.1 Методики унормовано, що Методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕ: пп. 3) пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу цього індикатора), використання фазозсувного трансформатора тощо).

Згідно з п. 4 Методики, факт виявлених представниками енергопостачальника електричної енергії за регульованим тарифом порушень споживачем вимог ПКЕЕ або ПКЕЕН оформлюється актом про порушення. Акт про порушення складається у присутності споживача представниками енергопостачальника. У разі відмови споживача від підписання акта про порушення про це зазначається в акті про порушення. Акт про порушення без підпису споживача вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.

Суд вказує, що за своєю правовою природою акт про порушення ПКЕЕ є лише фіксацією факту порушення, яке було виявлено при проведенні перевірки дотримання споживачем ПКЕЕ. Підставою для перерахунку обсягу спожитої електроенергії та нарахування плати за недовраховану електроенергію є факт порушення ПКЕЕ.

Разом з тим, оскільки на підставі акта про порушення, у якому зафіксовано факт порушення ПКЕЕ, уповноваженими представниками постачальника електричної енергії під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків, чинність акту є важливим фактором при вирішенні спору щодо стягнення нарахованої споживачу до сплати на підставі акту оперативно-господарької санкції.

Зі змісту акту про порушення ПКЕЕ №040463 від 14.11.2017 вбачається, що він підписаний більш ніж трьома представниками енергопостачальника, споживач від підпису відмовився.

Оскільки в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази в підтвердження факту відсутності споживача або його повноважного представника при складанні акту №040463 від 14.11.2017 на місці виявлення порушення ПКЕЕ чи ненадання акту на підписання споживачу, звідси суд дійшов висновку, що акт про порушення ПКЕЕ №040463 від 14.11.2017 є дійсним.

Слід вказати, що п. 6.42 ПКЕЕ встановлений порядок розгляду актів порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії. Так, на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії (п. 6.42 ПКЕЕ).

Суд вказує, що належним повідомленням споживача про час і місце засідання комісії енергопостачальника з розгляду акта про порушення є, в тому числі, надіслане на адресу споживача повідомлення про засідання комісії.

Оскільки в матеріалах справи наявні докази повідомлення уповноваженого представника споживача (директора ПП "ДІК" Дендерук О.І.) у належний спосіб про дату та час проведення засідання комісії з розгляду актів про порушення, що відбулося 05.12.2018, і він був присутній на засіданні комісії з розгляду акту у цей день, вказане свідчить, що постачальником по відношенню до споживача було виконано вимоги п. 6.42 ПКЕЕ стосовно дотримання порядку розгляду акту про порушення ПКЕЕ №040463 від 14.11.2017.

Щодо суті вчиненого споживачем порушення ПКЕЕ, то суд зауважує, що факт порушення споживачем ПКЕЕ може доводитися не лише актом.

Чинне законодавство не містить заборони щодо доведення вчинення факту правопорушення ПКЕЕ споживачем й іншими додатковими доказами, однак, донарахування обсягу та вартості недоврахованої електроенергії здійснюється на підставі даних, зазначених в акті.

Доводячи факт порушення споживачем ПКЕЕ, представник постачальника електричної енергії посилається у своїх доводах на висновок експертного дослідження приладу обліку споживача від 17.05.2018 №9063, яким підтверджено факт впливу генератора та прилад обліку електричної енергії споживача шляхом зміни його показів.

Суд погоджується із доводами постачальника з приводу того, що висновок експерта від 17.05.2018 №9063 є належним доказом в підтвердження порушення споживачем ПКЕЕ, оскільки встановлює можливість випливу генератором на електролічильник, наданий експерту на дослідження, та в сукупності з іншими матеріалами справи дає підстави суду для висновку, що споживачем дійсно вчинене порушення ПКЕЕ, що зафіксоване в акті №040463 від 14.11.2017.

При розгляді спору суд також враховує, що розрахунок вартості недоврахованої енергії здійснений на підставі некоректних вихідних даних є безумовною підставою для визнання рішення енергопостачальника незаконним та недійсним.

Аналізуючи наявний в матеріалах господарської справи розрахунок оперативно-господарської санкції, складений постачальником до акту про порушення №040463 від 14.11.2017, господарський суд встановив, що нарахування по акту здійснювалось на підставі п. 2.5 Методики, згідно із яким у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2.1 цієї Методики, крім виявлення випадків фіксації індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу (W доб, кВт*тод) визначається за формулою W доб=p*t доб*Кв, де Р - потужність (кВт), t доб - тривалість роботи обладнання протягом доби, Кв (Кв.і) - коефіцієнт використання струмоприймачів.

Зважаючи на ненадання споживачем інформації про максимальну потужність наявних у нього на час складання акта про порушення ПКЕЕ струмоприймачів відповідно до їх паспортних даних, а також незабезпечення споживачем можливості підключення всіх наявних на час складання акта про порушення ПКЕЕ струмоприймачів на максимальну потужність для здійснення замірів, до розрахунку взята фактично підключена потужність для даної точки обліку на час проведення виміру 14.11.2017, що є правомірним.

Суд вказує, що у даному випадку розрахунок здійснювався з урахуванням таких даних: Р=71,98 кВт, t доб = 12 год (виходячи з додатку №3 до договору режим постачання електричної енергії споживачу) та Кв=0,5, що відповідає вимогам пункту 2.5 Методики.

Відповідно до розрахунку постачальника, споживачу за період порушення з 16.11.2014 по 14.11.2017 нараховано обсяг електричної енергії - 473040 кВт/год (1095 днів; приєднана потужність - 1500 кВт/год), що згідно із розрахунком постачальника за недораховану електроенергію складає 827179,79 грн.

Що стосується періоду, за який споживачу було проведено розрахунок оперативно-господарської санкції, то з огляду на наявні в матеріалах справи документи, а саме акт №015786 від 28.01.2014, яким підтверджено дату проведення останньої технічної перевірки розрахункового засобу обліку споживача, та п. 2,5 Методики, за яким визначено, що якщо споживач встановив пристрій, що занижує покази приладу обліку, вчинив інші дії, що призвели до недообліку спожитої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, кількість днів у періоді, за який має здійснюватися перерахунок вартості електричної енергії визначається виходячи з кількості робочих днів споживача з дня останньої технічної перевірки, або допуску електроустановки споживача в експлуатацію, або набуття прав власності або користування, але не більше ніж за три роки, господарський суд вважає, що період проведення нарахування санкції постачальником у розрахунку визначено вірно.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що зроблений постачальником розрахунок вартості недоврахованої електричної енергії розроблено на підставі належних показників (величин), отже він є достовірним та таким, що складений з дотриманням п. 2.5 Методики.

Згідно з ч. 2 ст. 237 ГК України унормовано, що у разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутись до суду із заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

Натомість у суду відсутні докази того, що споживач скористався своїм правом, передбаченим вищевказаною статтею закону, та оскаржив до суду рішення комісії електропостачальної організації, яким йому було нараховано до сплати 827179,79 грн вартості недооблікованої електричної енергії.

Відповідно до ст. ст. 13, 73, 74, 77 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Перевіривши викладені позивачем у позові обставини справи, дослідивши в судовому засіданні подані докази, суд дійшов висновку, що позов є обгрунтованим та підлягає задоволеню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74-79, 129, 232, 233, 236- 238, 240, 241 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" до Приватного підприємства "ДІК" про стягнення 827179,79 грн задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "ДІК" (08700, Київська обл., місто Обухів, вул. Каштанова, будинок 29, код ЄДРПОУ 31432202) на користь Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" (08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вул. Київська, будинок 2-Б код ЄДРПОУ 23243188): 827179 (вісімсот двадцять сім тисяч сто сімдесят дев`ять) гривень 79 копійок вартості недооблікованої електричної енергії та 12407 (дванадцять тисяч чотириста сім) гривень 70 копійок судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: (http://court.gov.ua/fair/).

Повне рішення складено: 16.05.2019

Суддя В.М. Антонова