Рішення

від 30.07.2020 по справі 911/381/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" липня 2020 р. Справа № 911/381/19

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Белишевій А. В.

за участю представників учасників справи:

від позивача: Сергєєва В. О. (адвокат - довіреність № 234 від 24.02.2020 р.);

від відповідача (заявника): Бартощук А. В. (адвокат - довіреність б/н від 27.11.2017 р.);

розглянувши матеріали справи

за заявою Приватного підприємства „Дік» , м. Обухів

про перегляд рішення Господарського суду Київської області від 02.05.2019 р. за нововиявленими обставинами

у справі № 911/381/19

за позовом Приватного акціонерного товариства „Київобленерго» , м. Вишневе

до Приватного підприємства „Дік» , м. Обухів

про стягнення 827 179, 79 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

06.07.2020 р. до канцелярії суду від відповідача - Приватного підприємства „Дік» надійшла заява б/н від 01.07.2020 р. про перегляд рішення Господарського суду Київської області від 02.05.2019 р. у справі № 911/381/19 за нововиявленими обставинами, у якій він просить суд скасувати рішення Господарського суду Київської області від 02.05.2019 р. у справі № 911/381/19 і прийняти нове рішення та відмовити у задоволенні позову повністю.

В обґрунтування своєї заяви відповідач (заявник) зазначає, що постановою Верховного Суду від 04.06.2020 р. у справі № 911/1206/19 за позовом Приватного підприємства „Дік» до Приватного акціонерного товариства „Київобленерго» про визнання недійсним рішення комісії, оформленого протоколом № 172 від 05.12.2018 р., вирішено постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2020 р. і рішення Господарського суду Київської області від 03.09.2019 у справі № 911/1206/19 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов Приватного підприємства „Дік» до Приватного акціонерного товариства „Київобленерго» про визнання недійсним рішення комісії Приватного акціонерного товариства „Київобленерго» по розгляду акта про порушення № К040463 від 14.11.2017 р., оформленого протоколом № 172 від 05.12.2018 р., задовольнити та визнати недійсним рішення комісії Приватного акціонерного товариства „Київобленерго» по розгляду акта про порушення № К040463 від 14.11.2017 р., оформленого протоколом № 172 від 05.12.2018 р.; стягнути з Приватного акціонерного товариства „Київобленерго» на користь Приватного підприємства „ДІК» 1 921, 00 грн судового збору за подання позовної заяви, 2 881, 50 грн судового збору за подання апеляційної скарги, 3 842, 00 грн судового збору за подання касаційної скарги, і відповідно нововиявленою обставиною є факт визнання рішення комісії Приватного акціонерного товариства „Київобленерго» по розгляду акта про порушення № К040463 від 14.11.2017 р., оформленого протоколом № 172 від 05.12.2018 р. недійсним, а тому у ПРАТ „Київобленерго» відсутні підстави для стягнення заявлених грошових коштів.

У відповідності до ст. ст. 6, 32 Господарського процесуального кодексу України зазначену заяву у справі № 911/381/19 передано для розгляду судді Бацуці В. М.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.07.2020 р. прийнято до розгляду заяву відповідача - Приватного підприємства „Дік» про перегляд рішення Господарського суду Київської області від 02.05.2019 р. за нововиявленими обставинами у справі № 911/381/19 за позовом Приватного акціонерного товариства „Київобленерго» до Приватного підприємства „Дік» про стягнення 827 179, 79 грн і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників справи на 30.07.2020 р.

30.07.2020 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від позивача надійшли пояснення б/н від 30.07.2020 р. на заяву про перегляд рішення Господарського суду Київської області від 02.05.2019 р. за нововиявленими обставинами у справі, у яких він просить суд відмовити у задоволенні заяви відповідача про перегляд рішення Господарського суду Київської області від 02.05.2019 р. за нововиявленими обставинами, а саме рішення залишити без змін.

30.07.2020 р. у судовому засіданні представник відповідача (заявника) надав усні пояснення щодо обґрунтування своєї заяви, вимоги заяви підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в заяві.

Представник позивача у судовому засіданні надав усні пояснення щодо своїх заперечень проти заяви, просив суд відмовити в задоволенні заяви відповідача повністю з підстав, зазначених у відзиві на заяву.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд вважає, що заява відповідача - Приватного підприємства „Дік» про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами підлягає задоволенню виходячи з наступного.

ПРАТ „Київобленерго» звернулось в Господарський суд Київської області із позовом до Приватного підприємства „Дік» про стягнення 827 179, 79 грн вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення Правил користування електроенергією.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем неналежним виконанням відповідачем свого обов`язку щодо оплати вартості спожитої ним електричної енергії згідно з рішенням комісії ПАТ „Київобленерго» по розгляду акту № К 040463 від 14.11.2017 р. про порушення Правил користування електроенергією у споживача, оформленим протоколом № 088 від 22.11.2017 р.

Рішенням Господарського суду Київської області від 02.05.2019 р. у справі № 911/381/19 за позовом Приватного акціонерного товариства „Київобленерго» до Приватного підприємства „Дік» про стягнення 827 179, 79 грн позов задоволено повністю та вирішено стягнути з Приватного підприємства „Дік» на користь Приватного акціонерного товариства „Київобленерго» 827 179, 79 грн вартості недооблікованої електричної енергії та 12 407, 70 грн судового збору.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.07.2019 р. рішення Господарського суду Київської області від 02.05.2019 р. у справі № 911/381/19 залишено без змін.

Рішення Господарського суду Київської області від 02.05.2019 р. у справі № 911/381/19 набрало законної сили 30.07.2019 р. у відповідності до постанови Північного апеляційного господарського суду від 30.07.2019 р.

04.09.2019 р. на виконання вказаного рішення судом було видано відповідний наказ.

Згідно з ст. 320 Господарського процесуального кодексу України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» , що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

2. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

3. Підставами для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є:

1) встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане;

2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні цієї справи судом;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні кримінального правопорушення, внаслідок якого було ухвалено судове рішення.

4. Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

5. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Пунктом 1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 17 від 26.12.2011 р. „Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами» передбачено, що статтею 112 ГПК визначено вичерпний перелік підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

Згідно з п. 2 цієї ж постанови до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Відповідно до п. 3 цієї ж постанови виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII ГПК.

У з`ясуванні ж наявності підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами згідно з пунктами 2 - 5 частини другої статті 112 ГПК має значення тільки сам факт встановлення відповідних обставин після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.

Пунктом 5 цієї ж постанови передбачено, що не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. У разі подання таких доказів у процесі перегляду судового рішення за правилами розділу XIII ГПК господарський суд має винести ухвалу про залишення судового рішення без зміни. В той же час заінтересована сторона не позбавлена права оскаржити судове рішення в апеляційному порядку з дотриманням вимог ГПК, зокрема, статті 101 цього Кодексу.

Також не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом в разі виконання вимог процесуального закону, зокрема, статті 38 ГПК.

Як вбачається із матеріалів справи, 10.06.2009 р. між Закритим акціонерним товариством „А.Е.С. Київобленерго» (ПрАТ „Київобленерго» ) (Постачальник) та ПП „ДІК» (Споживач) було укладено Договір про постачання електричної енергії №545 (далі - Договір).

14.11.2017 р. працівниками Постачальника проведено перевірку об?єкта електропостачання Споживача, за результатами якої складено акт про порушення № К040463 від 14.11.2017 р., яким зафіксовано порушення Споживачем пункту 6.40 ПКЕЕ, а саме зупинку приладу обліку шляхом встановлення генератора високих частот; електроенергія, що споживається, не обліковується приладом обліку.

05.12.2018 р. комісією з розгляду актів порушень Правил роздрібного ринку електричної енергії за участю представника Споживача - директора ПП „ДІК» та адвоката Музичко Р. В., розглянуто акт про порушення № 040463 від 14.11.2017 р. та вирішено, що порушення сталося з вини Споживача, вчинене прихованим способом; акт підлягає розрахунку згідно з підпунктом 5.5.5. пункту 5 ПРРЕЕ, пункту 2.1.3. Методики; величину розрахункового добового споживання визначено згідно з Методикою по фактично підключеній потужності на час виміру тех. перевір. 14.16.2017 р. за період 1095 днів з 16.11.2014 р. по 14.11.2017 р. та по тарифах, які діяли протягом періоду порушення; провести розрахунок додаткових збитків, нанесених споживачем постачальнику в результаті проведеного експертного дослідження.

У процесі розгляду справи судом встановлено, що предметом позову і у даній справі є вимоги позивача до відповідача про стягнення 827 179, 79 грн вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення Правил користування електроенергією.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем неналежним виконанням відповідачем свого обов`язку щодо оплати вартості спожитої ним електричної енергії згідно з рішенням комісії ПАТ „Київобленерго» по розгляду акту № К 040463 від 14.11.2017 р. про порушення Правил користування електроенергією у споживача, оформленим протоколом № 088 від 22.11.2017 р.

Як було зазначено вище, рішення Господарського суду Київської області від 02.05.2019 р., залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.07.2019 р., у справі № 911/381/19 за позовом Приватного акціонерного товариства „Київобленерго» до Приватного підприємства „Дік» про стягнення 827 179, 79 грн про повне задоволення позову було прийнято на підставі та на виконання рішення комісії ПАТ „Київобленерго» по розгляду акту № К 040463 від 14.11.2017 р. про порушення Правил користування електроенергією у споживача, оформленого протоколом № 088 від 22.11.2017 р.

Як вбачається із матеріалів справи, рішенням Господарського суду Київської області від 03.09.2019 р. у справі № 911/1206/19 за позовом Приватного підприємства „Дік» до Приватного акціонерного товариства „Київобленерго» про визнання недійсним рішення комісії Приватного акціонерного товариства „Київобленерго» по розгляду акта про порушення № К040463 від 14.11.2017 р., оформленого протоколом № 172 від 05.12.2018 р., відмовлено у задоволенні позову повністю.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2020 р. рішення Господарського суду Київської області від 03.09.2019 р. у справі № 911/1206/19 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 04.06.2020 р. рішення Господарського суду Київської області від 03.09.2019 р. та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2020 р. у справі № 911/1206/19 скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов Приватного підприємства „Дік» до Приватного акціонерного товариства „Київобленерго» про визнання недійсним рішення комісії Приватного акціонерного товариства „Київобленерго» по розгляду акта про порушення № К040463 від 14.11.2017 р., оформленого протоколом № 172 від 05.12.2018 р., задоволено та вирішено визнати недійсним рішення комісії Приватного акціонерного товариства „Київобленерго» по розгляду акта про порушення № К040463 від 14.11.2017 р., оформленого протоколом № 172 від 05.12.2018 р.; стягнути з Приватного акціонерного товариства „Київобленерго» на користь Приватного підприємства „ДІК» 1 921, 00 грн судового збору за подання позовної заяви, 2 881, 50 грн судового збору за подання апеляційної скарги, 3 842, 00 грн судового збору за подання касаційної скарги.

При цьому, Верховний Суд у своїй постанові від 04.06.2020 р. у справі № 911/1206/19 встановив та зазначив, крім іншого, що Верховний Суд погоджується з доводами касаційної скарги про те, що в цьому випадку господарськими судами попередніх інстанцій не застосовано норму матеріального права, яка підлягала застосуванню, а саме пункт 8.2.6 ПРРЕЕ.

Відповідно до абзацу 7 пункту 8.2.6 ПРРЕЕ акт про порушення, не розглянутий у визначеному цими Правилами порядку протягом 60 календарних днів від дня його складення, вважається недійсним та підлягає скасуванню (крім випадків необхідності проведення експертизи пломб, індикаторів та/або засобу вимірювальної техніки електричної енергії для встановлення факту порушення). Якщо для розгляду акта про порушення необхідні результати експертного дослідження, зазначений термін розгляду відраховується з дати їх отримання оператором системи від експертної установи.

Крім того, Верховний Суд вважає необґрунтованими доводи касаційної скарги про те, що господарські суди попередніх інстанцій, вирішуючи цей спір, допустили порушення норм процесуального права, і як наслідок не з`ясували дійсні обставини справи, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки при ухваленні судових рішень у цій справі, суди повно і всебічно установили обставини справи № 911/1206/19, проте допустилися неправильного застосування норми матеріального права, а саме не застосували до цих правовідносин приписи пункту 8.2.6 ПРРЕЕ.

Таким чином, враховуючи приписи пункту 8.2.6. ПРРЕЕ - Акт про порушення є недійсним, підлягає скасуванню та не може слугувати підставою для нарахування споживачу вартості необлікованої електричної енергію за порушення, зафіксоване таким актом.

Таким чином, суд вважає, що вищевказані обставини, що встановлені Постановою Верховного Суду від 04.06.2020 р. у справі № 911/1206/19 за позовом Приватного підприємства „Дік» до Приватного акціонерного товариства „Київобленерго» про визнання недійсним рішення комісії Приватного акціонерного товариства „Київобленерго» по розгляду акта про порушення № К040463 від 14.11.2017 р., оформленого протоколом № 172 від 05.12.2018 р., а саме ті обставини, що відповідно до абзацу 7 пункту 8.2.6 ПРРЕЕ акт про порушення, не розглянутий у визначеному цими Правилами порядку протягом 60 календарних днів від дня його складення, вважається недійсним та підлягає скасуванню (крім випадків необхідності проведення експертизи пломб, індикаторів та/або засобу вимірювальної техніки електричної енергії для встановлення факту порушення) і відповідно Постановою Верховного Суду від 04.06.2020 р. у справі № 911/1206/19 за позовом Приватного підприємства „Дік» до Приватного акціонерного товариства „Київобленерго» про визнання недійсним рішення комісії Приватного акціонерного товариства „Київобленерго» по розгляду акта про порушення № К040463 від 14.11.2017 р., оформленого протоколом № 172 від 05.12.2018 р., вирішено визнати недійсним рішення комісії Приватного акціонерного товариства „Київобленерго» по розгляду акта про порушення № К040463 від 14.11.2017 р., оформленого протоколом № 172 від 05.12.2018 р., і такі обставини є істотними для вирішення спору у даній справі, існували на час її розгляду і не були відомі заявникові - відповідачу - Приватному підприємству „Дік» та суду на час розгляду справи, а тому є нововиявленими, і відповідно суд дійшов висновку, що вказані обставини є підставою для перегляду та скасування рішення Господарського суду Київської області від 02.05.2019 р. у справі № 911/381/19 як за нововиявленими обставинами із прийняттям нового рішення у даній справі.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, за наслідками перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами суд -

ВСТАНОВИВ:

10.06.2009 р. між Закритим акціонерним товариством „А.Е.С. Київобленерго» (ПрАТ „Київобленерго» ) (Постачальник) та ПП „ДІК» (Споживач) було укладено Договір про постачання електричної енергії № 545 (далі - Договір).

За умовами пункту 1.1. Договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю 250 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього Договору.

Відповідно до пунктів 2.1., 2.2.2., 2.3.2. Договору під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України та ПКЕЕ. Постачальник зобов`язується продавати (постачати) споживачу електричну енергію, як товар з урахуванням його особливих споживчих якостей та фізико-технічних характеристик у межах 250 кВт дозволеної потужності, в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 Договору, та з урахуванням умов розділу 6 цього Договору (додаток № 2 „Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу» ). Споживач зобов`язується дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього Договору та режиму роботи електроустановки.

Згідно з додатком № 3 до Договору до об`єктів Споживача належить ресторан „Софія» за адресою: село Підгірці.

18.01.2014 р. між сторонами підписано акт № 036333, за яким Споживач прийняв на відповідальне зберігання від Постачальника прилад обліку електроенергії тип НІК 2301 АК1 зав. № 0950381.

14.11.2017 р. працівниками Постачальника проведено перевірку об`єкта електропостачання Споживача, за результатами якої складено акт про порушення № К040463 від 14.11.2017 р., яким зафіксовано порушення Споживачем пункту 6.40. ПКЕЕ, а саме зупинку приладу обліку шляхом встановлення генератора високих частот; електроенергія, що споживається, не обліковується приладом обліку.

05.12.2018 р. комісією з розгляду актів порушень Правил роздрібного ринку електричної енергії за участю представника Споживача - директора ПП „ДІК» та адвоката Музичко Р. В., розглянуто акт про порушення № 040463 від 14.11.2017 р. та вирішено, що порушення сталося з вини Споживача, вчинене прихованим способом; акт підлягає розрахунку згідно з підпунктом 5.5.5 пункту 5 ПРРЕЕ, пункту 2.1.3 Методики; величину розрахункового добового споживання визначено згідно з Методикою по фактично підключеній потужності на час виміру тех. перевір. 14.16.2017 р. за період 1095 днів з 16.11.2014 р. по 14.11.2017 р. та по тарифах, які діяли протягом періоду порушення; провести розрахунок додаткових збитків, нанесених споживачем постачальнику в результаті проведеного експертного дослідження. Рішення комісії оформлене протоколом № 172 від 05.12.2018 р.

Як було зазначено вище, рішенням Господарського суду Київської області від 03.09.2019 р. у справі № 911/1206/19 за позовом Приватного підприємства „Дік» до Приватного акціонерного товариства „Київобленерго» про визнання недійсним рішення комісії Приватного акціонерного товариства „Київобленерго» по розгляду акта про порушення № К040463 від 14.11.2017 р., оформленого протоколом № 172 від 05.12.2018 р., відмовлено у задоволенні позову повністю.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2020 р. рішення Господарського суду Київської області від 03.09.2019 р. у справі № 911/1206/19 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 04.06.2020 р. рішення Господарського суду Київської області від 03.09.2019 р. та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2020 р. у справі № 911/1206/19 скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов Приватного підприємства „Дік» до Приватного акціонерного товариства „Київобленерго» про визнання недійсним рішення комісії Приватного акціонерного товариства „Київобленерго» по розгляду акта про порушення № К040463 від 14.11.2017 р., оформленого протоколом № 172 від 05.12.2018 р., задоволено та вирішено визнати недійсним рішення комісії Приватного акціонерного товариства „Київобленерго» по розгляду акта про порушення № К040463 від 14.11.2017 р., оформленого протоколом № 172 від 05.12.2018 р.; стягнути з Приватного акціонерного товариства „Київобленерго» на користь Приватного підприємства „ДІК» 1 921, 00 грн судового збору за подання позовної заяви, 2 881, 50 грн судового збору за подання апеляційної скарги, 3 842, 00 грн судового збору за подання касаційної скарги.

Згідно з ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частин 4, 5, 7 ст. 75 цього ж кодексу обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

5. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

7. Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду.

Суд вважає за необхідне зазначити, що вищевказані обставини були встановлені постановою Верховного Суду від 04.06.2020 р. у справі № 911/1206/19 за позовом Приватного підприємства „Дік» до Приватного акціонерного товариства „Київобленерго» про визнання недійсним рішення комісії Приватного акціонерного товариства „Київобленерго» по розгляду акта про порушення № К040463 від 14.11.2017 р., оформленого протоколом № 172 від 05.12.2018 р.

Отже, суд дійшов висновку, що вищевказані обставини є неспростованими, доведеними і не підлягають доказуванню на підставі ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, Верховний Суд у своїй постанові від 04.06.2020 р. у справі № 911/1206/19 встановив та зазначив, крім іншого, що предметом позову у справі є вимога позивача про визнання недійсним рішення комісії відповідача по розгляду акта про порушення № К040463 від 14.11.2017 р., оформленого протоколом № 172 від 05.12.2018 р.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що вимога ПП „ДІК» про скасування оперативно-господарської санкції шляхом визнання недійсним рішення комісії по розгляду акта про порушення № К040463 від 14.11.2017 р., оформленого протоколом № 172 від 05.12.2018 р., є необґрунтованою, документально не підтвердженою та такою, що не підлягає задоволенню.

Крім того, господарськими судами попередніх інстанцій зазначено, що станом на дату складення акта про порушення Правил користування електричною енергією, правове регулювання правовідносин, пов`язаних з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії регулювалося, зокрема, Законом України „Про електроенергетику» та Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики від 31.07.1996 р. № 28 „Про затвердження Правил користування електричною енергією» . Проте, станом на момент нарахування споживачу вартості недооблікованої електричної енергії набули чинності Закон України „Про ринок електричної енергії» та „Правила роздрібного ринку електричної енергії» , затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 р. № 312.

Господарськими судами зазначено, що в пункті 8.2.6. ПРРЕЕ дійсно встановлено, що акт про порушення, не розглянутий у визначеному цими Правилами порядку протягом 60 календарних днів від дня його складення, вважається недійсним та підлягає скасуванню (крім випадків необхідності проведення експертизи пломб, індикаторів та/або засобу вимірювальної техніки електричної енергії для встановлення факту порушення). Якщо для розгляду акта про порушення необхідні результати експертного дослідження, зазначений термін розгляду відраховується з дати їх отримання оператором системи від експертної установи. Водночас, акт про порушення складений постачальником 14.11.2017 р. та почав розглядатись 22.11.2017 р. відповідно до ПКЕЕ. Тому, за висновком господарських судів попередніх інстанцій, оскільки процес розгляду акта виявився триваючим (у зв`язку з направленням лічильника та приладу на експертизу) та був розпочатий відповідно до ПКЕЕ, в той час як у ПРРЕЕ жодним чином не врегульовано питання розгляду актів, розгляд яких розпочався за правилами ПКЕЕ, суди зазначили, що до розгляду спірного акта мають застосовуватись положення ПКЕЕ, які, в свою чергу, не містили вимог щодо 60-денного строку розгляду актів.

З огляду на викладене, господарські суди дійшли висновку про те, що твердження ПП „ДІК» про порушення пункту 8.2.6. ПРРЕЕ є безпідставним.

Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі є неправильне, на думку скаржника, застосування судами норм матеріального права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 13.08.2019 р. в справі № 904/4792/18 (щодо застосування норми 8.2.6 ПРРЕЕ, що діяла на момент розгляду комісією акта про порушення, який в свою чергу, був складений на момент чинності ПКЕЕ, оскільки в такій ситуації, процес вирішення питання відповідності акта про порушення нормативно-правовим актам повинен регулюватись ПРРЕЕ).

Крім того, на думку скаржника, господарські суди попередніх інстанцій, вирішуючи цей спір, допустили порушення норм процесуального права, зокрема, статей 7, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 236 Господарського процесуального кодексу України, і, як наслідок, не вірно встановили обставини справи, не з`ясували дійсні обставини справи, у зв`язку з ненаданням оцінки місцевим судом доказам щодо фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Верховний Суд, вивчивши та проаналізувавши висновок викладений у постанові Верховного Суду від 13.08.2019 р. в справі № 904/4792/18 встановив таке.

У справі № 904/4792/18, на яку посилається скаржник, Комунальне підприємство „Верхньодніпровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Дніпропетровської обласної ради звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Акціонерного товариства „ДТЕК Дніпровські електромережі» про скасування оперативно-господарської санкції Акціонерного товариства „ДТЕК Дніпровські електромережі» , застосованої до Комунального підприємства „Верхньодніпровське виробниче управління водопровідно - каналізаційного господарства» Дніпропетровської обласної ради» на підставі рішення комісії з розгляду акта від 08.06.2018 р. № 012580 про порушення Правил користування електроенергією, оформленого протоколом № 20 від 02.10.2018 р. комісії по розгляду акта про порушення споживачем ПКЕЕ про донарахування вартості необлікованої електричної енергії на суму 7 289, 83 грн.

Позовні вимоги Комунального підприємства „Верхньодніпровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Дніпропетровської обласної ради обґрунтовані, зокрема, тим, що акт про порушення від 08.06.2018 р. № 012580 не розглянутий у визначеному ПРРЕЕ порядку протягом 60 календарних днів, тому є недійсним та підлягає скасуванню.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24.01.2019 р., залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 02.04.2019 р. у справі № 904/4792/18, позов задоволено повністю. Скасовано оперативно-господарську санкцію Акціонерного товариства „ДТЕК Дніпровські електромережі» , застосовану до Комунального підприємства „Верхньодніпровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Дніпропетровської обласної ради на підставі рішення комісії з розгляду акта № 012580 від 08.06.2018 р. порушення Правил користування електроенергією, оформленого протоколом № 20 від 02.10.2018 р. комісії по розгляду акта про порушення споживачем ПКЕЕ про донарахування вартості не облікованої електричної енергії на суму 7 289, 83 грн.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що Акт про порушення № 012580 є недійсним та не може слугувати підставою для нарахування споживачу вартості необлікованої електричної енергію за порушення, зафіксоване таким актом, оскільки такий акт розглянутий з порушенням 60-ти денного терміну, встановленого пунктом 8.2.6 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 р. № 312.

Верховний Суд залишаючи без змін постановою від 13.08.2019 р. рішення господарських судів попередніх інстанцій у справі № 904/4792/18 зазначив наступне.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, Акт про порушення № 012580 було розглянуто Постачальником 02.10.2018 р., тобто, з порушенням терміну, встановленому ПРРЕЕ.

Таким чином, враховуючи приписи пункту 8.2.6. ПРРЕЕ суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що Акт про порушення № 012580 є недійсним, підлягає скасуванню та не може слугувати підставою для нарахування споживачу вартості необлікованої електричної енергію за порушення, зафіксоване таким актом.

Доводи скаржника про порушення судами першої та апеляційної інстанцій приписів частини 3 статті 5 Цивільного кодексу України, оскільки, як вважає скаржник, до правовідносин з розгляду Акта про порушення № 012580, слід застосовувати норми, які діяли на момент складення такого акта - 08.06.2018 р., а саме, ПКЕЕ, а не норми ПРРЕЕ, які набули чинності лише з 11.06.2018 р., Верховний Суд відхилив з огляду на таке:

- так, дійсно, у вирішенні питання чи відповідає Акт про порушення № 012580 нормативно-правовим актам, слід застосовувати той правовий акт, який регулював відповідні відносини щодо складення відповідного акта. Тобто, потрібно застосувати приписи ПКЕЕ, оскільки Акт про порушення № 012580 був складений на момент чинності вказаних правил та, відповідно, повинен був відповідати вимогам до акта про порушення, визначених ПКЕЕ;

- однак, як вбачається, сам розгляд питання відповідності Акта про порушення № 012580 нормативно-правовим актам, мав триваючий характер, оскільки був розглянутий комісією з розгляду вказаного акта про порушення лише 02.10.2018 р. (майже 4 місяці) під час дії ПРРЕЕ та, відповідно, після втрати чинності ПКЕЕ;

- отже, враховуючи обставини даної справи, процес вирішення питання відповідності Акта про порушення № 012580 нормативно-правовим актам повинен регулюватись ПРРЕЕ.

Ураховуючи викладене, Верховний Суд вважає, що правовідносини у цій справі та справі № 904/4792/18 є подібними, а тому вважає обґрунтованими доводи касаційної скарги про те, що суди в оскаржуваних судових рішень застосували норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 13.08.2019 р. в справі № 904/4792/18.

Верховний Суд погоджується з доводами касаційної скарги про те, що в цьому випадку господарськими судами попередніх інстанцій не застосовано норму матеріального права, яка підлягала застосуванню, а саме пункт 8.2.6. ПРРЕЕ.

Відповідно до абзацу 7 пункту 8.2.6. ПРРЕЕ акт про порушення, не розглянутий у визначеному цими Правилами порядку протягом 60 календарних днів від дня його складення, вважається недійсним та підлягає скасуванню (крім випадків необхідності проведення експертизи пломб, індикаторів та/або засобу вимірювальної техніки електричної енергії для встановлення факту порушення). Якщо для розгляду акта про порушення необхідні результати експертного дослідження, зазначений термін розгляду відраховується з дати їх отримання оператором системи від експертної установи.

Викладеним спростовуються доводи наведені у відзиві на касаційну скаргу.

Крім того, Верховний Суд вважає необґрунтованими доводи касаційної скарги про те, що господарські суди попередніх інстанцій, вирішуючи цей спір, допустили порушення норм процесуального права, і як наслідок не з`ясували дійсні обставини справи, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки при ухваленні судових рішень у цій справі, суди повно і всебічно установили обставини справи № 911/1206/19, проте допустилися неправильного застосування норми матеріального права, а саме не застосували до цих правовідносин приписи пункту 8.2.6. ПРРЕЕ.

Як було зазначено вище, позивач у своїй позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь 827 179, 79 грн вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення Правил користування електроенергією.

З приводу вказаної позовної вимоги позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Регулювання відносин, що виникають у зв`язку із купівлею-продажем електричної енергії здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України „Електроенергетику» , Законом України „Про ринок електричної енергії» , Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 р. „Про затвердження правил користування електричною енергією» , Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, № 312 від 14.03.2018 р. „Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» , іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором, у разі його підписання.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з пунктом 2.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою № 28 від 31.07.1996 р. Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України, межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності між споживачем (субспоживачем) і електропередавальною організацією (основним споживачем) за технічний стан і обслуговування суміжних електроустановок фіксуються в акті розмежування балансової належності електроустановок і експлуатаційної відповідальності сторін.

Межа експлуатаційної відповідальності може не збігатися з межею балансової належності, яка визначається правом власності споживача і електропередавальної організації (основного споживача) на окремі елементи електричної мережі, про що зазначається в акті розмежування балансової належності електроустановок і експлуатаційної відповідальності сторін.

Згідно з пунктами 3.1., 3.2., 3.3. цих же Правил електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами обліку електричної енергії для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії.

Розрахункові засоби обліку електричної енергії, технічні засоби контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, засоби вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії встановлюються відповідно до вимог ПУЕ, цих Правил та проектних рішень.

Відповідальність за технічний стан засобів обліку несе та організація, на балансі якої вони перебувають, або організація, яка здійснює їх експлуатацію на підставі відповідного договору.

Відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

Відповідно до п. 3.6. цих же Правил підключення електроустановки споживача, яка не забезпечена розрахунковими засобами (засобом) обліку електричної енергії, забороняється, за винятком випадків, передбачених розділом 6 цих Правил.

Споживання електричної енергії за відповідним тарифом має бути забезпечене окремим обліком.

Окремі площадки вимірювання мають бути забезпечені засобами обліку, які дають можливість організувати розрахунковий облік за відповідним тарифом на всій площадці вимірювання.

Пунктом 3.31. цих Правил передбачено, що розрахунковий засіб обліку електричної енергії має бути опломбований на кріпленні кожуха лічильника пломбою з тавром Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, а на затискній кришці - пломбою електропередавальної організації.

Пломби з тавром електропередавальної організації мають бути встановлені також на пристроях, що закривають первинні і вторинні кола живлення засобу обліку, приводи і кнопки управління комутаційних апаратів та кришки автоматів, встановлених у цих колах, двері комірок трансформаторів напруги, кришки на зборках і колодках затискачів, випробувальних блоках, лінії зв`язку автоматизованих систем обліку та всі інші пристрої і місця, що унеможливлюють доступ до струмоведучих частин схеми обліку.

Підготовка місць для опломбування здійснюється власником електроустановки згідно з переліком, наданим електропередавальною організацією. Перелік місць пломбування може бути розширений за обґрунтованою пропозицією однієї із сторін.

У зазначених місцях можуть бути встановлені пломби інших заінтересованих сторін.

Пунктом 3.32. цих Правил передбачено, що при пломбуванні оформляється акт про пломбування.

У акті про пломбування мають бути зазначені: місце встановлення кожної пломби, сторона, яка її встановила, сторона, відповідальна за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб на них.

Акт про пломбування обліку підписується керівниками або уповноваженими особами сторін, які брали участь у пломбуванні обліку.

Пунктом 3.33. цих Правил передбачено, що електропередавальна організація (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом) не рідше одного разу на шість місяців має здійснювати контрольний огляд засобу обліку.

Технічна перевірка здійснюється електропередавальною організацією (постачальником електричної енергії за регульованим тарифом) не рідше одного разу на три роки.

Роботи з контрольного огляду засобу обліку та технічної перевірки розрахункових засобів обліку електричної енергії проводяться у присутності уповноважених представників споживача, а в разі, якщо споживач купує електричну енергію у постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом - додатково в присутності представників постачальника за нерегульованим тарифом, та оформляються актом про проведені роботи із зазначенням в акті прізвища уповноваженого представника електропередавальної організації, який проводив роботи, та номера його службового посвідчення, підстави проведення технічної перевірки або контрольного огляду засобу обліку та детального опису результатів обстеження.

Пунктом 3.34. цих Правил передбачено, що будь-які роботи, пов`язані з порушенням або зміною схеми розрахункового обліку електричної енергії, заміною типу розрахункового засобу обліку електричної енергії, проводяться за погодженням з електропередавальною організацією (постачальником електричної енергії) у присутності представників заінтересованих сторін та оформляються актом.

Роботи з розпломбування, випробування, вимірювання, зміни схеми розрахункового обліку, заміни типу розрахункового обліку електричної енергії без оформлення акта в присутності уповноважених осіб споживача та електропередавальної організації (постачальника електричної енергії) не допускаються.

Під час проведення вищезазначених робіт розрахунковий облік обсягу електричної енергії здійснюється за тимчасовими схемами, узгодженими з постачальником електричної енергії. У разі неможливості створення тимчасових схем розрахункового обліку розрахунки за електричну енергію, спожиту протягом часу проведення вищезазначених робіт, здійснюються відповідно до порядку, погодженого заінтересованими сторонами.

Після закінчення робіт засоби обліку опломбовуються та передаються на збереження згідно з процедурою, визначеною пунктами 3.31 - 3.32 цих Правил.

Пунктом 6.40., 6.41, 6.42., 6.43 цих Правил передбачено, що у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за № 782/12656.

6.41. У разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.

В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.

У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).

Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

6.42. На підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії.

Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії.

Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.

Споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. У разі звернення до суду впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу останній має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку.

Постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) під час вручення протоколу споживачу зобов`язаний ознайомити споживача з його правом щодо можливості оскарження рішення комісії.

У разі звернення споживача до суду щодо оскарження рішення комісії споживач впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу повідомляє про це постачальника електричної енергії (до прийняття постачальником електричної енергії рішення про обмеження або відключення електропостачання) та надає копію зареєстрованої в канцелярії суду позовної заяви. У разі неотримання постачальником електричної енергії ухвали про відкриття провадження у справі впродовж 20 робочих днів з дня реєстрації позовної заяви канцелярією суду постачальник електричної енергії може звернутись до суду щодо встановлення факту порушення провадження у справі.

На період розгляду судом спірних питань щодо порушення споживачем цих Правил обмеження та відключення електропостачання такого споживача, пов`язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється.

У разі задоволення судом скарги споживача постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) скасовує відповідний акт про порушення. Оплачені споживачем за рішенням комісії кошти постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості цього споживача з найдавнішим терміном її виникнення (який не перевищує трьох років), у разі відсутності заборгованості - зараховує ці кошти в рахунок майбутніх розрахункових періодів або, за заявою споживача, повертає оплачені ним кошти.

6.43. Кошти за недовраховану електричну енергію перераховуються споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом або поточний рахунок постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Споживач має оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.

Нараховані до оплати за актами порушень обсяги електричної енергії, які припадають на попередні розрахункові періоди, не враховуються під час підбиття підсумків розрахункового періоду при визначенні фактичної величини споживання за цей розрахунковий період.

Сума збитків перераховується споживачем на поточний рахунок постачальника електричної енергії або електропередавальної організації.

Спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта, визначення розміру коштів, належних до оплати, здійснення платежів вирішуються у судовому порядку.

Згідно з пунктами 8.2.4. - 8.2.7. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою № 312 від 14.03.2018 р. Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором.

8.2.5. У разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення.

В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил або методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та вихідні дані, необхідні для визначення обсягу необлікованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт про порушення підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача.

У разі відмови споживача або представника споживача підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо він підписаний уповноваженим представником оператора системи та двома незаінтересованими особами (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення їх осіб.

Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта про порушення та викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які зазначаються в акті про порушення або надаються (надсилаються) оператору системи окремим письмовим повідомленням.

8.2.6. На підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи.

Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення.

Оператор системи повинен вести журнал реєстрації засідань комісії з розгляду актів про порушення, в якому зазначаються дата проведення засідання; номер протоколу; склад комісії; склад запрошених на засідання комісії (представники Регулятора, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів); відмітка про присутність або відсутність споживача; перелік питань, які розглядалися на засіданні комісії; час розгляду кожного з питань, зміст окремої думки учасників комісії (у разі її наявності) та стислий зміст рішення.

Споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання.

У разі відмови споживача або представника споживача від отримання повідомлення про місце, час і дату засідання комісії або відсутності споживача або його представника за адресою, визначеною у даних щодо споживача, наявних в оператора системи, оператор системи направляє споживачу таке повідомлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення. У такому разі оператор системи має право розглянути акт про порушення на засіданні комісії, яке має відбутися по закінченню 30 календарних днів від дати направлення споживачу такого повідомлення. За зверненням споживача оператор системи може розглянути акт про порушення на засіданні комісії раніше указаного терміну.

Акт про порушення, не розглянутий у визначеному цими Правилами порядку протягом 60 календарних днів від дня його складення, вважається недійсним та підлягає скасуванню (крім випадків необхідності проведення експертизи пломб, індикаторів та/або засобу вимірювальної техніки електричної енергії для встановлення факту порушення). Якщо для розгляду акта про порушення необхідні результати експертного дослідження, зазначений термін розгляду відраховується з дати їх отримання оператором системи від експертної установи.

Комісія з розгляду актів про порушення може повторно розглянути акт про порушення в порядку, встановленому цими Правилами, на підставі звернення споживача, на вимогу Регулятора, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, або за рішенням суду. За рішенням оператора системи у зв`язку з отриманням результатів експертизи чи інших даних, які не були відомі на момент ухвалення рішення комісією, але мають суттєве значення, рішення комісії може бути переглянуте у порядку, встановленому цими Правилами, протягом 1 року, починаючи з дня, наступного за днем його прийняття.

Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.

У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.

8.2.7. Кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи.

Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.

У разі незгоди споживача з фактом крадіжки електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту викрадення електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії.

Спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення, при визначенні розміру суми збитків, належної до оплати, а також при здійсненні платежів, вирішуються у судовому порядку.

Як було зазначено вище, постановою Верховного Суду від 04.06.2020 р. у справі № 911/1206/19 вирішено визнати недійсним рішення комісії Приватного акціонерного товариства „Київобленерго» по розгляду акта про порушення № К040463 від 14.11.2017 р., оформленого протоколом № 172 від 05.12.2018 р., оскільки відповідно до абзацу 7 пункту 8.2.6. ПРРЕЕ акт про порушення, не був розглянутий у визначеному цими Правилами порядку протягом 60 календарних днів від дня його складення, а отже вважається недійсним та підлягає скасуванню.

Отже, враховуючи вищевикладене та те, що, як було встановлено судом у процесі розгляду справи, рішення комісії Приватного акціонерного товариства „Київобленерго» по розгляду акта про порушення № К040463 від 14.11.2017 р., оформленого протоколом № 172 від 05.12.2018 р., визнано у судовому порядку недійсним відповідно до постанови Верховного Суду від 04.06.2020 р. у справі № 911/1206/19, і за таких обставин станом на час розгляду справи у позивача відсутнє будь-які права вимоги за вказаним рішенням комісії, у тому числі, право вимагати від відповідача оплатити вартість електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення Правил користування електроенергією, таке рішення комісії не створює жодних юридичних наслідків, а тому позовна вимога позивача до відповідача про стягнення 827 179, 79 грн вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення Правил користування електроенергією, є такою, що не ґрунтується на нормах законодавства України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову за наслідками перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, нововиявлені обставини справи, обставини, викладені у позовній заяві позивача, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, його позовні вимоги є такими, що не ґрунтуються на нормах законодавства України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову, і відповідно рішення Господарського суду Київської області від 02.05.2019 р. у справі № 911/381/19 за наслідками його перегляду за нововиявленими обставинами підлягає скасуванню із прийняттям нового рішення у даній справі.

Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 233, 236 - 240, 320 - 325 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Заяву б/н від 01.07.2020 р. (вх. № 8/20 від 06.07.2020 р.) відповідача - Приватного підприємства „Дік» про перегляд рішення Господарського суду Київської області від 02.05.2019 р. за нововиявленими обставинами у справі № 911/381/19 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 02.05.2019 р. у справі № 911/381/19 скасувати.

3. Прийняти у справі № 911/381/19 нове рішення.

4. Відмовити у задоволенні позову повністю.

5. Судові витрати покласти на позивача.

6. Стягнути з Приватного акціонерного товариства „Київобленерго» (08132, вул. Київська, 2-Б, м. Вишневе, Києво-Святошиснький район, Київська область; ідентифікаційний код 23243188) на користь Приватного підприємства „Дік» (08700, вул. Каштанова, 29, м. Обухів, Обухівський район, Київська область; ідентифікаційний код 31432202) судові витрати 18 611 (шістнадцять тисяч шістсот одинадцять) грн 55 (п?ятдесят п?ять) коп. судового збору за розгляд заяви про перегляд судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами.

7. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд Київської області.

Суддя В.М.Бацуца

Повний текст рішення складено і підписано

16 вересня 2020 р.