Ухвала

від 15.05.2019 по справі 915/1401/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

про продовження строку підготовчого провадження

та відкладення підготовчого засідання

15 травня 2019 року Справа № 915/1401/17

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Давченко Т.М.

за участі секретаря Астахової С.І.,

та представників сторін:

від позивача - Порошиної Н.Г., дов. від 01.11.2018;

від відповідача - Корнукій В.В., дов. від 20.03.2018 № 32-14-0.62-6/62-18;

за присутності прокурора Григорян Е.Р.;

розглянувши у підготовчому засіданні справу № 915/1401/17

за позовом дочірнього підприємства «Маліцький-Агро» ,

вул. Миру, 40, с. Мар`іївка, Баштанський район, Миколаївська область, 56174,

до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області,

проспект Миру, 34, м. Миколаїв, 54034,

про визнання договорів оренди поновленими шляхом укладення додаткових угод

В С Т А Н О В И В:

Дочірнє підприємство (ДП) «Маліцький-Агро» звернулося до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївський області (далі - Управління) з позовом про визнання поновленими договорів оренди землі (дев`яти земельних ділянок: площею 13,90 га з кадастровим номером 4820683400:02:000:0832; площею 0,56 га з кадастровим номером 4820683400:02:000:0829; площею 29,11 га з кадастровим номером 4820683400:02:000:0833; площею 17,10 га з кадастровим номером 4820683400:02:000:0835; площею 27,38 га з кадастровим номером 4820683400:02:000:0831; площею 26,54 га з кадастровим номером 4820683400:02:000:0830; площею 3,06 га з кадастровим номером 4820683400:02:000:0827; площею 0,83 га з кадастровим номером 4820683400:02:000:0834; площею 18,69 га з кадастровим номером 4820683400:02:000:0828; розташованих в межах території Мар`ївської сільської ради Баштанського району), укладених позивачем з Баштанською райдержадміністрацією 29.08.2007 та зареєстрованих у Баштанському районному відділі регіональної філії ДП «ЦДЗК» , про що у Державному реєстрі земель 05.09.2007 вчинені відповідні записи, - шляхом укладання до цих договорів додаткових угод в редакції, запропонованій позивачем.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 19.04.2018, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.11.2018, позов ДП «Маліцький-Агро» задоволено в повному обсязі.

Постановою Верховного Суду від 20.02.2019 указані вище рішення судів першої та апеляційної інстанції скасовані повністю, і дану справу направлено в Господарський суд Миколаївської області на новий розгляд.

Ухвалою від 18.03.2019 дану справу прийнято до провадження суддя Давченко Т.М. та вирішено розглядати її за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження.

У підготовчому засіданні з`ясовано, що відповідачем подано відзив від 07.05.2019 на заяву ДП «Маліцький-Агро» про зміну (уточнення) предмета позову, а позивачем, в свою чергу, - відповідь від 14.05.2019 на відзив Управління, яку представником ДП «Маліцький-Агро» вручено представнику відповідача безпосередньо в засіданні суду, та письмові пояснення від 10.05.2019 щодо відсутності підстав для участі прокурора в новому розгляді даної справи.

Пояснення мотивовані відсутністю передбачених ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» підстав для представництва прокурором інтересів відповідача в суді, так як прокурором не подана заява про вступ у справу; позивач зазначає, що прокурор не брав участі в первісному розгляді даної справи судом першої інстанції в порядку ч.ч. 3, 4 ст. 53 ГПК України, а виступав лише як апелянт (та у подальшому касатор) після повернення Управлінню судом апеляційної інстанції поданої останнім апеляційної скарги у зв`язку з несплатою судового збору

1. Вислухавши відносно участі прокурора в розгляді даної справи в якості учасника справи: 1) представника позивача, яка підтримала доводи, викладені в письмових поясненнях від 10.05.2019; 2) прокурора, яка зазначила, що вважає прокуратуру учасником справи з моменту прийняття судом апеляційної інстанції апеляційної скарги прокуратури на рішення суду від 19.04.2018 в даній справі; 3) представника відповідача, який підтримав позицію прокурора, - суд приходить до наступного.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як на обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі «Ф. В. проти Франції» (F. W. v. France) від 31.03.2005, заява № 61517/00, пункт 27).

Отже, зважаючи на роль прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя, закріплених пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України.

Положення пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України відсилають до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України «Про прокуратуру» .

Так, відповідно до ч.ч. 3-4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

У відповідності до ч. 3 ст. 4 ГПК України, до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Статтею 53 ГПК України передбачено участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб; передумовою участі органів та осіб, зазначених у ст. 53 ГПК України, в господарському процесі в будь-якій із п`яти форм є набуття ними господарського процесуального статусу органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, та наявність процесуальної правосуб`єктності, яка передбачає процесуальну правоздатність і процесуальну дієздатність.

На відміну від осіб, які беруть участь у справі (позивач, відповідач, третя особа, представник), відповідні органи та особи повинні бути наділені спеціальною процесуальною правоздатністю, тобто здатністю мати процесуальні права та обов`язки органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Така процесуальна правоздатність настає з моменту виникнення у цих осіб відповідної компетенції або передбачених законом повноважень. Необхідною умовою такої участі є норми матеріального права, які визначають випадки такої участі, тобто особи, перелічені в ст. 53 ГПК України, можуть звернутися до суду із позовною заявою або беруть участь в процесі лише у випадках, чітко встановлених законом.

Раніше, згідно положень господарського процесуального законодавства, чинних до 15.12.2017, прокурор був наділений, зокрема, правом вступу за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави; з метою вступу у справу прокурор міг подати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд рішення Верховним Судом України, про перегляд рішення за нововиявленими обставинами або повідомити суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб (ч. 1 ст. 29 ГПК України в редакції, чинній до 15.12.2017).

На даний час законодавство передбачає, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу (ч.ч. 3-5 ст. 53 ГПК України).

Під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження:

1) звертатися до суду з позовом (заявою, поданням);

2) вступати у справу, порушену за позовом (заявою, поданням) іншої особи, на будь-якому етапі судового провадження;

3) ініціювати перегляд судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи;

4) брати участь у розгляді справи;

5) подавати цивільний позов під час кримінального провадження у випадках та порядку, визначених кримінальним процесуальним законом;

6) брати участь у виконавчому провадженні при виконанні рішень у справі, в якій прокурором здійснювалося представництво інтересів громадянина або держави в суді;

7) з дозволу суду ознайомлюватися з матеріалами справи в суді та матеріалами виконавчого провадження, робити виписки з них, отримувати безоплатно копії документів, що знаходяться у матеріалах справи чи виконавчого провадження (ч. 6 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» ).

Отже, на даний час законодавець відокремлює таку процесуальну дію, як вступ прокурора у справу, порушену за позовом (заявою, поданням) іншої особи, на будь-якому етапі судового провадження, від іншої дії - ініціації прокурором перегляду судових рішень, у тому числі у справах, порушених за позовом (заявою, поданням) іншої особи; указані дії відрізняються одна від одної та не пов`язані між собою.

Системний аналіз наведених вище приписів законодавства дозволяє дійти висновку про те, що чинним законодавством не передбачається автоматичний вступ прокурора у справу після подання ним апеляційної або касаційної скарги на рішення суду першої інстанції.

Ураховуючи викладені висновки, а також те, що в даному випадку прокурор не брав участі в первісному розгляді справи судом першої інстанції, а виступив лише як апелянт (та у подальшому касатор) після повернення Управлінню судом апеляційної інстанції поданої останнім апеляційної скарги у зв`язку з несплатою судового збору; що прокурором на даний час не подано суду заяву про вступ у справу - суд вважає, що на даний час прокурор не має процесуального статусу учасника справи та не наділений відповідними правами, зокрема, правом прийняття участі в засіданнях суду.

Разом із тим, суд зауважує, що прокурор не позбавлений права до початку розгляду справи по суті подати заяву про вступ у справу в порядку, передбаченому наведеними вище нормами законодавства.

2. У зв`язку з врученням представником ДП «Маліцький-Агро» представнику Управління згаданої вище відповіді на відзив безпосередньо в засіданні суду, останнім заявлено усне клопотання про відкладення підготовчого засідання на час, достатній для ознайомлення зі змістом названого документа та підготування щодо нього заперечень.

У відповідності до ч. 3 ст. 177, п. 3 ч. 2 ст. 183, ст. 202 ГПК України, суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті в даному підготовчому засіданні; підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі; у виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Ураховуючи викладене, вислухавши представника позивача, яка, з урахуванням необхідності надання відповідачу можливості реалізувати його право на підготування та подання заперечень на відповідь на відзив, вважала можливим продовження строку підготовчого провадження у справі та відкладення підготовчого засідання; беручи до уваги принцип змагальності сторін і обов`язок суду створювати сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи, суд вважає за необхідне продовжити строк підготовчого провадження у справі та відкласти підготовче засідання.

Керуючись ст.ст. 177, 183, 202, 234 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

1. Продовжити строк підготовчого провадження.

2. Відкласти підготовче засідання на 17.06.2019 об 11 год. 00 хв.

Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду за адресою: м. Миколаїв, Будинок Рад, вул. Адміральська, 22, поверх 9, зал засідань № 1.

3. Встановити відповідачу строк для подання заперечень, з урахуванням вимог ст. 167 ГПК України, - десять днів з моменту отримання відповіді на відзив.

4. Ухвалу направити сторонам у справі, Прокуратурі Миколаївської області, вул. Спаська, 28, м. Миколаїв, 54030.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, проте заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Т.М. Давченко