Рішення

від 07.05.2019 по справі 922/64/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" травня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/64/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аюпової Р.М.

при секретарі судового засідання Васильєві А.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Концерну "Міські теплові мережі", м.Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техекс-газ", м. Харків про стягнення коштів в розмірі 146 067,49 грн за участю представників сторін:

позивача - Науменко М.В., дов. № 293/20-19 від 11.07.2018; наказ № 2554 від 27.12.2018;

відповідача - Броневський Ю.Ф., наказ № 1 від 09.10.2006.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Концерн "Міські теплові мережі", м. Запоріжжя, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Техекс-газ", м. Харків, про стягнення заборгованості за договором підряду № 437 від 22.05.2013 в розмірі 146067,49 грн. Також позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою господарського суду від 09.01.2019 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 04.02.2019 о 12:15 год.

18.02.2019 відповідачем, через канцелярію суду, надано відзив на позов (вх. № 4279), в якому відповідач посилається на те, що листом №3237/03 від 31.05.2016 позивач попрохав відповідача про технічну допомогу у налагодженні параметрів пальника котла Riello на тому ж об`єкті, на якому відповідачем було виконано роботи за договором підряду № 437 від 22.05.2013. Таким чином, в червні 2016 відповідачем було виконано додаткові роботи на суму 144330.00 грн. Відповідач наголошує, що необхідність в додаткових роботах виникла не з вини відповідача, а через те, що позивач не виконував вимоги виробника котлів і не дотримувався норм стосовно експлуатації та технічного обслуговування такого обладнання. Відповідач зазначає, що для задоволення прохання позивача відповідачем було вдруге виконано весь комплекс робіт (розбирання, очищення та заміна частини котлів (пальників), що вийшли з ладу, проведення налагоджувальних робіт, запуск в роботу) та направлено позивачу для підписання обґрунтовані належним чином складені акти виконаних пусконалагоджувальних робіт форми КБ-2 на суму 144330,00 грн. Незважаючи на неодноразові усні та письмові нагадування, повторні передавання актів (зокрема, з листами від 02.02.2016, 03.02.2016, 18.02.2016, 09.11.2016, 21.03.2017), позивачем акти не були підписані. Таким чином, відповідач вважає, що позивач необґрунтовано не враховує вищевказані виконані відповідачем додаткові роботи, та без врахування їх вартості (144330,00 грн.) безпідставно вимагає повернення відповідачем залишку (переплату) перерахованих грошових коштів у розмірі 146067,49 грн.

Протокольною ухвалою від 18.02.2019 судом було відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів (вх. № 4295) та залишення позову без розгляду (вх. № 4296).

05.03.2019 позивачем надано до суду відповідь на відзив (вх. № 5735), в якій позивач зазначає, що виконання робіт, про які вказує відповідач, не були передбачені укладеним між сторонами даного спору договором підряду №437, а тому, у разі виконання вказаних робіт, як окремих робіт (не гарантійний випадок за договором №437), на думку позивача, між сторонами повинен був укладатися відповідний договір (додаткова угода). Таким чином, відповідач виконав вказані роботи, які не були передбачені умовами договору №437, без відповідних на те правових підстав та надав акт на суму 144330 грн., який жодного відношення до виконання договору №437 не має. Враховуючи те, що виконані підрядником у червні 2016 роботи не входили в предмет договору №437, роботи, які були виконані відповідачем не можуть бути визнані, як роботи, що виконані в рамках договору №437. А, отже, на думку позивача, підстави для розрахунку з підрядником за вказані роботи грошовими коштами за договором №437 (залишок 146067,49 грн.) відсутні.

Ухвалою господарського суду від 05.03.2019 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, до 09 квітня 2019 року.

Ухвалою господарського суду від 02.04.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу № 922/64/19 до судового розгляду по суті на 09.04.2019 о 12:30 год.

У судовому засіданні 07.05.2019 представник позивача позов підтримав, наполягав на його задоволенні.

Представник відповідача у судовому засіданні 07.05.2019 проти позову заперечував.

В ході розгляду даної справи господарським судом Харківської області, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

В ході розгляду даної справи судом було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи - у відповідності до приписів ч. 1 ст. 210 ГПК України, а також з урахуванням положень ч. 2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Присутні в судовому засіданні представники сторін погодилися з тим, що судом досліджено всі докази, які надано сторонами у відповідності до ст. 74 ГПК України.

Відповідно до ст. 219 ГПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 07.05.2019, відповідно до ст. 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Між Концерном Міські теплові мережі (замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Техекс-Газ (підрядник, відповідач) укладений договір підряду №437 від 22.05.2013 (договір, договір № 437).

Відповідно до п.1.1 договору, підрядник зобов`язується на свій ризик власними та залученими силами виконати роботу, визначену в п. 1.2. договору, а замовник зобов`язується забезпечити своєчасну оплату та прийняття результату виконаних робіт, відповідно до умов договору.

Найменування роботи: Котельня по вул. Дніпропетровське шосе, 11, м. Запоріжжя - реконструкція із заміною котла (п.1.2 договору).

Відповідно до п.2.1 договору, договірна ціна робіт визначається згідно з ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 на підставі кошторису, є динамічною і на момент укладення цього договору складає: 4615486 грн. у т.ч. 20% ПДВ - 526264 грн.

Пунктом 2.5 договору визначено, що вартість фактично виконаних робіт, що підлягають оплаті, визначається з урахуванням обсягів виконаних робіт і фактичних витрат підрядника, та підтверджується актами виконаних робіт (форма КБ-2в), довідкою КБ-3 та іншими первинними документами.

Замовник на підставі рахунку, виставленого підрядником, протягом 3-х банківських днів з дати отримання рахунку здійснює попередню оплату за обладнання в розмірі 100% від його вартості у сумі: 2582587,20 грн., у т.ч. ПДВ - 430431,20 грн., яка повинна бути використана підрядником на протязі 60 днів (п.3.1 договору).

Відповідно до п.3.2 договору замовник на підставі рахунку, виставленого підрядником, протягом 3-х банківських днів з дати отримання рахунку здійснює попередню оплату на виконання будівельно-монтажних робіт для придбання матеріалів, виробів, конструкцій в розмірі: 476226,08 грн., у т.ч. ПДВ -79371,01 грн.

Подальші розрахунки за даним договором проводяться проміжними платежами, в міру виконання робіт, шляхом безготівкового перерахування замовником грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника, на підставі підписаних сторонами актів приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт (та витрати) за формою КБ-3, після повного зарахування раніше перерахованого, згідно з п.3.2 договору, авансового платежу.

Остаточний розрахунок за даним договором проводиться по завершенні виконання робіт, шляхом перерахування замовником грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника, на підставі актів приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідки КБ-3, підписаних сторонами (п.3.3 договору).

На виконання п.3.1, 3.2 договору, замовником сплачено попередню оплату у розмірі 1400000 грн. - платіжним дорученням №2209 від 22.05.2013; 1182587,2 грн. - платіжним дорученням №5743 від 22.05.2013; 476226,08 грн. - платіжним дорученням №5744 від 22.05.2013; 940020 грн. - платіжним дорученням №423 від №23.01.2014, 550063,12 грн. - платіжним дорученням №1647 від 29.01.2014, а всього сплачено - 4548 896,40 грн.

Відповідно до п.4.1 договору (з урахуванням додаткової угоди №1) підрядник виконує роботи згідно з календарним графіком виконання робіт, який є невід`ємною складовою частиною договору (додаток 3/1).

Пунктом 5.4. договору, сторони узгодили, що підрядник гарантує якість закінчених робіт, досягнення показників, визначених у проектній документації, та можливість їх експлуатації протягом гарантійного строку, який становить 10 років з моменту підписання замовником та підрядником актів приймання об`єкта в експлуатацію.

Згідно з п. 5.6. договору, при виявленні у межах гарантійного терміну недоліків у виконаних роботах, що виникли з вини підрядника та зумовлені виконанням робіт з порушенням діючих норм, правил і умов договору, підрядник зобов`язаний усунути їх у 20-денний термін після письмового звернення замовника та відшкодувати завдані такими недоліками збитки у повному обсязі. Перелік недоліків визначається дефектним актом, що складається сторонами, із зазначенням дати виявлення недоліків та термінів їх усунення. У разі відмови підрядника від складання (підписання) такого акта та/або підписання його із зауваженнями (запереченнями), замовник має право скласти такий акт із залученням незалежних експертів та надіслати його підряднику.

Станом на 20.12.2018 роботи за договором виконано підрядником на суму 4402828,91 грн., що підтверджується первинними документами:

- прибутковим ордером №494 від 12.02.2014 на суму 688834,8 грн.,

- прибутковим ордером №495 від 12.02.2014 на суму 1593032,4 грн.,

- прибутковим ордером № 8954 від 08.12.2014 на суму 875718,11 грн.,

- актом - приймання виконаних робіт за березень 2015 року на суму 1100534,4 грн.,

- актом - приймання виконаних робіт за червень 2016 року на суму 174584,4 грн.,

- актом - приймання виконаних робіт за червень 2016 року на суму мінус 29875,2 грн.

Таким чином, переплата замовника за договором підряду складає 146067,49 грн. (4548896,4 грн. сплачених замовником - 4402828,91 грн. виконаних робіт підрядником).

Відповідно до п.3.5 договору, у разі виникнення переплати коштів за виконані підрядником роботи, підрядник зобов`язаний повернути надмірно сплачену суму замовнику протягом п`яти днів з моменту вимоги замовника.

Замовник направив на адресу відповідача вимогу (вих. № 4161/20 від 02.08.2016) про повернення залишку грошових коштів у сумі 146067,49 грн. до 09 серпня 2016 року.

Як зазначає позивач, направлена на адресу відповідача вимога про повернення залишку грошових коштів в розмірі 146067,49 грн., залишилась з боку відповідача без відповідного реагування, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до господарського суду Харківської області за захистом свого порушеного права.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності із ст. 173 ГК України та ст. 509 ЦК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконати її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що договір б/н, укладений між його стонами (позивачем та відповідачем у справі) 22.05.2013, за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно ст. 839 ЦК України, підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.

Відповідно до ст. 843 ЦК України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Як встановлено судом, на виконання п.3.1, п. 3.2 договору підряду № 437, замовником сплачено попередню оплату у розмірі 1400000 грн. - платіжним дорученням №2209 від 22.05.2013; 1182587,2 грн. - платіжним дорученням №5743 від 22.05.2013; 476226,08 грн. - платіжним дорученням №5744 від 22.05.2013; 940020 грн. - платіжним дорученням №423 від №23.01.2014, 550063,12 грн. - платіжним дорученням №1647 від 29.01.2014, а всього сплачено - 4548 896,40 грн.

Відповідно до п.4.1 договору (з урахуванням додаткової угоди №1) підрядник виконує роботи згідно з календарним графіком виконання робіт, який є невід`ємною складовою частиною договору (додаток 3/1).

Частина 4 ст. 882 ЦК України передбачає, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Пунктом 2.5 договору визначено, що вартість фактично виконаних робіт, що підлягають оплаті, визначається з урахуванням обсягів виконаних робіт і фактичних витрат підрядника, та підтверджується актами виконаних робіт (форма КБ-2в), довідкою КБ-3 та іншими первинними документами.

Як свідчать матеріали справи та не заперечується відповідачем, роботи за договором виконано підрядником на суму 4402828,91 грн., що підтверджується первинними документами:

- прибутковим ордером №494 від 12.02.2014 на суму 688834,8 грн.,

- прибутковим ордером №495 від 12.02.2014 на суму 1593032,4 грн.,

- прибутковим ордером № 8954 від 08.12.2014 на суму 875718,11 грн.,

- актом - приймання виконаних робіт за березень 2015 року на суму 1100534,4 грн.,

- актом - приймання виконаних робіт за червень 2016 року на суму 174584,4 грн.,

- актом - приймання виконаних робіт за червень 2016 року на суму мінус 29875,2 грн.

Таким чином, як зазначає позивач, переплата замовника за договором підряду складає 146067,49 грн. (4548896,4 грн. сплачених замовником - 4402828,91 грн. виконаних робіт підрядником), з вимогою про стягнення яких на свою користь звернувся позивач до господарського суду Харківської області.

Натомість, як встановлено судом, під час розгляду даного спору, листом №3237/03 від 31.05.2016 позивач попрохав відповідача про технічну допомогу у налагодженні параметрів пальника котла Riello на тому ж об`єкті, на якому відповідачем було виконано роботи за договором підряду № 437 від 22.05.2013.

Відповідно до загальних рекомендацій інструкції з монтажу та експлуатації котлів та пальників заводу-виробника Riello, технічне обслуговування здійснюється не менше 1 разу на рік спеціалізованою організацією (такою, що має дозвіл та ліцензію), навченим персоналом.

Тобто, після завершення циклу робіт, включаючи звіт на пусконалагоджувальні роботи, що виконав відповідач, позивач мав укласти відповідний договір на подальше обслуговування з третіми особами - спеціалізованими організаціями, що мають право та дозволи на таку діяльність, а також мати відповідний персонал.

Натомість, позивачем до матеріалів справи, договору на подальше технічне обслуговування котла Riello надано не було.

Таким чином, суд зауважує, що необхідність в додаткових роботах щодо налагодженні параметрів пальника котла Riello виникла не з вини відповідача, а через те, що позивач не виконував вимоги виробника котлів і не дотримувався норм стосовно експлуатації та технічного обслуговування такого обладнання.

Зазначене також підтверджується тим, що пунктом 5.6. договору сторони узгодили, що, при виявленні у межах гарантійного терміну недоліків у виконаних роботах, що виникли з вини підрядника та зумовлені виконанням робіт з порушенням діючих норм, правил і умов договору, підрядник зобов`язаний усунути їх у 20-денний термін після письмового звернення замовника та відшкодувати завдані такими недоліками збитки у повному обсязі. Перелік недоліків визначається дефектним актом, що складається сторонами, із зазначенням дати виявлення недоліків та термінів їх усунення. У разі відмови підрядника від складання (підписання) такого акта та/або підписання його із зауваженнями (запереченнями), замовник має право скласти такий акт із залученням незалежних експертів та надіслати його підряднику.

Суд наголошує, що гарантійними умовами договору №437 (розділ V) "технічна допомога", про яку просив позивач, та з вказаних ним підстав, не передбачена.

А, отже, сторонами до матеріалів справи не було надано доказів оформлення гарантійного випадку за визначеною в п.5.5 та 5.6 процедурою, що має включати в себе складання сторонами дефектного акту тощо, що, в свою чергу спростовує факт настання гарантійного випадку.

Таким чином, в червні 2016 відповідачем було виконано, за письмовим проханням позивача, додаткові роботи на суму 144330,00 грн.

Відповідач зазначає, що для задоволення прохання позивача відповідачем було вдруге виконано весь комплекс робіт (розбирання, очищення та заміна частини котлів (пальників), що вийшли з ладу, проведення налагоджувальних робіт, запуск в роботу) та направив позивачу для підписання обґрунтовані належним чином складені акти виконаних пусконалагоджувальних робіт форми КБ-2 на суму 144330,00 грн., які позивачем, без пояснення, не були підписані.

Таким чином, відповідач вважає, що позивач необґрунтовано не враховує вищевказані виконані відповідачем додаткові роботи, та без врахування їх вартості (144330,00 грн.) безпідставно вимагає повернення відповідачем залишку (переплату) перерахованих грошових коштів у розмірі 146067,49 грн. Окрім цього, відповідач наголосив, що вид цих додаткових робіт був зазначений замовником в листі-проханні №3237/03 від 31.05.2016 та пропозиція щодо їх виконання відповідачем була прийнята. Своїм сприянням у подальшому (наданням майданчику, енергоносіїв, допуском відповідача на об"єкт тощо) позивач лише підтвердив свою зацікавленість у додаткових роботах. Виконані відповідачем додаткові роботи збільшення кошторису (ціни договору) за собою не потягли.

Під час судового розгляду, позивач зазначав, що виконання робіт, про які вказує відповідач, не були передбачені укладеним між сторонами даного спору договором підряду №437, а тому, у разі виконання вказаних робіт, як окремих робіт (не гарантійний випадок за договором №437), на думку позивача, між сторонами повинен був укладатися відповідний договір (додаткова угода). Таким чином, відповідач виконав вказані роботи, які не були передбачені умовами договору №437, без відповідних на те правових підстав та надав акт на суму 144330 грн., який жодного відношення до виконання договору №437 не має.

Враховуючи те, що виконані підрядником у червні 2016 роботи не входили в предмет договору №437, роботи, які були виконані відповідачем не можуть бути визнані, як роботи, що виконані в рамках договору №437.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає наступне.

За договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (ст. 875 ЦК України).

Відповідно до ст. 844 ЦК України, якщо виникла необхідність проведення додаткових робіт і у зв`язку з цим істотного перевищення визначеного приблизного кошторису, підрядник зобов`язаний своєчасно попередити про це замовника. Замовник, який не погодився на перевищення кошторису, має право відмовитися від договору підряду. У цьому разі підрядник може вимагати від замовника оплати виконаної частини роботи.

Частиною 3 статті 877 ЦК України визначено, підрядник, який виявив у ході будівництва не враховані проектною документацією роботи і необхідність у зв`язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису, зобов`язаний повідомити про це замовника. У разі неодержання від замовника в розумний строк відповіді на своє повідомлення підрядник зобов`язаний зупинити відповідні роботи з віднесенням збитків, завданих цим зупиненням, на замовника. Замовник звільняється від відшкодування цих збитків, якщо доведе, що у проведенні додаткових робіт немає необхідності.

Отже, додатковими роботами згідно ч. 3 даної статті є роботи, які одночасно відповідають сукупності таких ознак:

а) ці роботи відсутні у проектній документації;

б) виконання таких робіт є необхідним;

в) проведення таких робіт тягне збільшення кошторису.

Частина 3 ст. 877 ЦК України визначає особливості проведення додаткових робіт в договорі будівельного підряду порівняно із загальною конструкцією підрядного договору. Отже, відповідні норми є спеціальними щодо приписів ст. 844 ЦК України.

Суд зауважує, що кошторис, як такий, в договорі будівельного підряду може взагалі не складатися, адже проект все одно постає, як основна міра зобов`язання підрядника з виконання робіт. Тому положення ч. 3 ст. 877 ЦК України підлягають застосуванню і в тому випадку, коли сторони договору будівельного підряду погодили договірну ціну іншим чином, ніж складанням кошторису, і в ході будівництва були виявлені не враховані проектною документацією роботи.

Слід зазначити, за будь-яких умов не можуть вважатись додатковими роботами в розумінні приписів статті 877 ЦК України, такі роботи, необхідність виконання яких виникла з вини підрядника чи внаслідок обставин, ризик настання яких покладається на підрядника.

Судом встановлено, що необхідність в додаткових роботах, виконаних відповідачем, виникла не з вини відповідача, а через те, що позивач не виконував вимоги виробника котлів і не дотримувався норм стосовно експлуатації та технічного обслуговування такого обладнання.

У судових засіданнях, під час розгляду справи, сторони не спростували факт виконання додаткових робіт відповідачем щодо налагодженні параметрів пальника котла Riello, саме за проханням позивача.

Враховуючи звернення позивача до відповідача з відповідним листом-проханням від 31.05.2016, відповідачем було вдруге виконано весь комплекс робіт (розбирання, очищення та заміна частини котлів (пальників), що вийшли з ладу, проведення налагоджувальних робіт, запуск в роботу) та направлено позивачу для підписання обґрунтовані належним чином складені акти виконаних пусконалагоджувальних робіт форми КБ-2 на суму 144330,00 грн.

Суд зазначає, остаточний розрахунок між сторонами сторони узгодили під час підписання договору підряду, яким визначили, він відбувається в порядку п.3.3, 3.4 договору - по завершенні робіт на підставі актів приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) та Довідки КБ-3, підписаних обома сторонами. І лише після цього (після завершення робіт, підписання всіх актів, і у випадку переплати коштів за виконані підрядником (відповідачем) роботи останній має повернути надмірно сплачену суму на протязі 5 днів з моменту вимоги замовника позивача (п.3.5 договору).

Натомість, направлені на адресу позивача для підписання обґрунтовані належним чином складені акти виконаних пусконалагоджувальних робіт форми КБ-2 на суму 144330,00 грн., позивачем не були підписані.

Статтею 853 ЦК України визначено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до п. 4, п. 6 ст. 882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об`єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Суд зауважує, доказів того, що замовник відмовився від договору підряду у зв`язку з необхідністю проведення додаткових робіт, а також доказів звернення до підрядника з письмовими зауваженнями щодо їх коригування, суду позивачем не надано.

А, отже, у розглядуваному аспекті, відповідно до приписів ст.ст.853, 882 ЦК України щодо наслідків ухилення замовника від приймання робіт, замовник вважається таким, що відповідні додаткові роботи відповідача прийняв.

Відповідна правова позиція викладена у постанові ВГСУ від 01.06.2010 у справі № 2/115-09.

Таким чином, відповідно до змісту статті 877 ЦК України у системному взаємозв`язку її положень з приписами ст.ст. 853, 882 ЦК України, замовник, який прийняв (або який вважається таким, що прийняв) додаткові роботи, що не були з ним попередньо узгоджені, повинен такі додаткові роботи оплатити й позбавляється права посилатись на приписи ч. 4 коментованої статті з метою звільнитись від цього обов`язку. В свою чергу, якщо ж замовник повідомив про свою згоду на виконання додаткових робіт, підрядник не має права відмовитись від їх виконання, якщо тільки він має юридичну (ліцензії, інші загальні дозволи тощо) та технічну (персонал, техніка і т.ін.) можливість для цього.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно статті 73 ГПК України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент: Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обгрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ст. 11 ГПК України, суд, застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав та основоположних свобод 1959 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Враховуючи вищевикладене, в процесі повного і всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку про доведеність виконання відповідачем додаткових робіт на суму 144330,00 грн., які підтверджені актами виконаних пусконалагоджувальних робіт форми КБ-2, а також обов`язок позивача щодо оплати за виконані відповідачем додаткові роботи, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача частково, з урахуванням виконаних відповідачем додаткових робіт.

Таким чином, стягненню на користь позивача підлягає сума - 1737,49 грн. (146067,49 грн. (переплата замовником за договором підряду № 437) - 144330,00 грн. (виконані відповідачем додаткові роботи).

Під час судового розгляду, відповідачем заявлялось усне клопотання про застосування до вимог позивача строку позовної давності, з приводу якого суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. ст. 256,257 ЦиК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до умов договору №437, перелік робіт та їх строки зазначені у додатку 3/1, який є невід`ємною частиною договору.

Разом з тим, розрахунок за зазначеним договором позивачем проведено на суму 4 548 896,4 грн. (підтвердження - 1400000 грн. платіжне доручення №2209 від 22.05.2013, 1182587,2 грн. платіжне доручення №5743 від 22.05.2013, 476226,08 грн. платіжне доручення №5744 від 22.05.2013, 940020 грн. платіжне доручення №423 від №23.01.2014, 550 063,12 грн. платіжне доручення №1647 від 29.01.2014).

Відповідно до ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

В розділі 10 договору № 437 від 22.05.2013 (з урахуванням додаткової угоди №1) визначено, що даний договір набуває чинності з моменту підписання й діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.

За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання.

Листом від 02.08.2016 № 4161/20 Концерн МТМ звернувся до TOB Техекс-Газ з вимогою про необхідність повернення надмірно сплаченої суми грошових коштів.

Листом від 17.08.2016 № 57 TOB Техекс-Газ повідомив, що на даний час (станом на 17.08.2016) за договором № 437 закуплено та завезено на об`єкт обладнання, роботи продовжуються.

З урахуванням вищевикладеного, має місце переривання перебігу позовної давності.

Згідно з ч. 1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.

Після переривання, перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (ч. З вказаної статті).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що позивачем не було порушено строки позовної давності, а, отже, відповідне клопотання відповідача не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, на відповідача покладаються судові витрати, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 61, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 123, 129, 177, 183, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 242, 256 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техекс-Газ" (61052, м. Харків, вул. Мала Панасівська, 6/14, оф. 5, поштова адреса: 61052, м. Харків, вул. Мала Панасівська, 4/7, код ЄДРПОУ 34630463) на користь Концерну "Міські теплові мережі" (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, поточний рахунок п/р № НОМЕР_1 в ПАТ "Укргазбанк" м. Київ, МФО 320478, код ЄДРПОУ 32121458) грошові кошти в розмірі 1737,49 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 26,06 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 ГПК України та з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Позивач - Концерн "Міські теплові мережі" (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, поточний рахунок п/р № НОМЕР_1 в ПАТ "Укргазбанк" м. Київ, МФО 320478, код ЄДРПОУ 32121458);

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Техекс-Газ" (61052, м. Харків, вул. Мала Панасівська, 6/14, оф. 5, поштова адреса: 61052, м. Харків, вул. Мала Панасівська, 4/7, код ЄДРПОУ 34630463).

Повне рішення складено 15.05.2019

Суддя Р.М. Аюпова

справа № 922/64/19