Рішення

від 14.05.2019 по справі 923/263/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

---

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2019 року Справа № 923/263/19

Господарський суд Херсонської області у складі судді Пригузи П.Д., за участі секретаря Литвиненко Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненський елеватор", код ЄДРПОУ 34458925, вул. Євгена Сверстюка, 2-а, офіс 510, м. Київ,

до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, код ЄДРПОУ 39766281, вул. Університетська, 136-а, м. Херсон,

про поновлення договору оренди земельної ділянки,

за участю представників сторін:

від позивача: адвокат Варняк Н.С., ордер серія ХС № 118276 від 13.05.2019;

від відповідача: представник Щербина О.В.. довіреність № 32-21-0.62-4/62-19 від 02.01.2019;

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненський елеватор" звернулось до господарського суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про визнання укладеною Додаткової угоди про поновлення терміну дії Договору оренди землі від 21.04.2008 (державна реєстрація від 07.05.2008 № 4АА001954- 040872000288) із врахуванням змін, внесених Угодою від 16.06.2016 про внесення змін до Договору оренди землі, зареєстрованого 07.05.2008 за № 4АА001954-040872000288.

Ухвалою від 15.04.2019 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначив перше засідання по справі на 14 травня 2019 року на 11:00 год., запропонував відповідачу, відповідно до ст. ст. 251, 252 ГПК України, негайно але не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення цієї ухвали надати суду: відзив на позовну заяву з документальним обґрунтуванням викладених в ньому обставин, докази надіслання позивачу копії відзиву, заперечення та доданих до них документів надати суду до 02.05.2019 року, запропонував позивачу, відповідно до ст. ст. 251, 252 ГПК України, не пізніше 08.05.2019 надати суду відповідь на відзив та докази надіслання відповідачу відповіді на відзив та доданих до них документів.

І. Стислий виклад позиції позивача:

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі, з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив, наполягає на їх задоволенні.

Позивач зазначає, що між Генічеською райдержадміністрацією та ТОВ "Рівненський елеватор" 21.04.2008 було укладено Договір оренди землі.

Відповідно до п. 1 зазначеного договору оренди Орендодавець надає, а Орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку із земель запасу сільськогосподарського призначення на території Рівненської сільської ради Генічеського району Херсонської області.

Відповідно до пунктів 2, 3, 14 Договору оренди в оренду передається земельна ділянка загальною площею 4,9757 га. На земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна (зернотік), який належить ТОВ Рівненський елеватор , а сама земельна ділянка передана в оренду для розміщення цього нерухомого майна.

Відповідно до п. 8 Договору оренди Договір укладено на 10 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк.

Договір оренди зареєстровано у Генічеському реєстраційному відділі Херсонської регіональної філії ДП Центру ДЗК про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 07.05.2008 за № 4АА001954-040872000288.

Відповідно до п. 3 Угоди про внесення змін до Договору оренди землі, зареєстрованого 07.05.2008 за № 4АА001954-040872000288 від 16.06.2016 року кадастровий номер земельної ділянки площею 4,9757 га - 6522184000:02:068:0100.

Відповідно до умов Договору оренди строк договору оренди земельної ділянки загально площею 4,9757 га та кадастровим номером 6522184000:02:068:0100 закінчився 21.04.2018 року.

ТОВ Рівненський елеватор з 22.04.2018 року та по сьогоднішній день продовжує користуватися земельною ділянкою загальною площею 4,9757 га та кадастровим номером 6522184000:02:068:0100 та своєчасно і у повному обсязі сплачує орендну плату.

З 01.01.2013 повноваження щодо передачі у власність або у користування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності згідно з ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України в редакції Закону України від 06.09.2012 №5245-УІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" перейшли від районних державних адміністрацій до Центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів - у даному випадку до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області.

Протягом одного місяця після закінчення строку дії Договору оренди, починаючи з 21.04.2008, Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області не направляло на адресу ТОВ Рівненський елеватор заперечень про поновлення цього договору.

Після сплину терміну близько 10 місяців, листом від 18.02.2019 № 16/02-2019 ТОВ Рівненський елеватор повідомило Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області, що Договір оренди є поновленим в силу імперативних приписів ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі та запропонувало укласти Додаткову угоду про поновлення Договору оренди землі від 21.04.2008.

Листом від 22.03.2019 № 1577/0-593/0/95-19 ГУ Держгеокадастру відмовило у підписанні додаткової угоди про поновлення Договору оренди та повідомило, що продовження строку дії Договору оренди можливо за умови укладання додаткової угоди про внесення змін щодо збільшення розміру орендної плати та встановлення строку дії договору оренди у 7 років.

Позивач вважає, що відповідно до ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Не погодившись із наданою відповіддю ТОВ Рівненський елеватор звернувся до суду з відповідним позовом.

ІІ. Стислий виклад позиції відповідача

Відповідачем надано відзив відповідно до якого, позов вважає не обґрунтованим, а тому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідач підтверджує факт надання Генічеською райдержадміністрацією 21.04.2008 в оренду ТОВ "Рівненський елеватор" земельну ділянку загальною площею 4,9757 га. строком на 10 років.

Відповідно до умов Договору оренди строк договору оренди земельної ділянки закінчився 21.04.2018 року.

В судовому засіданні представник відповідача зазначила, Договір оренди було зареєстровано у Генічеському реєстраційному відділі Херсонської регіональної філії ДП Центру ДЗК про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 07.05.2008, а тому вважає, що позивач помилково вважає, що датою закінчення строку договору є дата його підписання, цією датою слід вважати дату державної реєстрації - 07.05.2018.

Відповідач зазначає, що порядок поновлення договору оренди землі врегульований статтею 33 Закону Про оренду землі , за приписами частин 1-5 якої:

По закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладання договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі, у строк встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа - повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладання договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист - повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і за відсутності заперечень приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі, орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення .

У той же час частиною 6 цієї ж статті передбачено й іншу правову підставу для пролонгації договірних правовідносин - у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, виходячи з того, що частини 1-5 та частині 6 статті 33 Закону містять дві окремі правові підстави реалізації орендаря свого переважного права на поновлення договору оренди землі, вони не можуть бути застосовані одночасно, оскільки є різними за своєю правовою природою, механізмом застосування та правовими наслідками.

Відповідачем для прикладу взято практику Верховного суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20.09.2018 у справі № 384/648/17-ц, провадження № 61-13391св18 (ЄДРСРУ № 76715496), відповідно до якої пролонгація договору оренди можлива лише за мовчазної згоди власника землі (орендодавця), а при висловленні орендодавцем заперечень щодо пролонгації договору оренди землі такий договір не може вважатись поновленим.

Так, Позивач, скориставшись своїм переважним правом орендаря, керуючись положеннями частини 2 статті 33 Закону та пунктом 8 Договору, звернувся до Головного управління із клопотанням від 14.03.2018 № 51/03-2018 про поновлення Договору строком на 10 років. При цьому, як зазначає відповідач, проекту додаткової угоди до клопотання Позивачем додано не було.

За результатами розгляду даного клопотання Головне управління листом від 19.04.2018 № 1898/0-1 148/0/95-18 повідомило ТОВ Рівненський елеватор про заперечення у поновленні Договору на запропонованих умовах, виклавши свої умови пролонгації договірних правовідносин - поновити Договір строком на 7 років, встановивши орендну плату на рівні 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Однак зазначена пропозиція позивачем залишена без відповіді.

Повторно Позивач звернувся із заявою від 18.02.2019 № 16/02-2019 із проханням укласти додаткову угоду у редакції, визначеній у позовній заяві, на підставі частини 6 статті 33 Закону.

Розглянувши зазначену заяву, Головне управління листом від 22.03.2019 № 1577/0-593/0/95-19 вдруге запропонувало Позивачу поновити Договір строком на 7 років, встановивши орендну плату на рівні 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (копія листа наявна у матеріалах справи). Відповіді на даний лист до Головного управління не надійшло. Натомість ТОВ Рівненський елеватор було подано даний позов.

На підставі викладеного, відповідно до ч. 4 статті 30 Закону відповідач вважає, що у разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.

ІІІ. Мотивувальна частина рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 21.04.2008 між Генічеською райдержадміністрацією та ТОВ Рівненський елеватор було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 4,9757 га, на якій розташований об`єкт нерухомого майна (зернотік), який належить на праві власності позивачу (а.с. 11-13).

Договір оренди зареєстровано у Генічеському реєстраційному відділі Херсонської регіональної філії ДП Центру ДЗК про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 07.05.2008 за № 4АА001954-040872000288.

Відповідно до п. 8 Договору оренди Договір укладено на 10 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж pа 15 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Отже, дія договору оренду закінчилась 07.05.2018 року.

Відповідно до Витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку від 06.08.2013 земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 6522184000:02:068:0100.

У зв`язку із змінами у законодавстві повноваження щодо передачі у власність або у користування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності перейшли від районних державних адміністрацій до Центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів, у даному випадку до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, який у спірних правовідносинах є орендодавцем земель державної власності.

Між сторонами 16.06.2016 було укладено угоду про внесення змін до договору оренди землі, зареєстрованого 07 травня 2008 року за № 4АА001954-040872000288, відповідно до якого внесено зміни щодо розміру нормативної грошової оцінки зазначеної земельної ділянки (1 663 311,50 грн.) та внесено зміни до п. 9 договору, відповідно до якого Орендна плата вноситься в розмірі 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Позивач листом від 14.03.2018 № 51/03-2018, до закінчення строку дії договору, запропонував відповідачу поновити строк дії договору оренди земельної ділянки строком на 10 років (а.с. 54), без пропозиції щодо зміни умов Договору, тобто - на наявних чинних умовах.

Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області листом від 19.04.2018 № 1898/0-1148/0/95-18 повідомило ТОВ "Рівненський елеватор", що не заперечує щодо поновлення договору оренди землі, але запропонував змінити його умови, встановивши менший строк - на 7 років, а також із встановлення розміру орендної плати на рівні 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Через це відповідач заперечував проти поновлення договору на тих самих умовах (а.с. 55).

Як встановлено судом, на спірній земельній ділянці відповідно до договору від 21.04.2008 загальною площею 4,9757 га розташований об`єкт нерухомого майна - зернотік, який належить на праві власності позивачу (а.с. 11-13). Відповідно до договору та Витягу з Державного земельного кадастру ця земельна ділянка надана позивачеві саме для розміщення існуючого зернотоку (а.с. 20).

Отже, позивач, як власник нерухомого майна зернотоку не може бути позбавлений права оренди інакше, як у спосіб передбачений законом, оскільки це суперечить закону.

Так, відповідно до ст. 141 Земельного кодексу України встановлено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є:

а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;

б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;

в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;

г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;

ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

д) систематична несплата земельного податку або орендної плати;

е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці;

є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

За досліджених судом обставин справи підстави для припинення права оренди відсутні.

В той же час, відповідно до приписів ст. 143 Земельного кодексу України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється виключно у судовому порядку у визначених законом випадках.

Згідно приписів ст. 19 Закону України "Про оренду землі" встановлено строки дії договору оренди землі. Так, строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Після завершення будівництва та прийняття об`єкта в експлуатацію добросовісний орендар земельної ділянки, наданої для потреб будівництва та обслуговування відповідного об`єкта, має право на першочергове укладення договору оренди землі на строк до 50 років або припинення дії договору оренди землі. При передачі в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може бути меншим як 7 років .

За такого правового регулювання відносин сторін, коли законодавець встановлює презумпцію довгострокової оренди для забудовника, суд зазначає, що пропозиція відповідача про укладання додаткової угоди до Договору оренди про його поновлення явно є протиправною, а поведінка відповідача є зловживанням цивільним правом як орендодавця, яка направлена на примус до зміни умов договору у зв`язку з закінченням його строку.

З пояснень представника відповідача в судовому засіданні, суд встановив, що фактично відповідач не відмовляв позивачеві в укладанні додаткової угоди про поновлення договору, а лише до зміни його умов, зменшивши строки оренди та збільшивши розмір орендної плати.

Суд зауважує, що поведінка відповідача суперечить встановленому законом алгоритму правової поведінки, що є проявом недобросовісності у цивільних відносинах. Поведінка орендодавця землі державної власності має характеризуватися чесністю, відкритістю і повагою до інтересів іншої сторони договору, сприянням до дотримання вимог закону та умов договору, що визначені раніше, і зміна яких не шкодить іншій стороні договору.

Суд зазначає, що норма Закону про припинення переважного права , що передбачене ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" не може застосовуватися до спірних правовідносин сторін, оскільки до цих правовідносин має застосовуватися припис ст. 19 Закону України "Про оренду землі", яка є спеціальною і регулює відносини, у яких земельна ділянка надається для будівництва та обслуговування відповідного об`єкта. У цих правовідносинах не орендодавець, а лише орендар може прийняти відповідне рішення:

- або про (першочергове) укладення договору оренди землі на строк до 50 років;

- або про припинення дії договору оренди землі.

В даному випадку позивач, як орендар не відмовлявся від договору оренди, не заявляв про його припинення, отже договір оренди є чинним.

За таких правових підстав та обставин справи відповідач як орендодавець зобов`язаний дотриматися встановленого законом порядку зміни та розірвання господарських договорів, визначеного ст. 188 Господарського кодексу України. Цією нормою встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Як встановлено судом, після отримання листа пропозиції про зміни до Договору, відповідач не погодився з ними, та запропонував нові умови.

В подальшому сторонами протягом 10 місяців будь які заходи щодо вирішення спору не вживалося, що свідчить про відсутність у сторін інтересу до внесення змін до договору в судовому порядку.

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами за умови дотримання порядку, визначеного частинами 2- 5 цієї норми, так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).

Отже, суд приходить до висновку, що листування між сторонами договору (лист позивача від 14.03.2018 № 51/03-2018 та відповідь на нього відповідача від 19.04.2018 № 1898/0-1148/0/95-18) стосовно реалізації орендарем переважного права, яке не досягло правового результату, для сторін договору оренди, зареєстрованого 07 травня 2008 року за № 4АА001954-040872000288, - не має юридичного значення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем, який належно виконує свої обов`язки за договором та продовжує користуватися орендованою земельною ділянкою після закінчення його строку, цілком правомірно подано заяву про укладання додаткової угоди до договору про його поновлення на той же строк та на тих же умовах.

ТОВ Рівненський елеватор 18.02.2019 № 16/02-2019 у зв`язку із спливом строку дії договору оренди та у зв`язку з відсутністю претензій з боку орендодавця у зв`язку з продовженням користування землею, повідомив Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області, що Договір оренди є поновленим в силу імперативних приписів ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі та просив укласти Додаткову угоду про поновлення Договору оренди землі від 21.04.2008, до листа додано два примірники проекту додаткової угоди.

Відповідач листом від 22.03.2019 № 1577/0-593/0/95-19 відмовив у поновленні договору оренди на тих самих умовах, запропонувало при поновленні договору встановити новий строк дії договору строком на 7 років та збільшити орендну плату, встановивши її на рівні 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

За таких обставин права позивача як орендаря є порушеними і підлягають судовому захисту з наступних підстав.

Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Згідно ст. 125 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Згідно ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про оренду землі" додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку.

Цей припис Закону є однаково обов`язковим імперативом до виконання як для орендаря так само і для орендодавця. Сторони не можуть відмовитися від його виконання.

Пропуск цього строку відповідно до приписів чинного законодавства, зокрема Закону України "Про оренду землі", Земельного та цивільного кодексів України, не тягне за собою насідків припинення договору оренди землі, навпаки, законом передбачено право орендаря оскаржити відмову чи зволікання орендодавця у підписанні додаткової угоди про поновлення договору на той же строк і на тих же умовах.

Отже, стаття 33 Закону України "Про оренду землі" містить дві різні правові конструкції, а зміст права, підстави і обставини для захисту переважного права орендаря, яке виникає відповідно до частин 1- 5 зазначеної статті, не є тотожними змісту та підставам захисту його права, яке виникає згідно з частиною 6 цієї норми.

Частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договору).

Суть поновлення договору оренди за змістом частини 6 статті 33 зазначеного Закону полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв`язку з належним виконанням договору оренди землі.

У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах.

Щодо прав і обов`язків орендодавця суд підкреслює, що відповідно до спеціальних приписів ст. 19 Закону України "Про оренду землі" він не має права заперечити поновлення договору оренди, отже, положення ч. 6 ст. 33 Закону мають застосовуватися у спірних правовідносинах лише в частині обов`язку орендодавця підписати таку додаткову угоду в обов`язковому порядку. В свою чергу, питання внесення змін до договору оренди, орендарем в якому є власник нерухомого майна, мають вирішуватися в загальному порядку, якщо проти них заперечує орендодавець.

Суд зазначає, що відповідно до приписів ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права.

Згідно ст. 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Як встановлено судом, після закінчення строку дії договору оренди позивач продовжує користуватися земельною ділянкою та сплачувати орендну плату, а Головне управління Держгеокадастру протягом одного місяця після закінчення дії договору не надіслав орендареві додаткову угоду про поновлення договору оренди на той же строк і на тих же умовах, а отримавши від орендаря проект такої додаткової угоди безпідставно зволікає з її підписанням, що не відповідає приписам ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Отже, суд дійшов висновку, що оскільки орендар продовжував користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і Головне управління Держгеокадастру не підписало та не надіслало протягом одного місяця після закінчення дії договору додаткової угоди, позивач мав право звернутися до Головного управління Держгеокадастру із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк.

Поновлення договору оренди землі в судовому порядку, у передбачений статтею 33 Закону України "Про оренду землі" спосіб, вимагає укладення додаткової угоди між сторонами як єдиної підстави продовження орендних прав і обов`язків.

Таку правову позицію викладено у постановах Верховного Суду 19 березня 2019 року у справі № 908/2484/17, від 10 вересня 2018 року у справі № 920/739/17.

Правову позицію щодо розрізнення підстав поновлення договору оренди було сформульовано Верховним Судом України, зокрема у постанові від 25.02.2015 у справі № 6-219цс14 і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц.

За таких обставин, враховуючи наявність прямої вказівки закону щодо обов`язковості укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі та продовження договору оренди землі без прийняття рішення орендодавця, при обставинах, що склалися, суд вважає обраний позивачем спосіб захисту своїх прав, як орендаря земельної ділянки, шляхом подання позову про поновлення договору оренди є обґрунтованим, правомірним та самим ефективним способом захисту, яким досягається мета відновлення права оренди. Вказаний спосіб захисту відповідає передбаченому пунктом "а" частини 3 ст. 152 Земельного кодексу України способу захисту прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки - шляхом визнання прав.

Зазначені обставини підпадають під правове регулювання приписів ст. 33 Закону України "Про оренду землі", відповідно до якої, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Заперечення проти позову, що викладені відповідачем, судом не приймаються до уваги, оскільки вони суперечать встановленому законом правовому регулюванню земельних відносин.

При цьому, суд також враховує, що згідно ч. 3 ст. 179 ГК України укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком суб`єкта господарювання, у випадках передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування, а відповідно до ч. 1 ст. 187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України (Розподіл судових витрат), у зв`язку із задоволенням позову в повному обсязі, судовий збір суд покладає судові витрати на відповідача.

Керуючись статтями 129, 238, 240 ГПК України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати укладеною Додаткову угоду про поновлення терміну дії Договору оренди землі від 21.04.2008 (державна реєстрація від 07.05.2008 № 4АА001954- 040872000288) із врахуванням змін, внесених Угодою від 16.06.2016 про внесення змін до Договору оренди землі, у такій редакції:

Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області в особі ____, який діє на підставі

---

, іменованому в подальшому Орендодавець, з одного боку, та Товариство з обмеженою відповідальністю Рівненський елеватор в особі директора Шевченка Ігоря Георгійовича, який діє на підставі Статуту, іменований в подальшому Орендар, з другого боку, відповідно до ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі за домовленістю сторін уклали цю додаткову угоду про наступне:

1) Поновити Договір оренди землі (державна реєстрація від 07.05.2008 № 4АА001954-040872000288) із врахуванням змін, внесених Угодою від 16.06.2016 про внесення змін до Договору оренди землі, зареєстрованого 07.05.2008 за № 4АА001954- 040872000288, на тих же самих умовах і на той же самий строк.

2) Усі інші умови договору залишаються незмінними.

3) Ця додаткова угода є невід`ємною частиною Договору оренди землі (державна реєстрація від 07.05.2008 № 4АА001954-040872000288) із врахуванням змін, внесених Угодою від 16.06.2016 про внесення змін до Договору оренди землі, зареєстрованого 07.05.2008 за № 4АА001954-040872000288 .

3. Судові витрати покласти на відповідача.

4. Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, код ЄДРПОУ 39766281, вул. Університетська, 136-а, м. Херсон, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненський елеватор", код ЄДРПОУ 34458925, вул. Євгена Сверстюка, 2-а, офіс 510, м. Київ, 1921,00 грн (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну гривні 00 копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Згідно з ч.1, 2 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення у порядку, передбаченому ст.257 ГПК України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст рішення складено та підписано 16.05.2019

Суддя П.Д. Пригуза