Рішення

від 14.05.2019 по справі 826/17051/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 травня 2019 року № 826/17051/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючої судді Добрівської Н.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Порше Страхове Агенство доГоловного управління Державної фіскальної служби у місті Києві прозобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Порше Страхове Агенство (далі - позивач, ТОВ Порше Страхове Агенство ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом з урахуванням уточнень позовних вимог до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві), в якому просить зобов`язати виключити з інтегрованої картки платника податків ТОВ Порше Страхове Агентство відомості:

- про наявність станом на 06.04.2015 податкового боргу за грошовими зобов`язаннями з податку на прибуток підприємств у сумі 1 145 789,62 грн;

- про обліковування податкового боргу (включно з пенею) за грошовими зобов`язаннями з податку на прибуток підприємств за весь період, починаючи з 06.04.2015 і закінчуючи датою виконання судового рішення у цій справі включно;

- про нарахування та обліковування усієї суми штрафних санкцій за порушення строків сплати грошових зобов`язань з податку на прибуток підприємств, нарахованих ТОВ Порше Страхове Агентство на підставі податкових повідомлень-рішень, за весь період, починаючи з 06.04.2015 і закінчуючи датою виконання судового рішення у цій справі включно.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено податкове законодавство внаслідок неправомірного облікування податкового боргу в інтегрованій картці платника податків, оскільки в судовому порядку було скасовано податкову вимогу №2325-23 та рішення про опис майна позивача у податкову заставу №2325-23, відтак, на думку позивача, останні не породжують для платника податків правових наслідків, зокрема, сума грошового зобов`язання не підлягає відображенню у картці особового рахунку. За таких обставин, вимога позивача про виключення з картки особового рахуй підприємства грошових зобов`язань є ефективним способом захисту прав платника податків. Крім того, на думку позивача безпідставно після винесення судового рішення нараховувались штрафні санкції по податку на прибуток.

Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, обґрунтовуючи свою позицію тим, що коригування даних у картці особового рахунку позивача у даному випадку, за своєю юридичною природою не є тими діями суб`єкта владних повноважень, які породжують для позивача будь-як правові наслідки, а також не створює жодних перешкод для діяльності платника податків.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.11.2016 відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду в судовому засіданні.

На підставі розпорядження про повторний автоматизований розподіл №6425 від 10.10.2017 та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.10.2017 визначено суддю Добрівську Н.А. для розгляду адміністративної справи №826/17051/16 та вказану справу 19.10.2017 передано на розгляд судді Добрівській Н.А.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.11.2017 прийнято справу до провадження і призначено справу до судового розгляду.

Разом з тим, 15.12.2017 набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017 №2147-VIII, яким внесені зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції.

Відповідно до пункту 10 підпункту 1 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядається за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав і просив його задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив і просив відмовити у його задоволені.

На підставі частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд справи продовжено в порядку письмового провадження.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд справи в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши представників сторін, ознайомившись із письмово викладеними доводами учасників справи, дослідивши подані документи і матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як свідчать наявні у матеріалах справи докази, відповідачем 07.04.2015 винесено податкову вимогу форми Ю №2325-23 у зв`язку з тим, що станом на 06.04.2015 сума податкового боргу ТОВ Порше Страхове Агенство за узгодженими грошовими зобов`язаннями з податку на прибуток підприємств (КБК 11021000) (згідно податкової декларації з податку на прибуток за 2014 рік №9081439996 від 02.03.2015 з урахуванням переплати у розмірі 3067797,38 грн) складала 1145789,62 грн. Крім того, 07.04.2015 ДПІ у Дніпровському районі прийнято рішення №2325-23 про опис майна у податкову заставу.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.12.2015 у справі №826/22179/15, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2016 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.08.2016, задоволено позов ТОВ Порше Страхове Агенство до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування вимоги №2325-23 від 07.04.2015 та рішення №2325-23 від 07.04.2015 про опис майна, переданого у податкову заставу. Вказане рішення суду набрало законної сили.

Позивач звернувся до Головного управління ДФС у м. Києві із скаргою на незаконні дії посадових осіб ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві, скасування податкової вимоги ДПІ в Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві № 1001-17 від 29.03.2016 та просив провести службове розслідування, притягнути до дисциплінарної відповідальності посадових осіб ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві і скасувати вказану податкову вимогу з посиланням на порушення вимог Податкового кодексу України.

За результатами розгляду скарги, відповідачем прийнято рішення №12083/10/26-15-17-02-16 від 31.05.2016, яким скаргу задоволено частково, оскільки податкова вимога №1001-17 від 29.03.2016 є відкликаною, податковий борг в сумі 1368083,29 грн - погашеним не вважається.

Як вбачається із змісту рішення відповідача, згідно бази даних ІС Податковий блок в інтегрованій картці ТОВ Порше Страхове Агентство станом на дату розгляду даної скарги, рахується податковий борг по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 1368083,29 грн. Податковий борг періодично виникає та погашається, оскільки платником сплачуються поточні грошові зобов`язання, які зараховуються в рахунок погашення податкового боргу. На підставі приписів статті 59 Податкового кодексу України та відповідно пункту 3.1 Порядку направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів №576 від 10.10.2013, ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві формуються та направляються платнику податків податкові вимоги.

Фактичні обставини справи свідчать про те, що періодичне виникнення податкового боргу у платника податків є похідною неврегульованості питання щодо самостійно нарахованих грошових зобов`язань, відповідно до поданої податкової декларації по податку на прибуток за 2014 рік від 02.03.2015 (нова звітна) та уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток від 27.04.2015.

Згідно інформаційних ресурсів ДФС України платником за результатами 2014 року задекларовано: рядок 14 (податок на прибуток за звітний (податковий) період) в сумі 863429,00 грн ; рядок 17 (сума податків, які утримуються при виплаті доходів (прибутків) резидентам за звітній (податковий) період) сумі 949488,00 грн ; рядок 20 (сума нарахованого авансового внеску у зв`язку із виплатою дивідендів (прирівняних до них платежів), що має бути сплачена у звітному (податковому) періоді за місцезнаходженням юридичної особи - платника консолідованого податку) в сумі 3353158,00 гривень.

Нарахування по вказаній податковій декларації проведені в інтегрованій картці платника по податку на прибуток приватних підприємств 11.03.2015: податок на прибуток в сумі 853429,00 грн ; авансові внески при сплаті дивідендів в сумі 3350150,00 грн (відповідно до п.п . 153.3.2 п.153.3 ст.153 Податкового кодексу України).

Оскільки, на дату нарахування по інтегрованій картці з податку на прибуток за кодом бюджетної класифікації 11021000 переплата становила лише 3067797,38 грн , виник податковий борг в сумі 1145789,62 грн.

За результатами поданої уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток за 2014 рік в Додатку ЗП до Декларації платником задекларовано зменшення нарахованої суми податку на прибуток:

- рядок 13.7 (сума нарахованого авансового внеску з податку на прибуток відповідно до п.2 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України) - 3166902,00 грн (згідно інформаційних ресурсів ДФС України, за 2014 рік нарахування 1/12 авансових внесків з податку на прибуток становить 4262702,00 грн );

- рядок 13.5.1 (сума, що відноситься па зменшення нарахованої суми податку юридичної особи в поточному звітному (податковому) періоді) - 3350158,00 грн (з урахуванням вимог п.п.153.3.4 п.153.3 ст.153 Податкового кодексу України та листа Міністерства доходів і зборів України від 07.02.2014 №3194/7/99-99-19-03-01-17, значення рядка 13.5.1 Додатка ЗП не може перевищувати значення (рядок 11 + рядок 12 + сума податку на прибуток від операцій з торгівлі цінними паперами - (рядок 13.1 + рядок 13.2 + рядок 13,6 + рядок 13.7 Додатка ЗП до рядка 13)); а саме: р. 13.5.1 не може перевищувати 3117787,00 грн. (7380489,00 грн - 4262702,00 грн).

Згідно інформаційних ресурсів ДФС України по інтегрованій картці з податку на прибуток за бюджетним кодом класифікації 11021000:

- після скасування за результатами оскарження повідомлення-рішення №0003781503 від 21.04.2015 суми штрафних санкцій в розмірі 273950,00 грн , 27.10.2015 сплачено платником авансовий внесок з податку на прибуток (1/12) в сумі 615041,00 грн ;

- 30.10.2015 нараховано авансовий внесок з податку на прибуток (1/12) на загальну суму 615041,00 грн ;

- 24.11.2015 сплачено авансовий внесок з податку на прибуток (1/12) в сумі 615041,00 грн ;

- 30.11.2015 нараховано авансовий внесок з податку на прибуток (1/12) на суму 615041,00 грн ;

- 09.12.2015 сплачено авансовий внесок з податку на прибуток (1/12) в сумі 615041,00 грн ;

- 30.12.2015 нараховано авансовий внесок з податку на прибуток (1/12) на суму 615041,00 грн ;

- 03.03.2016 сплачено по декларації за 2015 рік в сумі 3821833,00 грн ;

- 10.03.2016 нараховано по декларації за 2015 рік - 3821833,00 грн ;

- 17.05.2016 сплачено по декларації за І квартал 2016 - 4217720,00 грн ;

- 20.05.2016 нараховано по декларації за І квартал 2016 - 4217720,00 грн.

Оскільки в інтегрованій картці платника податків рахувався податковий борг ТОВ Порше Страхове Агентство оскаржено податкову вимогу ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві №2325-23 від 07.04.2015 та рішення про опис майна в податкову заставу від 07.04.2015 №2325-23 в судовому порядку та, за результатами розгляду справи, останні визнані протиправними і скасовані судом.

При цьому, контролюючий орган у своєму рішенні зазначив, що в описовій частині постанови від 16.12.2015 Окружний адміністративний суд м. Києва вказував на те, що станом на момент виникнення спірних правовідносин, у позивача податковий борг відсутній, а відтак податкова вимога є незаконною, оскільки у повній мірі суперечать п.89.1 ст.89 Податкового кодексу України. Однак, в резолютивній частині даного судового рішення не зобов`язано ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві внести зміни до інтегрованої картки платника.

Крім того зазначив, що станом на дату розгляду скарги вищезазначена податкова вимога та рішення про опис майна в податкову заставу відкликана, оскільки платником сплачено поточні грошові зобов`язання, які зараховано, відповідно до наказу Міністерства доходів і зборів України №765 від 05.12.2013 Про затвердження Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку додатків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів в рахунок погашення податкового боргу. Водночас, станом на дату розгляду скарги не вирішене питання щодо грошового зобов`язання по податковій декларації за 2014 рік призводить до існування податкового боргу в інтегрованій картці платника по податку на прибуток в сумі 1368083,29 грн. Отже, відповідно до ст.59 Податкового кодексу України ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві повинна сформувати та направити платнику податків податкову вимогу.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи доводи позивача та заперечення відповідача, суд бере до уваги наступне.

Стаття 67 Конституції України визначає, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно із підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

У відповідності до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Абзацом 4 пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобовязання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до приписів статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до 15.12.2017) ухвала суду апеляційної набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п`ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Враховуючи встановлені судом обставини, постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.12.2015 у справі №826/22179/15, залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2016 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.08.2016, якою задоволено позов ТОВ Порше Страхове Агенство до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування вимоги від 07.04.2015 №2325-23 та рішення від 07.04.2015 №2325-23 про опис майна, переданого у податкову заставу, набрала законної сили.

Отже із врахуванням наведених положень і того факту, що постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.12.2015 у справі №826/22179/15, якою визнано протиправними та скасовано вимоги №2325-23 від 07.04.2015 і рішення №2325-23 від 07.04.2015 про опис майна, набрала законної сили, суд приходить до висновку, що податкова вимога вважається відкликаною у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Наказом Міністерства доходів і зборів України №765 від 05.12.2013 був затверджений Порядок ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів (який був чинним до 10.06.2016), положеннями якого визначено, що: з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску територіальними органами Міндоходів відкриваються інтегровані картки платників за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками, а для обліку сум передоплати - за кожним платником (пункту 1 розділу ІІ); Форми інтегрованих карток платника мають лицьовий та зворотний боки. Зворотний бік інтегрованої картки відображає стан розрахунків платника (суми нарахованого та сплаченого платежів, пені, штрафних (фінансових) санкцій, процентів за користування розстроченням (відстроченням) грошових зобов`язань (податкового боргу), суми податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску, надміру та/або помилково сплачені, заявлені до відшкодування тощо) за податками, зборами, єдиним внеском, митними платежами, операції, що проводяться з коштами передоплати. На лицьовому боці інтегрованої картки відображається додаткова інформація щодо стану розрахунків платника за податками, зборами, єдиним внеском, митними платежами та передоплатою (пункт 11 розділу ІІ); Нарахуванню в інтегрованій картці платника підлягають: зобов`язання, штрафні санкції та пеня за податками, зборами, митними платежами, самостійно визначені платником; суми до сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником; зобов`язання, штрафні санкції та пеня за податками, зборами, митними платежами, суми до сплати єдиного внеску, визначені територіальним органом Міндоходів та узгоджені відповідно до чинного законодавства; пеня за порушення встановлених строків погашення узгоджених сум зобов`язань за податками, зборами, митними платежами, єдиним внеском; пеня на суму заниження податкового зобов`язання, нарахованого територіальним органом Міндоходів або платником; проценти за користування розстроченням (відстроченням). Зобов`язання, штрафні санкції, пеня за податками, зборами, митними платежами, суми до сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником у звітності, відображаються територіальним органом Міндоходів в інтегрованій картці платника (пункту 1, 2 розділу ІІІ); У разі наявності у платника податкового боргу за податками, зборами територіальні органи Міндоходів зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник, в рахунок погашення боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником. У такому самому порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника відповідно до статті 95 Податкового кодексу України або за рішенням суду у випадках, передбачених законом (пункту 1 розділу V).

З 10.06.2016 набув чинності Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України №422 від 07.04.2016, положеннями якого визначено, що: Оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС. Відповідальними за достовірність відображення в інформаційній системі органів ДФС первинних показників є працівники структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи. Контроль достовірності первинних показників за податками і зборами, митними та іншими платежами до бюджетів та єдиним внеском здійснюється керівниками структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи. Загальний контроль за достовірністю відображення в ІКП облікових показників забезпечується підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень. Дії працівників органів ДФС при відображенні в інформаційній системі органів ДФС первинних показників фіксуються із зазначенням ідентифікатора користувача, дати та часу дії. При виявленні некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов`язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою. У разі необхідності коригування облікових показників ІКП у ручному режимі таке коригування здійснюється виключно за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС, підготовленим відповідним структурним підрозділом за напрямом роботи (пункти 3-5 розділу І). З метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу. Облікові та звітні показники включаються до еталонних довідників з подальшим обов`язковим внесенням відповідних змін до реєстрів операцій та показників, які формуються ДФС за погодженням Міністерства фінансів України. Зміни до реєстрів операцій та показників вносяться не пізніше 15 числа місяця, наступного за місяцем впровадження нових операцій та/або показників (пункт 1 розділу ІІ). У розділі VII Порядку визначений механізм перенесення до ІКП результатів адміністративного та/або судового оскарження рішень органів ДФС та методи контролю достовірності відповідних показників, положеннями якого передбачено, що інформація, внесена та збережена відповідальним юристом в інформаційній системі, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, щодня автоматично відображається в реєстрі Апеляційне та судове оскарження підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи.

Виходячи з аналізу наведених правових норм, можна дійти висновку про наявність у платника податків матеріально-правового інтересу в тому, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом, реальну структуру податкових вигод та податкових зобов`язань платника податків.

Відповідно до п.2 цього Розділу Порядку-422 первинними документами, на підставі яких вносяться первинні показники до інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, є, в тому числі, рішення суду, прийняте по суті, що набрало законної сили (перша інстанція, апеляційна чи касаційна інстанція, Верховний Суд України), а до первинних показників належать, зокрема, такі дані первинних документів, як сума, визначена рішенням суду, що набрало законної сили.

Отже, постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.12.2015 у справі №826/22179/15, що набрало законної сили за результатами апеляційного та касаційного оскарження, є тими судовими рішеннями, на підставі яких до інформаційної системи органів ДФС належало внести показники за результатами розгляду судом осаржуваної вимоги №2325-23 від 07.04.2015 та рішення №2325-23 від 07.04.2015 про опис майна на суму 1145789,62 грн.

Однак, як встановив суд, зазначена інформація за результатами судового розгляду не внесена до його особових карток, у результаті чого за позивачем обліковується юридично не існуюча податкова заборгованість на загальну суму 1145789,62 грн.

Разом з тим, за приписами підпункту 60.1.4 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі. У випадках, визначених підпунктом 60.1.4 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду (пункту 60.5 статті 60 Податкового кодексу України).

Отже слід зазначити, що доводи позивача про не зазначення вимоги №2325-23 від 07.04.2015 та рішення №2325-23 від 07.04.2015 про опис майна на суму 1145789,62 грн, як скасованого, спричинило формування податкового боргу є обґрунтованим, оскільки рішення контролюючого органу вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.

З огляду на наведене, суд в цій частині позовних вимог дійшов висновку про наявність підстав зобов`язати відповідача виключити з інтегрованої картки платника податків ТОВ Порше Страхове Агентство відомості про наявність податкового боргу за грошовими зобов`язаннями з податку на прибуток підприємств у сумі 1145789,62 грн.

Стосовно вимог позивача про зобов`язання виключити з інтегрованої картки платника податків ТОВ Порше Страхове Агентство відомості: про обліковування податкового боргу (включно з пенею) за грошовими зобов`язаннями з податку на прибуток підприємств за весь період, починаючи з 06.04.2015 і закінчуючи датою виконання судового рішення у цій справі включно; про нарахування та обліковування усієї суми штрафних санкцій за порушення строків сплати грошових зобов`язань з податку на прибуток підприємств, нарахованих ТОВ Порше Страхове Агентство на підставі податкових повідомлень-рішень, за весь період, починаючи з 06.04.2015 і закінчуючи датою виконання судового рішення у цій справі включно, слід зазначити наступне.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України податковим контролем є система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України).

Згідно із статтею 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

За правилами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 Податкового кодексу України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

У пункті 74.1 статті 74 Податкового кодексу України зазначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Виходячи із системного тлумачення статей 71, 72, 74 Податкового кодексу України, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю і не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Вирішуючи питання щодо правомірність здійсненого контролюючим органом коригування, слід враховувати правову позицію Верховного Суду України, висловлену, зокрема, в постановах: від 09.12.2014 №21-511а14, від 04.11.2015 справа № 21-1654а15, від 02.12.2015 справа №21-5180а15, від 15.12.2015 справа №21-677а15, відповідно до яких інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

З огляду на зазначене, а також враховуючи відсутність в обґрунтування заявлених вимог документальних доказів на підтвердження підстав виникнення заборгованості і визнання дій контролюючого органу по її нарахуванню протиправними, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для їх задоволення.

Таким чином, позов ТОВ Порше Страхове Агенство підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.3, 5, 7-11, 19, 73-77, 79, 90, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Порше Страхове Агенство задовольнити частково.

Зобов`язати виключити з інтегрованої картки платника податків ТОВ Порше Страхове Агентство відомості про наявність податкового боргу за грошовими зобов`язаннями з податку на прибуток підприємств у сумі 1145789,62 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено протягом 30 днів з моменту складення повного тексту до суду апеляційної інстанції в порядку, визначеному ст.ст.293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Порше Страхове Агенство (код ЄДРПОУ 38021053, адреса: 02152, м. Київ, пр-т Павала Тичини, 1-в) .

Відповідач - Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві (код ЄДРПОУ 39439980, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) .

Суддя: Н.А. Добрівська