Рішення

від 15.05.2019 по справі 640/5432/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 травня 2019 року № 640/5432/19

Окружний адміністративний суд міста Києва, у складі головуючого судді Вовка П.В., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю СК Містбуд до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю СК Містбуд (далі також - ТОВ СК Містбуд , позивач) до Головного управління ДФС у м. Києві (далі також - ГУ ДФС у м. Києві, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 05 березня 2019 року № 0191701206 в частині застосування штрафу у сумі 51 609, 78 грн. за порушення граничного терміну реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних №№ 6, 7, 8 від 31 грудня 2018 року (далі також - оскаржуване рішення).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вказане рішення суб`єкта владних повноважень в частині, що стосується застосування штрафних санкцій за порушення граничного терміну реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних №№ 6, 7, 8 від 31 грудня 2018 року, не ґрунтується на нормах чинного податкового законодавства, підлягає визнанню протиправним та скасуванню в цій частині, оскільки товариством було виконано зобов`язання по реєстрації податкових в Єдиному реєстрі податкових накладних у строки, визначені Податковим кодексом України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 квітня 2019 року прийнято вказану вище позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та встановлено, що справа буде розглядатись одноособово суддею Вовком П.В. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Крім того, ухвалою суду від 03 квітня 2019 року, зокрема, запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення йому даної ухвали надати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України).

ГУ ДФС у м. Києві у встановлений судом строк надано суду відзив на позовну заяву, в якому контролюючий орган зазначив про порушення позивачем законодавчо встановлених термінів реєстрації податкових накладних, зазначених в акті перевірки від 11 лютого 2019 року, внаслідок чого було прийнято оскаржуване рішення, яке відповідає нормам чинного законодавства та не підлягає скасуванню.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

В С Т А Н О В И В:

За результатами камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ СК Містбуд (податковий номер - 41853289) за 2017-2018 роки, посадовими особами ГУ ДФС у м. Києві складено акт № 1232/26-15-12-06/41853289 від 11 лютого 2019 року (далі також - акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних за 2017-2018 роки в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до акту перевірки, ТОВ СК Містбуд порушило граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних № 1 від 12 грудня 2018 року строком на 3 дні, №№ 6, 7, 8 від 31 грудня 2018 року строком на 2 дня та № 5 від 23 серпня 2018 року строком на 5 днів на загальну суму ПДВ 518 247, 11 грн.

На підставі наведених висновків акту перевірки, податком органом прийнято податкове повідомлення-рішення форми Н від 05 березня 2019 року № 0191701206, яким за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 518 247, 11 грн. до ТОВ СК Містбуд застосовано суму штраф у розмірі 51 824, 71 грн.

Незгода з прийнятим суб`єктом владних повноважень рішенням в частині порушення граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних №№ 6, 7, 8 від 31 грудня 2018 року обумовила позивача на звернення до суду із даним позовом.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі також - ПК України), на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п. 201.7 статті 201 ПК України).

Положеннями п. 201.10 статті 201 ПК України, зокрема встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 341).

Відповідно до п. 2 та 3 вказаного Порядку, операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації.

Операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Згідно з п. 5 Порядку, податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200 1.3, 200 1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній / розрахунку коригування.

Пунктом 8 Порядку визначено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.

Положеннями пп. 10-12 Порядку визначено, що після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця) у такому порядку: електронний цифровий підпис головного бухгалтера (бухгалтера) або електронний цифровий підпис керівника (у разі відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера); електронний цифровий підпис, який за правовим статусом прирівнюється до печатки (у разі наявності).

Постачальник (продавець), що є фізичною особою - підприємцем, накладає електронний цифровий підпис у такому порядку: електронний цифровий підпис фізичної особи - підприємця; електронний цифровий підпис, який за правовим статусом прирівнюється до печатки (у разі наявності).

Після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з пп. 13-14 Порядку, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Як було встановлено під час розгляду справи та не спростовано суб`єктом владних повноважень, ТОВ СК Містбуд 15 січня 2019 року о 16:07 год., 18:17 год., 18:26 год. направлено (надіслано) через автоматизовану систему ДФС України Єдине вікно подання електронних документів на реєстрацію податкові накладні №№ 6, 7, 8 від 31 грудня 2018 року.

Водночас, податковим органом було сформовано квитанції про прийняття таких податкових накладних лише 17 січня 2019 року.

Оскільки, датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції, відповідачем зроблено висновок, що ТОВ СК Містбуд порушено граничні терміни реєстрації шести податкових накладних №№ 6, 7, 8 від 31 грудня 2018 року на 2 календарних дня, внаслідок чого до такого платника податків застосовано штрафні санкції.

Суд не погоджується з такими твердження відповідача з огляду на наступне.

Законодавством чітко визначено порядок оформлення, подачі, прийняття та реєстрації податкових накладних. При цьому, ведення Єдиного реєстру податкових накладних здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, а саме ДФС, на яку покладено обов`язок прийняття, реєстрації та обробки податкових накладних, поданих в електронному вигляді платником податків.

Ухвалою суду від 03 квітня 2019 року судом було витребувано у відповідача, зокрема, відомості про дату та час відправлення до контролюючого органу податкових накладних ТОВ СК Містбуд № 1 від 12 грудня 2018 року, № 6 від 31 грудня 2018 року, №7 від 31 грудня 2018 року, № 8 від 31 грудня 2018 року, № 5 від 23 серпня 2018 року в електронному кабінеті, із наданням суду відповідних квитанцій в електронному вигляді у текстовому форматі.

Між тим, під час розгляду справи, вимоги ухвали суду від 03 квітня 2019 року ГУ ДФС у м. Києві виконані не були, повідомлення про неможливість подати докази, витребувані судом від суб`єкта владних повноважень не надходило.

При цьому, як вбачається із наданих позивачем скріншотів з електронного ресурсу Електронний кабінет ТОВ СК Містбуд щодо статуту відправлених документів, податкові накладні №№ 6, 7, 8 від 31 грудня 2018 року були скеровані контролюючому органу 15 січня 2019 року.

Отже, вказані податкові накладні були подані позивачем в електронній формі ДФС протягом операційного дня, що відповідає вимогам Порядку. Квитанція про прийняття такої накладної надіслана 17 січня 2019 року, що свідчить про їх відповідність вимогам податкового законодавства України.

Відповідно до абз. 10 п. 201.10 статті 201 ПК України, якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У той же час, суд звертає увагу, що основні організаційно-правові засади обміну електронними документами між суб`єктами електронного документообігу визначає Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 року за № 959/30827.

У розумінні вказаного порядку податкові накладні є електронними документами, які створені в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису, складення, та/або подання, та/або надіслання яких передбачається Податковим кодексом України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання Кодексу, та/або пов`язане з реалізацією прав та обов`язків платника та/або контролюючих органів згідно із нормами Кодексу, та подаються у форматі (стандарті), затвердженому в установленому законодавством порядку.

Згідно з пунктами 8-9 Порядку, у разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка. Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за 1 годину до його закінчення.

Як встановлено положеннями п. 11 Порядку, перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня. У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у пункті 10 цього розділу, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається електронна печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі. Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.

За змістом пункту 1 Порядку перша квитанція - електронне повідомлення, що формується у форматі (стандарті), затвердженому в установленому законодавством порядку, програмним забезпеченням контролюючого органу за результатами автоматизованої перевірки електронного документа та засвідчує факт і час отримання такого електронного документа в момент такого отримання; друга квитанція - електронне повідомлення, що формується у форматі, затвердженому в установленому законодавством порядку, програмним забезпеченням контролюючого органу (адресатом) за результатами ідентифікації, обробки електронного документа та засвідчує факт і час приймання (неприймання) чи реєстрації такого електронного документа.

При цьому, операційний день - частина дня, протягом якої за наявності технічної можливості здійснюється електронний документообіг.

Суд враховує, що відповідно до вказаного Порядку, у разі надходження електронних документів за 1 годину до закінчення операційного дня автоматизована перевірка може здійснюватися на наступний робочий день.

Разом з тим, відповідно до імперативних норм абз. 10 п. 201.10 статті 201 ПК України наведених вище, якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з правилами ч. 3 статті 7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Видячи з системного аналізу вказаних норм вбачається обов`язок податкового органу сформувати квитанцію про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування саме в день надходження такої податкової накладної.

Отже, у зв`язку з неотриманням позивачем 15 січня 2019 року протягом операційного дня квитанцій про прийняття або неприйняття податкових накладних №№ 6, 7, 8 останні, на підставі абз. 10 п. 201.10 ст.201 ПК України, вважаються своєчасно зареєстрованими.

Вказана позиція суду узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 23 січня 2018 року по справі № 806/832/17 (К/9901/1807/17), обов`язковою для застосування судами згідно з ч. 6 статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів .

Таким чином, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, є позовні вимоги про визнання протиправним та скасування в частині оскаржуваного рішення відповідача, оскільки висновки, на підставі яких воно було прийнято, не відповідають вимогам чинного законодавства.

Відповідно до статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень чч. 1 та 2 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частинами 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, чого ГУ ДФС в м. Києві зроблено не було.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вказані норми процесуального законодавства, суд присуджує на користь позивача судові витрати у розмірі 1 921, 00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 255 КАС України суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю СК Містбуд (02121, місто Київ, вулиця Харківське шосе, будинок 176-В, офіс 58; код ЄДРПОУ 41853289) до Головного управління ДФС у м. Києві (04655, місто Київ, вулиця Шолуденка, 33/19; код ЄДРПОУ 39439980) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05 березня 2019 року № 0191701206, прийняте Головним управлінням ДФС у м. Києві, в частині застосування до товариства з обмеженою відповідальністю СК Містбуд штрафу у сумі 51 609, 78 грн. (п`ятдесят одна тисяча шістсот дев`ять гривень сімдесят вісім копійок) за порушення граничних строків реєстрацій податкових накладних №№ 6, 7, 8 від 31 грудня 2018 року.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю СК Містбуд за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві судові витрати у розмірі 1 921, 00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня).

Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення КАС України в редакції Закону №2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя П.В. Вовк