Постанова

від 14.05.2019 по справі 826/6507/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/6507/18 Суддя (судді) суду 1-ї інст.:

Катющенко В.П.

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 травня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сорочка Є.О.,

суддів Коротких А.Ю.,

Федотова І.В.,

за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОРТЕКС ГРУП" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 березня 2019 року, що прийняте у місті Києві, у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОРТЕКС ГРУП" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 17.04.2018 № 0650140305 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток на 1 628 580 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 березня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що у період з 22.12.2017 по 10.01.2018 посадовими особами ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "ВОРТЕКС ГРУП" з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2014 по 10.01.2018, валютного - за період з 01.01.2014 по 10.01.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2014 по 10.01.2018.

За результатами перевірки складено акт від 17.01.2018 № 17/1-26-15-14-03-05/38932810 (а.с. 73-94), згідно висновків якого за позивачем, окрім іншого, встановлено порушення пункту "ґ" підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, абзацу 2 підпункту 139.3.3 пункту 139.3 статті 139 Податкового кодексу України (далі - ПК) в результаті чого:

- занижено податок на прибуток в сумі 1 788 864 грн, у тому числі: за 2015 рік - у сумі 486 000 грн, за 2016 рік - у сумі 1 302 864 грн;

- завищено від`ємне значення об`єкту оподаткування у сумі 1 293 263 грн, у тому числі: за 2017 рік у сумі 1 293 263 грн.

Не погодившись з висновками акту перевірки, 29.01.2018 позивачем подано до контролюючого органу заперечення № 29-01/18-1 (а.с. 114-123).

За результатами розгляду заперечень, ГУ ДФС у м. Києві листом від 07.02.2018 № 5553/10/26-15-14-03-05 повідомило ТОВ "ВОРТЕКС ГРУП" про залишення без змін висновків акту перевірки від 17.01.2018 № 17/1-26-15-14-03-05/38932810 (а.с. 124-131).

Головним управлінням ДФС у м. Києві 12.02.2018 прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0316140305, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2017 рік на 1 293 263 грн (а.с. 132);

- № 0315140305, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на 2 114 580 грн, у тому числі: 1 788 864 грн - за податковими зобов`язаннями та 325 716 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 134).

За результатами адміністративного оскарження, рішенням Державної фіскальної служби України від 12.04.2018 № 12745/6/99-99-11-01-01-05 скаргу ТОВ "Вортекс Груп" задоволено частково: скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 12.02.2018 № 0316140305, № 0315140305 в частинах збільшення грошових зобов`язань з податку на прибуток та зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за рахунок збільшення перевіркою фінансового результату до оподаткування за 2015 рік на суму 2 700 000 грн, в іншій частині зазначені податкові повідомлення-рішення залишені без змін (а.с. 146-152).

На виконання вказаного рішення 17.04.2018 Головним управлінням ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення № 0650140305 , яким збільшено ТОВ "Вортекс Груп" суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на 1 628 580 грн, у тому числі: 1 302 864 грн за податковими зобов`язаннями та 325 716 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 23).

Не погодившись з таким рішенням, позивач звернувся до суду з позовом.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про обґрунтованість висновків контролюючого органу, що мали наслідком прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.

Згідно з пунктом 134.1.1 статті 134 ПК об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Порядок коригування фінансового результату на різниці, що виникають при формуванні резервів (забезпечень), у тому числі резерву сумнівних боргів, визначено нормами статтею 139 ПК.

Відповідно до положень пункту 139.2.1 статті 139 ПК фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат від списання дебіторської заборгованості, яка не відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, понад суму резерву сумнівних боргів (на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів - у редакції Закону України № 1797-VIII від 21.12.2016).

Згідно з пунктом 139.2.2 статті 139 ПК фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (та на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу - у редакції Закону України № 1797-VIII від 21.12.2016).

Ознаки безнадійної заборгованості для цілей застосування положень Кодексу наведено у пункті 14.1.11 статті 14 ПК.

Так, у податковому обліку безнадійною заборгованістю, зокрема, є: прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізичних осіб - заборгованість, яка не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (25 відсотків мінімальної заробітної плати - у редакції Закону України № 1797-VIII від 21.12.2016) (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб) (підпункт ґ пункту 14.1.11 статті 14 ПК).

Аналіз викладеного свідчить, що фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму списаної дебіторської заборгованості фізичних осіб у межах визначеного пунктом 14.1.11 статті 14 ПК відсотку однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року.

Висновки податкового органу при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення ґрунтувалися на розумінні пункту 14.1.11 статті 14 ПК як такого, що визначає граничну межу безнадійної заборгованості із розрахунку місячного значення однієї мінімальної заробітної плати, помноженого на відповідний відсоток. Водночас позивач у межах спірних правовідносин розраховуючи фінансовий результат до оподаткування використовував річне значення мінімальної заробітної плати, що, на думку податкового органу, призвело до безпідставного зменшення фінансового результату до оподаткування на суму списаної заборгованості, що перевищує визначені пунктом 14.1.11 статті 14 ПК граничні межі.

У свою чергу, проаналізувавши викладені вище норми, колегія суддів дійшла висновку про те, що позивачем не було допущено порушення податкового законодавства при розрахунку фінансового результату до оподаткування з урахуванням списання заборгованості фізичних осіб у спірний період.

Відповідно до пункту 4.1.4 статті 4 ПК презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Так, граничні межі безнадійної заборгованості згідно пункту 14.1.11 статті 14 ПК визначається шляхом множення однієї місячної мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного податкового року, на кількість місяців у році та на визначений пунктом 14.1.11 статті 14 ПК відсоток.

Застосування законодавцем у конструкції пункту 14.1.11 статті 14 ПК уточнення у розрахунку на рік , для платників податків цілком передбачувано є підставою для визначення ними граничних меж списаної безнадійної заборгованості, на яку зменшується фінансовий результат до оподаткування, з використанням саме річної (за 12 місяців) суми мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного податкового року.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу викладаючи нормативні положення та визначаючи ознаки безнадійної заборгованості, стверджує, що цим ознакам списана позивачем заборгованість не відповідає, однак не вказує яким саме ознакам та не зазначає своїх доводів щодо такої невідповідності.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв помилкове рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до пункту 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Доводи відзиву на апеляційну скаргу висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Відповідно до пункту другого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини першої статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, то оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, а позов задоволенню.

Керуючись статтями 34, 243, 317, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОРТЕКС ГРУП" задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 березня 2019 року - скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОРТЕКС ГРУП" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 17.04.2018 № 0650140305.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОРТЕКС ГРУП" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві сплачений судовий збір у розмірі 61 071 (шістдесят одна тисяча сімдесят одна) грн 75 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Є.О. Сорочко

Суддя А.Ю. Коротких

Суддя І.В. Федотов

Повний текст постанови складений 16.05.2019.