Постанова

від 15.05.2019 по справі 826/3541/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/3541/18 Суддя (судді) першої інстанції: Васильченко І.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Кузьмишиної О.М.,

суддів: Костюк Л.О., Пилипенко О.Є.

за участю секретаря судового засідання Пушенко О.І.

представника позивача: Новікова Я.А.;

представника відповідача: Малогіної А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю СВТ Компані на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 26 лютого 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СВТ Компані до Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.11.2017р. № 000959261514103,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "СВТ Компані" звернулось до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Головного управління ДФС у м.Києві, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.11.2017 р. № 000959261514103.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ГУ ДФС у м.Києві на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки від 06.11.2017 р. № 478/26-15-14-01-03/38615208 щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, якими позивачу збільшено суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість.

Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 26.02.2019 р. у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позов задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що первинні документи позивача оформлені належним чином, містять всі необхідні реквізити та деталізацію придбаних товарів, які в подальшому було реалізовано в ланцюгу постачання іншим контрагентам. За таких обставин висновки суду першої інстанції щодо відсутності реальності господарських операцій між ТОВ СВТ Компані та ТОВ Форс Лайн , ТОВ Дронт є необґрунтованими та не відповідають фактичним обставинам справи.

В судовому засіданні представником позивача заявлено клопотання про виклик свідка, яке було відхилено судом з огляду на його необґрунтованість та недоведеність неможливості його подачі в суді першої інстанції. Колегією суддів також було відхилено клопотання представника позивача про витребування доказів як передчасне та необґрунтоване.

Відповідач не скористався своїм право на подачу відзиву на апеляційну скаргу в установлений судом строк. В судовому засіданні представник позивача просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

У відповідності до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ГУ ДФС у м.Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "СВТ Компані" (код ЄДРПОУ 38615208) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійснені фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Форс Лайн" (код ЄДРПОУ 40047945) за грудень 2015 року та з ТОВ "Дронт" (код ЄДРПОУ 40639920) за грудень 2016 року.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ "СВТ Компані" ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 44.1. ст. 44, п. 198.1, п. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість за перевіряє мий період на загальну суму 101 917,00 грн.

За результатами перевірки складено акт від 06.11.2017 р. № 478/26-15-14-01-03/38615208 та винесено податкове повідомлення-рішення від 17.11.2017 р. № 000959261514103, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 127 396,25 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 101 917,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 25 479,25 грн.

Не погоджуючись із винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що спірні господарські операції з постачання товару фактично не мали реального характеру, замовлення та виконання робіт оформлені лише документально та не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені укладеними договорами.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє відображення в матеріалах справи, про що слід зазначити наступне.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, пп. а п. 198.1, п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Також, згідно п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Так, правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

За визначенням ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 №996-XIV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 цього Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис , або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

При цьому, за змістом ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Тобто, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом перевірки стали фінансово-господарські операції позивача з ТОВ Форс Лайн та ТОВ Дронт .

Позивач зареєстрований Оболонською районною державною адміністрацією, основним видом діяльності є інша діяльність у сфері інформаційних технологічних і комп`ютерних систем згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Згідно акту перевірки основним видом діяльності є неспеціалізована оптова торгівля.

Між ТОВ СВТ Компані (покупець) та ТОВ Дронт (постачальник) укладено договір № 126 від 19.12.2016 р. про закупівлю засувок з комплектуючим обладнанням, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується у встановлені договором строки передати у власність покупця засувки з прорезиненим клином d100, а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити його вартість в порядку та на умовах, передбаченим даним договором.

Відповідно до п. 2.1 договору кількість та ціна товару, що підлягає поставці складає 4 шт. по ціні 7500,00 грн. за 1 шт. Загальна вартість товару за даним договором складає 30000,00 грн.

На підтвердження виконання вищевказаного договору позивачем надано суду видаткову накладну (а.с. 171 т. 1).

Між ТОВ СВТ Компані (покупець) та ТОВ Дронт (постачальник) укладено договір № 125 від 19.12.2016 р. на закупівлю засувок з комплектуючим обладнанням, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується у встановлені даним договором строки передати у власність покупцю засувки з прорезиненим кликом d150, а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити його вартість в порядку та на умовах, передбаченим даним договором.

Відповідно до п. 2.1 договору кількість та ціна товару, що підлягає поставці складає 8 шт. по ціні 10 500,00 грн. за 1 шт. Загальна вартість товару за даним договором складає 84 000,00 грн.

На підтвердження виконання вищевказаного договору позивачем надано суду видаткову накладну (а.с. 177 т. 1).

Між ТОВ СВТ Компані (замовник) та ТОВ Дронт (виконавець) укладено договір №67/12 від 02.12.2016 р., відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець бере на себе виконання робіт: монтаж конструкцій металевих виробів.

Відповідно до п. 2.1 договору загальна вартість робіт по даному договору складає 186000,00 грн.

На підтвердження виконання вищевказаних робіт позивачем надано суду акт виконання робіт (надання послуг) (а.с. 181 т. 1).

Між ТОВ СВТ Компані (замовник) та ТОВ Дронт (виконавець) укладено договір № 99/03 від 01.12.2016 р., відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець бере на себе виконання робіт: консультаційні послуги та супроводження документації.

Відповідно до п. 2.1 договору загальна вартість робіт по даному договору складає 149 700,00 грн.

На підтвердження виконання робіт за даним договором позивачем надано суду акт приймання-передачі робіт (надання послуг) (а.с. 187 т. 1).

На підтвердження реалізації придбаних товарів в ланцюгу постачання іншим контрагентам позивачем надано суду договір № 335-16 від 20.09.2016 р., укладений з Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в місті Києві, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується протягом 2016 року забезпечити постачання замовнику код ДК 016:201025.11.2- виробів конструкційних металевих та їхніх частин (код ДК 021:2015 44112000-8-будівельних конструкцій різних) - металопрофільних конструкцій (код 25.11.23-60.00).

Ціна договору становить 1 480 000,80 грн. (п. 3.4 договору).

На підтвердження виконання вищевказаного договору позивачем надано суду специфікацію, повідомлення про акцепт пропозиції конкурсних торгів, видаткові накладні (а.с. 182- 199 т.1).

Також між ТОВ СВТ Компанія (постачальник) та Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в м.Києві (замовник) укладено договір № 330-16 від 08.09.2016 р., відповідно до умов якого постачальник зобов`язується протягом 2016 року забезпечити надання послуг замовнику код ДК 016:2010 33.20.1 - монтування металевих виробів, крім машин і устаткування (код ДК 021:2015 45223000-6- спорудження конструкцій) - монтування загороджень для підсудних, відповідно до Специфікації, що є додатком № 1 до Договору, а замовник - прийняти і оплатити надані послуги.

Ціна договору становить 320 000,00 грн. (п. 3.1 договору).

На підтвердження виконання вищевказаного договору позивачем надано суду розрахунки, акти приймання-передачі (а.с. 204-213 т. 1).

Також на підтвердження реалізації придбаних товарів, позивачем надано суду договір №Д-953 від 22.12.2016 р., на закупівлю засувок з прорезиненим клином d150 HAWLE, укладеного з Національною академією внутрішніх справ. Ціна договору складає 86 400,00 грн. (п. 2.1 договору).

На підтвердження виконання вищевказаного договору позивачем надано суду видаткові накладні, довіреність на отримання матеріальних цінностей (а.с. 218- 221 т. 1).

Також між ТОВ СВТ Компані (постачальник) та Національною академією внутрішніх справ (замовник) укладено договір №Д-963 від 26.12.2016 р. на закупівлю засувок з прорезиненим клином d100 HAWLE. Ціна договору складає 31 200,00 грн. (п. 2.1 договору).

На підтвердження поставки вищевказаних послуг позивачем надано суду довіреність на отримання матеріальних цінностей, видаткову накладну (а.с. 226-229 т.1).

Також на підтвердження надання послуг іншим контрагентам позивачем надано суду договори № 404-15 від 28.12.2015 р., № 406-16 від 28.12.2015 р., укладені з Територіальним управлінням Державної судової адміністрації в м.Києві про надання послуг з монтажу системи автоматичної пожежної сигналізації та автоматичного порошкового пожежогасіння.

На виконання вищевказаних договорів позивачем надано суду договірну ціну (а.с. 245-240, 246-250 т.1).

На підтвердження надання послуг іншим контрагентам позивачем надано суду договір будівельного підряду № 13/11-15 від 13.11.2015 р., укладений з ТОВ Віді-Інжиніринг на виконання робіт з виготовлення проектно-кошторисної документації на об`єкті Торговельний комплекс для обслуговування територіальної громади жителів району (автомобільне містечко). Автоцентр № 1 Вольво , що буде розташований за адресою: біля автомобільної дороги М03 Київ-Харків-Довжанський км 32+425-32+590 9ліворуч , в межах Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області з системи водяного, газового, порошкового пожежогасіння.

На підтвердження виконання робіт за усіма вищевказаними договорами позивачем надано суду Виписки по рахунку (а.с. 13- 45, 59-179 т. 2).

До суду апеляційної інстанції позивачем надано суду довідки про вартість виконаних будівельних робіт щодо виконання робіт на замовлення Територіального управління Державної судової адміністрації України в м.Києві (а.с. 10- 37 т. 3), договір оренди №А-102015 від 22.06.2015 р., укладений з ПАТ Київський експериментальний механічний завод Зварка (а.с. 38-44 т. 3), договір оренди нежитлового приміщення № 1340116 від 23.08.2016 р., укладений з ПАТ Київметал , акти надання послуг, акти ведення в експлуатацію, видаткові накладні (а.с. 64-171).

Щодо господарських взаємовідносин позивача та ТОВ Форс Лайн матеріали справи не містять первинних та бухгалтерських документів, окрім банківських виписок, які б підтвердили реальність господарських операцій. Позивачем не наведено жодного обґрунтування щодо неможливості їх надання.

Окрім того, в матеріалах справи відсутні податкові накладні, які є обов`язковим первинним документом для формування податкового кредиту. Факт їх наявності відповідачем не заперечується, проте суд позбавлений можливості надати оцінку виявленим в них дефектам.

Виходячи із викладеного вище, колегія суддів вважає, що позивачем не надано суду належних та достовірних первинних документів як підстав для бухгалтерського обліку господарських операцій, якими зафіксовані факти їх здійснення, відповідно до частини першої та другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , з огляду на те, що в більшості випадків вони не містять розшифровок уповноважених осіб на їх підписання, тобто не дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В матеріалах справи наявний вирок Солом`янського районного суду м. Києва від 20.11.2017 р. по справі № 760/14661/17-к, яким ОСОБА_1 (директора і засновника ТОВ "Форс Лайн") визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205 1 Кримінального кодексу України та вирок Печерського районного суду м. Києва від 07.12.2017 р. по справі № 757/23664/17-к, яким ОСОБА_2 (директора і засновника ТОВ "Дронт") визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України

Так, у постановах Верховного Суду України від 17.11.2015 р. справа №2а/3264/11/1070, від 12.09.2017 р. справа № 826/10933/14 було викладено правову позицію, згідно якої первинні документи, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими і підписаними звітними документами, що посвідчують факт придбання товарів, робіт або послуг, а тому віднесення сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним. При цьому також наведений наступний висновок: "статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального підтвердження її первинними документами".

Отже, сам факт того, що на момент розгляду справи щодо офіційних осіб контрагентів не було постановлено вироків, не може спростовувати достовірність їх пояснень відносно характеру укладених угод і фактичного здійснення за цими угодами операцій.

Податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема, й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг.

Тобто згідно вказаних рішень вирок по ст.205 Кримінального кодексу України щодо однієї особи - фіктивного суб`єкта господарювання - позбавляє права на податкову вигоду всіх його контрагентів незалежно від реальності чи нереальності господарських операцій. Проте навіть за відсутності вироку показання посадових осіб умовно фіктивного контрагента в кримінальному провадженні можуть бути доказами у адміністративній справі щодо права платника податків на податкову вигоду (податковий кредит і витрати).

Суд виходить із того, що статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Наведені у сукупності обставини та досліджені судом документальні докази, суд вважає достатніми для висновку про те, що господарські операції з постачання товару фактично не мали реального характеру, замовлення та виконання робіт оформлені лише документально та не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені укладеними договорами.

Враховуючи вищенаведене, із наданих позивачем документів не можливо встановити зв`язок між його господарською діяльністю, наданням послуг та їх реалізацією, а відтак позивач не довів, що його дії по формуванню податкового кредиту та валових витрат є правомірними.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що наслідки порушення податкового законодавства застосовуються незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов`язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11 установлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов`язань платнику податків у разі якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції або відсутність зв`язку між такою операцією та господарською діяльністю платника податків.

У зв`язку з вищенаведеним, суд приходить до висновку про відсутність сукупності умов, обставин та підстав, з якими Податковий кодекс України у взаємозв`язку з положеннями Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні пов`язують виникнення у позивача права на спірні суми податкового кредиту з ПДВ.

Отже, висновки акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України є обґрунтованими та не спростовуються матеріалами справи, тому збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість є правомірним, а позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення від 17.11.2017 р. № 000959261514103 документально не підтверджуються.

Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України залишити апеляційну скаргу без задоволення, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 243, 244, 250, 257, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю СВТ Компані залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 26 лютого 2019 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: О.М. Кузьмишина

Судді: Л.О.Костюк

О.Є. Пилипенко

Повний текст постанови виготовлено 16.05.2019 р.