Справа № 127/30307/18
Провадження № 2/127/5181/18
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.05.2019 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Федчишена С.А.,
при секретарі Підвисоцькій О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства Київський Страховий дім в особі Вінницьке представництво приватного акціонерного товариства Київський Страховий дім , Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції у Вінницькій області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Моторного (Транспортного) страхового бюро, ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки , -
встановив:
ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до приватного акціонерного товариства Київський Страховий дім в особі Вінницьке представництво приватного акціонерного товариства Київський Страховий дім , Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції у Вінницькій області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Моторного (Транспортного) страхового бюро, ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки. Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 , на праві власності належить автомобіль FIAT DOBLO , д.н.з. НОМЕР_1 . 19 серпня 2017 року приблизно о 18-45 год. на автодорозі Вінниця-Гнівань, біля села Агрономічне Вінницького району інспектор батальйону Управління патрульної поліції у Вінницькій області Цирканюк Ярослав Слав`янович, керуючи службовим автомобілем ТОYОТА РRIUS, д.н.з. НОМЕР_2 , здійснив зіткнення з автомобілем FIAT DOBLO , д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 . За наслідками даного ДТП були пошкодженні автомобілі, автомобіль позивача FIAT DOBLO, д.н.з. НОМЕР_1 було доставлено евакуатором на спецмайданчик. За фактом даного ДТП було відкрите кримінальне провадження № 42017020000000296 від 19.08.2017 року за ч. 1 ст. 286 КК України. Під час розслідування була проведена комплексна автотехнічна експертиза. Згідно висновку експертизи № 6522/6523/6524/17-21 від 29.05.2018року в діях водія автомобіля ТОYОТА РRIUS ОСОБА_2 вбачаються невідповідності технічним нормам вимог п.п. 10.1, 10.4, 9-4 ч.3 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору, знаходяться в причинному зв`язку з виникнення події даної ДТП. В свою чергу в діях водія ОСОБА_4 ОСОБА_3 не вбачається невідповідностей технічним нормам вимог Правил дорожнього руху України, які б знаходились у причинному зв`язку з виникненням події даної ДТП. Причиною даної ДТП стала невідповідність дій водія автомобіля ТОYОТА РRIUS ОСОБА_2 . технічним нормам вимог п.п. 10.1, 10.4, 9-4 ч-З Правил дорожнього руху України. З огляду на те, що пасажир автомобіля FIAT DOBLO , д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_5 , яка отримала тілесні ушкодження внаслідок даної ДТП, фактично відмовилась від проходження експертиз, кримінальне провадження було закрите постаново слідчого від 31.07.2018 року. Згідно постанови слідчого про закриття виконавчого провадження від 31.07.2018року, слідство прийшло до висновків, що винуватцем ДТП фактично був водій автомобіля ТОYОТА РRIUS, ОСОБА_2 , а водій автомобіля FIAT DOBLO , д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3 у ситуації, що склалася, діяв згідно правил дорожнього руху України. Вказана постанова не була оскаржена. Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 20.09.2018 р., залишеної без змін за результатами апеляційного розгляду 26.10.2018 р., ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Таким чином, фактично встановлена протиправність дій ОСОБА_2 , внаслідок яких був пошкоджений автомобіль похивача. Була замовлена та проведена експертами Вінницького відділення Київського науково- дослідного інституту судових експертиз оцінка вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля FIAT DOBLO , д.н.з. НОМЕР_1 автомобіль оглядався експертом ОСОБА_6 . за адресою АДРЕСА_1 Вінниця - за місцезнаходженням спец майданчика, куди був доставлений автомобіль після ДТП. Під час огляду був присутній аварійний комісар ОСОБА_7 та власник автомобіля. Згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження з визначення матеріального збитку внаслідок пошкодження транспортного засобу від 05.10.2017 року №5095/17-21, вартість матеріального збитку, завданого власнику в результаті пошкодження автомобіля FIAT DOBLO , д.н.з. НОМЕР_1 складає 133213,03 гривень (сто тридцять три тисячі двісті тринадцять грн.. 03 коп.) Позивачем були понесені витрати на оплату послуг експерта на загальну суму 831,60 грн. Під час отримання автомобіля зі штраф майданчика позивачем були оплачені послуги евакуатора з доставки автомобіля в сумі 660 гривень та послуги стоянки в сумі 1296 гривень. 06.09.2017 року, позивач уклала з ФОП ОСОБА_8 договір № А-053-17/18 щодо ремонту пошкодженого автомобіля FIAT DOBLO , д.н.з. НОМЕР_1 . Після прийняття автомобіля для надання послуг з ремонту був складений наряд- замовлення № А-053-18 від 2.11.2017 р. За результатами проведених ремонтних робіт був складений акт виконаних робіт № А-053-18 від 14.05.2018 року, згідно якого вартість робіт та запчастин склала 74030 (сімдесят чотири тисячі тридцять) гривень. Реальна вартість робіт, необхідних для відновлення пошкодженого автомобіля склала 74030 (сімдесят чотири тисячі тридцять) гривень. Таку суму позивач сплатила виконавцю робіт ФОП ОСОБА_8 в повному обсязі. Таким чином, витрати, які позивач зробила для відновлення свого порушеного права склали загальну суму понесених витрат: 831,б0+660+1296+74030 = 76817,60 гривень. Діями ОСОБА_2 позивачу була спричинена не тільки матеріальна, але і моральна шкоду. Внаслідок ДТП, винних дій ОСОБА_2 був пошкоджений автомобіль, що загалом та зокрема спричинило стрес. Внаслідок пережитого стресу в позивача підвищився тиск, часто турбували головні болі, позивач постійно хвилювалася щодо проведення розслідування по справі, змушена була звертатись в органи слідства та прокуратури, в органи патрульної поліції для обстоювання своїх прав. Численні виклики в органи поліції, перекази ситуації, що склалася, відчуття незахищеності та безпорадності, як наслідок, вимушені відвідування органів прокуратури з численними скаргами на дії слідчих суттєво змінили звичайний уклад життя позивача. Просить стягнути з приватного акціонерного товариства Київський страховий дім на користь ОСОБА_1 відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 76817,60 гривень. Стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди в розмірі 18 000 грн. Стягнути судові витрати.
Ухвалою суду від 23.01.2019 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
11.04.2019 року ухвалою суду закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду.
В судовому зсіданні позивач та її представник позов підтримали за обставин викладених в ньому, просили позов задовольнити.
Представник відповідача Департаменту патрульної поліції в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні.
Представник відповідача ПАТ Київський страховий дім в судове засідання не з`явився з невідомих суду причин.
Представник третьої особи Моторне (транспортне) страхове бюро в судове засідання не з`явився з невідомих суду причин.
Третя особа в судове засідання не з`явився, з невідомих суду причин.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову, з наступних підстав.
При розгляді справи судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 55 Конституції України установлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-яким не забороненим законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997року № 475/97-ВР Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції , кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Судом встановлено, що 19 серпня 2017 року приблизно о 18-45 год. на автодорозі Вінниця-Гнівань, біля села Агрономічне Вінницького району інспектор батальйону Управління патрульної поліції у Вінницькій області Цирканюк Ярослав Слав`янович, керуючи службовим автомобілем ТОYОТА РRIUS, д.н.з. НОМЕР_2 , здійснив зіткнення з автомобілем FIAT DOBLO , д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 .
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 20.09.2018 р., залишеної без змін за результатами апеляційного розгляду 26.10.2018 р., ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження з визначення матеріального збитку внаслідок пошкодження транспортного засобу від 05.10.2017 року №5095/17-21, вартість матеріального збитку, завданого власнику в результаті пошкодження автомобіля FIAT DOBLO , д.н.з. НОМЕР_1 складає 133213,03 гривень.
За проведення вказаної експертизи ОСОБА_1 було сплачено 831,60грн. що підтверджуються рахунком № 9372 від 21.09.2017року та квитанцією від 27.09.2017року (а.с. 40).
Під час отримання автомобіля зі штраф майданчика позивачем були оплачені послуги евакуатора з доставки автомобіля в сумі 660 гривень та послуги стоянки в сумі 1296 гривень (а.с.41).
06.09.2017 року, позивач уклала з ФОП ОСОБА_8 договір № А-053-17/18 щодо ремонту пошкодженого автомобіля FIAT DOBLO , д.н.з. НОМЕР_1 . Після прийняття автомобіля для надання послуг з ремонту був складений наряд- замовлення № А-053-18 від 2.11.2017 р. За результатами проведених ремонтних робіт був складений акт виконаних робіт № А-053-18 від 14.05.2018 року, згідно якого вартість робіт та запчастин склала 74030 (сімдесят чотири тисячі тридцять) гривень. Реальна вартість робіт, необхідних для відновлення пошкодженого автомобіля склала 74030грн., які ОСОБА_1 сплатила (а.с.44-45, 46, 47-48, 49, 50, 51-55).
За вимогами ч.2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається за реальною вартістю втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно ч.2 ст. 1187 ЦК України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, використання якого створює підвищену небезпеку.
Особи, відповідальність яких застрахована, - страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду (п.1.4 ст.1 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ).
У статті 3 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів визначено, що обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Постанова Пленуму Верховного суду України Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" за №6 від 27.03.1992 року із змінами та доповненнями роз`яснює, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода заподіяна особі та майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі, особою, яка її заподіяла, за умови, що дії були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
Відповідно до ст.ст. 1187, 1188 ЦК України шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до ст. 35 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування.
Відповідно до положень ст. 18 ЗУ Про страхування факт укладання договору страхування може посвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування.
Відповідно до ст. 979 ЦК України, за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання страхового випадку виплатити другій стороні, або іншій особі страхову виплату.
При цьому за положеннями страховий випадок відповідно ст. 8 ЗУ Про страхування - це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Згідно із п. 36.1 ст. 36 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Відповідно до ст.22 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.
Статтею 29 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів встановлено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Згідно із ст. 6 ЗУ Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.
Пунктом 22.1 ст. 22 ЗУ Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів визначено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.
Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що з ПАТ Київський страховий дім слід стягнути на користь ОСОБА_1 76817,60грн. у відшкодування матеріальної шкоди, з яких: 831,60грн. витрати за проведення експертизи, 660,00грн. послуги евакуатора та 1296,00грн. вартість стоянки на штраф майданчику.
Позовна вимога про відшкодування з Департаменту патрульної поліції моральної шкоди в розмірі 18 000грн., підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.
З огляду на положення ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я (ч. 2 цієї норми).
Згідно ч.1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.
Ураховуючи, що автомобіль позивача був пошкоджений внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_2 на час ДТП перебував у трудових(службових) відносинах з відповідачем Департаментом патрульної поліції, притягнутий до адміністративної відповідальності, оскільки в його діях встановлена вина у ДТП, тому суд дійшов висновку про те, що завдана позивачу шкода пошкодженням його автомобіля під час ДТП, яка мала місце 19.08.2017року, підлягає відшкодуванню відповідачем Департаментом патрульної поліції, як власником автомобіля, яким керував ОСОБА_2
Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ст. 1167 ЦК України - моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Відповідно до п. 9 постанвои ВСУ №4 від 31.03.1995року Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди - розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. У випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів громадян, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.
Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди позивачу, суд виходить характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач внаслідок вчинення ДТП, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин, зокрема, що позивачу були спричинені душевні страждання, оскільки пошкоджено її майно, майнову шкоду відповідач у добровільному порядку не відшкодував, що поглиблює страждання позивача. При визначені розміру моральної шкоди, що підлягає стягненню, суд враховує те, що тяжких наслідків у результаті дорожньо-транспортної пригоди для позивача не настало, тому з огляду на засади розумності та справедливості приходить до висновку про часткове задоволення позову в цій частині в сумі 100 00 гривень.
Згідно ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з ПАТ Київський страховий дім на користь ОСОБА_1 243,38 гривень у відшкодування витрат по сплаті судового збору та на користь держави 524,79гривень судового збору, оскільки заявлені вимоги до ПАТ Київський страховий дім були задоволені повністю
Крім того, суд вважає за необхідне стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 391,52 гривень у відшкодування витрат по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволеної вимоги про відшкодування моральної шкоди.
Вимоги позивача про стягнення з відповідачів на її користь витрати на правничу допомогу в розмірі 3000,00грн. задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 137 ЦПК України, витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до п.3.4 ст. 48 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014р. "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" витрати на правничу допомогу мають бути документально підтвердженні та доведені.
Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволені вимог про відшкодування таких витрат.
Відповідно до частин 1 та 3 (пункт 1) статті 133 та частин 1 - 3 ст. 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частини 1-3 статті 134 ЦПК України визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Так, відповідно до матеріалів справи позивачем зазначено про оплату правової допомоги в розмірі 3000,00грн.(а.с.43).
Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Аналізуючи викладені вище норми права, слід зазначити, що підставою для відшкодування відповідних судових витрат - в даному випадку витрат на професійну правничу допомогу - є детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, а також відповідні докази на підтвердження таких витрат. Дані розрахунки повинні бути надані суду до закінчення судових дебатів.
Враховуючи викладене та те, що позивачем та її адвокатом не надано суду детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, суд приходить до висновку, що витрати на правову допомогу задоволенню не підлягають за недоведеністю.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
На підставі викладеного, згідно ст. ст. 23, 509, 510, 511, 526, 625, 901, 1166, 1167, 1187, 1188, 1192 ЦК України, ЗУ Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , керуючись ст. ст. 5, 10-13, 19, 76-82, 141, 258, 259, 264, 265, 273 ЦПК України, ЗУ Про судовий збір , суд -
в и р і ш и в :
Позов задовольнити частково.
Стягнути з приватного акціонерного товариства Київський страховий дім на користь ОСОБА_1 76 817,60гривень у відшкодування матеріальної шкоди.
Стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 10 000гривень у відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з приватного акціонерного товариства Київський страховий дім на користь ОСОБА_1 243,38 гривень у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Стягнути з приватного акціонерного товариства Київський страховий дім на користь держави 524,79гривень судового збору.
Стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 391,52 гривень у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повне судове рішення складено 16.05.2019року.
ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_3 .
Приватне акціонерне товариство Київський страховий дім (м. Київ, вул. Артема, 37-41, код ЄДРПОУ 25201716) в особі Вінницьке представництво приватного акціонерного товариства Київський Страховий дім , м. Вінниця, проспект Юності, 77, код ЄДРПОУ 39249508.
Департаменту патрульної поліції ( м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646) в особі Управління патрульної поліції у Вінницькій області, м. Вінниця, вул. Ботанічна, 24.
Моторне (транспортне) страхове бюро, м. Київ, Русанівський бульвар, 8 (офіс), Київ -2, а/с 272, код ЄДРПОУ 21647131.
Цирканюк Ярослав ОСОБА_9 , вул АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_4 .
Суддя:
Суд | Вінницький міський суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 15.05.2019 |
Оприлюднено | 17.05.2019 |
Номер документу | 81773954 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Вінницький міський суд Вінницької області
Федчишен С. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні