Рішення

від 15.05.2019 по справі 464/7953/17

СИХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 464/7953/17

пр.№ 2/464/340/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.05.2019 року м. Львів

Сихівський районний суд м.Львова

в складі головуючого судді Рудакова І.П.,

за участю секретаря судового засідання Захарчук О.Ю.,

справа № 465/7953/17,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 з`явилась,

відповідач відділ освіти Сихівського та Личаківського районів м. Львова управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: начальник відділу освіти Сихівського та Личаківського районів м. Львова управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради Хонько Зоряна Михайлівна не з`явилась, директор навчально-виховного комплексу Школа Ліцей Оріяна м. Львова Сватко Ю. І. з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до відділу освіти Сихівського та Личаківського районів м. Львова управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: начальник відділу освіти Сихівського та Личаківського районів м. Львова управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради Хонько Зоряна Михайлівна, директор навчально-виховного комплексу Школа Ліцей Оріяна м. Львова Сватко Ю. І ОСОБА_3 про скасування дисциплінарного стягнення у вигляді догани,

за участю представників учасників справи: представник позивача Гривняк В. М., представник відповідача ОСОБА_4 І. - з`явились,

в с т а н о в и в:

представник позивача звернувся в суд із позовом до відповідача у якому просить скасувати дисциплінарне стягнення у вигляді догани, яке накладене на позивача наказом відповідача № 250 від 02 червня 2016 року; просить поновити строк звернення з заявою до суду про вирішення трудового спору; вирішити питання судових витрат.

В обґрунтування позову покликається на те, що з 02.10.2000 по 21.03.2017 позивач працювала у НВК Школа Ліцей Оріяна м. Львова на посаді практичного психолога. Наказом начальника відділу освіти Сихівського району управління освіти ДГП ЛМР на позивача накладено дисциплінарне стягнення за порушення трудової дисципліни у вигляді догани, яке в подальшому стало однією із підстав для звільнення ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 40 КУпАП. Підставою накладення дисциплінарного стягнення став висновок комісії управління освіти ДГП ЛМР, який містить перелік недоліків у роботі позивача, однак без зазначення дисциплінарного правопорушення з дотриманням норм ст. ст. 147, 147-1, 148, 149 КЗпП України. Таким чином, робота позивача відповідає вимогам чинного законодавства. Щодо поновлення строку звернення до суду із заявою, вважає що такий пропущений з поважних причин, якими є: стан здоров`я, тяжке матеріальне становище, інші об`єктивні причини, відсутність належної правової допомоги. Відтак, просить поновити строк, а позов задовольнити.

Відповідачем не подано відзив, який би містив заперечення на позов.

04 грудня 2017 року ухвалою судді відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду, з подальшим неодноразовим відкладенням судових засідань з поважних причин.

Ухвалою суду від 28 червня 2018 року задоволено клопотання сторони позивача та витребувано у відповідача докази, які в подальшому були надані до суду та долучені до матеріалів справи.

У судовому засіданні сторона позивача підтримала позов та просить такий задовольнити повністю з підстав викладених у позовній заяві. Строк звернення до суду із заявою щодо захисту порушеного права пропущений з причин, які наведені у позовній заяві та є поважними.

У судовому засіданні представник відповідача заперечив проти позову та просить у такому відмовити за необґрунтованістю, адже були усі підстави для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за порушення трудової дисципліни, що підтверджено поданими доказами. Причини пропуску строку звернення до суду із заявою не є поважними у розумінні чинного законодавства. Просить у позові відмовити.

У судове засідання інші учасники справи не з`явились, хоча належним чином повідомлялись про місце, дату та час цього засідання, а тому з урахуванням думки присутність учасників, суд вважає за можливе провести засідання у відсутності осіб, що не з`явились.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд прийшов наступного.

Суд установив, позивачка ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з відповідачем починаючи з 02 жовтня 2000 року та обіймала посаду практичного психолога.

11 травня 2016 року комісією управління освіти ДГП ЛМР проведено перевірку фактів, викладених у колективній заяві батьків учнів НВК Школа-ліцей Оріяна .

За результатами перевірки роботи практичного психолога ОСОБА_1 виявлено ряд порушень останнього, а саме: трудової дисципліни, про що складено відповідні акти - недотримання графіка роботи від 10.05.2016, самовільного відлучення з робочого місця до завершення робочого дня та запізнень на роботу від 17.03.2016 та 18.03.2016, у зв`язку із чим порушено ст. 21 Закону України Про освіту , ст. 17 Закону України Про загальну середню освіту , ст. ст. 13-140 КЗпП України п. 71 Положення про загальноосвітній навчальний заклад; недоліки щодо самовільного трактування методичного дня та використання 20 годин робочого дня на організаційно-методичну роботу за межами навчального закладу та укладення графіка роботи, у якому не відображено усі види робіт педагогічного працівника, що є порушення норм законодавства, які регулюють спірне питання; несвоєчасне подання на затвердження директору закладу планів роботи за березень та квітень 2016 року, порушення у заповненні журналу щоденного обліку роботи, не заповнення журналу протоколів консультацій; відсутня робоча документація, невідповідність записів ведення журналу корекційно-відновлювальної та розвивальної роботи, а відтак встановлення чинних положень з цих питань / арк. спр. 75-77/.

Відповідно до наказу начальника відділу освіти Сихівського району УП ДГП Львівської міської ради № 250 від 02 червня 2016 року практичного психолога ОСОБА_1 за порушення вимог чинного законодавства притягнуто до дисциплінарної відповідальності в виді догани.

21 березня 2017 року ОСОБА_1 звільнена на підставі п. 3 ч. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України (систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення).

Дані обставини підтверждено копією трудової книжки позивача / арк. спр. 10-13/.

Відповідно до ст. 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 147 цього Кодексу за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення. Аналогічне положення містить у п. 3.2 Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників Навчально-виховного комплексу Школа-ліцей Оріяна м. Львова та у п. 5.1 Посадової інструкції практичного психолога НВК Школа-ліцей Оріяна ОСОБА_1 . / арк. спр. 99-105/.

Згідно з ч. 1 ст. 147-1 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано стягнення у строки та в порядку, встановленими статтями 148-149 вказаного Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 148 цього Кодексу визначено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення.

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.

Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.

Саме до такого висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 24 січня 2019 року по справі № 515/1087/17.

Нормами статті 150 КЗпП України, дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому чинним законодавством.

Пунктом 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 1992 року Про практику розгляду судами трудових спорів визначено, що при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судом необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статі 147-1 - 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок тощо.

Системний аналіз вищенаведених норм Кодексу законів про працю України вказує на те, що керівництву надано право обирати вид стягнення, але разом з тим зобов`язує його враховувати при цьому цілу низку факторів: 1) ступінь тяжкості вчиненого проступку. Ступінь тяжкості включає форму вини, хоча лише до вини і не зводиться; 2) заподіяну порушенням шкоду; 3) обставини, за яких вчинено проступок; 4) попередню роботу працівника. Працівник має право оскаржити до суду застосоване до нього дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення, посилаючись на те, що власник не врахував перелічені фактори.

Оскаржити ж за цими обставинами догану не можна, оскільки це - найменш суворий вид стягнення, який власник має право застосовувати за будь-яке порушення трудової дисципліни. Зобов`язати власника при оголошенні догани враховувати тяжкість проступку та інших обставин означало б позбавити власника права застосовувати стягнення при наявності порушення.

Повертаючись до матеріалів справи, яка розглядається суд відмічає, що відповідно до п. 3.5 Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників Навчально-виховного комплексу Школа-ліцей Оріяна м. Львова робочий день практичного психолога розпочинається не раніше 08.30 год. і не пізніше 09.30 год. і закінчується до 18.00 год. Попре те, позивачем було здійснено порушення трудової дисципліни у цій частині, що підтверджено актами комісії школи /арк. спр. 78-80/.

Разом із тим, позивачем порушено ряд положень чинного законодавства, які викладені у спірному наказі, чим порушено п. п. 1.3, 3 Посадової Посадової інструкції практичного психолога НВК Школа-ліцей Оріяна ОСОБА_1 .

Враховуючи наведене вище, встановлені фактичні обставини, суд дійшов висновку, що при виконанні позивачем трудових обов`язків наявні винні дії, які скоєні позивачем та є підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Таким чином, суд не встановив порушень із сторони відповідача при прийнятті оскаржуваного наказу, адже роботодавцем надано докази факту вчинення позивачем дисциплінарного поступку, у зв`язку із невиконанням обов`язків, які є складовими трудових функцій ОСОБА_1 ; суд не встановив порушень ст. ст. 147-149 КЗпП України із боку відповідача.

Повертаючись до матеріалів справи, яка розглядається суд відмічає, що з оскаржуваним наказом № 250 від 02 червня 2016 року ознайомлені директор школи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 під розписку / арк. спр. 76, 77/. Дана обставини не заперечується стороною позивача, адже саме він звернувся із заявою про поновлення строку, а тому приймається судом до уваги.

При цьому, з позовом про його оскарження позивач звернувся до суду 01 грудня 2017 року, тобто з пропуском тримісячного строку, передбаченого ст. 233 КЗпП України.

Причинами пропуску строку звернення до суду ОСОБА_1 наводить: стан здоров`я та тяжке матеріальне становище, а також відсутність належної правової допомоги.

Відповідно до правової позиції викладеної у п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 1992 року Про практику розгляду судами трудових спорів ( із змінами і доповненнями) Встановлені статтями 228, 223 КЗпП строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. У кожному випадку суд зобов`язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити порушений строк. Передбачений ст.233 КЗпП місячний строк поширюється на всі випадки звільнення незалежно від підстав припинення трудового договору. Якщо місячний чи тримісячний строк пропущено без поважних причин, у позові може бути відмовлено з цих підстав. Коли пропущений десятиденний строк не буде поновлено, заява відповідно до ст.85 ЦПК і ст.228 КЗпП залишається без розгляду. Оскільки при пропуску місячного і тримісячного строку у позові може бути відмовлено за безпідставністю вимог, суд з`ясовує не лише причини пропуску строку, а всі обставини справи права і обов`язки сторін.

Аналізуючи наведені положення та обставини пропуску строку, суд прийшов переконання, що наведені позивачем причини не є поважними, адже ОСОБА_1 не поданоу відповідності до ст. ст. 76-81 ЦПК України доказів того, що вона за станом здоров`я не мала можливості у передбачений законом строк звернутися до суду за захистом свого порушеного права; матеріальне становище та юридична необізнаність також не можуть бути поважними причинами пропуску строку для звернення до суду із заявою, адже не є тими об`єктивними, істотними труднощами, які унеможливлювали вчасне звернення позивача до суду із заявою, а тому такі причини суд оцінює критично та відхиляє, у зв`язку із чим строк поновити неможливо.

Відповідно до ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ст. 12 цього Кодексу що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Аналогічна норма міститься ч. 1 ст. 81 ЦПК України.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене вище, суд прийшов переконання, що позовні вимоги не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, строк звернення до суду із заявою був пропущений без поважних причин, а тому суд прийшов висновку, що у позові необхідно відмовити.

Будь-яких інших фактичних даних, які мають значення для правильного вирішення справи , та докази на їх підтвердження суд не встановив.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивач при зверненні до суду із позовом не сплачено судовий збір за подання позову до суду, у відповідності до ст. 5 Закону України Про судовий збір не звільнена від сплати такого, а тому з позивача в доход держави необхідно стягнути судовий збір у сумі 640,00 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 12, 13, 76-81, 259, 265, 273, 280-283, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

у позові представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до відділу освіти Сихівського та Личаківського районів м. Львова управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про скасування дисциплінарного стягнення у вигляді догани, яке накладено наказом від 02 лютого 2016 року № 250 - відмовити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у сумі 640,00 грн в доход держави.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Строк апеляційного оскарження може бути поновлено у відповідності до ч.2 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання АДРЕСА_1 АДРЕСА_2 , РНОКППФО НОМЕР_1 ;

відповідач відділу освіти Сихівського та Личаківського районів м. Львова управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, місце знаходження - місто Львів, проспект Червоної Калини, будинок № 66, код ЄДРПОУ 41321310;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору начальник відділу освіти Сихівського та Личаківського районів м. Львова управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради Хонько Зоряна Михайлівна, місце знаходження - АДРЕСА_3 Львів, проспект Червоної Калини, будинок № 66, код ЄДРПОУ 41321310;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору директор навчально-виховного комплексу Школа Ліцей Оріяна м. Львова Сватко Юрій Іванович, місце знаходження - місто Львів, вулиця Чукаріна, будинок № 3, код ЄДРПОУ 20822052.

Повне судове рішення складено 15 травня 2019 року.

Суддя І. П. Рудаков