Постанова

від 21.05.2020 по справі 464/7953/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

21 травня 2020 року

м. Київ

справа № 464/7953/17

провадження № 61-22224св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - відділ освіти Сихівського та Личаківського районів м. Львова управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - начальник відділу освіти Сихівського та Личаківського районів м. Львова управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради Хонько Зоряна Михайлівна, директор навчально-виховного комплексу Школа Ліцей Оріяна м. Львова Сватко Юрій Іванович,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 08 травня 2019 року у складі судді Рудакова І. П. та постанову Львівського апеляційного суду від 24 жовтня 2019 року в складі колегії суддів: Савуляка Р. В., Мікуш Ю. Р., Приколоти Т. І.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відділу освіти Сихівського та Личаківського районів м. Львова управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: начальник відділу освіти Сихівського та Личаківського районів м. Львова управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради Хонько З. М., директор навчально-виховного комплексу Школа Ліцей Оріяна м. Львова Сватко Ю. І. про скасування дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що з 02 жовтня 2000 року по 21 березня 2017 року ОСОБА_1 працювала на посаді практичного психолога у навчально-виховному комплексі Школа Ліцей Оріяна м. Львова.

Наказом відділу освіти Сихівського району м. Львова №250-К від 02 червня 2016 року на неї накладено дисциплінарне стягнення - догану за порушення трудової дисципліни.

Підставою для накладення догани є висновки комісії управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради від 11 травня 2016 року, у яких не зазначено жодних ознак порушення нею трудової дисципліни.

У зв`язку із складним матеріальним становищем, станом здоров`я та відсутністю правової допомоги не змогла своєчасно звернутися з позовом про скасування дисциплінарного стягнення.

З урахуванням зазначених обставин просила визнати причини пропущення ОСОБА_1 строку позовної давності поважними та поновити їй строк звернення до суду з даним позовом; скасувати дисциплінарне стягнення у вигляді догани, яке накладене на ОСОБА_1 наказом відділу освіти Сихівського району м. Львова № 250 від 02 червня 2016 року.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 08 травня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_1 допустила порушення пункту 3.5 Правил внутрішнього трудового розпорядку, а саме: не з`являлася на роботу 17 та 23 березня 2016 року, запізнювалася на роботу та самовільно відлучалася з робочого місця до завершення робочого дня 10 травня 2016 року. Крім того, комісією управління департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради виявлено недоліки у роботі ОСОБА_1 а саме: самовільне трактування нею методичного дня; невчасне подання на затвердження директору закладу планів роти за березень та квітень 2016 року, невідповідність записів ведення журналу корекційно-відновлювальної та розвивальної роботи, а тому її обґрунтовано притягнуто до дисциплінарної відповідальності 02 червня 2016 року.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Львівського апеляційного суду від 24 жовтня 2019 року рішення Сихівського районного суду м. Львова від 08 травня 2019 року скасовано, у задоволенні позову відмовлено

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що обґрунтованих даних про те, що ОСОБА_1 вчинила дисциплінарний проступок за який її згідно наказу відповідача №250 від 02 червня 2016 року було оголошено догану матеріали справи не місять. Проте з позовом до суду про скасування дисциплінарного стягнення звернулася у грудні 2017 року, вже після того, як була звільнена з роботи, згідно наказу відділу освіти Сихівського району м. Львова № 54-К від 17 березня 2017 року за частиною третьою статті 40 КЗпП України, тобто з пропуском строку встановленого частиною першою статті 233 КЗпП України. Поважних причин пропуску строку звернення до суду за захистом трудових прав не наведено.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 27 січня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі № 464/7953/17, витребувано її з Сихівського районного суду м. Львова.

Узагальнені доводи касаційної скарги

У грудні 2019 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу до Верховного Суду, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову або направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 з даним позовом мала звернутись до суду у строк до 02 вересня 2016 року, але у зв`язку із її станом здоров`я, важким матеріальним становищем, іншими об`єктивними причинами у тому числі відсутності належної правової допомоги своєчасно цього не зробила. Лише у листопаді 2017 року звернулась за такою допомогою у центр безоплатної правової допомоги, а тому вважає, що нею пропущений строк позовної давності з поважних причин, який підлягає поновленню судом.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд установив, що ОСОБА_1 з 02 жовтня 2000 року по 21 березня 2017 року працювала на посаді практичного психолога у навчально-виховному комплексі Школа Ліцей Оріяна м. Львова.

Наказом відділу освіти Сихівського району м. Львова № 250-К від 02 червня 2016 року на неї накладено дисциплінарне стягнення - догану за порушення трудової дисципліни.

Як убачається із змісту наказу відділу освіти Сихівського району управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради № 250-К від 02 червня 2016 року 11 травня 2016 року комісією ДГП ЛМР проведено перевірку фактів, викладених у колективній заяві батьків учнів НВК Школа-Ліцей Оріяна , щодо роботи практичного психолога ОСОБА_1 .

За наслідками перевірки виявлено:

- порушення вимог трудової дисципліни ОСОБА_1 , про що складені відповідні акти і звернення дирекції до роботодавця щодо розірвання трудового договору на підставі неодноразових прогулів, самовільного відлучення з робочого місця до завершення робочого дня та запізнень на роботу;

- недоліки щодо самовільного трактування методичного дня та використання 20 годин робочого часу на організаційно-методичну роботу за межами навчального закладу та укладення графіка роботи, у якому не відображені всі види робіт педагогічного працівника;

- невчасне подання на затвердження директору планів роботи за березень та квітень 2016 року. Журнал протоколів консультацій не заповнений з початку 2015/2016 навчального року. Не надання бланків відповідей вихованців на поставлені завдання, а також відсутні записи щодо проведення діагностики стану вивчення дітей;

- невідповідність записів ведення Журналу корекційно-відновлювальної та розвивальної роботи. Відсутня робоча документація, в тому числі корекційно-розвивальна програма та підтвердження роботи щодо забезпечення психологічного супроводу індивідуальної форми навчання з діагнозом ДЦП.

До суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 надала свої щорічні плани практичного психолога, затверджені директором на 2015-2016 та 2016-2017 роки та місячні плани, які не потребують затвердження директором за лютий - березень, вересень 2016 року.

Згідно відповіді Київського центру практичної психології від 01 жовтня 2015 року не потребується затвердження місячних планів роботи.

Згідно доданої ОСОБА_1 відповіді Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи національної академії педагогічних наук від 07 листопада 2016 року №142 повна ставка працівника психологічної служби в навчальному закладі становить 40 годин на тиждень. Тому варто 20 годин відвести для безпосередньої роботи з учасниками навчально - виховного процесу (індивідуальна і групова психодіагностика, консультація учнів, учителів, батьків, корекційно-розвивальна робота тощо) та 20 годин - на підготовку до проведення соціально-психологічних заходів (занять, тренінгів, ділових ігор) обробка результатів досліджень, оформлення висновків (ці види робіт можуть виконуватись за межами навчального закладу. (лист МОН №1/9 683 від 26 вересня 2012 року Щодо розподілу робочого часу у практичних психологів та соціальних педагогів ).

Отже, акти комісії від 17, 18, 23, 24 березня 2016 року та 10 травня 2016 року про відсутність ОСОБА_1 на робочому місці не свідчать про вчинення нею дисциплінарного проступку у цей день, оскільки остання могла у цей час виконувати роботу поза межами навчального закладу.

У ОСОБА_1 не витребувалися пояснення з цього приводу, в табелі обліку робочого часу не зафіксовано як прогули в ці дні.

У суді апеляційної інстанції позивачем надано численні подяки, дипломи та сертифікати за роботу на посаді практичного психолога школи. Крім того, нею долучено численні позитивні відгуки батьків дітей, вчителів школи щодо проведених відкритих занять нею.

Ухвалою суду першої інстанції витребувалися висновки Управління освіти Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради № 250 від 02 червня 2016 року, на підставі яких позивачку було притягнуто до дисциплінарної відповідальності, однак такі відповідачем не були надані з посиланням на їх втрату.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України (в редакції, чинній на дату подання касаційної скарги) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, вирішення справи.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ . Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги Верховний Суд здійснює за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Згідно із положеннями частини другої статі 389 ЦПК України (в редакції, чинній на дату подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги, а також матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Мотиви і доводи, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною першою статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано такий захід стягнення як догана.

Частиною першою статті 148 КЗпП України визначено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення.

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.

Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.

Звертаючись до суду з позовом та обґрунтовуючи безпідставність застосовного до нього дисциплінарного стягнення, ОСОБА_1 вказувала, що підставою для накладення догани є висновки комісії управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради від 11 травня 2016 року, у яких не зазначено жодних ознак порушення нею трудової дисципліни. Вказана обставина підтверджена належними та допустимими доказами, що були надані позивачем та досліджені судом апеляційної інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо відсутності достатніх даних про винні дії позивача щодо грубого порушення трудової дисципліни, яке б могло бути підставою для притягнення її до дисциплінарної відповідальності і оголошення догани, оскільки надані позивачем докази не спростовано.

Разом з тим Верховний Суд погоджується із висновками апеляційного суду, що позивачем пропущений строк, встановлений частиною першою статті 233 КЗпП України.

У частині першій статті 233 КЗпП України передбачено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду у справах про звільнення в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Європейський суд з прав людини зауважив, що відмова національного суду обґрунтувати причину відхилення заперечення стосовно спливу позовної давності є порушенням статті 6 Конвенції. Встановлена законом позовна давність була важливим аргументом, вказаним компанією-заявником в ході судового розгляду. Якби він був прийнятий, то це, можливо, могло призвести до відмови в позові. Проте, суд не навів ніяких обґрунтованих причин для неприйняття до уваги цього важливого аргументу (GRAFESCOLO S.R.L. проти Республіки Молдова, № 36157/08, § 22, 23, від 22 липня 2014 року).

У статті 234 КЗпП України не передбачається переліку поважних причин для поновлення строку, оскільки їх поважність має визначається в кожному випадку, залежно від конкретних обставин. Вочевидь, що як поважні причини пропущення строку, встановленого в частині першій статті 233 КЗпП України, мають кваліфікуватися ті, які об`єктивно перешкоджали чи створювали труднощі для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.

Судом апеляційної інстанції було встановлено, що ОСОБА_1 звернулась до суду із пропуском строку, передбаченого в частині першій статті 233 КЗпП України, оскільки до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 притягнута 02 червня 2016 року, а з позовом до суду про скасування дисциплінарного стягнення звернулася 01 грудня 2017 року.

У касаційній скарзі відсутні будь-які доводи яким чином ці причини об`єктивно перешкоджали чи створювали труднощі для своєчасного звернення до суду.

Встановивши, що позивач не довела поважність причин пропуску строку для звернення до суду з відповідним позовом, визначеного статтею 233 КЗпП України, а також того, що її своєчасному зверненню до суду перешкоджали обставини непереборної сили, які робили неможливим або значно утруднювали таке звернення, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення апеляційного суду - без змін, оскільки таке судове рішення є законними та обґрунтованими, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного суду від 24 жовтня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ю. Бурлаков

В. М. Коротун

М. Є. Червинська