Постанова

від 17.05.2019 по справі 922/3121/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" травня 2019 р. Справа № 922/3121/18

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Геза Т.Д., суддя Шутенко І.А.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроспецупаковка", Полтавська область, м.Комсомольськ, (вх.№892 П/2) на рішення господарського суду Полтавської області від 11.02.2019р. у справі №922/3121/18 (суддя Киричук О.А., ухвалене в м.Полтава, час ухвалення судового рішення - не назначено, дата складання повного тексту рішення - 11.02.2019р.)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Бас Трейд", м.Харків,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державне підприємство "Артемсіль", Донецька область, м.Соледар,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроспецупаковка", Полтавська область, м.Комсомольськ,

про зобов`язання виконати умови договору

ВСТАНОВИЛА:

15.11.2018р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Бас Трейд" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроспецупаковка" здійснити на адресу позивача поставку товару за договором №1604/18 від 16.04.2018р. та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроспецупаковка" 46983,12грн. пені за прострочення поставки товару.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору поставки №1604/18 від 16.04.2018р. в частині поставки товару.

У відзиві на позовну заяву поданому до місцевого господарського суду 07.02.2018р. відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог посилаючись на порушення позивачем строків здійснення попередньої оплати, що, на його думку, стало підставою для відмови від поставки відповідного товару та повернення попередньої оплати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.11.2018р. у справі № 922/3121/18 матеріали позовної заяви №922/3121/18 передано за територіальною підсудністю до господарського суду Полтавської області.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 11.02.2019р. у справі №922/3121/18 позов задоволено повністю; зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Євроспецупаковка" здійснити на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бас Трейд" поставку товару - Шестерня У10КС 11.01.006 (ПКАБ 01.23.02.01.005) у кількості 2шт.; Каток 43.33.09.130 (ПКАБ 01.21.01.01.002) у кількості 12шт.; Каток 38.23.11.220 (ПКАБ 01.23.01.01.001) у кількості 6шт.; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроспецупаковка" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бас Трейд" пеню за прострочення постачання у розмірі 46983,12грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3524,00грн.

Рішення суду з посиланням на положення статей 11, 509, 525, 530, 526, 549, 610,611, 612, 629,662, 692, 712 Цивільного кодексу України, статей 173, 174, 193, 218, 230, 232, 266,267 Господарського кодексу України мотивовано обґрунтованістю та доведеністю позовних вимог про зобов`язання відповідача здійснити на адресу позивача поставку товару за договором №1604/18 від 16.04.2018р. та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроспецупаковка" 46983,12грн. пені за прострочення поставки товару.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Євроспецупаковка" з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 11.02.2019р. у справі №922/3121/18 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що при ухваленні оскаржуваного рішення місцевим господарським судом не було повно, всебічно та об`єктивно досліджено всіх обставин справи, а також умов укладеного між сторонами договору, що призвело до передчасного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.03.2019р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроспецупаковка" на рішення господарського суду Полтавської області від 11.02.2019р. у справі №922/3121/18; встановлено позивачу та третій особі строк до 04.04.2019р. для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання.

29.03.2019р. позивачем подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№3218), в якому просить суд залишити апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроспецупаковка" без задоволення, рішення господарського суду Полтавської області від 11.02.2019р. у справі №922/3121/18 залишити без змін.

08.04.2019р. третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державним підприємством "Артемсіль" було подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№3521), в якому просить суд залишити апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроспецупаковка" без задоволення, рішення господарського суду Полтавської області від 11.02.2019р. у справі №922/3121/18 залишити без змін.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.04.2019р. постановлено розпочати розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроспецупаковка" на рішення господарського суду Полтавської області від 11.02.2019р. у справі №922/3121/18 з 12.04.2019р. без повідомлення учасників справи, зважаючи на положення частини 10 статті 270 цього Кодексу, оскільки ціна позову в зазначеній справі менша ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, вказана апеляційна скарга розглядається без повідомлення учасників справи, зважаючи на приписи частини 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, якими передбачено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Статтею 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вірно встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 16.04.2018р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бас Трейд» (надалі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Євроспецупаковка» (надалі - постачальник) було укладено договір поставки №1604/18 (надалі - договір т.1 а.с.40-42), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передати у визначений строк покупцю у власність продукцію в асортименті, кількості, у строки, за ціною, погодженою сторонами в відповідних специфікаціях, що є невід`ємними частинами до цього договору (пункт 1.1. договору).

Відповідно до пункту 3.1 договору, поставка продукції здійснюється партіями в асортименті, кількості, за цінами та в строки, погоджені сторонами в специфікаціях до договору.

Умови поставки продукції - EXW, згідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «ІНКОТЕРМС» (в редакції 2000 року), якщо інше не вказано в відповідних Специфікаціях до даного договору. Місце пункту призначення вказується сторонами у відповідних специфікаціях до договору (пункт 3.2 договору).

Пунктом 5.5 договору сторони погодили, що у разі не поставки (недопоставки) продукції вказані в специфікаціях до цього договору строки постачальник несе майнову відповідальність за прострочення постачання або недопоставку продукції у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожен день прострочення від вартості недопоставленої/непоставленої продукції.

Цей договір вважається укладеним та набирає чинності з моменту його підписання сторонами. В разі належного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором, строк дії цього договору закінчується 31.12.2018р. В разі невиконання (неналежного) виконання сторонами (стороною) своїх зобов`язань за цим договором, строк дії договору продовжується до повного виконання сторонами всіх прийнятих на себе зобов`язань (пункт 7.1 договору)

З матеріалів справи вбачається, що 18.05.2018р. сторонами було складено та підписано специфікацію №1 до договору (т.1 а.с.43), з якої вбачається, що поставці підлягає: Шестерня У10КС 11.01.006 (ПКАБ 01.23.02.01.005) у кількості 2 шт.; Каток 43.33.09.130 (ПКАБ 01.21.01.01.002) у кількості 12 шт.; Каток 38.23.11.220 (ПКАБ 01.23.01.01.001) у кількості 6 шт.

Сума поставки разом з ПДВ 20% складає 711275,88 грн.

Строк поставки: упродовж 90 календарних днів після надходження передплати.

Умови поставки EXW (lнкотермс-2010) - склад покупця (м.Харків)

Вказана специфікація підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена їх печатками.

18.05.2018р. постачальником було виставлено рахунок на оплату №02 на загальну суму 711275,88грн. з ПДВ (т.1 а.с.44).

Як зазначає в позовній заяві позивач, на виконання умов договору та Специфікації №1 ним було здійснено попередню оплату на суму 569022,00грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи платіжними дорученнями: №85 від 22.05.2018р. на суму 533457,00грн.; №98 від 06.06.2018р. на суму 30000,00грн.; №107 від 07.06.2018р. на суму 5565,00грн., що складає 80% вартості товару (з урахуванням ПДВ) (т.1 а.с.107-109).

Проте, в порушення умов укладеного між сторонами договору відповідачем не було здійснено поставку продукції визначеної сторонами в специфікації №1, що і стало підставою для звернення 15.11.2018р. Товариства з обмеженою відповідальністю "Бас Трейд" до господарського суду Харківської області з позовом про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроспецупаковка" здійснити на адресу позивача поставку товару за договором №1604/18 від 16.04.2018р. та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроспецупаковка" 46983,12грн. пені за прострочення поставки товару (т.1 а.с.2-64).

Рішенням господарського суду Полтавської області від 11.02.2019р. у справі №922/3121/18 позов задоволено повністю, з підстав викладених вище (т.1 а.с.128-130).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судова колегія зазначає, що згідно за статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 631 Цивільного кодексу України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов`язки відповідно до договору.

У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України та статті 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов`язання з договору поставки, за яким в силу приписів статті 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Як було зазначено вище, 18.05.2018р. сторонами було складено та підписано специфікацію №1 до договору (т.1 а.с.43), з якої вбачається, що поставці підлягає: Шестерня У10КС 11.01.006 (ПКАБ 01.23.02.01.005) у кількості 2 шт.; Каток 43.33.09.130 (ПКАБ 01.21.01.01.002) у кількості 12 шт.; Каток 38.23.11.220 (ПКАБ 01.23.01.01.001) у кількості 6 шт.

Сума поставки разом з ПДВ 20% складає 711275,88 грн.

Строк поставки: упродовж 90 календарних днів після надходження передплати.

Умови поставки EXW (lнкотермс-2010) - склад покупця (м.Харків)

Вказана специфікація підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена печатками.

Наявними в матеріалах справи доказами, а саме: оригіналами платіжних доручень №85 від 22.05.2018р. на суму 533457,00грн.; №98 від 06.06.2018р. на суму 30000,00грн.; №107 від 07.06.2018р. на суму 5565,00грн., (т.1 а.с.107-109), підтверджується факт виконання позивачем взятих на себе зобов`язань в частині здійснення попередньої оплати за продукцію в сумі 569022,00грн. (що складає 80% вартості товару (з урахуванням ПДВ).

Отже, з огляду на визначений умовами договору та специфікації порядок оплати та поставки товару, відповідач був зобов`язаний здійснити поставку товару в строк до 05.09.2018р. включно.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Колегія суддів зазначає, що ані під час розгляду справи місцевим господарським судом ані під час апеляційного перегляду даної справи відповідачем не було надано доказів на підтвердження тих обставин, що ним було здійснено поставку товару, як і не було надано доказів, які б свідчили про повідомлення ним позивача про відмову від поставки відповідного товару та повернення попередньої оплати.

З огляду на вищевикладене, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства та умов укладеного між сторонами договору, судова колегія погоджується з висновком господарського суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог про зобов`язання відповідача здійснити на адресу позивача поставку товару (Шестерня У10КС 11.01.006 (ПКАБ 01.23.02.01.005) у кількості 2шт.; Каток 43.33.09.130 (ПКАБ 01.21.01.01.002) у кількості 12шт.; Каток 38.23.11.220 (ПКАБ 01.23.01.01.001) у кількості 6 шт.).

Щодо позовних вимог в частині заявленої до стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 46983,12грн., судова колегія зазначає наступне.

Так, відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Стаття 549 Цивільного кодексу України визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За статтею 230 Господарського кодексу України та пунктом 4 статті 231 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

В силу приписів статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» , розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як було зазначено вище, пунктом 5.5 договору сторони погодили, що у разі не поставки (недопоставки) продукції вказані в специфікаціях до цього договору строки постачальник несе майнову відповідальність за прострочення постачання або недопоставку продукції у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожен день прострочення від вартості недопоставленої/непоставленої продукції.

Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов договору щодо своєчасної поставки товару, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі 46983,12грн.

Судова колегія зазначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Полтавської області від 11.02.2019р. у справі №922/3121/18 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції керуючись положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладає витрати за подання апеляційної скарги на апелянта.

Керуючись ст.ст. 254, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроспецупаковка" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 11.02.2019р. у справі №922/3121/18 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 17 травня 2019р.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя О.В. Плахов

Суддя Т.Д. Геза

Суддя І.А. Шутенко