Рішення

від 13.05.2019 по справі 906/993/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2019 р. м. Житомир Справа № 906/993/18

Господарський суд Житомирської області у складі

судді Шніт А.В.

секретар судового засідання Степанченко О.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Ясинецька Н.М., дов. від 08.11.2018: свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю серія ЖТ№000978 від 14.08.2018;

від відповідача: Алексенко В.Ю., ордер на надання правової допомоги серія КВ №421170 від 26.03.2019 (брав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції);

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Приватного підприємства "Торгово-Промислова Компанія "Медвейс"

до Акціонерного товариства "Українська залізниця"

про визнання продовженим договору оренди (з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 15.02.2019 за вх.№02-44/229/19 від 18.02.2019)

Приватне підприємство "Торгово-Промислова Компанія "Медвейс" звернулося до господарського суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" в особі Виробничого підрозділу "Коростенська дирекція залізничних перевезень" про визнання укладеним договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності за №529 від 20.09.2006, за умовами пункту 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме нерухоме майно - будівлю складу №1 з рампами корисною площею 456,7кв.м., що знаходиться за адресою: м.Житомир, вул.Товаровантажна,12, строком до 31.12.2018 року включно.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що у зв`язку з відсутністю заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну його дії, тобто в період з 01.07.2018 до 31.07.2018, на підставі ч.2 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір №529 від 20.09.2006 вважається продовженим на такий же строк: з 01.07.2018 до 30.09.2018; враховуючи відсутність відповідних заяв з 01.10.2018 до 31.10.2018 - договір №529 від 20.09.2006 є продовженим з 01.10.2018 до 31.12.2018 включно.

В якості правових підстав позову позивач зазначає ст.764 Цивільного кодексу України, ч.2 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Ухвалою господарського суду від 15.11.2018 позовну заяву залишено без руху із зазначенням недоліків позовної заяви, способу та строку їх усунення.

20.11.2018 до суду від позивача надійшла заява від 20.11.2018 про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 22.11.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 18.12.2018.

12.12.2018 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з додатками №ДНЮ-4/256 від 10.12.2018, в якому зазначає, що підстави для визнання укладеним на новий строк договору оренди від 20.09.2006 №529 відсутні (а.с. 92-183, т.1).

18.12.2018 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву з додатками, в якій представник позивача вказує, що відповідачем не надано до суду належних та допустимих доказів направлення в межах місячного строку після закінчення терміну дії договору оренди №529 від 20.09.2006 повідомлення на адресу ПП ТПК "Медвейс", яке обов`язково повинно бути спрямоване на припинення або зміну умов договору оренди (а.с. 189-220, т.1).

Ухвалою суду від 18.12.2018, 27.12.2018, 16.01.2019 підготовче засідання відкладено.

21.01.2019 через загальний відділ (канцелярію) суду позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог (а.с.20-24, т.2).

31.01.2019 позивачем до суду подано відповідь на відзив, до якої додано копію акту №465 здачі-прийняття виконаних робіт (а.с.28-33, т.2).

07.02.2019 до суду від представника позивача надійшла заява від 06.02.2019 про зміну предмету позову, згідно якої позивач просить вважати заявленими до розгляду позовні вимоги у наступній редакції: "Вважати продовженим договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності за №529 від 20.09.2006, за умовами пункту 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме нерухоме майно - будівлю складу №1 з рампами корисною площею 456,7 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Житомир, вул.Товаровантажна, 12, на тих самих умовах, строком до 31.12.2018." (а.с. 42-46, т.2).

Ухвалою суду від 12.02.2019 продовжено строк підготовчого провадження, підготовче засідання відкладено на 27.02.2019.

18.02.2019 від позивача до суду надійшло клопотання про заміну відповідача та зміну предмету позову від 15.02.2019. У даній заяві останній просить: замінити відповідача ПАТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" в особі Виробничого підрозділу "Коростенська дирекція залізничних перевезень" на Акціонерне товариство "Українська залізниця", Регіональну філію "Південно-Західна залізниця" АТ "Українська залізниця" визначити в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача та задовольнити позов, а саме, з урахуванням усіх уточнень вважати позовні вимоги у наступній редакції: визнати продовженим договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності за №529 від 20.09.2006, за умовами пункту 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме нерухоме майно - будівлю складу №1 з рампами корисною площею 456,7 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Житомир, вул.Товаровантажна, 12, на тих самих умовах, строком до 31.12.2018 включно. До заяви додано: копію статуту ПАТ "Українська залізниця", копію статуту АТ "Українська залізниця", безкоштовний запит з ЄДР щодо АТ "Українська залізниця" станом на 18.02.2019, докази направлення заяви ПАТ "Українська залізниця" та РФ "Південно-Західна залізниця".

27.02.2019 на електронну адресу суду від РФ "Південно-Західна залізниця" АТ "Українська залізниця" надійшли заперечення на додаткову відповідь на відзив від 25.02.2019, до яких додано копію наказу №108 від 19.02.2018, копію положення про РФ "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Українська залізниця", копії рахунків-фактур.

В судовому засіданні 27.02.2019 представник позивача підтримала заяву від 15.02.2019, подала заяву від 27.02.2019, згідно якої позивач просить залишити без розгляду заяву про уточнення позовних вимог, подану 21.01.2019, заяву про зміну предмету позову, подану 07.02.2019 та не заперечує щодо продовження підготовчого провадження.

Ухвалою суду від 27.02.2019 постановлено продовжити строк підготовчого провадження; залишити без розгляду заяву про уточнення позовних вимог від 18.01.2019 (вх.№1640 від 21.01.2019), заяву про зміну предмету позову від 06.02.2019 (вх.№02-44/176/19 від 07.02.2019); замінити відповідача у справі із Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" в особі Виробничого підрозділу "Коростенська дирекція залізничних перевезень" на Акціонерне товариство "Українська залізниця" (03680, м.Київ, вул.Тверська, буд.5, ідентифікаційний код 40075815); відмовити у задоволенні заяви від 15.02.2019 (вх.№02-44/228/19 від 18.02.2019) в частині залучення до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Регіональну філію "Південно-Західну залізницю" АТ "Українська залізниця"; відкласти підготовче засідання на 26.03.2019.

Також ухвалою суду від 27.02.2019 постановлено прийняти до розгляду заяву від 15.02.2019 (вх.№02-44/229/19 від 18.02.2019) в частині зміни предмету позову та вважати заявленим до розгляду спір про визнання продовженим договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності за №529 від 20.09.2006, за умовами пункту 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме нерухоме майно - будівлю складу №1 з рампами корисною площею 456,7 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Житомир, вул.Товаровантажна, 12, на тих самих умовах, строком до 31.12.2018 включно.

Ухвалою суду 26.03.2019 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 09.04.2019.

08.04.2019 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву №НЮ-7/545 від 02.04.2019 (а.с. 107-118, т.3).

Ухвалою суду від 09.04.2019 продовжено строк підготовчого провадження, відкладено підготовче засідання на 13.05.2019.

15.04.2019 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, згідно якої позивач просить задовольнити позовні вимоги (а.с.126-131, т.3)

Заслухавши думку представників сторін, в судовому засіданні 13.05.2019 суд постановив закрити підготовче провадження та перейти до розгляду справи по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги з урахуванням заяви від 15.02.2019 підтримала та просила їх задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача заперечував щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

28.07.2004 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Житомирській області (орендодавець) та Приватним підприємством "Торгово-промислова Компанія "Медвейс" (позивач, орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №110 (далі-договір №110) (т.1, а.с.13-14), відповідно до п.1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно - будівлю складу №1 з рампами корисною площею 456,7 кв.м., що знаходиться на балансі станції "Житомир" Південно-західної залізниці та розташоване за адресою: м.Житомир, майдан Привокзальний, 2. Вартість майна визначена згідно зі звітом про оцінку майна, здійсненим фірмою "Консул Лтд" станом на 01.03.2004, і становить без ПДВ 144221,00грн.

Майно передається в оренду з метою використання для складування та зберігання будівельних матеріалів.

Власником майна залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди (п.2.2. договору).

Пунктом 2.4 договору передбачено, що у разі припинення цього договору майно повертається орендарем. Орендар повертає майно балансоутримувачу аналогічно порядку, встановленому при передачі майна орендарю цим договором. Майно вважається поверненим з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.

Згідно з пунктом 2.5 договору, обов`язок по складанню акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні.

Цей договір діє з 28.07.2004 до 26.07.2005 включно (пункт 10.1 договору).

28.07.2004 за актом приймання-передачі орендованого державного майна, орендодавець та балансоутримувач передають, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно - будівлю складу №1 з рампами корисною площею 456,7 кв.м., що знаходиться на балансі станції "Житомир" Південно-західної залізниці та розташоване за адресою: м.Житомир, майдан Привокзальний, 2. Майно знаходиться в задовільному стані і придатне для експлуатації (т.1, а.с.16 на звороті).

20.09.2006 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Житомирській області (орендодавець) та Приватним підприємством "Торгово-промислова Компанія "Медвейс" (позивач, орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №529 (далі-договір) (т.1, а.с.16-17), згідно п.1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно - будівлю складу №1 з рампами корисною площею 456,7 кв.м., що знаходиться на балансі станції "Житомир" Південно-західної залізниці та розташоване за адресою: м.Житомир, вул.Товаровантажна, 12. Вартість майна визначена згідно зі звітом про оцінку майна, виконаним ТОВ багатопрофільною фірмою "Консул Лтд" станом на 01.08.2006 і становить 251802,00 грн.

Згідно з пунктом 1.2 договору, майно передається в оренду для розміщення складу.

Пунктом 2.4 договору передбачено, що у разі припинення цього договору майно повертається орендарем балансоутримувачу за участю орендодавця, або підприємству, вказаному орендодавцем. Орендар повертає майно аналогічно порядку, встановленому при передачі майна орендарю цим договором. Майно вважається поверненим з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.

Згідно з пунктом 2.5 договору, обов`язок по складанню акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні.

Цей договір укладено строком на 364 дні, що діє з 20.03.2006 до 18.09.2007 включно (пункт 10.1 договору).

Згідно з п.10.6 Договору, якщо орендар продовжує користуватися майном після закінчення строку договору оренди, то за відсутності заперечень орендодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, встановлений цим Договором.

20.09.2006 за актом приймання-передачі орендованого державного майна, орендодавець та балансоутримувач передають, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно - будівлю складу №1 з рампами корисною площею 456,7 кв.м., що знаходиться на балансі станції "Житомир" Південно-західної залізниці та розташоване за адресою: м.Житомир, вул.Товаровантажна,12. Майно знаходиться в задовільному стані і придатне для експлуатації (т.1, а.с.18).

13.03.2007 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Житомирській області та Приватним підприємством "Торгово-промислова Компанія "Медвейс" укладено договір про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 20.09.2006 за №529 (а.с.19, т.1).

У період з 29.08.2008 по 10.08.2015 сторонами укладено додаткові договори №2-12 до договору оренди №529, якими продовжувалась дія договору, змінювався розмір орендної плати та інші умови договору (т.1, а.с.20-24).

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Житомирській області листом від 25.01.2016 №06/266 повідомило позивача про зміну власника майна та припинення договору оренди №529 від 20.09.2006 з 31.12.2015 (т.1, а.с.33).

01.02.2016 року між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (далі - відповідач, орендодавець) та орендарем було укладено Додатковий договір до Договору оренди нерухомого майна від 20.09.2006 №529, яким змінено сторону орендодавця, збільшено орендну плату, строк чинності визначено з 01.12.2015 до 31.03.2016 включно (а.с. 34, т.1).

У подальшому сторони уклали ряд Додаткових договорів до Договору оренди нерухомого майна від 20.09.2006 №529, якими узгоджували розмір орендної плати та продовжували строк дії договору, в цілому до 31.03.2018 року включно (а.с.37-47, т.1).

11.05.2018 між орендодавцем та орендарем було укладено Додатковий договір до Договору №529, згідно з яким сторони дійшли згоди щодо строку дії Договору - з 01.04.2018 по 30.06.2018 без подальшого продовження (а.с. 48, т.1).

Вищевказаний договір, додаткові договори та акти приймання-передачі підписані та скріплені печатками сторін.

Таким чином, за додатковою угодою сторін від 11.05.2018 договір було продовжено на три календарні місяці.

В матеріалах справи містяться листи Виробничого підрозділу Коростенська дирекція залізничних перевезень від 18.04.2018 №ДН-4/01-4/592, від 18.07.2018 №ДН-4-01-4/1151, від 31.08.2018 №ДН-4-01-4/1420 та Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" від 26.04.2018р №НЗР-5/450 (а.с.151-156, т.1), посилаючись на надіслання яких позивачу, а також умови укладеної між сторонами додаткової угоди від 11.05.2018, відповідач вказує, що позивача повідомлено про припинення договірних відносин.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач, посилаючись на положення ст.764 ЦК України, ч.2 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", вказує, що оскільки зазначеними нормами визначено умови, за яких договір оренди вважається пролонгованим на строк, який був раніше встановлений, і на тих самих умовах, що були передбачені договором, то для продовження дії договору не вимагається обов`язкового укладення нового договору або внесення змін до нього.

Позивач зазначає, що за відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, на підставі ч.2 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір №529 від 20.09.2006 вважається продовженим на такий же строк, тобто з 01.07.2018 до 30.09.2018, а враховуючи відсутність відповідних заяв також і в період з 01.10.2018 по 31.10.2018, договір був продовжений на строк з 01.10.2018 по 31.12.2018. Однак, оскільки відповідач не визнає право позивача на оренду за продовженим договором оренди, то його право, як вважає позивач, підлягає захисту в судовому порядку.

За вказаних обставин позивач просить суд визнати продовженим договір оренди №529 від 20.09.2006 нерухомого майна, що належить до державної власності, за умовами п.1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно - будівлю складу №1 з рампами корисною площею 456,7 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Житомир, вул.Товаровантажна, 12, на тих самих умовах, строком до 31.12.2018 включно.

Відповідач, заперечуючи проти позову зазначає, що згідно з пунктом 1 додаткового договору від 11.05.2018 сторони дійшли згоди, що договір діє з 01 квітня 2018 року по 30 червня 2018 року без подальшого продовження, а тому відсутні підстави для визнання договору №529 від 20.09.2006 продовженим на новий строк. Вказує, що Регіональна філія "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" та Виробничий підрозділ Коростенська дирекція залізничних перевезень листами 18.04.2018, від 26.04.2018, від 18.07.2018 та від 31.08.2018 повідомляли орендаря про закінчення 30.06.2018 строку дії договору оренди нерухомого майна та про необхідність повернення майна орендодавцю. А також зауважив, що відповідно до Порядку розпорядження майном ПАТ "Українська залізниця", затвердженого Постановою КМУ від 22.11.2017 №1054, позивач змінює визначений законодавством порядок оренди майна, внесеного до статутного капіталу АТ "Укрзалізниця"

2. Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Враховуючи, що нерухоме майно, орендоване згідно Договору оренди №529 від 20.09.2006, належить до державної власності, до спірних правовідносин застосовуються як положення Цивільного та Господарського кодексів так і Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

За приписами ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", яка узгоджується зі ст. 759 Цивільного кодексу України, орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно зі статтею 763 ЦК України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до частини 2 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", договір оренди припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено. Аналогічні приписи містяться у частині 2 статті 291 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця упродовж одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. Аналогічна норма міститься в ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", відповідно до якої у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди упродовж одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

У п.10.4. Договору №529 сторони погодили, що продовження цього Договору здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до п. 4.1. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України, від 29.05.2013 № 12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна", зі змісту статей 759, 763 і 764 ЦК України, частини другої статті 291 ГК України, частини другої статті 17 та частини другої статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. Відтак якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється. Оскільки зазначеними нормами визначено умови, за яких договір оренди вважається пролонгованим на строк, який був раніше встановлений, і на тих самих умовах, що були передбачені договором, то для продовження дії договору не вимагається обов`язкового укладення нового договору або внесення змін до нього.

Таким чином, оскільки додатковим договором від 11.05.2018 до договору оренди нерухомого майна від 20.09.2006 №529 сторони погодили строк дії останнього до 30.06.2018, то відповідач в силу приписів ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у період з 01.07.2018 до 31.07.2018 (протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору) мав повідомити позивача про припинення дії договору.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, за відсутності заперечень жодної із сторін строк дії договору № 529 неодноразово продовжувався до 31.12.2018.

Відповідачем подано до матеріалів справи лист Виробничого підрозділу Коростенська дирекція залізничних перевезень від 18.04.2018 №ДН-4/01-4/592, адресований директору ПП "Торгово-Промислова Компанія "Медвейс" в якому йдеться про те, що подальше продовження договірних відносин за договорами оренди, зокрема договором №529 від 20.09.2006, буде припинено з 01.07.2018 та просив після закінчення терміну дії договору повернути нерухоме майно з оренди (т.1 а.с.151). Вказаний лист за твердженням представника відповідача отримано 19.04.2018 директором позивача.

Представник позивача заперечила факт отримання вказаного листа позивачем посилаючись на те, що відомості про його отримання вчинені невідомою особою, а не директором ПП "Торгово-Промислова Компанія "Медвейс".

Також відповідачем подано до справи лист Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" від 26.04.2018 за №НЗР-5/429, адресований ПП "Торгово-Промислова Компанія "Медвейс" в якому, посилаючись на закінчення строку дії договору №529 від 20.09.2006, заступники директора регіональної філії "Південно-Західна залізниця" повідомляють позивача, що вважають договір оренди таким, що припиняє свою дію (розірваним) з 01.07.2018 та вимагають повернути майно за договором №529 від 20.09.2016 за актом приймання-передавання про повернення майна (т.1, а.с.152). На підтвердження доказів надіслання вказаного листа відповідач посилається на повідомлення пошти про вручення поштового відправлення (т.1, а.с.153).

Однак, вказані листи не розцінюється судом як підстава для припинення дії договору №529 з наступних підстав:

- з напису на листі від 18.04.2018 "Отримав 19.04.2018 підпис" неможливо встановити особу, яка його вчинила, оскільки ні прізвища, ні посади вказаний напис не містить;

- вказані листи направлялись орендарю під час дії договору оренди, а не упродовж одного місяця після його закінчення, тому навіть достеменне встановлення факту їх отримання позивачем не впливає на спірні відносини.

Матеріали справи також містять лист Виробничого підрозділу Коростенська дирекція залізничних перевезень від 18.07.2018 №ДН-4-01-4/1151, в якому останній вимагав від позивача терміново повернути балансоутримувачу орендоване майна, відповідно до умов договору оренди, шляхом підписання відповідного акту приймання-передачі (повернення) (т.1,а.с.154). При цьому, адресатом у вказаному листі зазначено директора ПП "Торгово-Промислова Компанія "Медвейс" Швець О.Я."; адреса - вул.Вокзальна, 23а, м.Житомир, 10001, тоді як вірною є адреса ПП "Торгово-Промислова Компанія "Медвейс": вул.Вокзальна, 20, кв.32, м.Житомир, 10001, тобто лист містить невірну адресу позивача.

На підтвердження доказів направлення вказаного листа відповідач подав рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (т.1, а.с.155). Враховуючи заперечення позивача щодо отримання вищевказаного листа, судом було встановлено, що дане повідомлення містить відмітку пошти про вручення 30.07.2018 та напис в графі "за довіреністю Швець", однак з нього неможливо встановити, на яку саме адресу направлялось таке відправлення (адреса взагалі не вказана). Крім іншого суд враховує, що лист адресований від імені балансоутримувача, а не орендодавця. До того ж, відповідачем не надано доказів того, що саме направлялося Виробничим підрозділом Коростенської дистанції електропостачання позивачу, оскільки опису вкладення до вказаного поштового відправлення матеріали справи не містять.

На підставі вищевикладеного суд не розцінює лист Виробничого підрозділу Коростенська дирекція залізничних перевезень №ДН-4-01-4/1151 від 18.07.2018 як належне повідомлення орендаря про припинення договору оренди майна (заперечення щодо його продовження).

Щодо листа Виробничого підрозділу Коростенська дирекція залізничних перевезень від 31.08.2018 №ДН-4-01-4/1420 про закінчення договору та необхідності повернення майна (т.1, а.с 156), то суд враховує, що вказаний лист направлено після 31.07.2018, тобто після поновлення договору. До того ж вказаний лист направлено на адресу вул.Вокзальна, 23а, м.Житомир, 10001, а не адресу позивача - вул.Вокзальна, 20, кв.32, м.Житомир, 10001 .

Відповідач посилається на те, що керівника позивача повідомлено про припинення договірних відносин на спільній нараді з орендарями по ст.Житомир, на підтвердження чого до справи додано протокол спільної наради від 19.07.2018 та нотаріально посвідчену заяву начальника сектору майнових і земельних ресурсів у Виробничому підрозділі Коростенська дирекція залізничних перевезень - Прохоренка Ю.О. (т.1, а.с.242-243), в якій йдеться про те, яким чином проводилась спільна нарада.

Проте, протокол спільної наради з орендарями по ст.Житомир є внутрішнім документом відповідача, який жодним чином не засвідчує факт присутності на нараді уповноваженої особи позивача та повідомлення ПП ТПК "Медвейс" про закінчення терміну дії саме договору оренди №529 від 20.09.2006.

В свою чергу, для продовження дії договору оренди на підставі ч.2 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування орендованим майном; відсутнє письмове повідомлення однієї зі сторін договору про припинення або зміну умов договору.

Судом встановлено, що за поданими доказами, відповідач як орендодавець за договором №529 від 20.09.2006 не довів надіслання (вручення) ним позивачу як орендарю листів упродовж одного місяця після закінчення терміну дії договору (30.06.2018). Позивач після цієї дати продовжував і наразі продовжує користуватись майном, а отже і наслідків у вигляді припинення дії договору оренди договору №529 від 20.09.2006 з 01.07.2018 не відбулося.

Таким чином, за результатами аналізу умов укладеного між сторонами договору оренди та норм чинного законодавства, які регулюють спірні відносини, доводи відповідача про те, що договір оренди припинено з 01.07.2018 у зв`язку з закінченням строку його дії, не знайшли свого підтвердження, оскільки досліджені судом листи, які за твердженням відповідача були надіслані позивачу, не є доказами, які б свідчили про повідомлення позивача про припинення дії договору.

Матеріалами справи підтверджується, що після 30.06.2018 позивачу як і раніше продовжували виставлятись рахунки за орендну плату, а позивач в свою чергу сплачував кошти на підставі вказаних рахунків (т.1, а.с.192-220). Враховуючи зміст рахунків, твердження відповідача щодо їх виставлення за фактичне користування нерухомим майном суд оцінює критично.

Суд також зазначає, що згідно з частиною 1 статті 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Однак, права на пролонгацію договору оренди сторона позбавлена бути не може, оскільки воно гарантовано імперативно нормою закону (частиною 2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна"). Вказану правову позицію висловлено у п.16 Постанови Верховного Суду від 29.01.2019 у справі № 910/321/18.

З огляду на вказані норми Закону України "Про оренду державного та комунального майна", що мають вищу юридичну силу, посилання відповідача на п. 13 Постанови Кабінету Міністрів від 22.11.2017 № 1054 "Про затвердження Порядку розпорядження майном публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", також є безпідставними.

Згідно зі ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 74 ГПК України).

Як встановлено ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України).

З огляду на викладене, враховуючи імперативні приписи статей 284 Господарського кодексу України та 764 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", зважаючи що відповідачем не доведено належним чином, що на дату закінчення строку Договору і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо його продовження, суд дійшов висновку, що Договір оренди №529 від 20.09.2006 двічі продовжувався на новий строк на тих самих умовах, відповідно до 30.09.2018 та до 31.12.2018.

Разом з тим, щодо вимог позивача слід зазначити наступне.

Згідно з п.4.2 постанови Пленуму Вищого Господарського суду України, від 29.05.2013 № 12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна", господарським судам слід відмовляти в позові про визнання договору оренди продовженим (пролонгованим), оскільки така позовна вимога (без подання доказів наявності спору стосовно такого продовження), є, по суті, вимогою про встановлення юридичного факту, а це не відповідає передбаченим законом (стаття 20 ГК України, стаття 15, частина друга статті 16 ЦК України) способам захисту порушеного права. Господарський суд відмовляє в позові і в тому разі, коли з`ясує, що договір оренди є поновленим (продовженим) на строк, який був раніше встановлений договором. При цьому у відповідних випадках господарський суд не повинен відмовляти у прийнятті позовної заяви або припиняти провадження у справі з тієї підстави, що відповідні вимоги не підлягають розгляду господарськими судами.

Звертаючись до суду, позивач самостійно обирає спосіб захисту, передбачений частиною 2 статті 16 ЦК України, яка кореспондуються з положеннями статті 20 ГК України.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що оскільки матеріали справи не містять доказів наявності спору між сторонами на момент подачі позову, тому вимога позивача визнати продовженим договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №529 від 20.09.2006, на тих самих умовах строком до 31.12.2018 включно, не відповідає передбаченим законом способам захисту порушеного права, а тому в позові слід відмовити.

3. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись статтями 2, 73-79, 86, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Приватного підприємства "Торгово-Промислова Компанія "Медвейс" (10001, м.Житомир, вул.Вокзальна буд.20, кв.32; ідентифікаційний код 31739051) до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м.Київ, вул.Тверська, буд.5; ідентифікаційний код 40075815) про визнання продовженим договору оренди №529 від 20.09.2006 на тих самих умовах, строком до 31.12.2018 включно - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 17.05.19

Суддя Шніт А.В.

Віддрукувати:

1 - у справу;

2, 3 - сторонам (рек. з пов.)