Ухвала

від 16.05.2019 по справі 5002-28/3338-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення скарги без розгляду

"16" травня 2019 р. Справа № 5002-28/3338-2011

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В. за скаргою Фонду державного майна України на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області у справі

за позовом Заступника прокурора міста Ялта в інтересах держави в особі Фонду державного майна України

до : 1. Виконавчого комітету Ялтинської міської ради;

2. Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України Укрпрофоздоровниця ;

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю Лівадійське подвір`я ;

2 . Лівадійська селищна рада;

3. Федерація професійних спілок України;

4. Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності;

про визнання недійсним рішення та спонукання до повернення майна

встановив:

Рішенням господарського суду Київської області від 01.09.2014, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.11.2014, позов заступника прокурора міста Ялта в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до виконавчого комітету Ялтинської міської ради та приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України Укрпрофоздоровниця задоволено частково. Визнано недійсним рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради Про оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна санаторію Левадія від 27.11.2001 № 431 (3), яким за закритим акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів профспілок України Укрпрофоздоровниця зареєстровано право власності на об`єкти нерухомості, а саме: спальні корпуси № 2 (літ. Б), № З (літ. В), № 4 (літ. Г), № 5 (літ. Д), № 6 (літ. Е), № 7 (літ. Ж), № 8 (літ. З), № 9 (літ. И), № 10 (літ. К), № 11 (літ. Л), водолечебницю (літ. М), аерофотарій (літ. Н), що розташовані за адресою: м. АДРЕСА_1 , вул АДРЕСА_2 44. Визнано право власності за державою в особі Фонду державного майна України на об`єкти нерухомого майна санаторію Лівадія , а саме: спальні корпуси № 2 (літ. Б), № З (літ. В), № 4 (літ. Г), №5 (літ. Д), № 6 (літ. Е), № 7 (літ. Ж), № 8 (літ. З), № 9 (літ. И), № 10 (літ. К), № 11 (літ. Л), водолечебницю (літ. М), що розташовані за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Ялта, вул. Батурина, 44. Зобов`язано приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України Укрпрофоздоровниця повернути Фонду державного майна України об`єкти нерухомого майна санаторію Лівадія , а саме: спальні корпуси № 2 (літ. Б), № З (літ. В), № 4 (літ. Г), №5 (літ. Д), № 6 (літ. Е), № 7 (літ. Ж), № 8 (літ. З), №9 (літ. И), № 10 (літ. К), № 11 (літ. Л), водолечебницю (літ. М), що розташовані за адресою: Автономна Республіка Крим, м АДРЕСА_1 , вул. Батурина, 44. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з виконавчого комітету Ялтинської міської ради в доход державного бюджету України державне мито у сумі 85,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. Стягнуто з приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України Укрпрофоздоровниця , в доход державного бюджету України державне мито у сумі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн.

29.09.2014 на виконання рішення господарського суду Київської області було видано накази.

13.05.2019 до господарського суду Київської області звернувся Фонд державного майна України (далі - Фонд, скаржник) із скаргою на рішення державного виконавця, в якій просить суд визнати неправомірним та скасувати повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 19.04.2019, виданого державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області (далі - ВПВР УДВС ГТУЮ у Херсонській області) Семенчевим А.І., та зобов`язати ВПВР УДВС ГТУЮ у Херсонській області відкрити виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 29.09.2014 у справі № 5002-28/3338-2011.

На підставі витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2019 зазначену скаргу передано для розгляду судді Щоткіну О.В.

Відповідно до ст. 339 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Частиною 1 ст. 341 ГПК України передбачено, що скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права.

У скарзі зазначено, що повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 19.04.2019 надійшло на адресу Фонду 26.04.2019.

Відповідно до ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати (ст. 115 ГПК України).

За приписами ст. 116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Судом встановлено, що оскаржуване повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 19.04.2019 отримано Фондом 26.04.2019, що підтверджується долученою до скарги копією зазначеного повідомлення з відміткою Фонду про отримання вхідної кореспонденції.

З урахуванням наведених вище норм Господарського процесуального кодексу України останній день для звернення із скаргою до суду припадає на 06.05.2019.

Проте, як свідчать матеріали скарги, скаржник надіслав останню до суду лише 10.05.2019, що підтверджується поштовим конвертом, у якому надійшла скарга.

За таких обставин суд приходить до висновку, що скаржником пропущено визначений чинним законодавством строк для подання скарги на дії державного виконавця.

Водночас у скарзі зазначено, що враховуючи те, що 29, 30 квітня та 1 травня 2019 року були святковими днями, останнім днем для подання скарги, на переконання Фонду, є 09.05.2019. Оскільки останній день для подання скарги є теж святковим, то, на думку скаржника, такий день переноситься на 10.05.2019 в силу приписів ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Суд, враховуючи приписи ч. 1 ст. 341 ГПК України, зазначає, що наведені твердження стягувача є безпідставним та грунтуються на довільних тлумаченнях норм процесуального права. Як зазначено вище, останній день строку для подання скарги на дії державного виконавця щодо повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання в даному випадку припав на 06.05.2019, який був робочим днем.

Відповідно до ч. 1 ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

За приписами ч. 2 ст. 118 ГПК України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи те, що скаржником пропущено встановлений чинним законодавством України строк для подання скарги на дії державного виконавця, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для прийняття поданої скарги до розгляду, а відтак остання підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись ст. ст. 118, 234, 339, 341 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Скаргу Фонду державного майна України залишити без розгляду та повернути скаржнику разом з доданими до неї документами .

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 235 ГПК України і може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені ст ст. 254-256 ГПК України.

Суддя О.В. Щоткін