Ухвала

від 23.04.2019 по справі 913/982/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ОКРЕМА УХВАЛА

23 квітня 2019 року

м. Київ

Справа № 913/982/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючий, Жукова С.В., Пількова К.М.,

за участі секретаря судового засідання Співака С.В.

учасники справи:

позивач - Міністерство юстиції України,

відповідач - Приватне акціонерне товариство "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія",

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Міністерства юстиції України

на рішення Господарського суду Луганської області

від 18.04.2018

у складі судді Косенко Т.В.,

та постанову Східного апеляційного господарського суду

від 19.12.2018

у складі колегії суддів: Фоміна В.О. (головуючий), Білоусова Я.О., Шевель О.В.,

у справі за позовом

Міністерства юстиції України,

до Приватного акціонерного товариства "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія",

про стягнення 705 633 875, 87 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Європейського Суду з прав людини від 06.10.2011 (по суті) у справі "Агрокомплекс проти України", Європейським судом постановлено: порушення п. 1 ст. 6 Конвенції у зв`язку з відсутністю незалежності і безсторонності судів; порушення п. 1 ст. 6 Конвенції у зв`язку з несправедливістю провадження (порушення принципу юридичної визначеності); порушення п. 1 ст. 6 Конвенції у зв`язку з тривалістю провадження; порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції.

Рішенням Європейського Суду з прав людини від 25.07.2013 (справедлива сатисфакція) у справі "Агрокомплекс проти України" постановлено, що держава відповідач має сплатити підприємству-заявнику двома частинами 27 000 000 євро відшкодування матеріальної частини та моральної шкоди плюс будь-який податок, який може нараховуватись на цю суму; вона має бути конвертована в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу. Зазначена сума має бути сплачена наступним чином: 13 500 000 євро протягом дванадцяти місяців, решта 13 500 000 євро протягом 24 місяців з дня, коли це рішення набуде статусу остаточного відповідно до п. 2 ст. 44 Конвенції (а); із закінченням зазначених строків і до остаточного розрахунку на ці суми нараховуватиметься простий відсоток у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти (б). Також постановлено, що упродовж трьох місяців з дня, коли це рішення набуде статусу остаточного відповідно до п. 2 ст. 44 Конвенції держава-відповідач має сплатити підприємству-заявнику 30000 євро компенсації судових та інших витрат плюс будь-який податок, який може нараховуватись на цю суму; вона має бути конвертована в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 14.03.2014 відкрите виконавче провадження ВП № 42526858 на виконання рішення Європейського суду № 23465/03 від 25.07.2013.

Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Агрокомплекс проти України" виконано за рахунок Державного бюджету України, що підтверджується платіжними дорученнями № 9494 від 19.12.2014 на суму 588 858, 75 грн. (еквівалент 30 000 євро станом на 19.12.2014), № 170 від 04.02.2015 на суму 15 492, 84 грн. (пені), № 1804 від 15.09.2015 на суму 335 036 547, 00 грн. (еквівалент 13 500 000 євро станом на 15.09.2015), № 3251 від 23.12.2015 на суму 200 000 000, 03 грн. (еквівалент 7 889 415, 64 євро станом на 23.12.2015), № 3393 від 25.12.2015 на суму 8 578 035, 14 грн. (еквівалент 341 221, 24 євро станом на 25.12.2015), № 2297 від 21.06.2016 на суму 154 050 079,38 грн. (еквівалент 5 495 417 євро станом на 21.06.2016), № 4736 від 12.12.2016 на суму 3 076 764,37 грн. (пені), № 3957 від 16.11.2017 на суму 4 288 098,36 грн. (пеня).

У зв`язку з фактичним виконанням рішення Європейського Суду з прав людини, 21.11.2017 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесена постанова про закінчення виконавчого провадження ВП №4256858.

Посилаючись на те, що вищезазначена сума є збитками Державного бюджету України, що підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача (як одного із солідарних боржників відповідно до ст.ст. 543, 1190 ЦК України), позивач на підставі Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", просив задовольнити позовні вимоги.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 18.04.2018 у справі №913/982/17 відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що фактів порушення будь-яких угод, зобов`язань або фактів впливу ПрАТ "ЛиНІК" на запроваджену процедуру банкрутства, будь-яких зобов`язань цього товариства відносно ПрАТ "НВО "Агрокомплекс" Європейським судом з прав людини не встановлено. Судом зазначено, що позивачем не доведено належними доказами протиправність поведінки ПрАТ "ЛиНІК", що виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов`язку з відшкодування збитків. Позивачем під час судового розгляду справи також не зазначено і документально не підтверджено, що при створенні ЗАТ "ЛиНІК", додатковій емісії його акцій, при укладенні мирової угоди зі сторони ЗАТ "ЛиНІК" тощо були допущені будь-які порушення діючого законодавства.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 31.01.2019 у справі № 913/9982/17, вищезазначене судове рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

Погоджуючись з висновками суду першої інстанції, апеляційна інстанція вказала на те, що і приписами Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", і приписами цивільного законодавства передбачено право особи, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, на зворотну вимогу (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування. Натомість, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували наявність підстав притягнення відповідача до цивільно-правової відповідальності, наявності в його діях складу цивільного правопорушення, а відповідно і підстав задоволення позовних вимог.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 23.04.2019 у справі № 913/982/17, касаційну скаргу Міністерства юстиції України залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Луганської області від 18.04.2018 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 31.01.2019 у справі № 913/9982/17 - без змін.

Поряд з цим, позивач протягом розгляду справи неодноразово вказував на наявність "схеми" передачі акцій у статутний капітал ПрАТ "НВО "Агрокомплекс" та наголошував, що ПрАТ "ЛиНІК" створено для реалізації так званої "компенсації" боргу перед ПрАТ "НВО "Агрокомплекс" акціями, які не мали економічної цінності, всупереч волі останнього, що надалі потягло прийняття Європейським судом з прав людини рішень проти України.

Вказане може свідчити про можливу наявність в діях посадових та службових осіб, вказаних у поясненнях позивача, умислу на завдання шкоди охоронюваним законом майновим правам та інтересам юридичних осіб, а також держави, що в свою чергу може свідчити про наявність в діях відповідних осіб складу кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України.

Частинами 7, 8, 9, 11 ст. 246 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, який повинен надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк. За відповідним клопотанням прокурора або органу досудового розслідування вказаний строк може бути продовжено.

З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.

Окрема ухвала Верховного Суду оскарженню не підлягає.

Враховуючи викладене, зважаючи на те, суд касаційної інстанції, позбавлений процесуальної можливості самостійно встановити наявність або відсутність складу кримінального правопорушення в діях посадових та службових осіб, передбаченого Кримінальним кодексом України, з метою перевірки та уникнення сумнівів можливої наявності складу кримінального правопорушення, та керуючись ч. 11 ст. 246 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає за необхідне надіслати до Генеральної прокуратури України дану окрему ухвалу.

Керуючись ст. 234, ч. 11 ст. 246, ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

У Х В А Л И В:

1. Постановити Окрему ухвалу в межах справи № 913/982/17.

2. Окрему ухвалу направити до Генеральної прокуратури України.

3. Про вжиті заходи повідомити Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у місячний строк з дня отримання даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк Судді С.В. Жуков К.М. Пільков