Рішення

від 16.05.2019 по справі 136/524/19

ЛИПОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 136/524/19

провадження № 2/136/188/19

РІШЕННЯ

іменем України

"16" травня 2019 р. м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Кривенка Д. Т.

за участі секретаря судового засідання Марчук Н.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Липовець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Зозівської сільської ради Липовецького району Вінницької області про встановлення факту проживання із спадкодавцем однією сім`єю та визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду із вищевказаним позовом до відповідача, обґрунтовуючи його підставність тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 . Позивач, будучи спадкоємцем першої черги спадування спадщину прийняла шляхом звернення до нотаріуса із заявою відповідного змісту та на частину спадкового майна належного спадкодавцеві їй було видано нотаріальні акти. Утім реалізувати свої спадкові права на майно, що було успадковане спадкодавцем після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та прийняте нею в силу діючого на час відкриття спадщини законодавства, позивач позбавлена можливості, оскільки відсутні документи на підтвердження факту проживання ОСОБА_2 із ОСОБА_3 однією сім`єю не менш як п`ять років як чоловік та дружина до часу відкриття спадщини, що підтверджують належність першої до спадкоємців четвертої черги спадкування за законом, а також відсутні правовстановлюючі документи на підтвердження належності майна власнику, що стало підставою звернення до суду із даним позовом, в якому позивач просить суд встановити юридичний факт, від якого залежать її майнові права, а також визнати право на земельну частку (пай), яка перебувала у КСП "Україна", розміром 3,70 умовних кадастрових гектари, на території Зозівської сільської ради Липовецького району, що належало згідно сертифікату НОМЕР_1 ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ; визнати право власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

У визначений судом строк відзиву на позов відповідачем не було надано, утім сільським головою надано заяву про визнання позову та обставин заяви, в якій він не заперечував проти задоволення позовних вимог, а розгляд справи просив проводити за відсутності представника сільської ради.

Ухвалою суду від 19.03.2019 за клопотанням позивача витребувались матеріали спадкових справ після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У судове засідання позивач не з`явилась, утім у позові просила про розгляд справи у її відсутність.

З огляду на викладене, суд вважає, що за результатами підготовчого провадження можливо ухвалити рішення, тому розгляд справи суд проводить в даному судовому засіданні, на підставі наявних у справі доказів, за відсутності сторін, не здійснюючи при цьому фіксування судового засідання технічними засобами.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, повно з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх зібраним у справі доказами, встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Зозів Липовецького району Вінницької області, померла ОСОБА_2 , в підтвердження чому є свідоцтво про смерть серія НОМЕР_2 . Після її смерті відкрилась спадщина.

Із матеріалів спадкової справи, що були витребувані судом встановлено, що своїм правом на спадкування скористалась позивач, будучи дочкою спадкодавця, відтак спадкоємцем першої черги спадкування, на що вказує рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 03.05.2017, яким було встановлено факт, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 була рідною матір`ю ОСОБА_1 . Вказане рішення суду набрало законної сили 16.05.2017.

Також судом встановлено, що інші спадкоємці, дочка спадкодавця ОСОБА_4 відмовилась від спадщини, подавши заяву відповідного змісту. Позивач є єдиним спадкоємцем після смерті матері, спадщину прийняла та на частину спадкового майна на ім`я позивача було видано нотаріальні акти.

Як убачається із довідок виданих виконавчим комітетом Зозівської сільської ради від 12.03.2019 за №210, 05.03.2018 за №278 та 05.03.2018 за №279 (а.с. 13-14), що з 1986 року ОСОБА_2 проживала у незареєстрованому шлюбі разом зі ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 , до дня його смерті, як чоловік та жінка, мали спільний побут, вели спільне господарство.

ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Зозів Липовецького району Вінницької області , ОСОБА_3 помер, в підтвердження чому є свідоцтво про смерть серія НОМЕР_3 . Після його смерті відкрилась спадщина.

Згідно інформації наданої Державним нотаріальним архівом Вінницької області від 21.03.2019, спадкова справа після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 не заводилась.

До складу спадкової маси після смерті ОСОБА_3 увійшло: право на земельну частку (пай), розмір 3,70 умовних кадастрових гектари, що розташована на території Зозівської сільської ради Липовецького району Вінницької області, яка перебувала у КСП "Україна" та яка належала ОСОБА_3 згідно сертифікату НОМЕР_1 , що зареєстрований 10.04.1997 року за №208; право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що належав ОСОБА_3 , в підтвердження чого є довідки видані виконавчим комітетом Зозівської сільської ради №279, 278 від 05.03.2018, видані на підставі записів погосподарських книг сільської ради.

У пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 р. N 7 "Про судову практику у справах про спадкування" роз`яснено, що відносини спадкування регулюються за правилами ЦК 2003 р., якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 р. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК 1963 р., у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК 2003 р. і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 р., спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

З урахуванням наведеного до даних відносин слід застосовувати правила ЦК України.

Так, за правилами ст.1264 ЦК України визначено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

При вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, судам необхідно враховувати правила ч. 2 ст. 3 СК про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності ЦК (п. 21 ППВСУ від 30 травня 2008 року N 7).

До числа спадкоємців четвертої черги не входить особа, яка хоча і проживала спільно зі спадкодавцем, але перебувала у зареєстрованому шлюбі з іншою особою. Зазначене положення поширюється щодо осіб - чоловіка або жінки, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, але перебувають в іншому зареєстрованому шлюбі; проте не поширюється щодо інших осіб, які перебувають у зареєстрованому шлюбі з іншою особою, але проживали однією сім`єю зі спадкодавцем на інших засадах, ніж фактичні шлюбні відносини. (Лист, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 16.05.2013, № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування").

Аналізуючи зібрані у справі докази, суд встановив, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 проживаючи однією сім`єю як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу та не перебували у іншому зареєстрованому шлюбі, вони мали спільний побут та вели разом господарство.

За встановлених обставин, які були підтверджені зібраними у справі доказами, суд дійшов висновку, що позивачем доведено факт проживання ОСОБА_2 разом із ОСОБА_3 однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини як чоловік та дружина, отож позовна заява в цій частині обґрунтована та підлягає до повного задоволення.

Вирішуючи вимоги про визнання права власності на нерухоме майно та права на майно у порядку спадкування суд виходить з такого.

Згідно довідок виданих виконавчим комітетом Зозівської сільської ради 05.03.2019 (а.с.13), ОСОБА_2 на час смерті ОСОБА_3 постійно з ним проживала.

Наведене свідчить, що ОСОБА_2 спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняла, будучи спадкоємцем четвертої черги спадкування за законом, отож в силу ст.1268 ЦК України, спадщина належить їй з моменту відкриття, у тому числі на вищевказане майно, що належало ОСОБА_3 ..

Також суд вважає доведеними обставини щодо прийняття позивачем спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , відтак позивач успадкувала право на майно належне ОСОБА_3 , утім позбавлена можливості реалізувати такі свої спадкові права в нотаріальному порядку, оскільки на житловий будинок відсутній правовстановлюючий документ, а на земельну частку (пай) втрачено сертифікат, що доведено матеріалами цивільної справи.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 "Про судову практику у справі про спадкування" роз`яснено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно з абз. 3 ч. 2 ст. 331 ЦК України, якщо право власності на новостворене нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

За змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

За змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

До компетенції виконкомів місцевих Рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих Рад.

Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. В погосподарських книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку.

Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності (Лист, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 16.05.2013, № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування").

За таких обставин суд вважає, що належність майна у виді житлового будинку власнику доведена, майно конкретизоване.

З урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється, а не в тому разі, коли цими особами не виконується відповідне рішення суду, ухвалене раніше.

Зважаючи на те, що у разі втрати, пошкодження сертифіката про право на земельну частку (пай) аналогічного порядку видачі нового сертифікату на ім`я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачено, отже, належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування (лист ВССУ від 13.05.2013).

Проаналізувавши зібрані у справі докази, суд дійшов висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами обставини наведені у позовній заяві.

Крім цього, відповідач подав заяву про визнання позову.

У разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом (п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 "Про судове рішення у цивільній справі").

Враховуючи обґрунтованість позовних вимог, а також те, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи та інтереси третіх осіб, суд приймає визнання відповідачами позову та виносить рішення про його задоволення.

Відповідно доч.1ст.142 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні позову.

Зважаючи на викладене, суд вважає за доцільне повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Керуючись ст. 200, 206, 259, 263, 265 - 269 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП - НОМЕР_4 ) до Зозівської сільської ради (місце знаходження: вул. Леніна 24, с. Зозів, Липовецький р-н, Вінницька обл., 22525, ЄДРПОУ - 04329010) про встановлення факту проживання однією сім`єю, - задовольнити у повному обсязі.

Встановити юридичний факт, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживала однією сім`єю не менше п`яти років з ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , в АДРЕСА_1 , до часу відкриття спадщини.

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП - НОМЕР_4 ) до Зозівської сільської ради (місце знаходження: вул. Леніна 24, с. Зозів, Липовецький р-н, Вінницька обл., 22525, ЄДРПОУ - 04329010) про визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай), в розмірі 3,70 умовних кадастрових гектари, на території Зозівської сільської ради Липовецького району Вінницької області, яка перебувала у КСП "Україна" та яка згідно сертифікату НОМЕР_1 , що зареєстрований 10.04.1997 року за №208 та належала ОСОБА_3 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_3 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого нею при пред`явленні позову згідно квитанцій: №0.0.1295957924.1 від 15.03.2019 в розмірі 384, 20 грн.; №0.0.1295957931.1 від 15.03.2019 в розмірі 384, 20 грн.; №0.0.1295958548.1 від 15.03.2019 в розмірі 641, 91 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів учасниками справи до Вінницького апеляційного суду через Липовецький районний суд Вінницької області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.Т. Кривенко