Рішення

від 07.05.2019 по справі 1.380.2019.000528

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.000528

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2019 року м. Львів

14 год. 26 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П., за участю секретаря судового засідання Кушика Й.-Д.М., представниці позивача 1 ОСОБА_14, представника позивачки 2 ОСОБА_1 , представниці відповідача ОСОБА_15, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Терен , ОСОБА_3 до Трускавецької міської ради Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_4 , про визнання протиправним та скасування рішення, -

у с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю Терен , ОСОБА_3 звернулись до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Трускавецької міської ради Львівської області про визнання протиправним та скасування рішення 48 сесії Трускавецької міської ради від 20.12.2018 № 1172 Про скасування п. 9 рішення Трускавецької міської ради від 17.03.2016 № 120 ; зобов`язання відповідача в особі уповноважених осіб укласти та підписати з позивачами: ОСОБА_3 , ТзОВ Терен , ОСОБА_5 договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_1, загальною площею 0,3981 га по вул. Карпатській в м. Трускавці для будівництва готелю курортного типу за рахунок земель терміном на три роки.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що оскаржуване рішення 48 сесії Трускавецької міської ради від 20.12.2018 № 1172 Про скасування п. 9 рішення Трускавецької міської ради від 17.03.2016 № 120 є протиправним та незаконним, оскільки таке прийняте всупереч вимогам законодавства, а саме, ст. 25, ч. 14 ст. 46 ч.ч. 1, 10 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні № 280/97-ВР та не відповідає рішенню Конституційного Суду України від 16.04.2009 № 7-рп/2009 у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень ч. 2 ст. 19 ст. 144 Конституцій України, ст. 25, ч. 14 ст. 46, ч.ч. 1, 10 ст. 59 Закону України № 280/97-ВР. Скасування самостійно відповідачем прийнятого ним рішення не відповідає та суперечить приписам чинного законодавства. Відповідач також допускає протиправну бездіяльність, оскільки ухиляється від підписання з позивачами договору оренди земельної ділянки. Вказане порушує права позивачів, а тому вони звернулись до суду із цим позовом.

Ухвалою суду від 04.02.2019 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 04.02.2019 відмовлено у забезпеченні позову.

Ухвалою суду від 25.02.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Вказаною ухвалою суду до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів залучено ОСОБА_5 .

Ухвалою суду від 09.04.2019 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 09.04.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою суду від 07.05.2019 позовну заяву в частині позовних вимог про зобов`язання відповідача в особі уповноважених осіб укласти та підписати з позивачами: ОСОБА_3 , ТзОВ Терен , ОСОБА_5 договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_1, загальною площею 0,3981 га по вул. Карпатській в м. Трускавці для будівництва готелю курортного типу за рахунок земель терміном на три роки залишено без розгляду.

В судовому засіданні представники позивача 1 та позивача 2 позовні вимоги підтримали повністю в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення 48 сесії Трускавецької міської ради від 20.12.2018 № 1172 Про скасування п. 9 рішення Трускавецької міської ради від 17.03.2016 № 120 , з підстав, що викладені у позовній заяві, просили позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив повністю, з підстав, що викладені у відзиві на позовну заяву за вх. № 9668 від 22.03.2019 (а.с.60-63). Зазначив, що 20.12.2018 Трускавецькою міською радою розглянуто заяву ТзОВ Терен , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 від 29.11.2018 про укладення договору оренди землі, рішення Трускавецької міської ради від 17.03.2016 № 120, беручи до уваги інформацію з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за № 141319475 від 16.10.2018, керуючись ст.ст. 12, 120, 123, 134 Земельного кодексу України, п. 34 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , відповідачем прийнято рішення № 1172 щодо скасування п. 9 рішення Трускавецької міської ради № 120 від 19.03.2016 у зв`язку з порушенням вимог абз. 1 п. 2 ст. 134 Земельного кодексу України, оскільки на час прийняття вказаного рішення позивачі та третя особа не були співвласниками об`єкта нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці з кадастровим № НОМЕР_1 , згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 141319475 це1 об`єкт нерухомого майна перебував та перебуває у власності ТзОВ Інфрантон .

Зауважив, що пункту 9 рішення Трускавецької міської ради № 120 передував п. 8 за яким вирішено розірвати за згодою сторін, договори оренди землі, які зареєстровано в Державній реєстраційній службі з ТзОВ Терен площею 0,2017 га по вул. Карпатській, кадастровий № НОМЕР_7 , цільове призначення будівництво та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування (будівництво та обслуговування готелю курортного типу); з ОСОБА_3 площею 0,0964 га по вул. Карпатській, кадастровий № НОМЕР_1 , цільове призначення будівництво та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування; з ОСОБА_5 площею 0,1 га по вул. Карпатській, кадастровий № НОМЕР_3 , цільове призначення будівництво та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, однак угоди між відповідачем та ТзОВ „Терен" про розірвання договору оренди підписано 02.06.2016, з ОСОБА_5 - 04.07.2016 та ОСОБА_3 (про розірвання договору оренди у зв`язку з тривалою неявкою орендаря до органу місцевого самоврядування, для підписання угоди про розірвання договору оренди землі та відсутністю осіб, яким надано право виступати представником при вчиненні будь-яких дій від її імені) - 12.02.2018.

Таким чином, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна в межах земельної ділянки з кадастровим № НОМЕР_1 , до моменту припинення права оренди землі ОСОБА_3 містилися відомості про виникнення іншого речового права, а саме: право оренди на земельну ділянку площею 0,0964 га з кадастровим № НОМЕР_1 0020, що унеможливлювало укладення договір оренди землі на земельну ділянку з кадастровим № НОМЕР_1 для будівництва та обслуговування готелю курортного типу, площею 0,3981 га по вул. Карпатській.

Представник відповідача зазначив, що право оренди земельної ділянки виникає після укладення договору оренди та його державної реєстрації у встановленому законом порядку. З моменту укладення між землекористувачем та органом місцевого самоврядування договору оренди землі припиняються адміністративні відносини між такими суб`єктами, та в подальшому виникають договірні відносини, які характеризуються рівністю їх учасників та свободою договору.

З позиції відповідача, з огляду на наведене позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, а позов задоволенню не підлягає.

ОСОБА_5 (третя особа) у судове засідання не з`явилася, явки уповноваженого представника у судове засідання не забезпечила, про дату, час і місце судового розгляду повідомлена належним чином, скерувала суду заяви за вх. № 11150 від 03.04.2019 та за вх. № 12115 від 09.04.2019, просила розгляд справи здійснювати за її відсутності, позовні вимоги підтримує, просила позов задовольнити.

Суд заслухав пояснення представників сторін, з`ясував фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини та встановив таке.

24.07.2014 ТзОВ Терен в особі директора ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , який діяв від імені ОСОБА_3 , ОСОБА_5 сформували спільну заяву компетентним органам за належністю, відповідно до якої ТзОВ Терен , орендар земельної ділянки площею 0, 2017га, що розташована в АДРЕСА_1 н, кадастровий в„– НОМЕР_7 , цільове призначення: для будівництва та обслуговування міні-готелю, згідно договору оренди землі від 28.10.2005, зареєстрованого у Трускавецькому відділі ЛРФ ДП Центр державного земельного кадастру за № НОМЕР_8, ОСОБА_3 в особі представника, орендар земельної ділянки площею0,0964га, що розташована в АДРЕСА_1 н, кадастровий № НОМЕР_1 , цільове призначення для будівництва та обслуговування об`ктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, згідно договору оренди землі від 14.07.2006, зареєстрованого у Трускавецькому відділі ЛРФ ДП Центр державного земельного кадастру за № НОМЕР_9, ОСОБА_5 , орендар земельної ділянки площею 0,1000 га, що розташована у АДРЕСА_1 , кадастровий в„– НОМЕР_3 , цільове призначення: для будівництва готелю курортного типу, згідно договору оренди землі 31.05.2006, зареєстрованого у Трускавецькому відділі ЛРФ ДП Центр державного земельного кадастру за № НОМЕР_10, надали згоду на об`єднання права користування (права оренди) вищевказаних земельних ділянок в одне право користування (право оренди) земельної ділянки площею 0,3981га згідно плану об`єднання, що доданий до цієї заяви.

Ця заява посвідчена нотаріально, зареєстрована у реєстрі за № 1101, 1102, 1103 (а.с.18).

17.12.2017 Управлінням Держземагентства у Дрогобицькому районі Львівської області на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельнихї ділянок 17.12.2014; ТвЛрф ДП ЦДКЗК , ОСОБА_10 , зареєстровано земельну ділянку з кадастровим № НОМЕР_1 , площею 0,3981, цільове призначення 03.08, що відноситься до земель комунальної власності для будівництва та обслуговування готелю курортного типу (а.с.17).

Рішенням дев`ятої сесії сьомого демократичного скликання Трускавецької міської ради Львівської області № 120 від 17.03.2016 Про затвердження документації із землеустрою, проектів відведення земельних ділянок, надання земельних ділянок у користування на умовах оренди та припинення постійного права користування земельними ділянками , а саме:

- п. 8 розірвано, за згодою сторін, договори оренди землі які зареєстровано в Державній реєстраційній службі з:

8.1 з ТзОВ Терен площею 0.2017га по вул. Карпатській, кадастровий номер НОМЕР_7, цільове призначення - будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування (будівництво та обслуговування готелю курортного типу).

8.2 з ОСОБА_3 площею 0.0964га по вул. Карпатській, кадастровий номер НОМЕР_1, цільове призначення - будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування (будівництво та обслуговування готелю курортного типу).

8.3 з ОСОБА_5 площею 0.1га по вул. Карпатській, кадастровий номер НОМЕР_3, цільове призначення - будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування (будівництво та обслуговування готелю курортного типу);

- п. 9 надано ТзОВ Терен , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 у спільне користування на умовах оренди терміном на 3 роки земельну ділянку площею 0.3981га по вул. Карпатській, кадастровий номер НОМЕР_1 для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування (будівництво та обслуговування готелю курортного типу),категорія земель - землі житлової та громадської забудови за рахунок земель, що перебувають в користуванні на умовах оренди згідно договорів оренди землі у ТзОВ Терен площею 0.2017га по вул. Карпатській, кадастровий номер НОМЕР_7, цільове призначення - будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування будівництво та обслуговування готелю курортного типу) категорія земель -землі житлової та громадської забудови, ОСОБА_3 площею 0.0964га по вул. Карпатській, кадастровий номер НОМЕР_1, цільове призначення - будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування (будівництво та обслуговування готелю курортного типу) категорія земель - землі житлової та громадської забудови, ОСОБА_5 площею 0.1га по вул. Карпатській, кадастровий номер НОМЕР_3, цільове призначення - будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування (будівництво та обслуговування готелю курортного типу) категорія земель - землі житлової та громадської забудови (а.с.11-15).

27.09.2018 листом Трускавецької міської ради Львівської області директору ТзОВ Терен п. В. Домбровському, щодо укладення договору оренди земельної ділянки площею 0,3981 га по вул. Карпатській у м. Трускавці, кадастровий № НОМЕР_1 , відповідно до якого у тому числі повідомлено про те, що угода між Трускавецькою міською радою та ТзОВ Терен про розірвання договору оренди підписана 02.06.2016, з ОСОБА_5 . - 04.07.2016; з ОСОБА_3 про розірвання договору оренди землі у зв`язку з тривалою неявкою орендаря до органу місцевого самоврядування, для підписання угоди про розірвання договору оренди землі та відсутністю осіб, яким надано право виступати представником при вчиненні будь-яких дій від її імені, підписана 12.02.2018.

В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, в межах земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1, до моменту припинення права оренди землі ОСОБА_3 містилися відомості про виникнення іншого речового права, а саме права оренди на земельну ділянку 0,0964 га з кадастровим в„– НОМЕР_1 , що унеможливлювало укладення договору оренди землі на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 , для будівництва та обслуговування готелю курортного типу, площею 0,3981га по вул. Карпатській.

Беручи до уваги наведене та враховуючи те, що з дня прийняття рішення Трускавецькою міською радою про надання цієї земельної ділянки в користування пройшло більше двох років, для укладення договору оренди землі (кадастровий номер НОМЕР_1) площею 0,3981га по вул. Карпатській для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування (будівництво та обслуговування готелю курортного типу), Трускавецька міська рада просила надати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку цієї земельної ділянки, інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо власника будівлі, яка розташована на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_1 станом на день прийняття рішення Трускавецькою міською радою про передачу земельної ділянки в оренду (березень 2016) та станом на сьогоднішній день. Також просила представити копію доручення ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , яким надано право тій чи іншій особі виступати їхніми представниками при підписанні договору оренди землі (а.с.19).

29.11.2018 ТзОВ Терен , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 звернулися до Трускавецького міського голови ОСОБА_13 із листом, вих. № 1-11-2018 відповідно до якого у відповідь на лист № 18/16-2361/1 від 27.09.2018 надали усі документи, що вказані у листі, просили надати на підписання Договір оренди земельної ділянки, що передбачено рішенням сесії Трускавецької міської ради від 17.03.2016 за № 120, п. 9; про дату і час підписання договору просив сповістити через представника, директора ТзОВ „Терен" ОСОБА_7 (а.с.20).

Рішенням сорок сьомої сесії сьомого демократичного скликання Трускавецької міської ради Львівської області № 1172 від 20.12.2018 Про скасування п. 9 рішення Трускавецької міської ради від 117.03.2016 № 120 , розглянувши заяву ТзОВ Терен , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 від 29.11.2018 про укладання договору оренди землі, рішення Трускавецької міської ради від 17.03.2016 №120, беручи до уваги Інформацію з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за номером 141319475 від 16.10.2018, Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 19789424 від 31.03.2014, керуючись ст. ст.12,120,123,134 Земельного кодексу України, п.34 ст.26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , міська рада вирішила скасувати п. 9 рішення Трускавецької міської ради № 120 від 19.03.2016, в зв`язку з порушенням вимог абзацу 1 пункту 2 статті 134 Земельного кодексу України, а саме на час прийняття цього рішення ТзОВ Терен , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 не були співвласниками об`єкта нерухомого майна (будинок охорони), розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_1, згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (інд.номер 19789424 від 31.03.2014р.) цей об`єкт нерухомого майна перебував та перебуває на сьогоднішній день у власності товариства з обмеженою відповідальністю ІНФРАТОН (а.с.16).

20.12.2018 ТзОВ Терен за вих. № 2/12 скерувало Трускавецьком міському голові скеровано претензію, у якій, у тому числі, вказано про те, що на момент прийняття рішення за п. 9 сесії Трускавецької міської ради від 19.03.2016 № 120, три вказані земельні ділянки вже перебували у оренді, сесія лише прийняла рішення об`єднати ці земельні ділянки для спільного користування тими ж орендарями (підставою для цього рішення була спільна заява орендарів). Тобто рішення за п. 9 сесії Трускавецької міської ради від 19.03.2016 № 120 не передбачає зміни існуючих орендарів і ніяким чином не стосується продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельних ділянок. На підставі викладеного, товариство вимагало від Виконавчого комітету не виносити на розгляд сесії Трускавецької міської ради відповідний проект рішення, як такий, що фальсифікує рішення сесії від 19.03.2016, № 120 та суперечить діючому законодавству; виконати рішення сесії Трускавецької міської ради від 19.03.2016 № 120, а саме п. 9 - надати на підписання орендарям договір оренди об`єднаної земельної ділянки № НОМЕР_1 (а.с.25)

Не погоджуючись із рішенням № 1172 від 20.12.2018, вважаючи таке протиправним та таким, що слід скасувати, позивачі звернулись до суду із цим позовом.

Вирішуючи справу, суд керується таким.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування відповідно до Конституції України визначає Закон України Про місцеве самоврядування в Україні № 280/97-ВР від 21.05.1997 (у редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Пунктом 34 ч. 1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Відповідно до ст. 13 Конституції України, земля є об`єктом права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України №7-рп/2009 від 16.04.2009 у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Разом з тим, суд наголошує, що відповідно до зазначеного рішення Конституційного Суду України ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання. Це є гарантією стабільності суспільних відносин між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата.

Згідно з ч. 10 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Системний аналіз наведених положень законів України дає підстави вважати, що за органами місцевого врядування законодавець закріпив право на зміну та скасування власних рішень. Таке право випливає із конституційного повноваження органів місцевого самоврядування самостійно вирішувати питання місцевого значення шляхом прийняття рішень, що є обов`язковими до виконання на відповідній території, оскільки вони є суб`єктами правотворчості, яка передбачає право формування приписів, їх зміну чи скасування.

Разом з тим, у статті 3 Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність.

Цей принцип знайшов своє відображення у ст. 74 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , згідно з якою органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами.

Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Відповідно до Постанови Верховного Суду України №6-2510ц15 від 16.12.2015, колегія суддів Судової палати дійшла висновку, що рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин, яке має ознаки ненормативного акта та вичерпує свою дію після його реалізації, може оспорюватися з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 ЦК України та пред`являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою предявлення позовної вимоги про визнання рішення незаконним є оспорювання цивільного речового права особи (зокрема й права власності на землю), що виникло в результаті та після реалізації рішення субєкта владних повноважень

Аналіз вищезазначених правових норм дає підстави вважати, що рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин, яке має ознаки ненормативного акта та вичерпує свою дію після його реалізації, може оспорюватися з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним-розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 ЦК України та пред`являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред`явлення позовної вимоги про визнання рішення незаконним є оспорювання цивільного речового права особи (зокрема й права власності на землю), що виникло в результаті та після реалізації рішення суб`єкта владних повноважень.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом України у постанові від 16 грудня 2015 року (справа № 6-2510ц15).

Оскільки оскаржуване у цій справі рішення є ненормативним правовим актом, воно не може бути в подальшому скасоване органом місцевого самоврядування.

Не зважаючи на викладене, оскаржуваним рішенням Трускавецької міської ради від 20.12.2018 скасовано своє попереднє рішення від 17.03.2016 № 120 в частині п. 9, що вичерпали свою дію, внаслідок чого суд дійшов висновку про необхідність визнання протиправним та скасування рішення 48 сесії сьомого демократичного скликання Трускавецької міської ради від 20.12.2018 № 1172 Про скасування п. 9 рішення Трускавецької міської ради від 17.03.2016 № 120 .

Також відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення від 20.10.2011 у справі Рисовський проти України , заява № 29979/04 (остаточне 20.01.2012)). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах Онер`їлдіз проти Туреччини (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та Беєлер проти Італії (Beyeler v. Italy), п. 119).

Принцип належного урядування , як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), n. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу помилку не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (Pincova and Pine v. the Czech Republic). У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип належного урядування може не лише покладати на державні органи обов`язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку (див., наприклад, рішення у справі Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), п. 69), а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові (див. зазначені вище рішення у справах Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (Pincova and Pine v. the Czech Republic).

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, що не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на наведене, на користь позивача 1 - ТзОВ Терен слід стягнути судовий збір у сумі 1921,00 грн., а на користь ОСОБА_3 . - 768,40 грн., за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25,72-77, 90, 139, 241-246, 250, пп. пп. 15.5 п. 15 розділу VІІ Перехідні положення КАС України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення 48 сесії Трускавецької міської ради від 20.12.2018 № 1172 Про скасування п. 9 рішення Трускавецької міської ради від 13.03.2016 № 120 .

3. Стягнути на користь ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_6 ) за рахунок бюджетних асигнувань Трускавецької міської ради Львівської області судові витрати у вигляді судового збору у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

4. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю Терен (код ЄДРПОУ: 20772742; 82200, Львівська область, м. Трускавець, вул. Сагайдачного, 2) за рахунок бюджетних асигнувань Трускавецької міської ради Львівської області судові витрати у вигляді судового збору у сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна)грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 17.05.2019.

Суддя Качур Р.П.