Рішення

від 16.05.2019 по справі 1440/2497/18

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2019 р. № 1440/2497/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Техногаз", вул. Гречишникова, 54- б, м. Миколаїв, 54003 до відповідача:Управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001 про:визнання протиправним та скасування припису від 03.10.2018р № 03/10/2018,

Товариство з обмеженою відповідальністю Новий Техногаз (надалі - Товариство або позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом (арк. спр. 23-28), що містив вимогу визнати протиправним та скасувати припис Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради від 03.10.2018 № 03/10/2018, виданий керівником робочого органу ОСОБА_1

Ухвалою від 11.12.2018 суд замінив відповідача у справі належним відповідачем - Управлінням містобудування та архітектури Миколаївської міської ради (надалі - Управління або відповідач).

В обґрунтування позовних вимог Товариство вказало, що відповідач не дотримався норм Закону України від 05.04.2007 № 877-V Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (надалі - Закон № 877), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (надалі - Порядок № 553). Крім того, на думку позивача, відповідач не довів факт порушення Товариством вимог Закону України від 03.07.1996 № 270/96-ВР Про рекламу (надалі - Закон № 270).

У відзиві (арк. спр. 50-52) Управління вказало, що Товариство, за відсутності відповідного дозволу, розмістило за адресою: м. Миколаїв, вул. Гречишникова, 54-б, рекламний засіб. Цей засіб, відповідно до підпункту б пункту 3.3, пунктів 3.4, 3.5 затвердженого рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 27.04.2012 № 464 Порядку демонтажу рекламних засобів у м. Миколаєві (надалі - Порядок демонтажу), підлягав демонтажу власними силами та за власний рахунок власника, тому метою направлення оскаржуваного припису було пред`явлення позивачу відповідної вимоги.

Правом подання відповіді на відзив позивач не скористався.

В судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримав, представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши письмові докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

03.10.2018 керівник Управління (Робочого органу регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами в м. Миколаєві) виніс Товариству (як розповсюджувачу зовнішньої реклами) припис № 03/10/2018 про усунення порушень розміщення зовнішньої реклами в м. Миколаєві (вих. № 18-582, надалі - Припис, арк. спр. 15).

Як вказано у Приписі, рекламний засіб для розміщення зовнішньої реклами стела - інформацій щит , розташований за адресою: вул. Гречишникова, 54-Б без діючого дозволу. Це порушення, згідно з Приписом, Товариство мало усунути шляхом демонтажу рекламного засобу.

Строк усунення порушень у Приписі не вказаний.

Відповідач надав копію листа Управління захисту економіки Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 04.09.2018 № 4493/39/113/01-18 (арк. спр. 64), адресованого Миколаївському міському голові, та у відзиві на позов пояснив, що з цього листа, згідно з підпунктом 3.2 Порядку демонтажу, Управління дізналося про самовільне встановлення рекламного засобу.

Також відповідач надав фото рекламного засобу (арк. спр. 65).

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Доводи Товариства про недотримання відповідачем норм Закону № 877 суд відхилив.

Згідно з визначенням, наведеним в абзаці другому статті 1 Закону № 877, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Статтею 26 Закону № 270 встановлено, що контроль за дотриманням законодавства про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень:

центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами;

Антимонопольний комітет України - щодо дотримання законодавства про захист економічної конкуренції;

Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення - щодо телерадіоорганізацій усіх форм власності;

центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику - щодо реклами державних цінних паперів;

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку - щодо реклами на фондовому ринку;

центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах будівництва, архітектури - щодо спорудження житлового будинку;

центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства про зайнятість населення, - щодо реклами про вакансії (прийом на роботу).

Отже, Управління не є суб`єктом, який здійснює державний контроль у розумінні статті 1 Закону № 877 та статті 26 Закону № 270, тому твердження Товариства, що ґрунтуються на нормах Закону № 877, суд до уваги не взяв.

Відповідач не є органом державного архітектурно-будівельного контролю, отже, норми Порядку № 553 на нього не розповсюджуються.

Частиною першою статті 16 Закону № 270 передбачено, що розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил , що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 45 Типових правил розміщення зовнішньої реклами , затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067 (надалі - Типові правила), контроль за додержанням цих Правил здійснюють виконавчі органи сільських, селищних, міських рад та інші органи відповідно до законодавства.

У разі порушення порядку розповсюдження та розміщення реклами уповноважена особа органу, який здійснює контроль за додержанням цих Правил, звертається до розповсюджувача зовнішньої реклами з вимогою про усунення порушень у визначений строк.

У разі невиконання цієї вимоги орган, який здійснює контроль, подає інформацію спеціально уповноваженому органу виконавчої влади у сфері здійснення прав споживачів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (пункт 46).

Аналогічні норми викладені у пункті 9.3 затверджених рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 04.10.2011 № 1015 Правил розміщення зовнішньої реклами в м. Миколаєві (надалі - Правила № 1015).

При цьому, ані Законом № 270, ані Типовими правилами, ані Правилами № 1015 відповідачу не надано право направлення приписів.

У відзиві Управління зазначило, що таке право йому надано Правилами демонтажу (підпункти 3.4, 3.5, 3.6 пункту 3).

Зміст вказаних норм не відповідає згаданим вище іншим правовим актам, тому суд, згідно з частиною третьою статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні спору застосував акти, які мають вищу юридичну силу.

Крім того, відповідач не надав жодного доказу на підтвердження того, що власником або користувачем (відповідно, розповсюджувачем реклами) рекламного засобу, зображеного на фото, є Товариство.

Пунктом 1 частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суду перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

З урахуванням наведеного вище суд встановив, що направлення Управлінням Припису вказаному критерію не відповідає, в зв`язку з чим визнав, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судовий збір розподіляється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 2, 9, 19, 77, 139, 241-243, 246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Техногаз" (вул. Гречишникова, 54- б, м. Миколаїв, 54003, ідентифікаційний код 32819719) до Управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 02498754) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати винесений 03.10.2018 Управлінням містобудування та архітектури Миколаївської міської ради припис № 03/10/2018 про усунення порушень розміщення зовнішньої реклами в м. Миколаєві.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 02498754) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " Новий Техногаз " (вул. Гречишникова, 54- б, м. Миколаїв, 54003, ідентифікаційний код 32819719) судовий збір в сумі 1762 грн., що був сплачений платіжною квитанцією від 10.10.2018 № 0.0.1154471448.1.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Птичкіна