Постанова

від 03.10.2019 по справі 1440/2497/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2019 р.м.ОдесаСправа № 1440/2497/18

Категорія: 109010000 Головуючий в 1 інстанції: Птичкіна В.В.

Місце ухвалення: м. Миколаїв

Дата складання повного тексту: 16.05.2019 р.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Бітова А.І.

суддів - Лук`янчук О.В.

- Ступакової І.Г.

у зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, справа розглянута згідно п.1 ч. 1 ст. 311 КАС України,

розглянувши у письмовому провадженні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 травня 2019 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Техногаз" до Управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради про визнання протиправними та скасування припису

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) "Новий Техногаз" звернулося до суду з позовом до Управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради про визнання протиправним та скасування припису Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради від 03 жовтня 2018 року №18-582, виданого керівником робочого органу ОСОБА_1 .

Ухвалою суд першої інстанції від 11 грудня 2018 року замінено відповідача у справі належним відповідачем - Управлінням містобудування та архітектури Миколаївської міської ради (далі УМА ММР).

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що відповідач не дотримався норм Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (далі Порядок №553). Крім того, на думку позивача, відповідач не довів факт порушення Товариством вимог Закону України "Про рекламу".

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що ТОВ "Новий Техногаз", за відсутності відповідного дозволу, розмістило за адресою: АДРЕСА_2 , рекламний засіб. Цей засіб, відповідно до пп."б" п.3.3, п.п.3.4, 3.5 затвердженого рішенням виконавчого комітету ММР від 27 квітня 2012 року № 464 "Порядку демонтажу рекламних засобів у м. Миколаєві" (далі Порядок демонтажу), підлягав демонтажу власними силами та за рахунок власника, тому метою направлення оскаржуваного припису було пред`явлення позивачу відповідної вимоги.

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 травня 2019 року адміністративний позов ТОВ "Новий Техногаз" задоволено.

Визнано протиправним та скасовано винесений 03 жовтня 2018 року УМА ММР припис №18-582 про усунення порушень розміщення зовнішньої реклами в м. Миколаєві.

В апеляційній скарзі УМА ММР ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Доводи апеляційної скарги:

- за наданням дозволу на розміщення зовнішньої реклами позивач не звертався, а отже вбачається незаконне розміщення вказаної реклами;

- апелянт вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що ані Законом №270, ані Типовими правилами "Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами" затверджених постановою КМУ від 29 грудня 2003 року №2067, ані Правилами розміщення зовнішньої реклами в м. Миколаєві відповідачу не надано право направлення приписів, оскільки вказані нормативно-правові акти не обмежують права на затвердження органом місцевого самоврядування відповідного порядку та способу демонтажу незаконно розміщених рекламних засобів.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "Новий Техногаз" вказується, що відповідач не надав до суду першої інстанції жодного доказу того, що позивач є власником або користувачем рекламного засобу зображеного на фото (відповідно, розповсюджувачем реклами). Так, на фото не зазначено найменування позивача, його адреси, інших ідентифікаційних даних.

У приписі від 03 жовтня 2018 року №18-582 вказано, що припис виданий "розповсюджувачу зовнішньої реклами ТОВ "Новий Техногаз" ОСОБА_2." (тобто припис виданий незрозуміло кому - позивачу, чи фізичній особі ОСОБА_2 і яке відношення має ця фізична особа до позивача), адреса розміщення конструкції - АДРЕСА_2 .

Вказаний стенд не є рекламою, оскільки розміщення інформації про виробника товару та/або товар, зокрема, у містах, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, не вважається рекламою.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги УМА ММР, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.

Обставини встановлені судом першої інстанції, підтверджені судом апеляційної інстанції та неоспорені учасниками апеляційного провадження:

03 жовтня 2018 року керівник Управління (Робочого органу регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами в м. Миколаєві) виніс ТОВ "Новий Техногаз" (як розповсюджувачу зовнішньої реклами) припис №18-582 про усунення порушень розміщення зовнішньої реклами в м. Миколаєві (далі Припис).

Як вказано у Приписі, рекламний засіб для розміщення зовнішньої реклами "стела - інформацій щит", розташований за адресою: АДРЕСА_2, без діючого дозволу. Це порушення, згідно з Приписом, Товариство мало усунути шляхом демонтажу рекламного засобу.

Не погоджуючись з вказаним Приписом від 03 жовтня 2018 року №18-582 позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки ані Законом України "Про рекламу", ані Типовими правилами №2067, ані Правилами розміщення зовнішньої реклами в м. Миколаєві, затвердженими рішенням виконавчого комітету ММР від 04 жовтня 2011 року №1015 відповідачу не надано право направлення приписів.

Судова колегія погоджується з судом першої інстанції щодо задоволення позову ТОВ "Новий Техногаз", однак з інших підстав.

Так, судова колегія зазначає, що відповідно Порядку демонтажу рекламних засобів у м. Миколаєві, затвердженого виконкомом міської ради №464 від 27 квітня 2012 року Робочий орган з питань розміщення зовнішньої реклами - управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради.

Згідно Положення про управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради, затвердженої рішенням Миколаївської міської ради від 23 лютого 2017 року Управління містобудування та архітектури виконкому Миколаївської міської ради створюється міською радою і є її виконавчим органом.

Згідно п.3.1 вказаного Порядку виявлення самовільних рекламних засобів здійснюється Робочим органом самостійно або на підставі заяв інших юридичних та фізичних осіб, громадських організацій та ради підприємців з питань координації діяльності у галузі зовнішньої реклами.

Пунктом 3.5 Порядку встановлено, що приписи про усунення порушень порядку розміщення зовнішньої реклами направляються Робочим органом розповсюджувачам зовнішньої реклами в письмовій формі поштою або вручаються уповноваженим представникам розповсюджувачів зовнішньої реклами особисто, під підпис. Копії приписів надсилаються в адміністрації районів Миколаївської міської ради для здійснення контролю за їх виконанням.

З урахуванням викладеного судова колегія погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що вказані нормативно-правові акти не обмежують права на затвердження органом місцевого самоврядування відповідного порядку та способу демонтажу незаконно розміщених рекламних засобів.

Разом з тим, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову ТОВ "Новий Техногаз", з огляду на наступне.

Статтею 1 Закону України "Про рекламу" визначено наступні терміни:

реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару;

зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Відповідно до ч.8 ст. 8 Закону України "Про рекламу" розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, а також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці, не вважається рекламою.

Частиною 1 ст. 9 Закону України "Про рекламу" визначено, що реклама має бути чітко відокремлена від іншої інформації, незалежно від форм чи способів розповсюдження, таким чином, щоб її можна було ідентифікувати як рекламу.

У відповідності до ч.6 вказаної статті вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщена на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу в таке приміщення, не вважається рекламою.

З аналізу наведених правових норм слідує, що реклама - це інформація, а вивіска (табличка) - спосіб розміщення інформації. Вивіска (табличка) може мати як рекламний характер, так і інформаційний. Різниця полягає у змісті інформації, а не способі її представлення.

При цьому приписи Закону України "Про рекламу" визначають, що вивіска чи табличка, які не відносяться до рекламних, мають відповідати таким умовам: місце розміщення (на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу в таке приміщення); зміст (інформація про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи).

Визначальним в межах даного адміністративного спору є встановлення того, чи належить розміщена позивачем конструкція до зовнішньої реклами.

Так, ч.2 ст. 2 Закону України "По рекламу" визначено, що дія цього Закону не поширюється на відносини, пов`язані з розповсюдженням інформації, обов`язковість розміщення та оприлюднення якої визначено іншими законами України.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, ТОВ "Новий Техногаз" здійснюється господарська діяльність з реалізації нафтопродуктів на власному автозаправному комплексі за адресою АДРЕСА_2, який розташований на земельній ділянці, переданій позивачу для користування на підставі договору оренди.

Відповідно до ч.1 ст. 15 Закону України "Про захист прав споживачів", споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.

Інформація про продукцію повинна містити, зокрема, дані про ціну.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що інформація, передбачена ч.1 цієї статті, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), визначеним відповідними нормативно-правовими актами, у тому числі технічними регламентами, або прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року №1442 затверджені Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами.

Згідно п.8 вказаних Правил, відомості про роздрібні ціни, марки та види нафтопродуктів, що продаються на АЗС, повинні бути зазначені на інформаційному табло, яке встановлюється на в`їзді та біля оператора АЗС.

Отже, відомості, розміщені на табло, є необхідною для споживача інформацією та необхідною умовою для власника АЗС.

Як вбачається з матеріалів справи, на в`їзді до АЗС позивача стоїть інформаційний щит, на якому міститься інформація про нафтопродукти, що продаються на АЗС та їх ціна, що відповідає вимогам Закону України "Про захист прав споживачів" та Правилам №1442.

Згідно п.3.1 Правил розміщення зовнішньої реклами в м. Миколаєві, затверджених рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради, від 04 жовтня 2011 року №1015, зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому цими Правилами.

Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що спірний інформаційний щит не є рекламною конструкцією в розумінні Закону України "Про рекламу" та на його розміщення не потрібно отримувати дозвіл згідно Правил розміщення зовнішньої реклами в м. Миколаєві, що спростовує доводи апелянта про незаконне розміщення позивачем вказаної реклами.

Судова колегія також вважає вірними доводи позивача, що інформація, розміщена на інформаційній табличці не містить закликів до придбання товарів, а виключно інформацію про нафтопродукти, що реалізуються на АЗС.

За таких обставин, судова колегія доходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ТОВ "Новий Техногаз" і, відповідно, необхідність їх задоволення.

Судова колегія не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 травня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 03 жовтня 2019 року.

Головуючий: Бітов А.І. Суддя: Суддя: Лук`янчук О.В. Ступакова І.Г.