Рішення
від 24.04.2019 по справі 480/36/19
СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2019 р. Справа № 480/36/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко І.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Мельник О.П.,,

представників позивача - Кравченка І.О., Коваленко А.Г.,

представника відповідача - Лисиці Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Буринський інкубатор" до Управління Держпраці у Сумській області, третя особа - ОСОБА_1 про визнання дій протиправними про визнання дій протиправними,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Буринський інкубатор (далі - позивач, ТОВ Буринський інкубатор ) звернулось до суду з позовною заявою до Управління Держпраці у Сумській області (далі - відповідач), в якій, з урахуванням заяви про зміну предмету позову (а.с.108-109), просило:

1) визнати протиправним та скасувати припис інспектора праці ОСОБА_1 про усунення виявлених порушень №СМ 2070/188/АВ/11 від 16.11.2018;

2) визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 29.11.2018 СМ 2070/188/АВ/П/ТД- ФС про накладання штрафу.

Свої вимоги мотивував тим, що наведені в акті факти не підтверджені, а зроблені на їх підставі висновки є необґрунтованими і незаконними, у зв`язку з чим прийняті на їх підставі оскаржувані припис та постанова про накладення штрафу є протиправними. Позивач заперечує факт, встановлений в акті інспекційного відвідування, щодо допущення працівника до роботи без оформлення трудового договору. Стверджує, що договір №1 від 01.06.2018, укладеного між позивачем та громадянкою ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 .), є цивільно-правовим, а не трудовим, оскільки виконавець за договором не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, а сам організовує процес виконання робіт, сторони, підписавши цивільно-правовий договір, дійшли згоди щодо всіх його істотних умов, які не суперечать нормам чинного законодавства України, докази наявності ознак нікчемності договору відсутні. Крім того, позивачем було надано податкові розрахунки сум доходів, нарахованих (сплачених) на користь фізичної особи, і сум утриманих з нього податків.

Вважає, що при винесенні оскаржуваних припису та постанови відповідачем було допущено ряд протиправних дій, що порушують норми чинного законодавства.

Ухвалою суду від 21.01.2019 вказану позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 05.02.2019, яке за клопотання представника відповідача було відкладено на 25.02.2019.

Крім того, вказаною ухвалою до участі у справі було залучено як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 (далі - третя особа, ОСОБА_1 ).

Відповідач, заперечуючи проти позову, подав до суду відзив на позов (а.с.57-87), в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі, виходячи з того, що під час прийняття рішення про проведення інспекційного відвідування Управління керувалось вимогами пункту 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №295 від 26.04.2017. Вказаний порядок не відносить інспекційні відвідування до планових або позапланових заходів державного нагляду (контролю), тому в направленні №948/СМ 2070 від 01.11.2018 на проведення інспекційного відвідування позивача не вказано який саме тип заходу проводиться (плановий або позаплановий), а вказується саме форма заходу - інспекційне відвідування.

З посиланням на Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників, стверджує, що оскільки виконання робіт за договорами №1 від 01.06.2018, укладеного з ОСОБА_3 відноситься до завдань та обов`язків працівника за відповідною посадою - прибиральник виробничих приміщень , вказане свідчить про трудовий характер відносин, а не виконання конкретної роботи за цивільно-правовим договором, а тому позивач повинен був з даним працівником укласти трудовий договір.

Додатково відмічає, що у вказаному договорі не визначено сторонами конкретний обсяг робіт (послуг), а тому, на думку представника відповідача, сторонами передбачено виконання не конкретно визначеного обсягу робіт, а виконання саме процесу роботи за відповідною посадою. В акті прийому наданих послуг по цивільно-правовому договору від 15.06.2018 зазначено про те, що ОСОБА_3 були надані прибиральні роботи, та в акті відсутні обов`язкові реквізити визначені чинним законодавством.

Посилаючись на вказані обставини, відповідач робить висновок про фактичний допуск посадовими особами позивача ОСОБА_3 до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу, чим порушено вимоги частини 3 статті 24 КЗпП України.

Таким чином, представник відповідача вважає, що оскаржувані припис та постанова прийняті у відповідності до вимог чинного законодавства.

Позивач подав до суду відповідь на відзив (а.с.92-94), в якій не погодився із доводами відповідача, викладеними у відзиві та вважає відзив необґрунтованим і безпідставним. Щодо укладення цивільно-правового договору з ОСОБА_3 , зокрема, зазначив, що згідно даного договору виконавець ( ОСОБА_3 .) надає послуги власними силами і засобами, на свій ризик, самостійно організовує виконання роботи, яка не підпадає під дію правил внутрішнього трудового розпорядку. Договір не містить обов`язку виконавця бути присутнім на підприємстві у визначені робочі години; обов`язку підприємства забезпечувати виконавців матеріально-технічною базою; регламентації процесу праці, часу та тривалості робочого часу. Необхідність укладення цивільно-правового договору з даною особою, обумовлювалась відсутністю в штатному розписі позивача штатної одиниці прибиральниці. ТОВ Буринський інкубатор є невеликим товариством та має сезонний характер, у зв`язку з цим є недоцільним утримувати зазначену штатну одиницю у штатному розкладі. У разі ж виникнення необхідності потрібний фахівець залучався до виконання конкретних обсягів робіт на підставі цивільно-правового договору.

В підготовчому судовому засіданні 25.02.2019 була оголошена перерва до 19.03.2019 для надання часу сторонам для подання додаткових доказів.

19.03.2019, ухвалою суду, занесеної до протоколу судового засідання було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 16.04.2019, однак, в ньому оголошувалась перерва та судове засідання було відкладено, зокрема, у зв`язку з витребуванням додаткових доказів і сторін.

Розгляд справи було призначено на 24.04.2019.

В судове засідання третя особа ОСОБА_1 , повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи не з`явився. Під час розгляду справи будь-яких пояснень з приводу позову чи відзиву на адресу суду не надсилав.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги з підстав, викладених у позові, відповіді на відзив, підтримали та просили їх задовольнити. Додатково представник позивача Коваленко А.Г . в судовому засіданні пояснила, що підприємство має сезонний характер роботи. Наприкінці закінчення сезонних робіт у виробничому приміщенні був встановлений котел, у зв`язку з чим виникла необхідність приведення приміщення після ремонтних робіт у належний стан та фарбування. Однак, враховуючи, що підприємство є невеликим та недоцільно утримувати значний штат у штатному розкладі позивача відсутня достатня кількість працівників, а вона є астматиком, для виконання таких робіт нею була запрошено ОСОБА_3 , яка раніше перебувала з підприємством у трудових відносинах. ОСОБА_3 було запропоновано протягом 2 тижнів прибрати та пофарбувати приміщення у зручний для неї час, враховуючи наявність у неї двох неповнолітніх дітей. Після завершення робіт ОСОБА_3 , складено акт виконаних робіт та виплачено винагороду.

Представник відповідача проти позову заперечувала з підстав, викладених у відзиві та просила відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, свідка ОСОБА_3 , допитаної в судовому засіданні 16.04.2019, дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає необхідним позовні вимоги задовольнити, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що позивач зареєстрований як юридична особа, що підтверджується копією Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.123-124).

До відповідача надійшов лист Управління праці та соціального захисту населення Буринської райдержадміністрації Сумської області №02-12/1278 від 04.10.2018 з інформацією про результати проведеної роботи робочою групою з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення на 01.10.2018 (а.с.66-68).

Відповідно до п.3 п.5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №295 від 26.04.2017 (далі - Порядок №295), інспекційні відвідування проводяться за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту (пп.3).

Відповідно до отриманої інформації та на підставі Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , ст.259 Кодексу законів про працю України, Порядку №295, на підставі отриманої інформації відповідачем було видано наказ про проведення інспекційного відвідування №1864 від 31.10.2018 (а.с.64).

На підставі вказаного наказу було оформлено направлення №948/СМ 2070 від 01.11.2018 на проведення інспекційного відвідування суб`єкта господарювання - ТОВ Буринський інкубатор (а.с.10,65).

Відповідно до наказу та направлення контролю підлягали питання дотримання трудового законодавства в частині належного оформлення трудових відносин ТОВ Буринський інкубатор з найманими працівниками, у тому числі з неповнолітніми.

У період з 06.11.2018 по 07.11.2018 було проведено інспекційне відвідування позивача інспекторами праці ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , за наслідками якого було складено акт №СМ 2070/188/АВ від 07.11.2018 (а.с.11-16, 69-73).

07.11.2018 на письмову вимогу про надання документів (а.с.72зворот), позивачем було надано письмове пояснення, копію договору цивільно-правого характеру, акт виконаних робіт, відомість про виплату грошей (а.с.74,76,77).

Під час інспекційного відвідування позивача встановлено фактичний допуск посадовими особами позивача ОСОБА_3 до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу, чим порушено вимоги частини 3 статті 24 КЗпП України (а.с.14, зворот а.с.70).

Позивачем було складено зауваження до вказаного акту інспекційного відвідування (а.с.80-81), на яке відповідачем надано відповідь від 15.11.2018 (а.с.17-18, 82), згідно якої висновки викладені в акті інспекційного відвідування ТОВ Буринський інкубатор були залишені в силі.

Відповідно до п.27 Порядку №295 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об`єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

16.11.2018, відповідачем було винесено припис про усунення виявлених порушень №СМ 2070/188/АВ/ГІ (а.с.19-20), відповідно до якого ТОВ Буринський інкубатор зобов`язано забезпечити виконання ч.3 ст. 24 КЗпП України та повідомити про виконання припису у строк до 14.12.2018 (а.с.20).

Згідно п.п.6,7 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 (далі - Порядок №509) про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. Справа розглядається за участю представника суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

Так, 19.11.2018 заступником начальника - Управління Держпраці у Сумській області було прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу на позивача №СМ2070/188/АВ/П/ТД та призначено розгляд справи про накладення штрафу на 29.11.2018 об 14 год. 45 хв. (а.с.83), про що позивачу, у відповідності до п.п.6,7 Порядку №509, було надіслано рекомендоване повідомлення від 20.11.2018 (а.с.84). Дані обставини представником позивача не заперечувались.

29.11.2018 за результатами розгляду справи начальником Управління Держпраці у Сумській області винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №СМ2070/188/АВ/П/ТД-ФС, якою за порушення позивачем вимог ч.3 ст.24 Кодексу законів про працю України на підставі абз.2 ч.2 ст.265 Кодексу законів про працю України застосовано штраф у розмірі 111690,00 грн. (а.с.26-28, 85-86).

Надаючи правову оцінку висновкам, викладених в оскаржуваній постанові, суд виходить з наступного.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною 1 статті 265 КЗпП України передбачено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Абзацом 2 частини 2 статті 265 КЗпП України встановлено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

За змістом частин 3, 4 статті 265 КЗпП України штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.

Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такими повноваженнями, у відповідності до Порядку №509 та Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 наділений відповідач.

Посилаючись, в тому числі на зазначені норми, відповідач, стверджує, що ТОВ Буринський інкубатор повинно нести відповідальність, що передбачена ст. 265 КЗпП України, оскільки позивачем було допущено до роботи ОСОБА_3 без оформлення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, прийнятті працівника на роботу в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України, чим порушено вимоги частини третьої статті 24 КЗпП України.

Однак, суд не може погодитись з позицією відповідача, щодо встановленого під час перевірки факту допущення позивачем до роботи без укладення трудового договору ОСОБА_3 , виходячи з наступного.

01 червня 2018 між позивачем та ОСОБА_3 було укладено цивільно-правовий договір, згідно з яким виконавець зобов`язується надати замовнику послуги (виконати роботи) в обсязі і на у мовах передбачених даним договором, а замовник зобов`язався прийняти та оплатити дану роботу. В п.2.1 договору зазначено, що виконавець зобов`язується виконати роботи прибиральниці. Вартість послуг складає 500грн. (п.4.1 договору) (а.с.21).

Здача-приймання робіт згідно умов договору здійснюється сторонами за актом прийому виконаної роботи, який підписується сторонами та є невід`ємною частиною договору (п.п.1.4, 1.5 договору).

Тобто, у відповідності до укладеного договору між сторонами у передбачених законом порядку та формі було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов останніх та підписано сторонами.

Факт виконання відповідних робіт було засвідчено актом до договору від 15.06.2018 (а.с.22), оплата за виконані роботи - відомістю про виплату грошей №9 за червень 2018р. (а.с.63,101), а перерахування податків і зборів до бюджету із сум доходів, нарахованих та сплачених на користь фізичних осіб-підрядників - відповідним звітом за червень 2018р. (а.с.138-140).

При цьому, суд звертає увагу на те, що в договорі (п.п.1.2) зазначено про те, що виконавець не підпорядковується правилам внутрішнього розпорядку, а сам організовує процес надання послуг (виконання робіт), у тому числі використовує власні засоби та матеріали. В свою чергу, договір не містить обов`язку виконавця бути присутнім на підприємстві у визначені робочі години; обов`язку підприємства забезпечувати виконавців матеріально-технічною базою; регламентації процесу праці, часу та тривалості робочого часу. Необхідність укладення цивільно-правових договір з ОСОБА_3 , як встановлено судом обумовлювалась відсутністю в штатному розписі ТОВ Буринський інкубатор штатної одиниці прибиральниці, а також, як пояснював представник позивача, тим, що підприємство позивача є невеликим, а робота ТОВ Буринський інкубатор має сезонний характер. У зв`язку з цим через недоцільність утримувати значний штат у штатному розкладі позивача відсутня достатня кількість працівників (а.с.136). У разі ж виникнення виробничої необхідності потрібні фахівці залучаються до виконання конкретних обсягів робіт на підставі цивільно-правових договорів підряду.

Як пояснила свідок в судовому засіданні, керівник ТОВ Буринський інкубатор запропонувала виконати роботу щодо прибирання та фарбування приміщення після влаштування котла, на що свідок погодилась. Строк виконання робіт було встановлено до 15 числа поточного місяця, при цьому будь-якого зобов`язання дотримуватись правил внутрішнього розпорядку встановлено не було. Маючи двох неповнолітніх дітей, роботу виконувала у зручний для неї час та за допомогою власного інвентарю. Після виконання та прийняття робіт було підписано акт та виплачено винагороду.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Господарського кодексу України одним із загальних принципів господарювання в Україні є свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом. Конституційним правом, важливим для визначення господарських правовідносин, є право кожного на підприємницьку діяльність, не заборонену законом, закріплене ст.42 Конституції України. Правопорядок у сфері господарювання визначається також комплексом соціальних прав, закріплених Конституцією, насамперед, це право кожного на працю, які він вільно обирає або на яку він вільно погоджується.

Тобто, ОСОБА_3 мала конституційне право укладати цивільно-правовий договір та виконувати зобов`язання, передбачені умовами договору.

Представник відповідача, обґрунтовуючи свою позиції відмічає, що виконання робіт за цивільно-правовим договором відноситься до завдань та обов`язків працівника за відповідною посадою - прибиральниця виробничих приміщень , що, на його думку, свідчить про трудовий характер відносин, а не виконання конкретної за обсягом роботи за договором підряду, а тому позивач повинен був з даним працівником укласти трудовий договір.

Однак, на переконання суду, лише те, що роботи щодо прибирання виробничого приміщення співпадають з назвою відповідної посади згідно Класифікатора професій України ДК 003:2010, не може свідчити про трудовий характер відносин з даною особою, оскільки у даному випадку ОСОБА_3 виконували за цивільно-правовим договором певний обсяг робіт за винагороду, де оплачувався не процес праці, а результат після закінчення роботи за актом наданих послуг (виконаних робіт).

Жодних передбачених законом обставин, які б вказували на нікчемність договору позивача з даною особою перевіркою не встановлено, а відповідач не має повноважень на визнання укладених позивачем з виконавцями робіт цивільно-правових договорів недійсними або визнавати їх трудовими чи на власний розсуд тлумачити їх умови.

Відсутність всіх обов`язкових реквізитів в акті приймання-передачі виконаних робіт не може свідчити про нікчемність укладення вказаного договору, чи спростувати факт виконання робіт (враховуючи, в тому числі пояснення свідка), або ж про те, що в даному випадку договір має характер саме трудового.

Суд зауважує, що чинним законодавством України не передбачено конкретних випадків, в яких сторони зобов`язані укладати трудові договори, а в яких цивільно-правові договори (угоди) на виконання певних робіт.

Посилання на відомість нарахування заробітної плати за червень 2018р. не приймається до уваги, оскільки такої відомості відповідачем не надано. Натомість в матеріалах справи міститься відомість про виплату грошей за червень 2018р. по договору цивільно-правового характеру (а.с.63,101).

Відповідач, приймаючи рішення щодо притягнення ТОВ Буринський інкубатор до відповідальності повинен був врахувати всі обставини, що мають значення для прийняття рішення, тобто рішення повинно бути обґрунтованим, як це передбачено ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України. До того ж відповідно до пункту 11 Порядку №295 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право:

1) під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця;

2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію / відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування їх копії або витяги;

3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення;

4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів;

5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування;

6) фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- та відеотехніки;

7) отримувати від державних органів інформацію, необхідну для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування.

Таким чином за змістом наведених норм, питання безпосереднього виконання роботи конкретної особи у конкретного суб`єкта господарської діяльності мало бути предметом детальної перевірки та об`єктивного дослідження відповідачем, та відповідач під час інспекційного відвідування, з використанням наданим йому повноваженнями, мав враховувати всі обставини та надані на інспекційне відвідування докази, чого зроблено не було.

Під час інспекційного відвідування інспекторами були відібрані пояснення від керівника ТОВ Буринський інкубатор та свідка ОСОБА_3 (а.с.74,75), зміст яких узгоджується з поясненнями наданими ними в судовому засіданні, однак, відповідач під час винесення оскаржуваних припису та постанови не було надано ним належної оцінки.

При цьому, не приймаючи до уваги, вказані вище доводи відповідача, суд враховує, що відповідно до ст.21 КЗпП України трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, дотримуючись внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Цивільно-правовий договір - це угода між організацією (підприємством, установою тощо) і громадянином на виконання останнім певної роботи (а саме: договір підряду, договір доручення тощо), предметом якого є надання певного результату праці, але за цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство.

При цьому, як встановлено в судовому засіданні та підтверджується поясненнями свідка, наданими в тому числі під час інспекційного відвідування, ОСОБА_3 було надано чіткий обсяг робіт в чітко обмежений термін.

Крім того, основною ознакою, що відрізняє цивільно-правові відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес трудової діяльності, її організація, а за цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, оскільки метою договору є отримання певного матеріального результату. Виконавець за договором, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

Умовами цивільно-правового договору, в даному випадку, зазначено, що виконавець не підпорядковуються правилам внутрішнього трудового розпорядку, та покладено обов`язок організації процесу виконання робіт з використанням власних засобів на виконавця. Тобто, як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_3 самостійно в межах встановлених строків договору визначала порядок роботи.

За трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо.

В свою чергу, за цивільно-правовим договором оплачується не процес праці, а її результати, котрі визначають після закінчення роботи і оформляють актами здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких провадиться їх оплата. Договором також може бути передбачено попередню або поетапну оплату. У трудовій книжці не робиться запис про виконання роботи за цивільно-правовими договорами. Водночас відповідно до п. а ч.3 ст.56 Закону України Про пенсійне забезпечення робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків зараховується до стажу роботи, що дає право на трудову пенсію.

Згідно умов укладеного договору в даному випадку, як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_3 отримала винагороду після виконання роботи та складання актів прийому-здачі роботи, в яких безпосередньо визначено ціну винагороди.

У цивільно-правових відносинах діє принцип свободи договору, тобто сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 Цивільного кодексу України).

Відповідальність працівника за трудовим договором регулюється лише імперативними нормами, тобто нормами КЗпП України та інших актів трудового законодавства, що не можуть змінюватися сторонами у договорі, а відповідальність виконавця послуг (підрядника) у цивільно-правових відносинах визначається сторонами у договорі або чинним законодавством України, зокрема нормами Цивільного кодексу України.

Умовами цивільно-правової угоди, укладеної між позивачем та ОСОБА_3 , передбачено, що сторони несуть відповідальність згідно вимог чинного законодавства України. Зазначені умови притаманні саме цивільно-правовим договорам.

Таким чином, досліджуючи договір №1 від 01.06.2018, суд дійшов висновку, що за своїм предметом та умовами він є цивільно-правовими, а не трудовими. Однак, відповідачем під час прийняття оскаржуваних припису та постанови не було прийнято вказані вище обставини до уваги.

Посилання представника відповідача на постанови Верховного Суду від 26.09.2018 у справі №822/723/17 та від 04.07.2018 у справі №820/1432/17, не приймаються до уваги, оскільки предметом розгляду Верховним судом у вказаних справах були правові відносини відмінні від відносин, що є предметом розгляду у даній справі.

Так, у справі №822/723/17 Суд дійшов висновок про факт прийняття особи на роботу за професією різноробочого, оскільки працівник був ознайомлений з відповідною інструкцією з охорони праці для підсобного робітника, яка встановлювала правила роботи та поведінки, йому було роз`яснено його права та обов`язки, проінформовано під підпис про умови праці та наявність на робочому місці де він працюватиме небезпечних і шкідливих виробничих факторів і можливі їх наслідки впливу на здоров`я.

В іншій справі №820/1432/17 було встановлено, що між роботодавцем та особами були укладені трудові угоди, предметом яких було зобов`язання виконувати роботи (надавати послуги), тобто без кінцевого результату. За укладеними угодами працівники самостійно не організовували роботу, виконували її не на власний ризик та розсуд, а підпорядковувались відповідним посадовим особам, та відповідальність виконавця послуг не була передбачена договорами.

Натомість у справі що розглядається, як вже зазначено вище, згідно укладеного договору, ОСОБА_3 на власний ризик виконала роботи з прибирання та фарбування приміщення власними засобами, вона не підпорядковувалась правилами внутрішнього трудового розпорядку, в договорі передбачена відповідальність сторін за невиконання умов договору. Умовами договору, враховуючи пояснення свідка, які узгоджуються з поясненнями представника позивача, було передбачено чітко визначений обсяг робіт за визначеним об`єктом та адресою, тобто передбачено кінцевий результат роботи.

Таким чином, відповідачем не надано суду достатніх доказів того, що позивач вчинив дії щодо допуску ОСОБА_3 до роботи без оформлення трудового договору, які підпадають під ознаки вказаного порушення.

Згідно ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до 2. ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини у справі, досліджені докази, оцінюючи докази в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку, що фактичний допуск до роботи ОСОБА_3 без укладення трудового договору не був підтверджений тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, відповідачем не було надано належних та допустимих доказів на обґрунтування своєї позиції, оскаржувані припис та постанова відповідачем не були прийнята обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому не можуть відповідати критеріям правомірності, визначених у ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, є протиправними та підлягають скасуванню, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вказане положення, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Сумській області суму судового збору в розмірі 7684грн., сплаченого ним за подання позовної заяви згідно квитанцій від 04.101.2019 та від 23.11.2018 (а.с.3,4).

Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297, п.15.5 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Буринський інкубатор" (41700, Сумська область, Буринський район, м.Буринь, вул.Пилипа Орлика, буд.10, код ЄДРПОУ 02887964) до Управління Держпраці у Сумській області (40000, м.Суми, вул.Горького, буд.28-Б, код ЄДРПОУ 39857622), третя особа - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про визнання дій протиправними - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати припис Управління Держпраці у Сумській області про усунення виявлених порушень від 16.11.2018 №СМ 2070/188/АВ/П, винесеного відносно товариства з обмеженою відповідальністю "Буринський інкубатор".

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Сумській області від 29.11.2018 №CM 2070/188/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу на товариство з обмеженою відповідальністю "Буринський інкубатор".

Стягнути з Управління Держпраці у Сумській області (40000, м.Суми, вул.Горького, буд.28-Б, код ЄДРПОУ 39857622) за рахунок бюджетний асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Буринський інкубатор" (41700, Сумська область, Буринський район, м.Буринь, вул.Пилипа Орлика, буд.10, код ЄДРПОУ 02887964) в рахунок повернення сплачений при подачі позову судовий збір в розмірі 7684 (сім тисяч шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 06.05.2019.

Суддя І.Г. Шевченко

СудСумський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення24.04.2019
Оприлюднено19.05.2019
Номер документу81791813
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —480/36/19

Ухвала від 03.09.2019

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Григоров А.М.

Ухвала від 12.08.2019

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Григоров А.М.

Ухвала від 12.08.2019

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Григоров А.М.

Рішення від 24.04.2019

Адміністративне

Сумський окружний адміністративний суд

І.Г. Шевченко

Рішення від 24.04.2019

Адміністративне

Сумський окружний адміністративний суд

І.Г. Шевченко

Ухвала від 17.04.2019

Адміністративне

Сумський окружний адміністративний суд

І.Г. Шевченко

Постанова від 20.03.2019

Адмінправопорушення

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Войнарівський М. М.

Ухвала від 19.02.2019

Адміністративне

Сумський окружний адміністративний суд

І.Г. Шевченко

Ухвала від 08.02.2019

Адміністративне

Сумський окружний адміністративний суд

І.Г. Шевченко

Ухвала від 21.01.2019

Адміністративне

Сумський окружний адміністративний суд

І.Г. Шевченко

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні