Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 травня 2019 р. № 520/795/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді - Заічко О.В.,
при секретареві судового засідання - Абоян І.І.,
за участі: представника позивача - Загребельного Р.В.,
представника відповідача - Віноградова В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дисойл" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення ,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що спірне податкове повідомлення - рішення №00011781410 від 18.10.2018 р. є незаконним та підлягає скасуванню. Позивач вказував, що акт перевірки від 03.10.2018 року, на підставі якого було винесене оскаржуване податкове повідомлення - рішення, обґрунтований порушенням Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, а саме виявлено наявність не оприбуткування готівки до каси у повній сумі її фактичного надходження у день одержання коштів, що спростовується наявними у позивача документами - квитанціями, які, в свою чергу, свідчать про внесення поворотної фінансової допомоги позивачу, що вносились фізичною особою.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовну заяву, просив її задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позові.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, з огляду доводи наданого суду відзиву на позов та зазначив, що в ході перевірки було встановлено не оприбуткування готівки до каси у повній сумі її надходжень у день одержання, та як наслідок порушення п.2.6, 2.8 та 3.5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637.
Позивач надав відповідь на відзив щодо помилковості доводів відповідача.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.
Судом встановлено, що фахівцями Головного управління ДФС у Харківській області була проведена фактична перевірка ТОВ Дисойл (податковий номер 40192193) щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
За результатами вказаної вище перевірки, був складений акт перевірки №1108/20/30/РРО/40192193 від 03.10.2018 року, висновки якого свідчать про порушення позивачем законодавства, а саме: п.2.6, 2.8 та 3.5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637 на час дії Постанови ( а.с.42-45).
На підставі висновків, викладених в зазначеному акті перевірки, Головним управлінням ДФС у Харківській області складено податкове повідомлення-рішення №00011781410 від 18.10.2018 року, яким, на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України (далі - ПК України), абз.3 ч.1 ст.1 п.1 Указу Президента №436/95 від 12.06.1995 року "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки", до позивача застосовано фінансову санкцію у розмірі 2138952,30 грн. ( а.с.24).
По суті виявлених порушень суд зазначає, що підставою для встановлення в акті перевірки порушень позивачем податкового законодавства та як наслідок прийняття контролюючим органом спірного податкового повідомлення - рішення, стали висновки про не оприбуткування готівки до каси підприємства у повній сумі їх фактичних надходжень у день одержання коштів, а також те, що згідно перевірених документів встановлено відсутність підпису про одержання грошових коштів у видаткових касових ордерах про видачу готівки під звіт на господарські потреби з урахуванням залишків коштів на кінець дня.
За наслідками адміністративного оскарження рішенням ДФС України №41943/6/99-99-11-06-01-25 від 22.12.2018 року податкове повідомлення-рішення №00011781410 від 18.10.2018 року залишено без змін ( а.с. 10 -12).
Не погодившись з зазначеним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Згідно з вимогами п.п.20.1.4. п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення;
Відповідно до п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України 75.1.3 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Стосовно висновків ГУ ДФУ у Харківській області порушень пункту 2.6 Положення №637 суд зазначає таке.
В ході фактичної перевірки спеціалістами ГУ ДФС з наданих до перевірки документів, встановлено не оприбуткування готівки до каси у повній сумі її надходжень в день одержання - 427434,86 грн., відповідно до квитанцій ( а.с.48-49):
- №FJB 1615383500025 від 01.01.2016 року ТОВ Дисойл через ОСОБА_1 було внесено готівкові кошти в розмірі 7434,86 грн. на розрахунковий рахунок ТОВ Дисойл (призначення платежу - Поповнення статутного фонду);
- №FJB 1732583800027 від 21.11.2017 року ТОВ Дисойл через ОСОБА_1 було внесено готівкові кошти в розмірі 260000,00 грн. на розрахунковий рахунок ТОВ Дисойл (призначення платежу - Поворотна фінансова допомога);
- №FJB 1732783800013 від 23.11.2017 року ТОВ Дисойл через ОСОБА_1 було внесено готівкові кошти в розмірі 90000,00 грн. на розрахунковий рахунок ТОВ Дисойл (призначення платежу - Поворотна фінансова допомога);
- №FJB 1734983800044 від 15.12.2017 року ТОВ Дисойл через ОСОБА_1 було внесено готівкові кошти в розмірі 70000,00 грн. на розрахунковий рахунок ТОВ Дисойл (призначення платежу - Поворотна фінансова допомога).
Так, вказані кошти були сумами безповоротної фінансової допомоги позивачу, які вносились фізичною особою, що підтверджується довідкою АТ "Укрсоцбанк" м.Харків відділення "На Гоголя" № 820 ( а.с.19).
Відповідач вказував, що в касових книгах, наданих до перевірки, відсутні записи про отримання та видачу готівкових коштів, які були перераховані позивачеві через ОСОБА_1 на власний поточний рахунок через установу банку, що свідчить про не оприбуткування готівки в повній мірі її фактичного надходження у день одержання коштів до каси підприємства на загальну суму 427434,86 грн., за що передбачена п`ятикратна штрафна санкція від суми неоприбуткованої готівки, відповідно до абз.3 ч.1 ст.1 Указу Президента №436/95 від 12.06.1995 року "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки"
Відповідно до п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 (далі - Положення №637) (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
Підприємствам, яким Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.
Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.
Згідно п.1.2 Положення №637 готівкові розрахунки - платежі готівкою підприємств (підприємців) та фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов`язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.
Під поворотною фінансовою допомогою розуміють кошти, що надійшли платникові податків у користування за договором, який не передбачає нарахування відсотків або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та які обов`язково потрібно повернути (пп. 14.1.257 Податкового кодексу України; ПК).
Суд вказує, що для податкового обліку дата отримання коштів від засновника відіграє важливу роль. Про факт отримання та повернення коштів свідчитимуть банківські виписки про зарахування чи повернення грошей із поточного рахунка, а також прибуткові та видаткові касові ордери в разі внесення грошей до каси підприємства. Якщо фінансову допомогу отримують і повертають готівкою, підприємство повинно звернути увагу на граничну суму розрахунків.
Відповідно до п. 2.3 Положення № 637, підприємства мають право здійснювати розрахунки готівкою між собою та/або із фізичними особами протягом одного дня за одним або декількома платіжними документами в межах граничних сум розрахунків готівкою, визначених постановою Правління НБУ Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою від 06.06.2013 р. № 210 (далі - Постанова № 210, що була чинна на час виникнення спірних правовідносин).
Оскільки поворотна фіндопомога не є розрахунком за товари, роботи, послуги - на її надання не поширюються норми п. 1 Постанови № 210, якою установлено граничну суму розрахунків готівкою: підприємств (підприємців) між собою протягом одного дня в розмірі 10 000 (десяти тисяч) гривень; між фізичною особою та підприємством (підприємцем) протягом одного дня в розмірі 50 000 (п`ятдесяти тисяч) гривень; фізичних осіб між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі 50 000 (п`ятдесяти тисяч) гривень.
Водночас Нацбанк у листі від 24.01.2014 року № 11-116/3159 роз`яснив, що обмеження з п.1 Постанови № 210 стосуються розрахунків за правочинами, предметом котрих є будь-які матеріальні та нематеріальні блага, які можуть бути оцінені в грошовій формі, у тому числі розрахунків за договорами, пов`язаними з корпоративними правами, наданням чи поверненням позики, виплатою неустойки. Таке твердження НБУ занадто збільшує коло операцій, на які поширюється готівкове обмеження. Безготівкові розрахунки можуть здійснюватися без будь-яких обмежень і банки зобов`язані забезпечити безготівкові перерахування на вимогу клієнтів у повному обсязі.
Відповідно до п.1.4. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті затвердженої Постановою Правління Національного банку України 21.01.2004 року № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 року за № 377/8976 (далі - Інструкція), безготівкові розрахунки - перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.
Згідно п.1.21. Інструкція платник, якщо це передбачено договором між банком і платником, має право перерахувати кошти на рахунок банку для подальшого їх переказу цим банком на рахунки отримувачів у порядку, визначеному договором. Банк ініціює переказ цих коштів на підставі власних/ого розрахункових/ого документів/а.
Відповідно до п.2.2, 2.4, 2.9 глави 2 розділу IV Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, що затверджена Постановою Правління Національного банку України 01.06.2011 № 174 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 червня 2011 р. за № 790/19528, яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин) банк (філія, відділення) здійснює приймання від клієнта готівки національної валюти через операційну касу за такими прибутковими касовими документами: за заявою на переказ готівки - від юридичних осіб для зарахування на власні поточні рахунки, від фізичних осіб - на поточні, вкладні (депозитні) рахунки, а також від юридичних та фізичних осіб - на рахунки банку (філії, відділення), у тому числі на погашення кредиту, інших юридичних або фізичних осіб, які відкриті в цьому самому банку або в іншому банку, та переказ без відкриття рахунку; за рахунками на сплату платежів - від фізичних осіб на користь юридичних осіб; за прибутковим касовим ордером - від працівників та клієнтів банку (філії, відділення) за внутрішньобанківськими операціями; за документами, установленими відповідною платіжною системою, - від фізичних і юридичних осіб для відправлення переказу та виплати його отримувачу готівкою в національній валюті; банк (філія, відділення) перевіряє в прибуткових касових документах,зокрема, повноту заповнення реквізитів; банк (філія, відділення) зобов`язаний (зобов`язана/зобов`язане) надати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі у вигляді паперового або електронного документа відповідно до законодавства, умов договору та згідно з внутрішньобанківськими правилами, правилами платіжної системи).
Додатком 16 до Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні (у редакції постанови Правління Національного банку України 11.07.2017 № 62) встановлені правила заповнення реквізитів касових документів.
Представник позивача у судовому засіданні пояснив та що вбачається зі справи, що з відповіді АТ Укрсоцбанк (а.с.72), платником за переліченими вище квитанціями є фізична особа ОСОБА_1 , код платника 2861200693. Оскільки ТОВ Дисойл є клієнтом АТ Укрсоцбанк , а ОСОБА_1 (на час здійснення зазначених платежів) директором підприємства, в зазначених квитанціях автоматично було зазначено платника та отримувача ТОВ Дисойл .
Крім цього, відповідно укладених договорів між ОСОБА_1 та ТОВ Дисойл про надання поворотної фінансової допомоги №10Ф від 17.11.2017 року та №11Ф від 28.11.2017 року ( а.с.73-74), на підставі яких саме і вносилися грошові кошти за зазначеними квитанціями, п.2.3. визначено, що Поворотна фінансова допомога надається з дати підписання даного Договору шляхом внесення грошових коштів на розрахунковий рахунок підприємства через банківську установу .
Зазначені обставини підтверджують той факт, що грошові кошти за переліченими квитанціями ніколи не надходили до каси підприємства, оскільки були у відповідності до умов Договорів внесені ОСОБА_1 як фізичною особою до банківської установи АТ Укрсоцбанк на рахунок підприємства.
Також цей факт підтверджується і не відображенням зазначених сум в касових книгах підприємства за 2016 та 2017 роки, оскільки до каси підприємства зазначені грошові кошти ніколи не надходили.
Водночас, підсумовуючи наведене, суд вказує, що зі змісту Положення №637 вбачається, що операції з видачі готівкових коштів на виконання договору поворотної фінансової допомоги через касу підприємства відносяться до готівкових розрахунків, а операції з повернення поворотної фінансової допомоги чи внесення такої допомоги на виконання договору поворотної фінансової допомоги не підпадають під правове регулювання Положення № 637.
Зазначене також знайшло своє підтвердження в індивідуальній податковій консультації від 05.09.17 р. № 1803/С/99-99-14-05-01-14/ІПК Щодо визначення розрахунком операцій з видачі готівкових коштів на виконання договору поворотної фінансової допомоги .
В ході розгляду справи встановлено, що позивач, в обґрунтування позовних вимог, посилається на лист-уточнення ПАТ "Укрсоцбанк" ( а.с.19).
Як вказував представник відповідача, зазначений лист не містить дати складання, номеру вихідної та/або вхідної кореспонденції, що підтверджується матеріалами справи.
Крім того, як зазначав представник відповідача, у ньому зазначено, що в касі Новоолексїївського відділення №838 ПАТ "Укрсоцбанк" на розрахунковий рахунок були внесені кошти відповідно до чотирьох квитанцій.
З копій зазначених квитанцій, вбачається, що одна з них видана не Новоолексіївським відділенням, а Орджонікідзівським відділенням.
Враховуючи зазначені недоліки листа ПАТ "Укрсоцбанк", у Головного управління ДФС у Харківській області виникли сумніви щодо його достовірності, про що вказував представник відповідача та зазначав, що оригінал зазначеного листа знаходиться у позивача.
Представник відповідача акцентував увагу суду, що в тексті вищезазначеного листа-уточнення зазначено, що його видано у відповідь на лист клієнта ТОВ "ДИСОЙЛ", однак цей лист позивачем не було надано разом з позовною заявою та не виключав ймовірність того, що позивачу під час перевірки стало відомо про очікувані штрафні санкції за неоприбуткування готівки, а тому, з метою уникнення штрафу, ним було надано до відділення "На Гоголя" №820 АТ "Укрсоцбанк" лист, у якому він зазначає, що ним було допущено помилку у реквізитах при заповненні заяви про перерахування готівки на власний розрахунковий рахунок.
З метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи судом ухвалою від 19.03.2019 року було витребувано у відділення "На Гоголя" № 820 (м. Харків, вул. Гоголя 1) АТ "Укрсоцбанк" (код 00039019) касові документи, на підставі яких було видано квитанції: № FJB1615383500025 від 01.06.2016; № FJB1732583800027 від 21.11.2017; № FJB1732783800013 від 23.11.2017; № FJB1734983800044 від 15.12.2017; лист-уточнення в реквізитах платника ОСОБА_1 , який було направлено/вручено Директору ТОВ "ДИСОЙЛ" Степаненко Олені Миколаївні з доказами направлення/ вручення; лист клієнта ТОВ "ДИСОЙЛ", на підставі якого було надано лист-уточнення в реквізитах платника ОСОБА_1 та витребувано у ТОВ "ДИСОЙЛ" (код 40192193) для огляду оригінал листа-уточнення в реквізитах платника ОСОБА_1 , який було направлено/вручено відділенням "На Гоголя" №820 Директору ТОВ "ДИСОЙЛ" Степаненко Олені Миколаївні.
Позивачем було виконано вказану ухвалу, надано оригінал листа-уточнення в реквізитах платника ОСОБА_1 , який судом було оглянуто у судовому засіданні.
Водночас, відділенням "На Гоголя" № 820 (м. Харків, вул. Гоголя 1) АТ "Укрсоцбанк" (код 00039019) вимоги ухвали виконано не було, навіть попри направлення судом листа на адресу НБУ з проханням сприяння в її виконанні, на який останній надав відповідь про відсутність підстав у спонуканні зазначеного відділення банку до виконання вимог суду. Зазначені листи містяться у справі.
За змістом ст.77 КАС України, у разі ненадання доказів на пропозицію суду , суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Крім того, відповідно до п. 56.21 ст. 56 ПК України, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Підсумовуючи наведене, суд не вбачає у діях позивача ознак порушення п. 2.6 Положення №637.
Стосовно висновків ГУ ДФУ у Харківській області порушень пунктів 2.8 та 3.5 Положення №637 суд зазначає таке:
В ході фактичної перевірки спеціалісти ГУ ДФС на підставі наданих до перевірки документів, а саме: касових доручень, прибуткових та видаткових касових ордерів дійшли висновку про перевищення Позивачем залишку коштів в касі на кінець дня на загальну суму 889,00 грн., за видатковими касовими ордерами від 07.04.2016 року на суму 610,00 грн. та від 14.04.2016 року на суму 279,00 грн. Даний висновок ґрунтується на підставі відсутності підписів в графі підпис одержувача у вказаних ордерах.
Згідно п.2.8 Положення №637 підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) у межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов`язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб.
Таким чином, порушенням п.2.8 Положення №637 є тримання в позаробочий час в касі підприємства виручки (готівки) в сумі, яка перевищує встановлений ліміт каси.
В той же час п.7.21 глави 7 Положення №637 визначено, що під час перевірки дотримання підприємством ліміту каси визначається наявність самостійно встановленого ліміту каси та відповідність його розрахунку вимогам цього Положення, уточнюються за наказами, розпорядженнями чи іншими розпорядчими документами суми самостійно доведених підприємством (юридичною особою) лімітів кас своїм відокремленим підрозділам.
Пунктом 7.23 глави 7 Положення №637 встановлений порядок визначення понадлімітних залишків готівки в касі, відповідно до якого порівнюються записи про фактичні залишки готівки в касі за касовою книгою з установленим лімітом каси за кожний день незалежно від того, здійснювалися в цей день касові обороти (надходження і витрати готівки) чи ні. Якщо в періоді, що перевіряється, виявлено перевищення ліміту каси, то з`ясовується, протягом якого часу (у днях) і які понадлімітні суми не здавалися в установлені строки до банку і з якої причини, а також загальна сума понадлімітних залишків.
Відповідно до пункту 5.2 Положення № 637, установлення ліміту каси проводиться підприємствами самостійно на підставі розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі , що підписується головним (старшим) бухгалтером та керівником підприємства (або уповноваженою ним особою). До розрахунку приймається строк здавання підприємством готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках, визначений відповідним договором банківського рахунку. Для кожного підприємства та його відокремленого підрозділу складається окремий розрахунок встановлення ліміту залишку готівки в касі. Установлений ліміт каси затверджується внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства. Для відокремлених підрозділів ліміт каси встановлюється і доводиться до їх відома відповідними внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства - юридичної особи. Підприємства, що розпочинають свою діяльність, а також підприємства, діяльність яких була пов`язана виключно з безготівковими розрахунками та які відповідно до встановленого законодавством України порядку отримують право на здійснення додаткового виду діяльності, що передбачає здійснення готівкових розрахунків, на перші три місяці їх роботи ліміт каси встановлюють згідно з прогнозними розрахунками. Установлений з урахуванням прогнозних розрахунків ліміт каси у двотижневий строк після закінчення перших трьох місяців їх роботи переглядається за фактичними показниками діяльності відповідно до вимог цього Положення.
Згідно з абзацом першим пункту 5.8 цього Положення, якщо підприємством ліміт каси не встановлено (незалежно від причин такого невстановлення), то ліміт такої каси вважається нульовим. У цьому разі вся готівка, що перебуває в його касі на кінець робочого дня і не здана підприємством відповідно до вимог цього Положення, вважається понадлімітною.
Отже, підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) у межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов`язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки.
Відповідно до п. 7.24 Положення №637 у разі виявлення під час перевірок видаткових касових ордерів або видаткових відомостей, у яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача (абзац другий пункту 3.5 цього Положення), сума готівки за такими видатковими документами додається до залишку готівки в касі виключно в день, у якому оформлено зазначені видаткові документи, і надалі зазначена сума не береться для розрахунку понадлімітних залишків готівки.
З акту перевірки від 03.10.2018 року не вбачається дотримання відповідачем порядку встановленого пунктами 7.21 та 7.23 глави 7 Положення №637 та визначення встановленого ліміту залишку готівки в касі Позивача.
Отже, судом встановлено, що висновки відповідача про перевищення ліміту залишку грошових коштів в касі не відповідають дійсності, оскільки перевіряючи ми не було оцінено необхідні документи товариства та не встановлені обставини визначені Податковим кодексом України.
Згідно з нормами п.3.5 Положення №637 у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред`явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача.
Відповідно до п.3.4 Положення №637 видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер або працівник підприємства, який на це уповноважений керівником. До видаткових ордерів можуть додаватися заява на видачу готівки, розрахунки тощо.
Якщо на доданих до видаткових касових ордерів документах, заявах, рахунках тощо є дозвільний напис керівника підприємства, то його підпис на видаткових касових ордерах не обов`язковий.
Зміст наведених положень у їх системному зв`язку свідчить про те, що при проведенні оцінки питання дотримання суб`єктом господарювання порядку ведення касових операцій визначальне значення має встановлення факту видачі або отримання (повернення) готівкових коштів, а не тільки правильність складання та оформлення відповідних звітних документів.
Суд зазначає, що у згаданих вище видаткових касових ордерах № 13 від 07.04.2016 року на суму 610 грн. та № 15 від 14.04.2016 року на суму 279 грн. ( а.с.50-51) наявні всі необхідні підписи, окрім підпису одержувача.
У свою чергу, зазначені кошти 07.04.2016 року - 610,00 грн. та 14.04.2016 року - 279,00 грн., перед перерахуванням, були видані з каси керівнику товариства - ОСОБА_1, який також є головним бухгалтером цього товариства.
У вказаних видаткових касових ордерах містяться підписи ОСОБА_1 , в графі керівник та головний бухгалтер ) та його паспортні дані, що свідчить про той факт, що керівник - ОСОБА_1 , підписував зазначені ордери.
А також в даних ордерах наявний підпис касира, який підтверджує видачу готівки саме керівнику товариства - ОСОБА_1
Абзацом 5 п.3.10 Положення №637 передбачено, що у касових ордерах, які оформляються на загальну суму проведених підприємством касових операцій (видача готівки за видатковими відомостями, електронними платіжними засобами, здавання готівки до банку, отримання готівки з банку за чеком та оприбуткування її в касі тощо), реквізит "одержав" або "прийнято від" не заповнюється.
Та обставина, що в графі одержувач вищевказаних видаткових касових ордерів немає підпису одержувача коштів - керівника ОСОБА_1 не може бути підставою для висновків про те, що кошти фактично не були видані з каси товариства чи не були сплачені в установленому порядку.
Відсутність підпису ОСОБА_1 у графі одержувач та у зв`язку з цим - певна некоректність заповнення видаткового касового ордеру, при одночасній наявності підпису ОСОБА_1 у касовому ордері у графі керівник та при фактичному одержанні цих коштів, свідчить про виведення готівки з каси.
Підсумовуючи наведене, суд не вбачає у діях позивача ознак порушень пунктів 2.8 та 3.5 Положення №637.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не підтвердив наявності у позивача кола порушень, за які його було притягнуто до відповідальності спірним податковим повідомленням - рішенням, а відтак, суд приходить до висновку про задоволення позову.
Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дисойл" (вул. Ахсарова, буд. 4/6-А, к. 2-24,м. Харків,61051, код ЄДРПОУ 40192193 ) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ39599198) про скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 18.10.2018 року № 00011781410, яке винесено відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Дисойл".
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ39599198) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дисойл" (вул. Ахсарова, буд. 4/6-А, к. 2-24,м. Харків,61051, код ЄДРПОУ 40192193 ) витрати по оплаті судового збору у розмірі 19210 грн. ( дев`ятнадцять тисяч двісті десять гривень).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складено 17 травня 2019 року.
Суддя Заічко О.В.
Суд | Харківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 07.05.2019 |
Оприлюднено | 19.05.2019 |
Номер документу | 81792160 |
Судочинство | Адміністративне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні