Ухвала

від 14.05.2019 по справі 825/3735/15-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

14 травня 2019 року Чернігів Справа № 825/3735/15-а

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Зайця О.В.,

за участю секретаря Новик Н.С.,

позивача ОСОБА_1 ,

предстаника заявника Роєнка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву про поворот виконання судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області, Варвинського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області, Варвинського відділення поліції Прилуцького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання неправомірним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

У С Т А Н О В И В:

16.04.2019 представник відповідача звернувся до суду із заявою, в якій просить в порядку повороту виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.09.2018 стягнути з ОСОБА_1 на користь ГУНП в Чернігівській області кошти у сумі 108960,80 грн. Заява мотивованна тим, що постановою Касаційного адміністративного суду Верховного суду від 25.03.2019 ОСОБА_1 поновлено на посаді ДІМ СДІМ Варвинського РВ УМВС (посада з якої позивача було звільнено) та змінено рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.09.2019 виклавши четвертий абзац резолютивної частини в наступній редакції стягнути з Варвинського РВ УМВС України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 07.11.2015 по 12.09.2018 в сумі 108960 грн. 80 коп., без урахування податку на доходи фізичних осіб та інших обов`язкових платежів . Також у цій частині змінено постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2019. Тобто Касаційною інстанцією було прийнято рішення про стягнення середнього заробітку з органу де проходив службу ОСОБА_1 .

Позивач у судовому засіданні заперечував проти задоволення вказаної заяви.

Заявник підтримав заяву та просив її задовольнити.

Дослідивши обгрунтування заяви та матеріали справи, суд встановив наступне.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2018 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково, а саме, зокрема, стягнуто з ГУ Національної поліції в Чернігівській області середній заробіток за час вимушеного прогулу з 07.11.2015 по 12.09.2018 у сумі 108960,80 грн.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2019 апеляційні скарги ГУНП в Чернігівській області та УМВС України в Чернігівській області залишені без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.09.2018 без змін.

Відповідно до меморіального ордеру від 22.02.2019 № 14 ГУНП в Чернігівській області перерахувало на рахунок ОСОБА_1 стягнуті за рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.09.2019 кошти у сумі 108960,80 грн.

Постановою Касаційного адміністративного суду Верховного суду від 25.03.2019 ОСОБА_1 поновлено на посаді ДІМ СДІМ Варвинського РВ УМВС (посада з якої позивача було звільнено) та змінено рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.09.2019 виклавши четвертий абзац резолютивної частини в наступній редакції стягнути з Варвинського РВ УМВС України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 07.11.2015 по 12.09.2018 в сумі 108960 грн. 80 коп., без урахування податку на доходи фізичних осіб та інших обов`язкових платежів . Також у цій частині змінено постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2019.

Правовідносини із повороту виконання судових рішень визначені ст. 380 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України).

Зокрема, суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо при новому розгляді справи він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Суд вирішує питання про поворот виконання, якщо за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони.

Якщо питання про поворот виконання судового рішення не було вирішене згідно із частинами першою - третьою наведеної вище статті КАС України, заява відповідача про поворот виконання розглядається адміністративним судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи за результатами перегляду рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Як зазначив, в своєму рішенні Конституційний Суд України від 2 листопада 2011 року № 13-рп/2011, поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.

Таким чином, з наведених правових норм випливає, що за допомогою інституту повороту, виконання судового рішення, яке було скасоване або змінене, зокрема, у такий спосіб, що стягувач повинен повернути боржнику те, що він отримав за таким судовим рішенням.

Разом з цим, ст. 381 КАС України встановлені особливості повороту виконання в окремих категоріях адміністративних справ, за якою поворот виконання рішення про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктом владних повноважень, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, рішення про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів, а також рішення про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтовано повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 239 КЗпП України у разі скасування виконаних судових рішень про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання допускається лише тоді, коли скасоване рішення ґрунтувалося на повідомлених позивачем неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.

Оскільки предметом стягнення по цій справі була заробітна плата у відносинах публічної служби, за таких обставин, відповідно до вимог ст.381 КАС України, поворот виконання можливий лише у разі того, що позивач повідомив суду першої інстанції неправдиві відомості або надав підроблені документи.

Разом з тим, при розгляді справи судом не встановлено повідомлення позивачем неправдивих відомостей або надання підроблених документів.

Отже, виплачений позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу поверненню відповідачу не підлягає.

Враховуючи викладене, суд не знаходить підстав для задоволення заяви про поворот виконання судового рішення у справі №825/3735/15-а.

Керуючись статтями 240, 241, 242, 243, 248, 380 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви про поворот виконання судового рішення відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена за правилами, встановленими статями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Ухвалу суду у повному обсязі виготовлено 17.05.2019.

Суддя О.В. Заяць