Постанова

від 16.05.2019 по справі 2а/1270/1701/12

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 травня 2019 року

Київ

справа №2а/1270/1701/12

адміністративне провадження №К/9901/8551/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду у складі судді Мирончук Н.В. від 22 серпня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Бишова М.В., суддів Шальєвої В.А., Компанієць І.Д. від 25 жовтня 2012 року у справі за позовом Дочірнього підприємства БМУ-Термо до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2012 року Дочірнє підприємство БМУ-Термо (далі - позивач, Підприємство) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби (далі - відповідач, Інспекція), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10 лютого 2012 року №0000222310., яким йому донараховано грошове зобов`язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) за червень 2011 року у сумі 516801 грн.

На обґрунтування позову зазначало, що слідчим з особливо важливих справ слідчого відділу податкової міліції Державної податкової адміністрації в Луганській області 30 листопада 2011 року у кримінальній справі №10/11/8012 винесено постанову про призначення позапланової виїзної документальної перевірки Підприємства з питань дотримання податкового законодавства по ПДВ під час придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ Ваел Плюс (код за ЄДРПОУ 33352187) за період з 01 грудня 2010 року по 30 вересня 2011 року, проведення якої доручено Інспекції.

На підставі постанови слідчого відповідач провів перевірку Підприємства з питань правових відносин з постачальником товарів (послуг) ТОВ Ваел Плюс у період з 01 грудня 2010 року по 30 вересня 2011 року, за результатами якої склав акт від 25 січня 2012 року №238/23/30921326, в якому зафіксовані порушення позивачем пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 ПК України, внаслідок чого завищено податковий кредит з ПДВ за червень 2011 року на суму 516801 грн.

10 лютого 2012 року на підставі акту перевірки відповідачем прийнято оскаржене податкове повідомлення-рішення №0000222310.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2012 року, позов Підприємства задоволено; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Інспекції від 10 лютого 2012 року №0000222310.

Ухвалюючи такі рішення, суди, застосувавши норми підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78, пункту 86.9 статті 86 ПК України до встановлених обставин щодо проведення перевірки Підприємства на підставі постанови слідчого у кримінальній справі, дійшли висновку про неправомірність податкового повідомлення-рішення, прийнятого за результатами перевірки, оскільки на дату його прийняття та розгляду цієї справи судом не було прийнято рішення по кримінальній справі.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Інспекція подала касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення процесуальних норм, просила їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити Підприємству у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, послалась на те, що операції між позивачем та його контрагентом безпідставно розцінені судами попередніх інстанцій як фактично здійснені, оскільки перевіркою не встановлено наявності у ТОВ Ваел Плюс необхідних трудових та інших ресурсів, необхідних для виконання задекларованого обсягу операцій; до перевірки не надано документів, які б підтверджували транспортування та відвантаження товару, а також проведення розрахунків між позивачем та контрагентом. Також зазначає про неправильне застосування судами положень пункту 86.9 статті 86 ПК України, оскільки за приписами вказаної норми податкове повідомлення-рішення не приймається до набрання законної сили відповідним судовим рішенням лише у випадку, якщо перевірка призначена в межах порушеної кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки і збори. В інших ж випадках, як вважає відповідач, грошові зобов`язання визначаються та, відповідно, приймається податкове повідомлення-рішення у відповідності до пункту 58.1 статті 58 ПК України.

Позивач у письмових запереченнях на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій, які просить залишити без змін, - обґрунтованими та законними.

Ухвалою від 02 березня 2016 року Вищий адміністративний суд України за результатами вивчення частково відновленого втраченого провадження з огляду на недостатність зібраних матеріалів закрив касаційне провадження у справі.

За результатами розгляду заяви Інспекції про перегляд згаданої ухвали суду касаційної інстанції з підстави неоднакового застосування Вищим адміністративним судом України одних і тих самих норм процесуального права у подібних правовідносинах, а саме статті 279 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду постановою від 20 березня 2019 року скасував ухвалу Вищого адміністративного суду України від 02 березня 2016 року у справі №2а/1270/1701/2012, а справу передав до Верховного Суду для подальшого провадження за касаційною скаргою Інспекції.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду визначено колегію суддів для розгляду касаційної скарги у складі судді-доповідача Пасічник С.С., суддів Васильєвої І.А., Юрченко В.П.

Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України (в редакцій, чинній на час виникнення спірних правовідносин) однією з підстав проведення документальної позапланової виїзної перевірки є отримання постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесеної ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

За змістом пункту 86.9 статті 86 ПК України (в редакції, чинній на момент призначення перевірки та прийняття спірного податкового повідомлення-рішення) у разі якщо грошове зобов`язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Таким чином відсутність відповідного рішення суду в кримінальній справі не дає підстав органу податкової служби для прийняття податкового повідомлення-рішення про визначення грошового зобов`язання платнику податків за результатами перевірки, призначеної у кримінальній справі.

У справі, яка розглядається, суди встановили, що на момент прийняття спірного податкового повідомлення-рішення й вирішення цього спору по суті рішення по кримінальній справі, в межах якої проведено документальну перевірку позивача, не прийнято.

За таких обставин суд касаційної інстанції вважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про відсутність у відповідача в ситуації, що розглядається, правових підстав для прийняття податкового повідомлення-рішення, яке оскаржується позивачем.

Доводи ж касаційної скарги про нереальність господарських операцій між позивачем та згаданим контрагентом не дають підстав для висновку, що суди допустили неправильне застосування норм матеріального права чи порушення процесуальних норм при ухваленні судових рішень, оскільки такі обставини не підлягають дослідженню під час вирішення цієї справи.

За правилами статті 341 КАС України (в редакції, чинній на момент ухвалення даної постанови) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно з частиною третьою статті 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2012 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С.С. Пасічник

І.А. Васильєва

В.П. Юрченко ,

Судді Верховного Суду