Ухвала

від 16.05.2019 по справі 691/445/19

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 691/445/19

провадження № 2/691/392/19

УХВАЛА

16 травня 2019 року м. Городище

Суддя Городищенського районного суду Черкаської області Подорога Л.В., розглянувши позовну заяву акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

АТ КБ ПриватБанк звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 23.04.2012 року, у розмірі 58926 грн. 21 коп., а саме: 26445 грн. 52 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 13051 грн. 85 коп. - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 00 грн. 00 коп. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 15696 грн. 64 коп. - заборгованість за пенею, 450 грн. 00 коп. - заборгованість за пенею за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн., 500 грн. 00 коп. - штраф (фіксована частина), 2782 грн. 20 коп. - штраф (відсоткова складова). Також просили стягнути судові витрати в розмірі 1921 грн. 00 коп.

Ознайомившись з поданою заявою, вважаю, що її слід залишити без руху з наступних підстав.

Посилаючись у позовних вимогах на не належне виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором, а саме, на порушення строків виконання грошового зобов`язання, позивач просить стягнути з останнього заборгованість за пенею у розмірі 15696 грн. 64 коп., 450 грн. 00 коп. - заборгованість за пенею за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. та штрафи у розмірі 3282 грн. 20 коп. (штраф фіксована частина - 500 грн., процентна складова 2782 грн. 20 коп.).

При цьому, ПАТ КБ ПриватБанк не враховано правову позицію Верховного Суду України у справі № 6-2003цс15, викладеній у Постанові від 21.10.2015 року, в якій зазначено, що з урахуванням норм ст. 549 ЦК України, штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення. Таким чином, пеня та штрафи не можуть одночасно застосовуватись за порушення одного грошового зобов`язання.

Позивач не обґрунтував у позовній заяві причини застосування подвійної відповідальності за порушення одного грошового зобов`язання, а саме, і пені і штрафів, що є порушенням вимог п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.

Крім цього, додаючи до позовної заяви витяг з тарифів обслуговування кредитних карт Універсальна та посилаючись на цей доказ, позивачем не обґрунтовано який же із тарифів (а їх зазначено чотири: 1. універсальна 30 днів пільгового періоду, 2. універсальна 55 днів пільгового періоду, 3. універсальна contract, 4. універсальна gold), має застосовуватися саме до відповідача ОСОБА_1 , із обґрунтуванням підстав для застосування саме такого тарифу (одного з чотирьох), а не якогось іншого (оскільки в заяві на отримання картки, на яку посилається позивач, цього не вказано). Викладені недоліки позовної заяви також є порушенням вимог п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.

Також, за нормами ч. 4 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви документ, що підтверджує сплату судового збору, встановленого ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір .

Відповідно до п. 26 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року № 10 Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах (яка на даний час є чинною), законодавством не встановлено спеціальних вимог до оформлення платіжних документів, на підставі яких перераховуються суми судового збору. Таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України від 05 квітня 2001 року № 2346-ІІІ Про платіжні системи та переказ коштів в Україні і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI Про судовий збір , суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв`язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. При цьому, наприклад, платіжне доручення повинно бути підписано відповідальним виконавцем банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату надходження та дату виконання платіжного доручення (п. 2.14 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (зі змінами).

Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач, на підтвердження сплати судового збору, надав платіжне доручення № PROM5ВGХМ2 від 25.03.2019, однак воно не може бути зараховане судом, як доказ сплати судового збору, оскільки на ньому відсутня печатка банку, відсутня відмітка про дату надходження та дату виконання платіжного доручення. Щодо підпису на платіжному дорученні, то є незрозумілим кому він належить, оскільки ніяких відомостей про його виконавця платіжне доручення не містить.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175 - 177 ЦПК України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на вище зазначене, вважаю, що позовна заява підлягає залишенню без руху, з наданням позивачеві строку для усунення її недоліків.

Керуючись ст. ст. 175 - 177, 185 ЦПК України, -

у х в а л и в :

Позовну заяву публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправлення недоліків позовної заяви, вказаних у мотивувальній частині даної ухвали і надання їх суду в строк, який не перевищує десяти днів, з дня отримання копії даної ухвали.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л. В. Подорога