Постанова

від 13.05.2019 по справі 683/1871/15-ц

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КОПІЯ

УКРАЇНА

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 683/1871/15-ц

Провадження № 22-ц/4820/763/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2019 року м. Хмельницький

Хмельницький апеляційний суд в складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Корніюк А.П. (суддя - доповідач), П`єнти І.В., Талалай О.І.

секретар судового засідання Медведчук Н.Д.

за участю представника ТОВ Інтеравто СТ Ємкова О.В., представника позивача Драгомерецького ОСОБА_1 .

розглянув у спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні цивільну справу №683/1871/15-ц за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Інтеравто СТ на заочне рішення Старокостянтинівського районного суду від 27 серпня 2015 року (суддя Бондарчук Л.А.) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заслухавши доповідача, пояснення представників учасників справи , дослідивши доводи апеляційної скарги і матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

Звертаючись в липні 2015 року до суду із позовом Публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (ПАТ Промінвестбанк , надалі Банк) просило стягнути із ОСОБА_2 кредитну заборгованість у розмірі 391774,06 грн., з яких 3371947,79 грн. - заборгованість за кредитом, 41155,83 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 13315,07 грн. - заборгованість за пенею по кредиту, 5,77 грн. - заборгованості за пенею по процентам. та судові витрати.

Заявлені вимоги позивач мотивував тим, що 18 лютого 2014 року між ПАТ Промінвестбанк та ТОВ Інтеравто СТ було укладено договір про відкриття траншевої кредитної лінії №20-0541/2-1, за умовами якого банк відкрив позичальнику кредитну лінію із встановленням максимального ліміту 400 000 грн. строком до 23.01.2023 року. Того ж дня між ПАТ Промінвестбанк та ТОВ Інтеравто СТ укладено договір про надання траншу в межах встановленого ліміту кредитування №20-0542/2-1, за умовами якого банк надав позичальнику кредит в сумі 400 000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24,3 на рік строком до 26.02.2014 року. В забезпечення належного виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором 18 лютого 2014 року між ПАТ Промінвестбанк , ТОВ Інтеравто СТ та ОСОБА_2 укладено договір поруки №20-0543/3-3. Однак, у порушення умов кредитного договору позичальник взяті на себе зобов`язання не виконав, внаслідок чого станом на 01.07.2015 року утворилась заборгованість в розмірі 391774,06 грн. Як зазначив позивач, про необхідність погашення заборгованості по кредитному договору позичальника та поручителя було повідомлено листами від 23.01.2015 року та в подальшому рішенням господарського суду Хмельницької області від 09 червня 2015 року з ТОВ Інтеравто СТ було стягнуто на користь банку 337297,39 грн. заборгованості по кредиту, 14621,15 грн. заборгованості по процентам, 37435,62 грн. пені за простроченим кредитом, 131,20 грн. пені за простроченими процентами та судові витрати. З огляду на те, що відповідач є фінансовим поручителем по кредитним зобов`язанням ТОВ Інтеравто СТ просило задовольнити позов в повному обсязі.

Заочним рішенням Старокостянтинівського районного суду від 27 серпня 2015 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ Промінвестбанк заборгованість за договором про відкриття траншевої лінії №20-0541/2-1 від 18 лютого 2014 року в сумі 391774 грн. 06 коп., судові витрати в сумі 3654 грн., а всього 395428 грн. 06 коп.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду від 11 листопада 2015 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення суду залишено без задоволення.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ТОВ Інтеравто СТ оскаржило його в апеляційному порядку та вказує, що це рішення постановлено з порушенням судом норм матеріального та процесуального права і підлягає до скасування. На підтвердження доводів апеляційної скарги товариство зазначило, що суд неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, не встановив правовідносини, що виникли між сторонами, не залучив ТОВ Інтеравто СТ до участі у справі як позичальника за кредитним договором, у той час як оскаржуваним у справі судовим рішенням вирішив питання про його права та обов`язки, що є підставою для скасування цього рішення. Апелянт вказує, що судами різної юрисдикції прийняті рішення, на підставі яких відбулось подвійне стягнення як з позичальника так і з поручителя не у солідарному порядку суми простроченої заборгованості, що виникла на підставі одного і того ж договору про відкриття траншевої лінії №20-0541/2-1 від 18.02.2014 року, що є порушенням норм матеріального права. Апелянт вважає, що суд першої інстанції невірно витлумачив норми цивільного права щодо солідарного обов`язку боржників по виконанню встановленого кредитним договором зобов`язання, у зв`язку з чим у межах виконавчих проваджень, які на даний час перебувають на виконанні у Старокостянтинівському РВДВС ГТУЮ у Хмельницькій області за двома різними виконавчими листами з ОСОБА_2 на користь ПАТ Промінвестбанк стягнуто 194 511,32 грн. та з ТОВ Інтеравто СТ на користь цього ж стягувача стягнуто 202 763,75 грн., що є недопустимим. Крім того, апелянт вважає, що договір поруки в силу положень ч. 4 ст. 559 ЦК України є припиненим з 27.08.2014 року, а тому у банку відсутні правові підстави для пред`явлення до поручителя вимог по виконанню основного зобов`язання позичальника перед банком. Також, під час проведення заочного розгляду справи судом не було дотримано критерію повторної неявки відповідача, що є підставою для скасування вказаного рішення суду.

У відзиві на апеляційну скаргу ПАТ Промінвестбанк погоджується із рішенням суду першої інстанції, вважає його законним і обґрунтованим та зазначає, що доводи апеляційної скарги зводяться до неправильного тлумачення наслідків припинення дії договору поруки. Щодо посилань в апеляційній скарзі на те, що ТОВ Інтеравто СТ не було відомо про рішення Старокостянтинівського районного суду від 27 серпня 2015 року, що є підставою для його скасування, то такі доводи не заслуговують на увагу, оскільки товариство було залучено до участі у справі в якості третьої особи, йому направлялися судові повістки, проте представник ТОВ Інтеравто СТ не з`явився в судове засідання. Крім того, не відповідає дійсності твердження апелянта про те, що у справі відбулось подвійне стягнення сум простроченої заборгованості, оскільки банком державному виконавцю РВДВС ГТУЮ у Хмельницькій області було підтверджено про повне погашення заборгованості ОСОБА_2 по виконавчому листу №683/1871/15-ц, що виданий Старокостянтинівським районним судом у цій справі, а також підтверджено одночасне зменшення заборгованості ТОВ Інтеравто СТ по наказу господарського суду Хмельницької області №924/455/15 від 30.06.2015 року з 397275,07 грн. до 32035,69 грн. Таким чином на даний час оскаржуване судове рішення є виконаним, законним тому не підлягає до скасування.

Представник ТОВ Інтеравто СТ Ємков О.В підтримав апеляційну скаргу з підстав у ній наведених.

Представник ПАТ Промінвестбанк Драгомерецький І.П. заперечив проти доводів апеляційної скарги та просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.

ОСОБА_2 до суду не з`явився, хоча про день і час розгляду справи повідомлений належним чином. Надіслав до суду клопотання про розгляд справи у його відсутності.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників учасників справи, дослідивши матеріали справи дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а оскаржуване рішення - скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Частинами 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи позовні вимоги та стягуючи з ОСОБА_2 на користь позивача кредитну заборгованість в сумі 391 774,06 грн. суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позичальником ТОВ Інтеравто СТ не виконано у визначені договором строки зобов`язання із повернення кредитних коштів ПАТ Промінвестбанк , тому банк має право вимагати від відповідача, як поручителя, повернути кредит, проценти за користування коштами та пеню.

Судова колегія вважає, що оскаржуваним судовим рішення порушуються права апелянта, адже відповідно до ч. 1 ст. 544 ЦК України боржник, який виконав солідарний обов`язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього.

Та в силу ч. 2 ст. 556 ЦК України до поручителя, який виконав зобов`язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов`язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

Як вбачається із матеріалів справи на виконанні у відділі ДВС Старокостянтинівського управління юстиції перебувають два виконавчих документи: наказ Господарського суду Хмельницької області від 30.06.2015 року про стягнення із ТОВ Інтеравто СТ на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк 397275,07грн. боргу (ВП №48748386) та виконавчий лист №683/1871/15-ц про стягнення із ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк 395428,06грн. боргу (ВП №50281394). І при примусовому виконанні наказу від 30.06.2015 року (ВП №48748386) перераховано на користь стягувача грошові кошти в сумі 202763,75грн., а при примусовому виконанні виконавчого листа №683/1871/15-ц (ВП №50281394) проведено стягнення із ОСОБА_2 коштів на користь стягувача в сумі 194511,32грн. Зазначені виконавчі документи не завершені, оскільки у жодному судовому рішенні не зазначено про солідарність боргу та по ним є залишок нестягнутої суми боргу (а.с. 125 -128, 151-153, 184).

Разом з тим, доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права щодо не залучення ТОВ Інтеравто СТ до участі у справі в якості третьої особи, колегія суддів вважає їх помилковими, адже як вбачається із матеріалів справи (а.с. 1-4, 44) ПАТ Промінвестбанк при подачі позову до суду визначив коло осіб, які беруть участь у справі, а саме: відповідач ОСОБА_2 та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ Інтеравто СТ і судом направлялася судова повістка ТОВ Інтеравто СТ з повідомленням про день і час розгляду зазначеної справи, однак товариство не скористалося своїм правом та не направило до суду належного представника.

Судова колегія не погоджується із висновками суду першої інстанції виходячи із наступного.

У відповідності із ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Так, судом першої інстанції вірно встановлено, що 18 лютого 2014 року між Публічним акціонерним товариством Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк та Товариством з обмеженою відповідальністю Інтеравто СТ укладено Договір про відкриття траншевої кредитної лінії №20-0541/2-1, за умовами якого банк відкрив позичальнику кредитну лінію із встановленням максимального ліміту 400 000 грн. строком до 23 січня 2015 року (п.2.1 договору).

Згідно п.2.2 Договору про відкриття траншевої кредитної лінії №20-0541/2-1 від 18.02.2014 року, що укладений між Банком та ТОВ Інтеравто СТ кредитування відбувається шляхом надання позичальнику кредитних коштів в межах окремих траншів. Розмір суми отриманих траншів, по яких існують боргові зобов`язання в будь - який момент дії цього договору не може перевищувати встановлений ліміт кредитної лінії. Встановлення розміру кожного траншу відбувається після підписання з позичальником Договору про надання Траншу в межах встановленого ліміту кредитування, в якому визначається, крім іншого, строк користування траншем, процентна ставка, Договори про надання Траншу в межах встановленого ліміту кредитування є невід`ємними частинами цього договору.

Позичальник зобов`язується отримати кошти в межах Траншу, виконати всі обов`язки, що витікають зі змісту цього договору, і повністю погасити свої боргові зобов`язання у терміни (строк), встановлені відповідним Договором про надання Траншу в межах встановленого ліміту кредитування.

18 лютого 2014 року між Публічним акціонерним товариством Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк та ТОВ Інтеравто СТ було укладено договір про надання траншу в межах встановленого ліміту кредитування №20-0542/2-1, за умовами якого Банк в межах Ліміту кредитної лінії надав позичальнику Транш (Кредит) в розмірі 400 000 грн. під 24,3 проценти річних з кінцевим терміном повернення Кредиту, наданого в межах цього Траншу - 26 лютого 2014 року (п. п. 1, 2, 5).

18 лютого 2014 року між Публічним акціонерним товариством Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк , ОСОБА_2 та ТОВ Інтеравто СТ було укладено договір поруки №20-0543/3-3, за умовами якого поручитель у випадку невиконання та/ або прострочення виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором по сплаті кредиту заборгованості по наданому кредиту в розмірі 400 000грн.; проценти за користування кредитом у розмірі 36,2% річних; неустойки (пені, штрафу); збитки, завдані кредиторові зобов`язується виконати зобов`язання по сплаті вказаних вище і не сплачених позичальником сум кредитору.

Строк дії договору - з моменту підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і до повного погашення зобов`язання за кредитним договором, в забезпечення якого надано поручительство, а також договорів про внесення змін до нього (п. 5.4. договору поруки №20-0543/3-3).

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 09 червня 2015 року стягнуто з ТОВ Інтеравто СТ на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк 337297,39грн. заборгованості за кредитом, 14621,15грн. заборгованості за процентами, 37435,62грн. пені за простроченим кредитом, 131,20грн. пені за простроченими процентами та 77789,71грн. судового збору. І 30 червня 2015 року видано наказ про примусове виконання цього рішення.

Оскільки станом на 01.07.2015 року заборгованість ТОВ Інтеравто СТ перед Банком не сплачена, тому позивач просив суд стягнути із відповідача, як фінансового поручителя по кредитних зобов`язаннях ТОВ Інтеравто СТ кредиту заборгованість в сумі 391774,06грн., з яких: заборгованість по кредиту 337297,39 грн., заборгованість за процентами 41144,83 грн., пеня з простроченим кредитом 13315,07 грн., пеня за простроченими процентами 5,77 грн.

Зазначені обставини підтверджуються матеріалами справи, а саме: договором про відкриття траншевої кредитної лінії №20-0541/2-1 від 18 лютого 2014 року, договором про надання траншу в межах встановленого ліміту кредитування №20-0542/2-1 від 18 лютого 2014 року, договором поруки №20-0543/3-3 від 18 лютого 2014 року, рішенням Господарського суду Хмельницької області від 09 червня 2015 року, наказом Господарського суду Хмельницької області від 30 червня 2015 року, розрахунками заборгованості (а.с. 6 - 27).

Судова колегія вважає, що позовні вимоги Банку про стягнення із ОСОБА_2 кредитної заборгованості до задоволення не підлягають з огляду на наступне.

Так, згідно ч. 4 ст. 559 ЦК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом.

Встановлено, що позичальник ТОВ Інтеравто СТ своїх зобов`язань у строк, що визначений Договором про надання траншу в межах встановленого ліміту кредитування №20-0542/2-1 від 18.02.2014 року до 26 лютого 2014 року не виконав. Ця обставина підтверджується матеріалами справи (а.с. 151, 184).

Так як у Договорі поруки №20-0543/3-3 від 18.02.2014 року строк його дії не встановлений і Публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк не звернулося до поручителя ОСОБА_2 протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов`язання (з 26.02.2014 року по 26.08.2014 року) з вимогою про виконання кредитного зобов`язання (звернення до суду з позовом до ОСОБА_2 відбулося в липні 2015 року), тому судова колегія вважає, що порука ОСОБА_2 є припиненою. І доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм матеріального права є обґрунтованими.

З огляду на вищевикладене, оскаржуване рішення підлягає до скасування із постановленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк .

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 444 ЦПК України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він відмовляє в позові повністю.

Питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони (ч. 5 ст. 444 ЦПК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 444 ЦПК України до заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.

Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_2 подано до Хмельницького апеляційного суду заяву про поворот виконання рішення суду та надані належним чином засвідчені копії платіжних доручень №1108 від 10.05.2017 року, №1109 від 10.05.2017 року, № 4135 від16.10.2018 року, №5352 від 13.12.2018 року, що підтверджують перерахунок Старокостянтинівським ВДВС ГТУЮ на користь АК Промінвестбанку коштів в сумі 194 511,32 грн., які стягнуті із ОСОБА_2 (а.с. 150 - 152).

Виходячи із вищевикладеного, судова колегія вважає, що заява ОСОБА_2 про поворот виконання заочного рішення Старокостянтинівського районного суду від 27 серпня 2015 року підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Тому з ПАТ «Промінвестбанк підлягає стягненню на користь апелянта понесений останнім судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 5481 грн. (квитанція від 04.03.2019 року а.с.101 -102).

Керуючись ст.ст. 374, 376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Інтеравто СТ задовольнити.

Заочне рішення Старокостянтинівського районного суду від 27 серпня 2015 року скасувати та постановити нове судове рішення.

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк відмовити.

В порядку повороту виконання заочного рішення Старокостянтинівського районного суду від 27 серпня 2015 року по цивільній справі №683/1871/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості стягнути з Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (ЄДРПОУ 0039002, місцезнаходження юридичної особи: провулок Шевченка, 12, м. Київ, 01001) на користь ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) 194 511,32 грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (ЄДРПОУ 0039002, місцезнаходження юридичної особи: провулок Шевченка, 12, м. Київ, 01001) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інтеравто СТ (ЄДРПОУ 37154509, місцезнаходження юридичної особи: вул. Грушевського, 2/2, м. Старокостянтинів, Хмельницької області) 5481 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 17 травня 2019 року.

Судді (підпис) А.П. Корніюк

(підпис) І.В. П`єнта

(підпис) О.І.Талалай

Згідно з оригіналом

Суддя апеляційного суду А.П. Корніюк