Постанова

від 16.05.2019 по справі 569/12422/17

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2019 року

м. Рівне

Справа № 569/12422/17

Провадження № 22-ц/4815/653/19

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді : Гордійчук С.О.,

суддів: Бондаренко Н.В.., Шимківа С.С.

секретар судового засідання: Тхоревський С.О.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: ОСОБА_2 ,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження в м. Рівне апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 18 лютого 2019 року постановлену в складі судді Ковальова І.М. у справі № 569/12422/17,

в с т а н о в и в :

У серпні 2017 року ОСОБА_4 звернулась з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.

У червні 2018 року до суду надійшла спільна заява ОСОБА_4 та ОСОБА_2 про затвердження мирової угоди у вказаній цивільній справі.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 18 лютого 2019 року провадження у справі закрито, в зв`язку з укладанням мирової угоди між сторонами та затвердження її судом.

За умовами мирової угоди:

Припинено за ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) право власності на земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_2 ) площею 0,1000 га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Визнано за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки латника податків НОМЕР_3 ) право власності на земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_2 ) площею 0,1000 га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Припинено за ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) право власності на транспортний засіб HYUNDAI ACCENT, 2012 року випуску, номер шасі НОМЕР_4 ) реєстраційний номер НОМЕР_5 , серія та № тех.паспорту ОСОБА_5

Визнано за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки латника податків НОМЕР_3 ) право власності на транспортний засіб HYUNDAI ACCENT, 2012 року випуску, номер шасі НОМЕР_4 ) реєстраційний номер НОМЕР_5 , серія та № тех.паспорту НОМЕР_6 .

Стягнуто з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки латника податків НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) грошову компенсацію за земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_2 ) площею 0,1000 га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та транспортний засіб HYUNDAI ACCENT, 2012 року випуску, номер шасі НОМЕР_4 ) реєстраційний номер НОМЕР_5 , серія та № тех.паспорту НОМЕР_6 в розмірі 200 000 (двісті тисяч) гривень 00 копійок.

Грошові кошти в сумі 200 000 (двісті тисяч) гривень 00 копійок передаються ОСОБА_2 протягом 30 діб з дня набрання законної сили ухвали Рівненського міського суду Рівненської області про визнання мирової угоди.

Провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - закрито.

Не погодившись з означеною ухвалою, 25.03.2019 року ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись, що він не брав участі у справі, але суд вирішив питання про його права та обов`язки, оскільки оскаржуваною ухвалою порушуються його майнові інтереси, просив скасувати ухвалу суду від 18.02.2019 року та постановити нову ухвалу про відмову в задоволені заяви сторін.

Апеляційна скарга обґрунтована тим , що він є стягувачем у виконавчому провадженні ВП 47827547, де боржником є ОСОБА_2 , а тому умови мирової угоди суперечать закону, порушують його права як стягувача у виконавчому провадженні.

Пояснював, що в порядку звернення судових рішень до примусового виконання на підставі виконавчого листа, виданого Рівненським міським судом у справі №569/13175/14-ц, 12 червня 2015 року було відкрито виконавче провадження ВП №47827547, в межах якого 12 червня 2015 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника і станом на день подання апеляційної скарги здійснюється примусове відчуження транспортного засобу належного ОСОБА_2 Унаслідок постановлення оскаржуваної ухвали та фактичного відчуження автомобіля боржника, на яке звертається стягнення в рахунок погашення боргу, існують перешкоди в подальшій реалізації майна боржника та погашення боргу.

Скаржник вказує, що постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції взяв до уваги лише інтереси сторін, не врахувавши інтереси інших осіб, права яких порушуються, а саме ОСОБА_3 на користь якого здійснюється стягнення за рахунок майна боржника ОСОБА_2 Розподіливши майно, сторони не розподілили боргові зобов`язання про наявність яких їм достеменно відомо.

За наведеного просив оскаржувану ухвалу скасувати та повернути справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвала суду першої інстанції не відповідає зазначеним вище вимогам.

Згідно з пунктом 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007 зазначав, що реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини та громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини).

Конституційні гарантії захисту прав і свобод людини і громадянина в апеляційній інстанції конкретизовано в главі 1 V ЦПК України, де врегульовано порядок і підстави для апеляційного оскарження рішень та ухвал суду в цивільному судочинстві.

За змістом ст. 352 ЦПК України , право на апеляційне оскарження мають особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.

Згідно зі ст. 207 ЦПК України, мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу. До ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз`яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії. Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі. Суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо: 1) умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або 2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Таким чином, виходячи із змісту ст.207 ЦПК України , укладена в цивільному процесі мирова угода породжує права та обов`язки для осіб не тільки процесуальні, а й матеріальні. Тому мирова угода має матеріальний зміст, укладається і затверджується судом у відповідності до вимог не лише цивільного процесуального права, а й з урахуванням цивільного права.

Постановляючи ухвалу по справі, суд виходив з того, що сторони дійшли взаємної згоди між собою щодо врегулювання спірних правовідносин по справі, уклали мирову угоду і просять суд її затвердити. Також суд виходив з того, що дана мирова угода не суперечить закону та не порушує права та інтереси інших осіб.

Проте з таким висновком суду погодитись неможливо з наступних підстав.

Рішенням апеляційного суду Рівненської області від 25 травня 2015 року у справі № 569/13175/14-ц позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 1 482 722,00 грн. заборгованості за договором позики від 02 серпня 2011 року, 533 194,78 грн. інфляційних втрат, 143 681,86 грн. трьох відсотків річних.

Відповідно до інформації Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна на запит органу державної влади №57198667 від 12 жовтня 2018 року, на підставі постанови старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції 47827547 від 12 червня 2015 року, 14 травня 2017 року за №16253238 зареєстровано арешт рухомого майна, належного ОСОБА_2 Також 30 січня 2018 року за №31669128, на підставі постанови старшого державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Рівненській області №47827547 від 30 січня 2018 року зареєстровано арешт всього рухомого майна, належного ОСОБА_2

Однак, суд першої інстанції при затвердженні мирової угоди дані обставини не перевірив та не пересвідчився чи не порушуються за таких обставин права, свободи чи інтереси інших осіб, зокрема ОСОБА_3 , оскільки його не було залучено до участі в справі, не з`ясовано питання - чи не суперечать закону умови мирової угоди, чи не порушують права останнього, оскільки він є стороною виконавчого провадження.

Тому колегія суддів вважає, що права і обов`язки ОСОБА_3 , який не брав участі у справі порушуються оскаржуваною ухвалою, а відтак підлягають захисту судом апеляційної інстанції.

Колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 367, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 18 лютого 2019 року скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає.

Повний текст постанови складений 17 травня 2019 року.

Головуючий :

Судді :