Рішення

від 20.05.2019 по справі 160/2207/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2019 року Справа № 160/2207/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сліпець Н.Є. розглянувши в порядку загального позовного провадження (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фаскітон до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

07.03.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Фаскітон (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач-1), Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - відповідач-2), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю Фаскітон (код ЄДРПОУ 40424904) до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, оформлене протоколом №297 від 04.06.2018 року;

- зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю Фаскітон (код ЄДРПОУ 40424904) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості;

- вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

12.03.2019 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 02.04.2019 року о 11:20 год. (а.с. 2).

02.04.2019 року усною ухвалою суду, із занесенням до протоколу судового засідання, у підготовчому засіданні оголошено перерву до 15.04.2019 року о 13:00 год., для повторного виклику відповідача-1 та надання ним документів (а.с. 60-62).

02.04.2019 року усною ухвалою суду, із занесенням до протоколу судового засідання, у підготовчому засіданні оголошено перерву до 15.04.2019 року о 13:00 год., для повторного виклику відповідача-1 та надання ним документів (а.с. 60-62).

15.04.2019 року усною ухвалою суду, із занесенням до протоколу судового засідання, у підготовчому засіданні оголошено перерву до 10.05.2019 року о 13:20 год. (а.с. 79-80).

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що з листа Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області №59/69/ЗПІ/04-36-07-04-13 від 05.03.2019 року позивач дізнався, що за рішенням Комісії ГУ ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Товариство з обмеженою відповідальністю Фаскітон включено до переліку ризикових протоколом №297 від 04.06.2018 року. Позивач вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню рішення Комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про віднесення позивача до переліку ризикових платників податків, оскільки витяг з протоколу №297 від 04.06.2018 року, яким позивача віднесено до переліку ризикових платників податків, не містить аналізу критеріїв ризиковості та підстав віднесення позивача до ризикових підприємств та взагалі не містить жодної конкретики, а відповідачем-1, при прийнятті даного рішення, не взято до уваги специфіку діяльності позивача та те, що він не відповідає жодному з критерії ризиковості, визначених листом Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21.03.2018 року. Крім того, у додаткових поясненнях від 01.04.2019 року позивач в обґрунтування позову в частині зобов`язання Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю Фаскітон з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, зазначає, що такий спосіб захисту порушеного права є гарантією того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, посилаючись на рішення Європейського Суду з прав людини та практику Верховного Суду. У відповіді на відзив від 02.04.2019 року представник позивача просив задовольнити позов з підстав, зазначених у додаткових поясненнях від 01.04.2019 року.

Представник позивача в судове засідання не прибула, 10.05.2019 року звернулась із заявою, в якій позовні вимоги підтримла в повному обсязі та просила здійснити розгляд справи в порядку письмового провадження.

23.04.2019 року представником відповідача-1 було подано письмовий відзив на позов, в якому представник просив відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, посилаючись на те, що на виконання постанови КМУ №117 від 21.02.2018 року було видано наказ №4368 від 20.03.2018 року, яким створено та затверджено склад Комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН. Рішення Комісії щодо внесення платників податків до переліку ризикових платників податків згідно з п. 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку , затверджених ДФС України від 21.03.2018 року №959/99-99-07-18, оформлюються протоколом. За результатами засідання Комісії та протокольного прийнятого рішення про внесення платника податків до переліку ризикових платників податків, забезпечується внесення інформації до Журналу ризикових платників податків ІТС Податковий блок .

Представник відповідача-1 в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 86).

28.03.2019 року представником відповідача-2 було подано письмовий відзив на позов, в якому представник просив відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, посилаючись на те, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю і така інформація не може бути включена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. При цьому, представник відповідача-2 зазначив, що висновки, наведені в протоколі, є відображенням дій працівників податкових органів та самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків, а тому такий протокол не порушує прав позивача та не створює жодних перешкод для його господарської діяльності.

Представник відповідача-2 в судове засідання не прибула, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується розпискою, наявною у матеріалах справи (а.с. 83).

Згідно ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З урахуванням заяви представника позивача про розгляд справи за її відсутності в порядку письмового провадження, належного повідомлення представника відповідача-1 та представника відповідача-2 про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, суд ухвалив здійснити розгляд справи у письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами

Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Фаскітон" 14.04.2016 року зареєстровано як юридичну особу за адресою: 49010, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Лабораторна, буд. 46, основним видом економічної діяльності є: оптова торгівля м`ясом та м`ясними продуктами (код КВЕД 46.32), що підтверджується копією виписки з Єдиного держаного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 17-21).

Відповідно до вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, позивачем було оформлено податкову накладну №1 від 01.06.2018 року та направлено на реєстрацію у ЄРПН.

Згідно копії Квитанції №1 від 04.06.2018 року реєстрацію вказаної накладної було зупинено з підстав того, що вона відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку та підприємству було запропоновано надати пояснення та/або копії документів достатніх для прийняття рішень про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, що підтверджується копіями відповідних квитанцій (а.с. 31).

01.03.2019 року позивач звернувся до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області із листом про надання рішення комісії щодо його включення до переліку ризикових платників податків згідно до п. 1.6 Критеріїв із повідомленням критеріїв, підстав та причин для цього, що підтверджується копією відповідного листа (а.с. 32).

Листом №59/69/ЗПІ/04-36-07-04-13 від 05.03.2019 року Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомило позивача про те, що рішенням Комісії ГУ ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації ТОВ "Фаскітон" включено до переліку ризикових протоколом №297 від 04.06.2018 року (а.с. 33).

Отже, спір між сторонами виник у зв`язку із незгодою позивача із рішеннями №297 від 04.06.2018 року про віднесення ТОВ "Фаскітон" до переліку ризикових платників податку.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються положеннями Податкового кодексу України, Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29 грудня 2010 року (далі - Порядок №1246), Порядку формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків, затвердженого наказом ДФС №144 від 21.03.2018 року (чинним на момент прийняття оспорюваного рішення №297 від 04.06.2018 року) (далі - Порядок №144)

Відповідно до Порядку №144, визначено, що усі платники податків, що подають на реєстрацію податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевіряються ДФС на відповідність критеріям ризиковості, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України (далі - Критерії).

Керівники комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія), забезпечують розгляд питань на засіданні Комісії щодо внесення платників податків до переліку ризикових платників податків / виключення з переліку ризикових платників податків згідно з п. 1.6 Критеріїв.

Засідання Комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків / виключення з переліку ризикових платників податків проводиться згідно з порядком, передбаченим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", та оформлюється протоколом.

До протоколу засідання Комісій обов`язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п. 1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією.

За результатами засідання Комісії та протокольно прийнятого рішення (внесення платників податків до переліку ризикових платників податків / виключення з переліку ризикових платників податків) голова Комісії забезпечує негайне внесення інформації щодо включення / виключення зазначених платників до/із переліку платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок" як платників з ознаками ризиковості.

У разі відповідності платника податків показнику оцінки ступеня ризиків, визначеному п. 1.6 Критеріїв, - включення до переліку здійснюється за рішенням Комісій.

Так, Державна фіскальна служба України, згідно до Порядку №144, листом від 21.03.2018 року №959/99-99-07-18 визначила Критерії ризиковості платника податку (далі - Критерії ризиковості).

Згідно п.1.6 Критеріїв ризиковості визначено, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

- дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Аналізуючи вказані норми, можна дійти висновку про те, що у разі якщо на підставі наявної податкової інформації контролюючим органом виявленні факти наявності ознак ризиковості платника податків згідно до п.1.6 Критеріїв ризиковості, за результатами засідання Комісії та протокольно прийнятого рішення головою Комісії забезпечується негайне внесення інформації щодо включення такого платника до переліку платників податків як платника з ознаками ризиковості.

Як вбачається з письмового відзиву на позов та додаткових пояснень представника відповідача-1, рішенням Комісії ГУ ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації ТОВ "Фаскітон" включено до переліку ризикових протоколом №297 від 04.06.2018 року.

При цьому, не вбачається на підставі чого було зроблено висновок про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю Фаскітон критеріям ризиковості, вказане рішення взагалі не містить жодного аналізу такої інформації, у ньому не зазначено на підставі яких саме матеріалів платника податку - позивача віднесено до переліку ризикових, окрім того, вказане оспорюване рішення взагалі не містить жодної обставини з їх вичерпного переліку, встановленого пп. 1.6 Критеріїв ризиковості, тобто вказане рішення є невмотивованим.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оспорюване рішення Комісії Головного управління ДФС м. Києва, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, про віднесення позивача до переліку ризикових платників податків, що оформлене протоколом засідання Комісії №297 від 04.06.2018 року є невмотивованим, необґрунтованим, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Також підлягають і задоволенню похідні позовні вимоги позивача про зобов`язання Комісію Головного управління ДФС у Дніпропетровській області виключити позивача з переліку ризикових платників податків, з урахуванням того, що судом встановлено протиправність оспорюваного рішення та належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, направлені на усунення порушеного права позивача виходячи із наданих повноважень адміністративного суду, встановлених ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, за приписами ст. 245 вказаного Кодексу, встановлено, що у разі задоволення позову, суд може прийняти постанову про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.

Окрім того, приписами ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, дає найбільший ефект.

Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права та відповідати наявним обставинам.

Також слід зазначити, що за приписами ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський Суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011р. (остаточне) по справі Чуйкіна проти України констатував: 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд, в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства(Golder v. The United Kingdom), п.п.28-36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє всіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені.

Таким чином, з урахуванням наведеної правової позиції, суд дійшов висновку, що задоволення позовних вимог позивача про зобов`язання Комісію Головного управління ДФС у Дніпропетровській області виключити позивача з переліку ризикових платників податків є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Судом відхиляються доводи представника відповідача-2 про те, що позовні вимоги про зобов`язання відповідача-2 щодо виключення позивача із переліку ризикових платників податків не створюють жодних правових наслідків, так як не відповідають вимогам ч. 2 ст. 55 Конституції України та рішенню Конституційного Суду України від 14.12.2011 року №19-рп/2011, з огляду на те, що такі доводи є безпідставними, необґрунтованими, так як спростовуються змістом ч. 2 ст. 55 Конституції України, якою кожному гарантовано право самостійно визначати, які рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади підлягають оскарженню в суді і кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень та протиправних дій, що узгоджується із вищенаведеним рішенням Конституційного Суду України, зміст якого не забороняє звернення до суду з позовами про оскарження актів індивідуальної дії, що, у даному випадку, і є предметом цього спору.

Щодо того, що рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків не створює жодних правових наслідків є необґрунтованим, так як вказане рішення порушує право позивача на реєстрацію податкових накладних у ЄРПН у порядку та у спосіб, встановлений ст. 201 Податкового кодексу України без їх зупинення.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, і ч. 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов`язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у сумі 3 842,00 грн., понесені позивачем згідно квитанції №0.0.1281754378.1 (а.с. 4)

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що при прийнятті рішення про внесення позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, відповідач діяв всупереч Конституції України та чинному законодавству України, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фаскітон до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю Фаскітон (код ЄДРПОУ 40424904) до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, оформлене протоколом №297 від 04.06.2018 року.

Зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю Фаскітон (код ЄДРПОУ 40424904) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фаскітон (49010, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Лабораторна, буд. 46, код ЄДРПОУ 40424904) суму судового збору у розмірі 3 842,00 грн. (три тисячі вісімсот сорок дві гривні 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Сліпець